Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №758/9045/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9045/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі

головуючої судді Левицької Я.К.,

секретаря судового засідання Новіцької О.К.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко Микола Олександрович, про визнання права власності в порядку спадкування за законом та витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2026 року через систему «Електроний суд» до Подільського районного суду міста Києва надійшла позовна заява представника ОСОБА_5 , подана в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про:

- визнання права власності за ОСОБА_1 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом;

- визнання права власності за ОСОБА_2 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом та 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , спільну сумісну власність подружжя;

- витребування від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1969144480000), яка належить їм по 1/2 частині у нерухомому майні на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності до їх часток у праві власності в порядку спадкування та у праві спільної сумісної власності подружжя.

Позивачі зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина за законом, на підставі поданих заяв про прийняття спадщини від дружини спадкодавця - ОСОБА_2 та доньки спадкодавця - ОСОБА_1 .

Зазначене нерухоме майно було придбано спадкодавцем та ОСОБА_2 за час подружнього життя та зареєстроване за спадкодавцем 17.07.2012 року на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію КП КМБТІ та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

В подальшому в даній квартирі спадкодавець проживав та був зареєстрований, але у 2018 році почав проживати за адресою своєї дружини, а саме: АДРЕСА_3 . З цього часу квартира здавалась в оренду.

19.03.2020 року спадкодавець дізнався від свого зятя про те, що 25.11.2019 року квартира АДРЕСА_1 , вибула з володіння спадкодавця. Того ж дня, 19.03.2020 року, спадкодавцем було з`ясовано, що 25.11.2019 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Косенко Миколою Олександровичем, було прийнято рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, індексний номер: 49839212, на підставі договору купівлі продажу, серія та номер: 1802, виданий 25.11.2019 року, власником якого стали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , розмір частки 1/2 за кожним відповідно.

20.03.2020 року, за вказаним фактом, спадкодавець звернувся до Подільського управління поліції ГУ НП у місті Києві з заявою про вчинення злочину.

30.03.2020 року, спадкодавець звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовною заявою про визнання договору купівлі продажу квартири недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень.

31.03.2021 року, після апеляційного оскарження ухвали про повернення позовної заяви, було відкрито провадження у справі № 758/3606/20 за позовом спадкодавця до відповідача 1 та відповідача 2 про визнання договору купівлі продажу квартири недійсним, зобов`язання вчинити дії.

Під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження за №12020100070000128 від 25.03.2020 року, було призначено ряд криміналістичних експертиз. За висновками експертів, а також з договору купівлі-продажу квартири від 25.11.2019 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Миколою Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 1802, достеменно вбачається, та встановлено, що спадкодавець вказаний договір купівлі -продажу квартири не підписував, жодних дій щодо відчуження квартири не вчиняв, тобто правочину на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин відсутнє у зв`язку з чим такий правочин є неукладеним.

Право позивачів у спадщині не є рівним, оскільки протиправно відчужена квартира є спільною власністю подружжя ОСОБА_6 , а тому в спадковій масі мало бути 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 . Таким чином, Дружина, за доведеності позовних вимог має 3/4 частки квартири, що складається з 1/2 частки її спільного майна та 1/4 успадкованого майна чоловіка. Донька, за доведеності позовних вимог має 1/4 частки квартири, що складається з успадкованого майна свого батька.

Водночас захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було протиправно відчужене, можливий шляхом пред`явлення тільки віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 09.06.2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 17.06.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.07.2026 року задоволено клопотання представників позивача та витребувано у приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Рижкової Світлани Станіславівни належним чином завірену копію спадкової справи № 6/2021 щодо майна померлого ОСОБА_6

04.06.2026 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 про визнання позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з`явився. 08.06.2026 року до суду надійшла заява відповідача, у якій останній не заперечує проти задоволення позовних вимог.

09.07.2026 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 про розгляд справи без його участі.

10.09.2026 року від позивачів та їх представника надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенка М.О. у підготовче судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд враховує те, що відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано позовні вимоги, а відтак за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина за законом на підставі поданих заяв про прийняття спадщини від дружини спадкодавця - ОСОБА_2 (позивач 2) та доньки спадкодавця - ОСОБА_1 (позивач 1).

Так, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Будинком урочистих подій м. Запоріжжя, 10.04.1976 року було укладено шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Після укладення шлюбу присвоєно прізвища: чоловікові - ОСОБА_6 , дружині- ОСОБА_6 .

Відповідно до інформації з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00030169161 від 31.03.2021 року ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої є: батько - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 14.11.1995 року внесено актовий запис про народження Дніпровським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Як вбачається з Довідки про коло спадкоємців № 38/02-14 від 03.12.2021 року після смерті ОСОБА_6 заяву про прийняття спадщини подано дружиною спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 .

Отже позивач 1 та позивач 2 є спадкоємцями першої черги у відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України.

За час подружнього життя, спадкодавцем та позивачкою 2 було придбано квартиру під номером АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі продажу квартири від 06.07.2012 року, який було укладено між продавцем ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , за згодою дружини позивачки 2.

Вказана квартира була зареєстрована за спадкодавцем 17.07.2012 року на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію КП КМБТІ та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, витяг додається.

В подальшому, як стверджують позивачі, у даній квартирі спадкодавець проживав та був зареєстрований, але у 2018 році почав проживати за адресою своєї дружини, - позивача 2, а саме: АДРЕСА_3 . З цього часу квартира АДРЕСА_1 , яка є спільною сумісною власністю подружжя, здавалась в оренду.

19.03.2020 року спадкодавець дізнався від свого зятя про те, що 25.11.2019 року квартира АДРЕСА_1 , вибула з володіння спадкодавця.

Того ж дня, 19.03.2020 року, спадкодавцем було з`ясовано, що 25.11.2019 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Косенко Миколою Олександровичем , було прийнято рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, індексний номер: 49839212, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1802, виданий 25.11.2019 року, власником якого стали ОСОБА_3 (відповідач 1) та ОСОБА_4 (відповідач 2), розмір частки 1/2 за кожним відповідно.

20.03.2020 року, за вказаним фактом, спадкодавець звернувся до Подільського управління поліції ГУ НП у місті Києві з заявою про вчинення злочину.

30.03.2020 року, спадкодавець звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовною заявою про визнання договору купівлі продажу квартири недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень.

31.03.2021 року, після апеляційного оскарження ухвали про повернення позовної заяви, було відкрито провадження у справі № 758/3606/20 за позовом спадкодавця до відповідача 1 та відповідача 2 про визнання договору купівлі продажу квартири недійсним, зобов`язання вчинити дії.

Під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження за №12020100070000128 від 25.03.2020 року, було отримано тимчасовий доступ до документів приватного нотаріуса Косенка М.О. та вилучено оригінали нотаріальної справи.

Органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було призначено ряд криміналістичних експертиз зокрема: Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві від 08.07.2020 про призначення судової почеркознавчої експертизи; Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві від 08.07.2020 про призначення технічної експертизи документів; Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві від 21.12.2020 про призначення технічної експертизи документів.

За висновком експерта №17-3/1231 від 14.07.2020 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на наступних документах: оригінал договору купівлі-продажу квартири від 25.11.2019 на 2 арк.; оригіналі заяви ОСОБА_6 №576/02-03 від 25.11.2019 на 1 арк.; оригіналі заяви ОСОБА_6 №577/02-03 від 25.11.2019 на 1 арк., яка містить особистий підпис ОСОБА_6 , оригіналі заяви ОСОБА_6 №578/02-03 від 25.11.2019 на 1 арк. - виконанні не гр. ОСОБА_6 , а іншою особою.

За висновком експерта № 17-3/1232 від 17.08.2020 вказано, що об`єктами дослідження, які були надані є: 1. Копія паспорта громадянина України із серійним номером НОМЕР_2 , виданого 07.06.1997 на і`мя ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Леніським РВ УМВС України в Запорізькій області на 1 арк. (який було вилучено 24.06.2019 року в приміщенні нотаріального офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва) 2. Копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера: 1847819197, виданої 19.11.1998 на і`мя ОСОБА_6 на 1 арк. (який було вилучено 24.06.2019 року в приміщенні нотаріального офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м.Києва) 3. Паспорт громадянина України із серійним номером НОМЕР_2 , виданий 07.06.1997 на і`мя ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Леніським РВ УМВС України в Запорізькій області (який було долучено потерпілим ОСОБА_6 до матеріалів кримінального провадження на час проведення судово-технічної експертизи). 4. Картка фізичної особи- платників податків, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , видана 05.07.2006 на і`мя ОСОБА_6 на 1 арк. (який було долучено потерпілим ОСОБА_6 до матеріалів кримінального провадження на час проведення судово-технічної експертизи).

За висновками експертизи встановлено, що зображення на копії паспорта громадянина України із серійним номером НОМЕР_2 , виданого 07.06.1997 на і`мя ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Леніським РВ УМВС України в Запорізькій області, отримано не з наданого на дослідження паспорта громадянина України із серійним номером НОМЕР_2 , виданий 07.06.1997 на і`мя ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Леніським РВ УМВС України в Запорізькій області. Зображення на копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера: НОМЕР_3 , виданої 19.11.1998 на і`мя ОСОБА_6 отримано не з наданої на дослідження картки фізичної особи - платників податків, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , виданої 05.07.2006 на і`мя ОСОБА_6 .

За висновком експерта № СЕ-19/111-20/62136-ТД від 31.12.2020 вказано, що об`єктом дослідження є: 1. Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В., зареєстрованому в реєстрі за №1816; 2. Експериментальні зразки відбитків печатки «Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочарова Світлана Володимирівна» на 10 арк.

Згідно обставин кримінальної справи, під час незаконного відчуження квартири АДРЕСА_1 , невстановлені особи, надали до приватного нотаріуса Косенко М.О. завідомо підроблений договір купівлі-продажу від 06.07.2012 року зареєстрований в реєстрі №1816, підписаного та поставленого печаткою приватним нотаріусом КМНО Бочаровою С.В., який має ознаки підробки».

Згідно висновку експертизи встановлено, що зображення та друковані тексти лицьового та зворотнього боків бланка договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В. зареєстрованому в реєстрі за №1816 (крім серії, номеру та друкованого тексту, виконаного барвником чорного кольору) нанесені плоским способом друку. Зображення серії та номеру на лицьовому боці (бланка договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В. зареєстрованому в реєстрі за № 1816 нанесені високим способом друку. Друкований текст, виконаний барвником чорного кольору на лицьовому та зворотньому боках бланка договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В. зареєстрованому в реєстрі за № 1816 нанесений за допомогою знакодрукуючого пристрою, електрографічним способом друку. Відбиток печатки «Приватний нотаріус *Бочарова Світлана Володимирівна*Київський міський нотаріальний округ *» у договорі купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В. зареєстрованому в реєстрі за №1816 нанесений не кліше печатки «Приватний нотаріус*Бочарова Світлана Володимирівна* Київський міський нотаріальний округ *», експериментальні зразки відбитків якої надані в якості порівняльного матеріалу, а іншим кліше.

У постановах Верховного Суду від 10.07.2019 року у справі № 686/23256/16-ц, а також від 25.03.2021 року справа № 752/21411/17 (провадження № 61-10929св20) зроблено висновок, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його.

Отже, вищенаведені висновки експертів, отримані у кримінальному провадженні №12020100070000128 від 25.03.2020 року, визнаються належними і допустимими доказами у даній цивільній справі та встановлюють факт того, що ОСОБА_6 не підписував Договір купівлі-продажу квартири, серія та номер: 1802, виданий 25.11.2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Миколою Олександровичем.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України).

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис на правочині, для якого визначено обов`язкову письмову форму, виконує функцію підтвердження волевиявлення сторони, зафіксованого у тексті цього правочину. При цьому підпис є обов`язковим атрибутом письмової форми правочину.

Згідно з абзацом першим частини першої, частин другої та третьої статті 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

За положеннями статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (абзац перший частини першої статті 216 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Тлумачення вищенаведених норм ЦК України свідчить, що обов`язковим елементом двостороннього правочину (в даному випадку купівлі-продажу) є дії його сторін щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто правочин не може бути визнаний таким, що відбувся, без цілеспрямованих дій його сторін, які є вираженням їх волевиявлення.

Отже, основним критерієм, за яким можна розмежувати укладені та неукладені правочини купівлі-продажу, є факт вираження сторонами правочину їх волевиявлення - зовнішньої об`єктивної форми виявлення волі особи, що проявляється у вчиненні цілеспрямованих дій з метою зміни цивільних правовідносин, що склалися на момент вчинення правочину.

Коли ж відсутній факт вираження волевиявлення стороною двостороннього правочину, можна говорити про відсутність обов`язкового суб`єкта цивільних правовідносин та, як наслідок, констатувати відсутність фактичної підстави для виникнення договірних правовідносин. Тобто, на відміну від укладених правочинів, у цьому випадку не виникає самої можливості піддати юридичній оцінці об`єктивно відсутній юридичний факт (цілеспрямовану дію), існування якого було б зумовлено юридично значимим волевиявленням учасника цивільних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2024 року по справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23) виснувала, що відсутність (підроблення) підпису сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення, свідчить про неукладеність такого правочину.

Належним способом захисту права особи, майно якої вибуло з її законного володіння за неукладеним договором купівлі-продажу, є віндикаційний позов - витребування майна із чужого незаконного володіння чи від добросовісного набувача. Велика Палата Верховного Суду дійшла цього висновку виходячи з такого.

Застосовуючи зазначену судову практику Верховного Суду, суд дійшов висновку, що Договір купівлі-продажу квартири, серія та номер: 1802, виданий 25.11.2019 року, є неукладеним, а належним способом захисту порушеного права власника майна (квартири) є витребування майна із чужого незаконного володіння.

Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 належала на праві власності ОСОБА_6 , що підтверджується витягом про державну реєстрацію КП Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна № 34854143 від 17.07.2012 року та договором купівлі-продажу квартири, зареєстрованого 06.07.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В., реєстрований № 1816.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

У частині першій статті 27 СК України зазначено, що державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя (частина перша статті 36 СК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).

Враховуючи викладене, а також те, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 була придбана ОСОБА_6 за час перебування у шлюбі із ОСОБА_2 , то таке нерухоме майно належало ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.

При цьому, суд враховує те, що відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У статті 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя статті 1223 ЦК України).

У статті 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У частині першій статті 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_6 відкрилась спадщина за законом. З матеріалів спадкової справи 6/2021, заведеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рижковою Світланою Станіславівною 31.03.2021 року щодо спадщини ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається що заяви про прийняття спадщини подані дружиною - ОСОБА_2 та донькою - ОСОБА_1 .

Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачів щодо визнання права власності за ОСОБА_1 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом та визнання права власності за ОСОБА_2 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом та 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , спільну сумісну власність подружжя.

Також згідно з статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частиною першою статті 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Враховуючи наведене вище, а також застосовуючи судову практику Верховного Суду, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивачів як осіб, майно яких вибуло з їх законного володіння за неукладеним договором купівлі-продажу, є витребування від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1969144480000), яка належить їм по 1/2 частині.

Оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, враховуючи позицію відповідачів щодо визнання позову, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 19 350 грн відповідно до квитанції № 6082-7888-6816-2416 від 21.05.2026 року та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 доплачено судовий збір у сумі 3 650 грн за квитанцією 4653-7925-7547-0930 від 11.06.2026 року. Таким чином ОСОБА_1 сплачено судовий збір у загальному розмірі 21 175 грн (19 350+1825), а ОСОБА_2 сплачено судовий збір у розмірі 1 825 грн.

Отже, судові витрати позивачів по сплаті судового збору стягуються на їх користь з відповідачів.

Керуючись ст. 1-18, 76-89, 141, 263-265, 267, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко Микола Олександрович, про визнання права власності в порядку спадкування за законом та витребування майна із чужого незаконного володіння- задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , як спільну сумісну власність подружжя.

Витребування від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1969144480000), яка належить їм по 1/2 частині у нерухомому майні на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності до їх часток у праві власності в порядку спадкування та у праві спільної сумісної власності подружжя.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 10 587 грн 50 коп. та на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 912 грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 10 587 грн 50 коп. та на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 912 грн 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач 1 - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Позивач 2 - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач 1- ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ;

Відповідач 2- ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко Микола Олександрович, адреса: АДРЕСА_7 .

Суддя Я.К. Левицька