Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №754/7356/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/8951/26

Справа №754/7356/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 жовтня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.

за участю представника позивача Строєва О.В.

за участю представника відповідачки Фольчика А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва", про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, ціна позову 111 900,00 грн,

Стислий виклад позиції сторін

23.04.2026 Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 (у подальшому змінено прізвище на ОСОБА_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва", у якому просив стягнути з Відповідачки на свою користь майнову шкоду, завдану залиттям квартири, у розмірі 111 900,00 грн, а також покласти на Відповідачку судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 1 331,20 грн, витрат на оцінку збитків у розмірі 4 000,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.01.2026 відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 , яка належить Позивачу. У день події Позивач звернувся до Кол-центру КМДА за номером 1551 (зареєстровано звернення № 6-25015) та до Центральної диспетчерської служби (заявка № 11712434), а надалі 14.01.2026 та 06.02.2026 звернувся із письмовими заявами до ЖЕД-303 про проведення обстеження та встановлення причин залиття. Згідно з актами від 10.02.2026 та від 09.03.2026, складеними комісією ЖЕД-303, зафіксовано сліди залиття у кухні, ванній кімнаті, коридорі, коморі та житловій кімнаті квартири НОМЕР_5 і зазначено, що залиття відбулося з вище розташованої квартири НОМЕР_4 , причину залиття не виявлено (можливо разове), мешканці квартири НОМЕР_4 на час обстеження відсутні та доступу не надають. Власницею квартири НОМЕР_4 є Відповідачка. Згідно з висновком звіту про оцінку майна від 16.03.2026 № 1502, виготовленого ПП "Експертзабезпечення", розмір матеріальних збитків становить 111 900,00 грн. Позивач вважає Відповідачку відповідальною за завдані збитки як власницю майна.

17.06.2026 представник Відповідачки подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Заперечення мотивовано тим, що Позивач не надав належних, допустимих і достатніх доказів вини Відповідачки чи її протиправної поведінки. Акти комісії від 10.02.2026 та від 09.03.2026 складені через один і два місяці після події, не містять встановленої причини залиття та місця протікання, а твердження про залиття з квартири НОМЕР_4 внесені виключно зі слів самого Позивача з його первинної заяви. Також Відповідачка від початку 2022 року постійно проживає за кордоном, у квартирі НОМЕР_4 ніхто не проживає, а в день події 09.01.2026 у квартирі фізично нікого не було і водою ніхто не користувався. Огляд квартири НОМЕР_4 , проведений 05.06.2026 за заявою уповноваженої особи, підтвердив відсутність будь-яких слідів залиття чи несправностей сантехнічних мереж.

22.06.2026 представник Позивача подав відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги, зазначаючи, що недопуск працівників ЖЕКу до квартири Відповідачки перешкодив комісії встановити конкретне джерело витоку, проте сам факт залиття з квартири НОМЕР_4 зафіксовано в актах та додаткових поясненнях управителя.

Третя особа КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" у додаткових письмових поясненнях повідомила, що обстеженням зливової системи та покрівлі будинку протікань не виявлено, а аварійна ситуація 09.01.2026 мала місце на внутрішньоквартирних мережах, однак конкретна причина не вказана в актах у зв`язку з недопуском працівників до квартири НОМЕР_4 . Також третя особа подала заяву про розгляд справи без участі її представника.

Клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

За заявою представника Позивача від 19.06.2026 судом змінено прізвище Відповідачки з ОСОБА_5 на ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 09.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Вказаною ухвалою задоволено клопотання представника Відповідачки та викликано у судове засідання для допиту як свідка ОСОБА_6 .

20.07.2026 представник Позивача подав клопотання про долучення доказів, а саме відповіді КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" на адвокатський запит від 13.07.2026 № 107/50-1783, яке судом задоволено та долучено матеріали до справи.

Представник Відповідачки, адвокат Фольчик А.С., після початку розгляду справи по суті заявив усний відвід головуючій судді Коваленко І.І. у судовому засіданні 15.09.2026.

Зокрема, під час виступу зі вступним словом та надання пояснень представник Відповідачки мотивував свою позицію тим, що у день залиття 09.01.2026 у квартирі НОМЕР_4 ніхто не проживав і водою не користувався. У відповідь на уточнюючі запитання судді щодо наявності підтверджуючих доказів цих обставин, адвокат висловив суб`єктивне припущення про упередженість головуючої та усно заявив відвід. Головуюча суддя роз`яснила порядок розгляду відводу відповідно до норм ЦПК України та запропонувала скласти письмову заяву про відвід, оголосивши перерву. Водночас адвокат Фольчик А.С. письмової заяви не подав, відмовився від висловленого наміру та відкликав відвід безпосередньо в засіданні, після чого суд продовжив розгляд справи, постановивши ухвалу про залишення заяви про відвід без розгляду.

У судовому засіданні 15.09.2026 року суд допитав свідка ОСОБА_6 та безпосередньо дослідив письмові докази у справі.

29.09.2026 від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за відсутності її представника.

Під час судового засідання представник Відповідачки заявив усне клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження для подання додаткових доказів. Представник Позивача проти клопотання заперечував. Суд, розглянувши клопотання, постановив ухвалу про відмову у його задоволенні через відсутність виняткових підстав.

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2021 року в справі № 910/7103/21 виснував, що за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Водночас такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу, як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Отже, для вирішення питання щодо можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття суд першої інстанції має встановити: (1) чи відповідні процесуальні дії можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження; (2) чи є обставини, якими сторона обґрунтовує таку необхідність, вагомими. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права на справедливий суд.

Представник Відповідачки зазначив, що безпосередньо під час допиту свідка ОСОБА_6 йому стали відомі нові важливі обставини та деталі, які не були відомі раніше і не могли бути подані на стадії підготовчого провадження.

Зокрема, для об`єктивного підтвердження нових обставин представник прагнув долучити до матеріалів справи залізничні квитки свідка ОСОБА_6 на підтвердження її фактичної відсутності у м. Києві у період з 01.01.2026 по 11.01.2026 (поїздка до м. Кривий Ріг); докази виклику таксі сином свідка для документального підтвердження точного часу та часового інтервалу його прибуття до квартири НОМЕР_4 в день залиття; докази того, що вранці 09.01.2026 у будинку проводилися ремонтні роботи Водоканалу і постачання води було повністю припинено. Представник також наголошував на потребі з`ясувати особу та викликати для допиту мешканку будинку, яка 09.01.2026 заходила до кв. НОМЕР_4 разом із сином свідка і могла б безпосередньо підтвердити відсутність сухих чи вологих витоків води у приміщенні.

Ураховуючи те, що обставини, на які посилався представник Відповідачки (зокрема щодо фактів непроживання, перебування за межами міста, наявності зв`язку із суміжними мешканцями та обстежень приміщення), існували на час відкриття провадження у справі та перебували в межах обізнаності сторони Відповідачки, невжиття заходів щодо своєчасного витребування чи надання відповідних доказів до закриття підготовчого провадження є наслідком процесуальної поведінки самої сторони. Допитуваний у судовому засіданні свідок лише деталізував обставини, які стосуються заперечень на позов, проте сам по собі факт допиту свідка на стадії розгляду справи по суті не створює нових виняткових обставин у розумінні ЦПК України

З огляду на це, задоволення клопотання про повернення до підготовчого провадження за відсутності об`єктивних перешкод для своєчасного подання доказів нівелюватиме значення підготовчого засідання, порушуватиме принцип рівності та змагальності сторін, принцип процесуальної економії й нормативно визначені строки розгляду справи (стаття 210 ЦПК України).

Отже, ураховуючи відсутність визначених законом виняткових підстав, Суд відмовив у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.

29.09.2026 року після закінчення судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд встановив, що Позивач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору міни від 05.04.2003.

Відповідачка ОСОБА_4 є власницею квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.03.2026 № 466830539.

Квартира Відповідачки розташована на 9-му поверсі вказаного житлового будинку, а квартира Позивача - на 6-му поверсі 9-ти поверхового житлового будинку АДРЕСА_5 .

09.01.2026 відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 (квартира Позивача). У цей же день Позивач звернувся до Кол-центру КМДА за номером 1551 (зареєстровано звернення № 6-25015), до Центральної диспетчерської служби Деснянського району (заявка № 11712434) та до житлово-експлуатаційної дільниці № 303 (ЖЕД-303).

Окрім того, 09.01.2026 до Центральної диспетчерської служби Деснянського району м. Києва звернулися мешканці інших квартир по даному стояку, а саме з квартири НОМЕР_6 (7-й поверх) за заявкою № НОМЕР_1 та з квартири НОМЕР_8 (8-й поверх) за заявкою № 11712470 із приміткою у системі: "залиття з кв. НОМЕР_4 , причини залиття не виявлено. Можливо разове залиття".

14.01.2026 Позивач подав письмову заяву до ЖЕД-303 (зареєстрована за вх. № 86/07 від 14.01.2026) про проведення комісійного обстеження квартири НОМЕР_5 та складення відповідного акта, зазначивши, що вода лилася з патрону люстри та з розеток.

06.02.2026 Позивач повторно звернувся до ЖЕД-303 із заявою (зареєстрована за вх. № 155/07 від 06.02.2026) про проведення повторного обстеження та направлення електрика для перевірки електропроводки у зв`язку з протіканням води через освітлювальні прилади.

10.02.2026 комісією ЖЕД-303 у складі головного інженера Волинської Л.А., провідного інженера Ігнатенко А.О. , майстра ремонтної дільниці Меліхова Д.М. було проведено обстеження квартири НОМЕР_5 та складено Акт від 10.02.2026. За результатами огляду комісія зафіксувала сліди залиття приміщень: на кухні на стінах руді жовті плями площею 8,0 кв.м та сліди деформації оздоблювального шару, на стелі бурі плями площею 7,8 кв.м; у ванній кімнаті на стелі відшарування фарби водоемульсійного покриття площею 1,0 кв.м та відшарування стельових плінтусів 2,2 м.п.; у коридорі відшарування миючих шпалер площею 1,0 кв.м, на стінах руді плями загальною площею 3,6 кв.м та на стелі відшарування стельового плінтуса і руді плями площею 3,6 кв.м; у коморі руді плями на стінах площею 1,8 кв.м та на стелі руді плями площею 1,8 кв.м; у кімнаті на стелі сухі руді плями площею 17,3 кв.м, на стінах відшарування водоемульсійного фарбування площею 1,0 кв.м та сухі руді плями площею 20,0 кв.м. В Акті зазначалося, що згідно зі зверненням до Центральної диспетчерської служби від 09.01.2026 № 11712434 залиття відбулося з кв. НОМЕР_4 , причину залиття не виявлено, можливо разове, а на час обстеження мешканці кв. НОМЕР_4 відсутні та доступу не надають.

06.03.2026 комісія ЖЕД-303 у складі головного інженера Волинської Л.А., провідного інженера Ігнатенко А.О. та майстра технічної дільниці Вороніної О.В. за письмовою заявою мешканця квартири НОМЕР_7 від 13.02.2026 № 169/07 провела обстеження квартири АДРЕСА_9 ) та склала Акт від 06.03.2026. Під час візуального обстеження приміщень квартири НОМЕР_7 комісія зафіксувала сліди залиття: на кухні - руді жовті плями та сліди деформації оздоблювального шару на стінах площею 5,0 кв.м, бурі плями на стелі площею 1,0 кв.м, а також деформацію дерев`яних вхідних дверей із відшаруванням оздоблювального шару; у коридорі - незначне відшарування шпалер площею 2,0 кв.м; у кімнаті - сухі руді плями на стелі площею 17,3 кв.м, відшарування водоемульсійного фарбування на стінах площею 1,0 кв.м та сухі руді плями на стінах площею 20,0 кв.м.

В Акті зазначалося, що згідно зі зверненням до ЦДС від 09.01.2026 № 11712434 залиття відбулося з квартири НОМЕР_4 , причину залиття не виявлено, на час обстеження мешканці квартири НОМЕР_4 відсутні та доступу не надають, а в телефонній розмові повідомили, що витоки були в межах квартири зі слів мешканців невідомого походження.

09.03.2026 комісією ЖЕД-303 у складі головного інженера Волинської Л.А., провідного інженера Ігнатенко А.О. , майстра технічної дільниці Вороніної О.В. складено Акт про повторне обстеження квартири НОМЕР_5 , у якому підтверджено наявність вищевказаних пошкоджень оздоблення приміщень кухні, ванної кімнати, коридору, комори та кімнати. В Акті зазначено, що залиття відбулося з кв. НОМЕР_4 , причину залиття не виявлено, можливо разове, на час обстеження мешканці кв. НОМЕР_4 відсутні та доступу не надають, а в телефонній розмові мешканці повідомили, що витоки були в межах квартири та мали невідоме походження.

Доказів письмового чи належного повідомлення Відповідачки про час та дату проведення оглядів квартири Позивача 10.02.2026, 06.03.2026 та 09.03.2026 матеріали справи не містять.

З метою визначення розміру завданих матеріальних збитків суб`єктом оціночної діяльності Приватним підприємством "Експертзабезпечення" (оцінювач ОСОБА_10 ) на замовлення Позивача за договором від 09.03.2026 № 1502 складено Звіт про незалежну оцінку майнових прав від 16.03.2026. Відповідно до висновку даного Звіту ринкова вартість матеріального збитку (право вимоги відшкодування матеріальних втрат, понесених внаслідок залиття квартири НОМЕР_5 ), визначена за калькуляційним методом у межах витратного підходу станом на 16.03.2026 за допомогою програмного комплексу АВК-5, становить 111 900,00 грн без ПДВ

05.06.2026 комісія ЖЕД-303 у складі головного інженера Волинської Л.А., провідного інженера Ігнатенко А.О. та майстра ремонтної дільниці Сидорова І.О. за заявою уповноваженої особи ОСОБА_6 від 29.05.2026 № 268/07 провела обстеження інженерних мереж у квартирі АДРЕСА_4 та склала Акт від 05.06.2026. За наслідками візуального обстеження квартири НОМЕР_4 комісія встановила, що станом на 05.06.2026 слідів залиття, яке відбулося в січні 2026 року, при наданні доступу не виявлено. Водночас комісія встановила факт втручання в інженерні мережі в межах квартири НОМЕР_4 , а саме проведення заміни металевих конструкцій на пластик та зменшення в діаметрі каналізаційної труби, що не передбачено проєктом житлового будинку.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що вона є близькою знайомою родини Відповідачки. Після виїзду Відповідачки за кордон у 2022 році, за взаємною домовленістю, Відповідачка довірила їй ключі від квартири НОМЕР_4 для догляду за приміщенням, проведення прибирання, зняття показників лічильників та сплати комунальних платежів. Постійно у квартирі НОМЕР_4 ніхто не проживав, а сама свідок лише періодично заходила до приміщення або заночовувала там 1-2 рази на тиждень у разі пізнього завершення роботи у м. Києві.

Щодо подій січня 2026 року свідок пояснила, що 01.01.2026 року вона разом із родиною виїхала з м. Києва до м. Кривий Ріг на похорон близького родича. У період з 01.01.2026 року по 11.01.2026 року у квартирі НОМЕР_4 фізично нікого не було, житло залишалося зачиненим. Повернувшись до м. Києва 11.01.2026 та увійшовши до квартири НОМЕР_4 , свідок під час її візуального огляду протікань води чи пошкоджень сантехнічного обладнання не виявила. У травні 2026 року свідок особисто подала заяву до ЖЕД-303 про проведення обстеження квартири НОМЕР_4 .

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_6 з урахуванням вимог статей 89, 91 ЦПК України, Суд зазначає, що беруться до уваги лише ті обставини, які свідок сприймала безпосередньо, а саме: наявність у неї доручення від Відповідачки на нагляд за квартирою НОМЕР_4 та ключів від неї; факт її відсутності у м. Києві у період з 01.01.2026 по 11.01.2026; відсутність виявлених нею протікань води у квартирі НОМЕР_4 станом на 11.01.2026; а також факт особистого подання нею заяви до ЖЕД-303 у травні 2026 року.

Натомість інші твердження свідка (зокрема щодо дій її сина 09.01.2026, приїзду аварійної служби та спілкування із сусідами) Суд не бере до уваги як безпосередні докази, оскільки свідок вказані обставини особисто не сприймала, а дізналася про них зі слів інших осіб, що відповідно до статті 91 ЦПК України є показаннями з чужих слів і не може бути підставою для встановлення фактичних обставин справи.

05.06.2026 комісією ЖЕД-303 у складі головного інженера Волинської Л.А., провідного інженера Ігнатенко А.О. , майстра ремонтної дільниці Сидорова І.О. за заявою ОСОБА_6 від 29.05.2026 № 268/07 проведено обстеження інженерних мереж квартири НОМЕР_4 та складено Акт від 05.06.2026. Під час візуального обстеження квартири НОМЕР_4 слідів залиття, яке відбулося в січні 2026 року, станом на 05.06.2026 виявлено не було. Водночас комісія встановила, що в інженерні мережі в межах квартири НОМЕР_4 здійснювалося втручання, а саме проведено заміну металевих конструкцій на пластикові, а каналізаційну трубу зменшено в діаметрі, що не передбачено проєктом житлового будинку.

За період із січня 2025 року по липень 2026 року жодних звернень чи заявок від мешканців будинку АДРЕСА_5 щодо пошкодження чи затікання з покрівлі будинку до управителя, Центральної диспетчерської служби або КБУ "Контактний центр м. Києва" (1551) не надходило, а конструктивні елементи покрівлі перебувають у задовільному санітарно-технічному стані, що підтверджується Актом КП від 15.04.2026, службовою запискою начальника відділу по роботі із зверненнями громадян ОСОБА_12 від 15.07.2026 та листом ТОВ "НЬЮ СІСТЕМС" від 15.07.2026 № 15-07/26.

Згідно з відповіддю КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" від 13.07.2026 року № 107/50-1783 на адвокатський запит адвоката Строєва О.В. від 19.06.2026 року № 206/1906-1, комунальне підприємство повідомило наступне:

п. 1: "Працівники структурного підрозділу комунального підприємства ЖЕД-303 у зв`язку із недопуском до квартири АДРЕСА_4 спілкувалися із мешканцем зазначеної квартири по телефону";

п. 2: "Також 09.01.2026 надійшло 2 звернення з квартири НОМЕР_6 та НОМЕР_8 за номерами 11712440 та 11712470 (коментар по задачі - "залиття з кв. НОМЕР_4 , причини залиття не виявлено. Можливо разове залиття")";

п. 3: "09.01.2026 представники комунального підприємства до квартири НОМЕР_4 допущені не були, жодних ремонтних робіт не проводилося";

по п. 4: "Неможлива" (щодо причин протікання з покрівлі);

по п. 5: "Нормативно-правовими актами не передбачені час та строки обстеження та складання акту про залиття".

ОЦІНКА СУДУ

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких мотивів.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Суд зазначає, що юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди обов`язковою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: наявності шкоди, протиправної поведінки завдавача шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, а також вини особи, яка завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.12.2019 у справі № 686/11256/16-ц (провадження № 61-28098св18)).

Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.06.2026 у справі № 640/3355/19 (провадження № 61-54св25), що стосується правовідносин, завданих залиття квартири. Верховний Суд наголосив, що у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину.

Отже для застосування презумпції вини заподіювача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) першочерговому доведенню Позивачем підлягає факт того, що шкода завдана саме протиправними діями чи бездіяльністю конкретного відповідача та що джерело витоку знаходилося в майновій сфері цього відповідача. Якщо Позивач не довів, що залиття відбулося саме з квартири Відповідачки або внаслідок її дій чи бездіяльності, підстави для покладення відповідальності на Відповідачку відсутні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя, четверта статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, у разі залиття квартири складається відповідний акт. Форма цього акта встановлена в додатку 4 до Правил.

Відповідно до встановленої форми акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) повинен обов`язково містити зазначення чіткої причини залиття (наприклад: несанкціоноване втручання мешканців квартири №_ у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо); незадовільне технічне обслуговування систем; передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок тощо), чітку вказівку на особу, яка заподіяла шкоду (винувату особу), відмітка про ознайомлення з актом та особисті підписи мешканців/власників зацікавлених квартир.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд ураховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18.12.2019 у справі № 711/7670/16-ц (провадження № 61-23957св18), у якій зазначено, що акт комісії, складений лише за результатами огляду пошкоджень у приміщенні потерпілої квартири, без огляду вищерозташованих квартир, без залучення їх власників чи мешканців та без встановлення конкретної причини протікання, місця витоку й винної особи, вважається складеним з порушенням вимог пункту 2.3.6 Правил № 76 і не може бути належним доказом залиття.

У справі, що розглядається, Суд, оцінюючи акт ЖЕД-303 від 10.02.2026 року та акт від 09.03.2026 року, встановив, що вказані акти складені відповідно через місяць та два місяці після події залиття. У кожному з цих актів комісія прямо зазначила: "причину залиття не виявлено, можливо разове". Записи у цих актах про те, що залиття відбулося з кв. НОМЕР_4 , внесені виключно на підставі первинного телефонного звернення Позивача до ЦДС від 09.01.2026 року, тобто є відображенням суб`єктивного припущення Позивача, а не результатом технічного обстеження джерела витоку комісією. Фраза в акті про "можливе разове залиття" також є лише припущенням комісії.

Водночас твердження в актах про те, що на час обстежень мешканці кв. НОМЕР_4 відсутні та доступу не надають, спростовуються відсутністю в матеріалах справи доказів (наприклад, поштових повідомлень, телефонограм або письмових викликів), які б підтверджували належне та завчасне повідомлення мешканців чи власника квартири НОМЕР_4 про проведення обстежень саме 10.02.2026 та 09.03.2026 і необхідність надати доступ до квартири.

Отже, ураховуючи те, що матеріали справи не містять належних доказів завчасного та письмового повідомлення Відповідачки чи інших мешканців квартири про час і дату проведення обстеження та огляду квартири, викладений в актах висновок комісії про "ненадання доступу" під час виходів у лютому та березні 2026 року (через місяць і два місяці після виникнення аварійної ситуації) не має для суду заздегідь встановленої сили і підтверджує обставин умисного ухилення Відповідачки від виконання обов`язку щодо забезпечення доступу до внутрішньобудинкового інженерного обладнання.

Щодо твердження КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" у відповілі від 13.07.2026 № 107/50-1783 на адвокатський запит стосовно того, що 09.01.2026 представники комунального підприємства до квартири НОМЕР_4 допущені не були та що громадянин ОСОБА_13 у категоричній формі відмовився допускати слюсаря-сантехніка для обстеження мереж, то Суд зауважує, що така відповідь є лише відображенням позиції балансоутримувача (зі слів його працівників) за відсутності належних доказів, які б підтверджували ці обставини, оскільки первинний акт про недопуск у день події (09.01.2026) за участю свідків чи представників аварійної служби складено не було. Водночас Позивач не заявляв клопотання про виклик та допит як свідка безпосередньо слюсаря-сантехніка ЖЕД-303, який виходив на виклик 09.01.2026.

За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, твердження у відповіді на адвокатський запит з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані. Сама лише відповідь КП від 13.07.2026 № 107/50-1783 та письмові пояснення третьої особи без допиту слюсаря-сантехніка як свідка та за відсутності акта про недопуск від 09.01.2026 не є достатнім доказом факту недопуску до квартири Відповідачки в день залиття.

Суд підкреслює, що незважаючи на презумпцію вини завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні (частина друга статті 614, частина друга статті 1166 ЦК України), обов`язок доказування того, що шкода завдана саме діями або з майна конкретної особи, покладається на Позивача. Відповідно презумпція вини щодо власника квартири застосовується на верхньому поверсі лише після доведення Позивачем походження витоку з приміщення Відповідачки (локалізації осередку аварії в межах її квартири) та існування безпосереднього причинного зв`язку між її поведінкою та виниклими збитками.

При цьому Суд зауважує, що одного факт проходження потоку води зверху вниз по єдиному інженерному стояку, навіть з урахуванням звернень мешканців нижче розташованих квартир НОМЕР_6 (7-й поверх, заявка № 11712440) та НОМЕР_8 (8-й поверх, заявка № 11712470), за обставин цієї справи недостатньо для встановлення конкретної особи, винної у завданні шкоди (зокрема, для покладення відповідальності на власницю квартири на 9 поверху), а також для з`ясування безпосередніх причин залиття. Обставина стікання води з верхніх поверхів на нижчі не звільняє Позивача від обов`язку довести конкретний осередок аварії та локалізацію первинного витоку.

Позивач не надав Суду доказів, які б у своїй сукупності дали змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, матеріалів відеофіксації події залиття від 09.01.2026 чи стану приміщень у день аварії, тощо, а також не заявляв клопотання про виклик і допит як свідків мешканців суміжних квартир (зокрема квартир НОМЕР_6 та НОМЕР_8 , від яких також надходили заявки до ЦДС), які б могли надати безпосередні показання щодо обставин та осередку витоку води.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина друга статті 13 ЦПК України). Отже, ураховуючи те, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України), утримання Позивача від надання вказаних доказів та залучення свідків позбавляє суд можливості встановити обставини витоку саме з квартири Відповідачки.

Будь-яких клопотань про призначення експертизи для з`ясування технічних причин залиття представник Позивача не заявляв, хоча суд роз`яснював йому право на її проведення та процесуальні наслідки невчинення цієї дії.

За наявними у справі матеріалами вода могла (одна з можливих причин) витікати з міжповерхових перекриттів або з ділянки загальнобудинкового стояка гарячого чи холодного водопостачання, водовідведення, відповідальність за належний технічний стан яких несе управитель - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва". Без проведення судової експертизи перевірка та встановлення цих обставин не є можливим. Обов`язок доведення таких обставин (причин залиття) лежить на Позивачеві.

Крім того, Суд враховує обставини надзвичайного характеру, які відбулися у місті Києві під час спірних подій. З огляду на чергову ворожу атаку на об`єкти критичної інфраструктури вночі 09.01.2026, у м. Києві, зокрема у Деснянському районі, спостерігалися аварійні перебої з теплопостачанням, постачанням гарячої води та електроенергією, а графіки стабілізаційних відключень тимчасово не працювали. Постачання теплової енергії та гарячої води здійснювалося на понижених параметрах або було призупинено, що підтверджується відомостями з вебсайту комунального підприємства (https://kte.kmda.gov.ua/cherez-vorozhi-obstrily-u-chastyni-rajoniv-kyyeva-pryzupyneno-teplopostachannya/).

Відповідно до частини третьої статті 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Масові аварійні відключення комунальних послуг, перебої у теплопостачанні та критичні коливання тиску в інженерних мережах внаслідок ворожих обстрілів у січні 2026 року є загальновідомими фактами. Зазначені обставини створювали підвищений ризик виникнення пошкоджень та поривів саме на загальнобудинкових мережах і в міжповерхових перекриттях, що додатково спростовує беззаперечність припущення Позивача про вину Відповідачки у залитті як власниці квартири з 9-го поверху.

Акт ЖЕД-303 від 05.06.2026, за яким у квартирі НОМЕР_4 виявлено заміну металевих труб на пластикові та зменшення діаметра каналізаційної труби, не є підставою для покладення відповідальності на Відповідачку, оскільки зафіксоване втручання в мережі через 5 місяців після аварії самостійно не доводить технічного причинно-наслідкового зв`язку між цим фактом та затіканням 09.01.2026. Встановлення таких обставин вимагає спеціальних знань у галузі будівництва та сантехніки.

Отже, ураховуючи те, що комісією ЖЕД-303 причину залиття не було зафіксовано (встановлено), а в ході обстеження квартири Відповідачки 05.06.2026 року будь-яких слідів залиття виявлено не було, твердження про заподіяння шкоди з квартири Відповідачки є припущенням, що суперечить вимогам частини шостої статті 81 ЦПК України.

Підсумовуючи викладене, Суд встановив, що акти комісії складено з порушенням вимог Правил № 76 за відсутності мешканців квартири НОМЕР_4 та без з`ясування причин залиття, Позивач не надав достовірні та достатні докази на підтвердження обставин наявності витоків води у квартирі НОМЕР_4 , пошкодження сантехнічного обладнання Відповідачки, проведення ремонтних робіт у цій квартирі чи користування водою мешканцями 09.01.2026. Водночас огляд квартири Відповідачки від 05.06.2026 підтвердив відсутність будь-яких слідів залиття.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у цивільній справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), пункт 15.15 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2024 у цивільній справі № 191/4364/21). Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від стандарту "достатність доказів", підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Отже, на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (пункт 15.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2024 у цивільній справі № 191/4364/21).

Застосовуючи стандарт переваги більш вагомих доказів (вірогідності доказів), суд виходить з того, що певна обставина не може вважатися доведеною, допоки сукупність наданих позивачем доказів не зробить висновок про існування стверджуваного факту більш вірогідним, ніж протилежний. Надані Позивачем акти ЖЕД-303, складені без огляду квартири Відповідачки та без з`ясування причин залиття, у співставленні з зафіксованою відсутністю слідів протікання у кв. НОМЕР_4 та непроживанням у ній мешканців, не дозволяють дійти висновку, що версія про вину Відповідачки є більш вірогідною, ніж витік води із загальнобудинкових мереж чи міжповерхових перекриттів.

З огляду на це, Суд встановив відсутність належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності осередку витоку в межах квартири Відповідачки та її вини у завданні майнової шкоди, що відповідно до вимог статей 12, 81, 1166 ЦК України виключає можливість задоволення позовних вимог

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 141 ЦПК України. У зв`язку з відмовою у задоволенні позову повністю, понесені Позивачем судові витрати зі сплати судового збору, проведення оцінки та правничої допомоги покладаються на Позивача та стягненню з Відповідачки не підлягають.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва", про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, - відмовити повністю.

Судові витрати покласти на Позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_10 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідачка: ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_11 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Третя особа: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (місцезнаходження: м. Київ, вулиця Миколи Закревського, будинок 15; код ЄДРПОУ 39605452).

Повне судове рішення складено та підписано 08.10.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО