Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №135/1100/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1100/26

Провадження № 1-кп/135/165/26

ВИРОК

Іменем України

07.10.2026 Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026020240000108, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Тростянець Тростянецького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, військовозобов`язаного, із середньою освітою, не працюючого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем НОМЕР_1 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала ОСОБА_5 військової частини НОМЕР_2 , приймаючи у 2022 році участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в зоні ведення бойових дій на території Луганської області, у невстановлені в ході проведення досудового розслідування час, день та місці, але не пізніше 31.05.2026, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, придбав автоматичну зброю, боєприпаси та мисливську малокаліберну гвинтівку, які знайшов в зоні ведення бойових дій на території Луганської області, які в подальшому перевіз до місця свого проживання в АДРЕСА_1 , де зберігав без передбаченого законом дозволу до 30.05.2026.

Так, 30.05.2026 у вечірню пору доби (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 взяв з собою автоматичну зброю, боєприпаси та мисливську малокаліберну гвинтівку, які переніс до багажника автомобіля марки ВАЗ моделі 21213, реєстраційний номер НОМЕР_3 , належним користувачем якої він являється та поїхав до ставка в с.Лукашівка Гайсинського району Вінницької області, де відпочивав.

У подальшому, 31.05.2026 в період часу з 11.53 год. по 13.36 год. на березі ставка в с. Лукашівка Гайсинського району Вінницької області працівниками відділення поліції №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області в присутності понятих проведено огляд місця події, в ході якого у ОСОБА_4 вилучено автомат «АК-12 6П70» № НОМЕР_4 , який є нарізною автоматичною вогнепальною зброєю – автоматом конструкції Калашникова, калібру 5,45 мм, 17 (сімнадцять) патронів калібру 5,45?39 мм та гвинтівку, яка є нарізною автоматичною вогнепальною зброєю – мисливською малокаліберною гвинтівкою моделі «ANSCHUTZ» № НОМЕР_5 , калібру .22 long rifle.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся. Суду показав, що спершу проходив військову службу з 2015 року по 2016 рік в зоні АТО, а потім з 2022 року проходив військову службу під час повномасштабної війни з Росією в Донецькій та Луганській областях, у військовій частині НОМЕР_6 . Придбав зброю, а саме, автомат Калашникова під час служби в Луганській області, а гвинтівку та патрони в Донецькій області. Передав зброю в рюкзаку знайомими, які не знали що там. Зброю зберігав у себе вдома в с. Лукашівка у сейфі, оскільки раніше мав дозвіл на зберігання мисливської зброї. 30.05.2026 взяв зброю із собою на ставок. Наступного дня, 31.05.2026 працівники поліції вилучили зброю та набої.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними, за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин, із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі та обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.263 КК України, а саме, придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання орган місцевого самоврядування компрометуючими матеріалами не володіє, те, що він брав участь в захисті держави від збройної агресії, є учасником бойових дій, особою з інвалідністю другої групи внаслідок війни. Обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд враховує також і матеріали досудової доповіді щодо обвинуваченого, згідно якої органом пробації встановлено середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, середній ризик небезпеки для суспільства, та зазначено, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення і те, що обвинувачений беззастережно визнав свою провину та засудив свої дії, враховуючи кількість одиниць вилученої зброї та боєприпасів, суд вважає доцільним та необхідним призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі.

В даному конкретному випадку суд вважає за можливе виправлення останнього в умовах без ізоляції від суспільства, а відтак знаходить правові підстави для його звільнення від відбування вказаного покарання з випробуванням на підставі положень ст. 75 КК України, застосувавши іспитовий строк, враховуючи обставини справи й особу обвинуваченого, те, що здійснює фінансову допомогу ЗСУ, наявні відомості про його стан здоров`я, та одночасно поклавши на засудженого обов`язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нового кримінального правопорушення. При цьому, окрім обов`язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, суд вважає необхідним додатково покласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Таке покарання відповідатиме принципу індивідуалізації покарання та буде співмірним із ступенем суспільної небезпечності скоєного правопорушення, конкретними обставинами вчиненого та наслідками, що настали, не порушуватиме загальних засад призначення покарання, встановлених КК України, і не виходитиме за межі дискреційних повноважень суду щодо призначення покарання.

Зброю та боєприпаси слід конфіскувати у власність держави та передати Міністерству оборони України на потреби Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати в сумі 5776,32 грн. за проведення судових експертиз на користь держави.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком три роки.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку.

Речові докази по справі, які поміщено до складу служби озброєння УЛМТЗ ГУНП у Вінницькій області, а саме: автомат конструкції Калашникова «АК-12 6П70», №231249375 (ствольна коробка), №794 (затворна рама, затвор), калібру 5,45 мм; гвинтівку моделі «Anschutz 1400», № НОМЕР_5 , калібру 22 long rifle, 17 патронів калібру 5,45x39 мм, зразку 1974 року, – конфіскувати у власність держави та передати Міністерству оборони України на потреби Збройних Сил України. Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 02.06.2026.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 5776,32 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя