Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №128/4106/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/4106/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП, а саме за те, що вона 05.09.2026 о 18:20 год за адресою: с. Зарванці, вул. Хмельницьке шосе, 1 А, шляхом вільного доступу викрала товар, а саме орхідею, вартістю 850, 00 гривень, аналогічно 10.08.2026 викрала орхідею вартістю 708, 33 грн, чим вчинила дрібну крадіжку.

Під час розгляду адміністративних матеріалів в суді ОСОБА_1 , свою вину не визнала та підтримала надані нею раніше письмові пояснення, просила провадження у справі закрити у звязку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно наданих пояснень, ОСОБА_1 зазначає, що звинувачення охорони магазину у нібито викраденні товару 05.09.2026 повністю спростовується фіксальним чеком. Вказаного дня вона дійсно придбала товар – орхідею, та повністю оплатила його на касі магазину, що підтверджується фіскальним чеком від 05.09.2026. Крім цього, додана до справи «Видаткова накладна від 08.09.2026» на суму 856 грн виписана через три дні після інциденту, не містить реквізитів отримувача та є внутрішнім документом магазину, який жодним чином не доводить наявність реальних збитків на момент події 05.09.2026. Крім того, зазначає, що у графі «Суть правопорушення» інспектор поліції зазначила, що вона 05.09.2026 нібито викрала орхідею, а також «аналогічно 10.08.2026 викрала орхідею вартістю 708, 33 грн». Включення до одного протоколу події місячної давнини (від 10.08.2026), за якою не проводилось жодного огляду, затримання чи фіксації є грубим порушенням процесуальних норм. Долучений відеозапис та рапорт не містять жодних матеріалів, які б стосувалися зазначеної дати. Також вказує, що наданий ТЦ «Епіцент» відеозапис не є цілісним та безперервним, складається з окремих фрагментів, на яких не зафіксовано безпосереднього факту протиправних дій, а саме: пошкодження, зняття чи заміни цінників або штрих-кодів її руками, а тому її обвинувачення є суб`єктивним припущенням.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що провадження по справі слід закрити з наступних підстав.

Так, судом було досліджено наступні докази: протокол про адміністратвине правопорушення серії ВБА №147332 від 05.09.2026 та його копія; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.09.2026, яким було прийнято заяву від ОСОБА_2 , який є охоронником ТОВ «Епіцентр-К» та який просив прийняти міри до ОСОБА_1 , яка 10.08.2026 викрала орхідею з магазину «Епіцент» вартістю 743, 17 грн, аналогічно 05.09.2026 викрала орхідею вартістю 708, 33 грн, чим вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 1 457, 50 грн; письмові пояснення ОСОБА_2 від 05.09.2026 по даному факту, відповідно до яких він зазначив, що під час відеонагляду було помічено невідому жінку, яка зняла цінник жовтого кольору з вазону, що перебував на уцінці, та поклала до своєї сумки, далі попрямувала до стелажу з орхідями та взяла одну орхідею, що перебувала не на уцінці, та попрямувала до кас, перед касами дана особа витягла із сумки цінник жовтого кольору та поклала на горщик із орхідеєю; видаткову накладну Pрз/VN-0163255 від 08.09.2026; рапорт інспектора СРПП ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ст. лейтенанта поліції А.Горобчук, відповідно до якого вона зазначає, що до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено протоколу вилучення майна, оскільки товар ОСОБА_1 не віддала, пояснивши тим, що оплатила його за встановленою ціною, однак на відеозаписах чітко видно, що остання бере заздалегідь підготовлений цінник на вказаний товар та дістає зі своєї сумки, після чого міняє із цінником, який виставив магазин, та оплачує за неправдиву ціну, а саме набагато меншу ніж є насправі.

На наданому суду відеозаписі наявні фрагменти відео з камер відеонагляду магазину за 05.09.2026, відповідно до яких ОСОБА_1 проходить уздовж торгових стелажів із кімнатними рослинами (вазонами) та здійснює їх візуальний огляд. Після цього вона прямує до касової зони, де здійснює оплату обраного товару.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Об`єктом правопорушення є суспільні відносини в сфері власності.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні: 1) крадіжки (таємного викрадення чужого майна); 2) шахрайства (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою); 3) привласнення; 4) розтрати.

Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Як правило, крадіжка вчинюється за відсутності будь-яких осіб (власників, володільців майна, осіб, під охороною яких воно перебуває, очевидців тощо).

Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб.

Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка).

Таємним викрадення є і у випадку, коли воно вчинюється у присутності потерпілого чи інших осіб, які через свій фізіологічний чи психічний стан (сон, сп`яніння, малолітство, психічне захворювання тощо) не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна: не можуть правильно оцінити і зрозуміти зміст, характер і значення дій винного.

Натомість шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. При цьому, обман - це повідомлення неправдивих відомостей або приховування правдивих фактів.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння за ч. 1 ст. 51 КУпАП обов`язковим є встановлення, в якій формі вчинено викрадення майна: крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

В наданому протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що воно вчинено у формі крадіжки, але за наданими суду доказами, на підставі яких було складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вчиняла відкриті дії з оплати товару на касі самообслуговування, тобто сплатила за товар, в крадіжці якого звинувачується, але за обставин заміни цінників товару, що в разі наявності достатніх доказів таких дій може свідчити про шахрайство шляхом обману.

За таких обставин, зазначені дії ОСОБА_1 не відповідають таємному викраденню товару, вартість якого не доведена жодним належним доказом, та фактичний розмір завданої шкоди, з урахуванням сплачених за товар коштів, органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, навіть не встановлювався.

Крім того, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати беззаперечним доказом вини особи, оскільки він є лише фіксацією події за встановлених обставин, які підлягають доведенню.

Долучений до матеріалів відеозапис охоплює лише одну конкретну дату, а саме 05.09.2026, і не доводить наявність складу правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягується до відповідальності. До матеріалів справи не долучено жодних пояснень свідків, які б безпосередньо підтверджували факт вчинення крадіжки, тобто таємного привласнення майна, а також у протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не зазначено відомостей про потерпілу особу (власника майна), її анкетних даних та адреси, розміру завданої шкоди.

Згідно з вимогами абз. 2 п. 6 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення від 09.12.2020, у разі вчинення однією особою двох або більше адміністративних правопорушень протокол про адміністративне правопорушення складається щодо кожного правопорушення окремо.

Тобто особу не можна притягувати до адміністративної відповідальності за вчинення двох правопорушень одним протоколом про адміністративне правопорушення, кожна подія має бути встановлена та доведена в межах різних протоколів про адміністративне правопорушення.

Та суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).

При цьому, згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд, тобто кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Так, в рішенні ЄСПЛ в справі «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) зазначено, що правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено належними і допустимими доказами, поза розумним сумнівом, факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, за обставин, вказаних в наданому суду протоколі про адміністративне правопорушення, а тому провадження в адміністративній справі слід закрити в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 51, п. 1 ст. 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: