Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №760/20763/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/20763/25

2/760/2151/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Гуцало М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги мотивував тим, що 27 липня 2022 року між ним та відповідачем був укладений договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.1. договору адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу щодо підготовки та подачі процесуальних документів, зокрема підготовки та подачі касаційної скарги, а також представництва і захисту інтересів останнього в органах судової влади, зокрема в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного адміністративного суду по справі № 300/8132/21.

27 липня 2022 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору, відповідно до якої визначено порядок оплати гонорару адвокату за надання правової допомоги клієнту щодо підготовки та подачі процесуальних документів, підготовки та подачі касаційної скарги, а також представництва і захисту інтересів останнього в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного адміністративного суду по справі № 300/8132/21. Вартість послуг: 10000 гривень.

Після підписання договору та додаткової угоди № 1 ним 27 липня 2022 року на рахунок відповідача було надіслано кошти у сумі 3000 гривень в якості гонорару.

Станом на 24 липня 2025 року ОСОБА_2 так і не підготувала касаційну скаргу та не представляла його інтереси в суді.

Таким чином, відповідач обманом заволоділа грошовими коштами в сумі 3000 гривень та не надала йому правову допомогу.

Загальна сума боргу з урахуванням трьох процентів річних та інфляційних втрат складає 4294 гривні 02 копійки.

Бездіяльність відповідача є прямим порушенням умов договору про надання правової допомоги та його прав як клієнта, що призвело до заподіяння йому значної матеріальної та моральної шкоди.

Просить суд ухвалити рішення, яким:

-розірвати договір про надання правової допомоги від 27 липня 2022 року та Додаткову угоду № 1, укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

-стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуті грошові кошти в сумі 3000 гривень;

-стягнути з відповідача на його користь три проценти річних за період з 27 липня 2022 року по 24 липня 2025 року у розмірі 269 гривень 51 копійки;

-стягнути з відповідача на його користь інфляційні втрати за період з 27 липня 2022 року по 24 липня 2025 року у розмірі 1024 гривні 51 копійки;

-стягнути з відповідача на його користь втрачену не отриману заробітну плату за період з січня по березень 2021 року в сумі 18000 гривень;

-стягнути з відповідача на його користь втрачений середній заробіток за час вимушеного прогулу від незаконного звільнення за період з березня 2021 року по серпень 2022 року в розмірі 112000 гривень;

-стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 50000 гривень;

-стягнути з відповідача на користь Генерального штабу Збройних Сил України моральну шкоду у розмірі 950000 гривень.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 08 серпня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 січня 2026 року задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2026 року задоволено частково клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12 травня 2026 року задоволено частково клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 18 травня 2026 року відмовлено у поновленні строку на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 18 травня 2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 04 серпня 2026 року задоволено частково клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 вересня 2026 року задоволено частково клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позивач у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27 липня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір про надання правової допомоги (т. 1, а.с. 8).

Відповідно до п. 1.1. договору адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу щодо підготовки та подачі процесуальних документів, зокрема підготовки та подачі касаційної скарги, а також представництва і захисту інтересів останнього в органах судової влади, зокрема в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного адміністративного суду по справі № 300/8132/21.

27 липня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 1 до договору (т. 1, а.с. 9), відповідно до якої визначено порядок оплати гонорару адвокату за надання правової допомоги клієнту щодо підготовки та подачі процесуальних документів, підготовки та подачі касаційної скарги, а також представництва і захисту інтересів останнього в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного адміністративного суду по справі № 300/8132/21. Вартість послуг: 10000 гривень.

З позову вбачається, що після підписання договору та додаткової угоди № 1 позивачем 27 липня 2022 року на рахунок відповідача було надіслано кошти у сумі 3000 гривень в якості гонорару.

На підтвердження оплати послуг позивачем надана суду копія квитанції № 9557227 від 27 липня 2022 року на суму 3000 гривень (т. 1, а.с. 12).

Позивач зазначає про те, що станом на 24 липня 2025 року ОСОБА_2 так і не підготувала касаційну скаргу та не представляла його інтереси в суді. Таким чином, відповідач обманом заволоділа грошовими коштами в сумі 3000 гривень та не надала йому правову допомогу.

ОСОБА_1 , посилаючись на положення ст. 1212 ЦК України, просить стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуті грошові кошти в сумі 3000 гривень.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Той факт, що договір сторонами укладено у формі, яка не відповідає вимогам закону, не свідчить про те, що він не є укладеним. Разом з тим, правила ст. 1212 ЦК України застосовуються тоді, коли майно передано на виконання юридично ще не укладеного договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року в справі № 6-122цс14.

Вбачається, що між сторонами існують договірні відносини щодо надання правничих послуг.

За таких обставин, положення ст. 1212 ЦК України не застосовуються до правовідносин, що склалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Крім того, позивач вказує, що сплатив на рахунок відповідача 3000 гривень за надання послуг, а остання свої зобов`язання за договором не виконала.

Разом з тим, Додатковою угодою № 1 до договору про надання правової допомоги визначено, що вартість послуг відповідача складає 10000 гривень.

Відповідач у підготовчому судовому засіданні зазначала, що згідно з укладеним між нею та позивачем договором та додатковою угодою останній мав сплатити їй саме 10000 гривень, щоб вона почала роботу над касацією. Інших домовленостей у них не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором..

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що сторони ціну договору не змінювали та визначили у Додатковій угоді до договору, що вартість послуг адвоката становить 10000 гривень.

Позивач доказів на підтвердження повної оплати вартості послуг за договором суду не надав.

У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просить розірвати договір про надання правової допомоги від 27 липня 2022 року та Додаткову угоду № 1, укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Пунктами 6.1. та 6.2. договору про надання правової допомоги визначено, що договір чинний з моменту його підписання сторонами і діє протягом 12 наступних календарних місяців.

Після закінчення строку дії договору, сторони мають право на автоматичну пролонгацію його умов у випадку відсутності письмової заяви однієї зі сторін про припинення умов договору.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності письмових заяв однієї зі сторін про припинення умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

Позивачем не заперечується той факт, що ним не була сплачена повна сума, визначена додатковою угодою як гонорар адвоката, а саме, 10000 гривень.

У судовому засіданні позивач пояснив, що ним оплата була здійснена частково за усною домовленістю з відповідачем. Після складення всіх необхідних документів, відповідач мала направити касаційну скаргу на його електронну пошту для ознайомлення. І потім він мав перерахувати відповідачу решту коштів.

Будь-яких доказів про наявність таких домовленостей між сторонами позивачем не надано. Таке посилання ґрунтується лише на його припущеннях.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для розірвання договору про надання правової допомоги, а тому й вимога про повернення частини оплати за договором є необґрунтованою.

У такому випадку не підлягають задоволенню й вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій, втраченої не отриманої заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу від незаконного звільнення, а також про відшкодування моральної шкоди, оскільки такі вимоги є похідними від первинних вимог.

З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 526, 530, 629, 632, 901, 1212 ЦК України, ст. 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя: