Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №136/797/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/797/26

провадження № 2/136/400/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,

за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (далі – позивач, кредитодавець) звернулося до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач, позичальник) обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 06.09.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено договір № 3959690 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у загальному розмірі 2 500,00 грн, строком на 360 днів: з 06.09.2023 по 31.08.2024, зі сплатою процентів кожні 30 днів, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Водночас, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала.

24.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 13 981,62 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту – 2 496,75 грн., а заборгованість за процентами - 11 484,87 грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що рішенням єдиного учасника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» № 251124/1 від 25.11.2024 року змінено найменування на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Також позивач наголошує на тому, що відповідно до умов п. 1.3 Договору № 3959690 строк кредиту 360 днів: з 06.09.2023 року по 31.08.2024 року, станом на дату укладання Договору факторингу від 24.05.2024 року № 24/05/2024, строк дії Договору № 3959690 від 06.09.2023 року не закінчився, а тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 25.05.2024 року по 31.08.2024 року (99 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 4 944,06 грн.

Позивач зазначає, що всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора. Фактично таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором № 3959690 від 06.09.2023 року загальною сумою 18 925,68 грн., яка складається з тіла кредиту – 2 496,75 грн., нарахованих процентів Первісним кредитором – 11 484,87 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 99 календарних днів – 4 944,06 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

У визначений судом строк відзиву на позов відповідач не подала.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

06.05.2026 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області суду прийнято до розгляду позов, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано із АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 06.09.2023 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у сумі 2 500 грн., за ініціативою ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

27.05.2026 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла запитувана судом інформація.

Відповідач повідомлялася про день та час розгляду справи шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.05.2026 та відмітки відділення Укрпошти «адресат відсутній», у зв`язку з чим конверти із вкладенням повернуто суду, а отже згідно положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судові документи для ОСОБА_1 вважаються врученими, оскільки суд вжив усіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи. Окрім того згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення від 01.07.2026, 03.08.2026 та 08.09.2026 та відміток відділення Укрпошти судові документи ОСОБА_1 вручені.

Будь-які докази по справі, крім поданих позивачем разом із позовною заявою, та витребуваних судом від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від учасників справи на адресу суду не надходили.

Позивач у поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі його представника, проти винесення заочного рішення не заперечує. Відповідач не з`явилася в судове засідання, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання в установленому законом порядку. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не направила.

Ураховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, встановив, що 06.09.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3959690 (а.с.62-64).

Згідно із п.п. 1.2, 1.3 кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 2 500,00 грн; строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до договору.

Відповідно до п. 1.4.1, 1.4.2 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору; знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується у разі, якщо Клієнт до 06.10.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Згідно із п. 1.5, 1.6 кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 30 341,06% річних, а загальні витрати за весь строк користування кредитом – 20 500,00 грн.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. кредитного договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 . Дати надання кредиту: 06.09.2023 або 07.09.2023.

Аналогічні умови кредитування передбачені паспортом споживчого кредиту (а.с.44).

Відповідно до листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 1108-3105 від 31.05.2024, 06.09.2023 о 17:19:07 грошові кошту у розмірі 2 500,00 грн. успішно перераховано на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.ua – НОМЕР_4 (а.с.58).

24.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідача (а.с.39-40), що підтверджується Актом прийому передачі Реєстру Боржників від 24.05.2024 за Договором факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024, Актом прийому передачі інформації згідно Реєстру боржників в електронному виді за Договором факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 (а.с.40) та витягом з Реєстру Боржників від 24.05.2024 за Договором факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 (а.с.56-57).

Відповідно до платіжних інструкцій № 412 від 30.05.2024, № 417 від 31.05.2024, № 418 від 31.05.2024, № 419 від 31.05.2024, № 410 від 30.05.2024 та № 411 від 30.05.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» перерахувало ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 1 709 315,92 грн., як плату за договором факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 (а.с.21-23).

Згідно рішення № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024, змінено найменування позивача з Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (а.с.32), про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (а.с.35-36).

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором № 3959690 від 06.09.2023 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 24.05.2026 становить 13 981,62 грн., що складається з: залишку тіла кредиту – 2 496,75 грн. та суми нарахованих процентів – 11 484,87 грн. (а.с.47-52). Суд звертає увагу на те, що даний розрахунок містить інформацію про здійсненні платежі 30.10.2023 на 10,00 грн. та 09.01.2024 на 50,00 грн.

Окрім того, позивачем донараховано проценти за користування грошовими коштами за період з 25.05.2024 по 31.08.2024 у розмірі 4 944,06 грн., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.53-54).

Частинами першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами підтверджують, що внаслідок укладення Договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3959690 від 06.09.2023, надані на підтвердження вказаних обставин докази відповідають вимогам щодо належності та допустимості.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що від імені ОСОБА_1 кредитний договір, який є предметом цього судового розгляду, підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором з метою засвідчення дій згідно з договором.

Проте матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 будь-яким способом застосувала ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме нею цього одноразового ідентифікатора.

Згідно з вимогами статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами абзацу другого частин першої статті 1048 ЦК України визначено, що нарахування процентів може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Водночас, в ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до інформації зазначеної у листі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260511/85557 від 18.05.2026 банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) не емітована та за зазначеним клієнтом не обслуговується (а.с.80). Таким чином, позивачем не доведено отримання відповідачем кредитних коштів.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що у справі відсутні належні докази, як підписання ОСОБА_1 . Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3959690 від 06.09.2023 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором, так і відсутні докази отримання саме відповідачем коштів за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3959690 від 06.09.2023, тому між позивачем та відповідачем не виникли за даним договором відповідні зобов`язальні правовідносини. Іншого позивачем не доведено.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в ст. 209 ЦПК України.

Зі ст. 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання, що у зв`язку з недоведенням факту перерахування коштів саме відповідачу, а також відсутністю належних доказів належності їй банківської картки, на яку було здійснено переказ коштів відповідно до умов Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3959690 від 06.09.2023, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що в позові відмовлено в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір відповідно до платіжної інструкції № 3945 від 21.04.2025 у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення, 2, м. Київ, ЄДРПОУ: 44559822);

Відповідач:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складено та підписано 08.10.2026.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ