Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №761/31489/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31489/26

Провадження № 2/761/14753/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Шевченко І. М., за участі секретаря судового засідання Ямельського Н. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником - адвокатом Єлісєєвою Надією Олексіївною, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

установив:

У липні 2026 року представник позивачки - адвокат Єлісєєва Н. О. звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила розірвати шлюб між позивачкою та відповідачем.

Позов мотивовано тим, що сторони зареєстрували шлюб 28 квітня 2015 року, мають трьох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сторони мають різні погляди на життя, між ними відсутнє взаєморозуміння, відсутні спільні інтереси, вони втратили почуття любові і поваги один до одного, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 серпня 2026 року відкрито провадження в указаній цивільній справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання у справі призначено на 25 серпня 2026 року 09:00 год.

25 серпня 2026 року судове засідання в справі відкладено за клопотанням представника відповідача на 10 вересня 2026 року 11:00 год.

09 вересня 2026 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 , подана представником - адвокатом Каращуком Ю. І., до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та про визнання права приватної власності на квартиру, в якій відповідач просив прийняти зустрічний позов до спільного розгляду в одному провадженні з первісним позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 10 вересня 2026 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , поданої представником - адвокатом Каращуком Юрієм Ігоровичем, до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та про визнання права приватної власності на квартиру, до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 , поданим представником - адвокатом Єлісєєвою Надією Олексіївною, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

У подальшому судове засідання в справі відкладено на 17 вересня 2026 року 14:00 год., востаннє - на 01 жовтня 2026 року 13:00 год.

Представник позивачки у позовній заяві просив розглянути справу без участі його та позивачки.

Представник відповідача подав до суду чергове клопотання про перенесення розгляду справи, що суд розцінює, як затягування розгляду справи, яке вже неодноразово відкладалося за його клопотанням.

Станом на час розгляду справи в суді відповідач не подавав до суду відзиву на позов та/або будь-яких доказів на спростування доводів, указаних позивачем у позовній заяві, хоча мав таку можливість, і залучив адвоката для представництва своїх інтересів у суді з метою реалізації своїх процесуальних прав.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи, зокрема, за першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

На цей час відсутні підстави, які обумовлюють неможливість вирішення спору за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази в справі, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із ч. 3 та 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

За вимогами ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд установив, що з 28 квітня 2015 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за актовим записом № 473.

Сторони мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

За твердженням позивачки, що не спростовано відповідачем, сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбно-сімейних відносин, проживають окремо.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що рішення позивачки про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим; причини, з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, поновлювати шлюбно-сімейні відносини позивачка наміру не має, і такого наміру не висловив відповідач.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах СК України, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 263 - 265, 273, 274 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , поданий адвокатом Єлісєєвою Надією Олексіївною, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ), зареєстрований 28 квітня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом № 473, - розірвати.

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Шевченко