Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №317/581/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 317/581/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 317/581/26 Головуючий в 1 інстанції Сакоян Д.І.

Провадження № 33/807/843/26 Доповідач у 2-й інстанції – Солодовніков Р.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Солодовніков Р.С., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шаврової Наталії Михайлівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Шаврової Наталії Михайлівни на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 05 травня 2026 року, -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір.

За постановою суду, 21.01.2026 о 21 год. 50 хв. на 513 км автодороги Н-08 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ 3110, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору «ALCOTEST DRAGER 6820», результат 2,19 ‰. З результатом огляду ОСОБА_1 не згоден. Згідно з висновком лікаря нарколога від 21.01.2026 у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, але він відмовився від повного медичного огляду. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР).

2. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник Шаврова Н.М. подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Постанову суду вважає винесено з порушенням норм чинного законодавства, у тому числі права на захист, обставини справи з`ясовані неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилалася на те, що:

-справа була розглянута судом з порушенням права ОСОБА_1 на захист та з порушенням права на доступ до правосуддя, а саме не надано можливості захиснику приймати участь у розгляді справи в режимі відеоконференції;

- ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд у лікарні, де був оглянутий лікарем та здав один тест на стан алкогольного сп`яніння, проте закон не покладає на нього обов`язок пройти додатковий медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі;

-проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджено роздруківкою тесту газоаналізатора та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, яким беззаперечно підтверджується факт проходження огляду із застосуванням газоаналізатора, проте працівник поліції неправильно кваліфікував його дії як порушення п. 2.5 ПДР, замість п. 2.9 ПДР.

3. Позиції учасників.

В засіданні апеляційного суду захисник Шаврова Н.М., яка підтримала апеляційну скаргу та не заперечувала проти її розгляду без участі ОСОБА_1 , просила скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити.

Надала доповнення до апеляційної скарги, в якому зазначила, що медичний працівник провів медичний огляд ОСОБА_1 без проведення другого повторного тесту з застосуванням газоаналізатора через 20 хвилин, як це передбачено Актом медичного огляду, графа «Обстеження через 20 хв.» не заповнена, не зазначено причину, з якої немає відомостей щодо повторного обстеження водія з використання спеціального технічного засобу. Тобто висновок щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, складений з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, є недійсним.

Крім того, захисник звернула увагу на те, що лікарем в порушення рекомендацій не надано необхідний час ОСОБА_1 для збору біоматеріалу – сечі.

4. Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Шаврової Н.М., на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши її доводи і вивчивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Приписами ч. 7 ст. 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване, законне рішення.

Дослідивши встановлені місцевим судом обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суддя першої інстанції у повному обсязі дотримався вищенаведених вимог КУпАП щодо порядку провадження в справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим постановив законне та обґрунтоване судове рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

Пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.9а ПДР визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Приписами пункту 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження медичного огляду.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема, даними:

-протоколу серії ЕПР1 № 572314 від 21.01.2026, відповідно до якого підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення;

-акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, якими підтверджується, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Результати огляду на стан сп`яніння: 2,19 ‰, тест 4179. Водій ОСОБА_1 від підпису відмовився. Велась відеофіксація на нагрудний відео реєстратор Motorola Solution VB 400 №471425, 474345;

-позитивного результату тесту № 4179 від 21.01.2026 – 2,19 ‰, від підписання якого ОСОБА_1 відмовився;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОКЗ ПНД» ЗОР від 21.01.2026, згідно з яким у ОСОБА_1 в результаті огляду виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, огляд проводився за допомогою Alkotest Drager 6820, результат 2,19 ‰, з результатом не згоден, результат огляду: згідно з висновком лікаря-нарколога №200 від 21.01.2026 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, відмова від проходження повного медичного огляду;

-висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.01.2026, відповідно до яких у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, відмовився від повного огляду;

-рапорту інспектора взводу Максима Андрейчева від 21.01.2026, відповідно до якого під час несення служби з охорони громадського порядку та безпеки дорожнього руху на блокпосту 3-07 21.01.2026 о 21 год. 50 хв. було зупинено транспортний засіб ГАЗ 3110, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм виявлені ознаки сп`яніння, у встановленому порядку запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, результат 2,19 ‰, тест 4179, з результатом не згоден, у зв`язку з чим запропоновано пройти огляд в медичному закладі, ОСОБА_1 погодився. Висновок лікаря-нарколога №200 від 21.01.2026, результат відмова від проходження повного медичного огляду. Подія фіксувалася на нагрудний відео реєстратор Motorola Solution VB 400 №471425, 474345;

-відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника патрульної поліції, на якому зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, результат огляду 2,19 ‰, з яким водій не погодився. ОСОБА_1 доставлено працівниками поліції для огляду в заклад охорони здоров`я, де лікарем розпочатий медичний огляд, проведено зовнішній огляд, повторно пройдено огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат огляду 2,12 ‰, для проходження повного огляду не зміг здати сечу, що розцінено лікарем як відмова від огляду. ОСОБА_1 не заперечував факту вживання алкоголю, йому роз`яснено про складання протоколу про адміністративне правопорушення, ознайомлено із правами, передбаченими ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП.

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Суддя першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про достатність наявних доказів для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на таке.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд у лікарні, був оглянутий лікарем та не зобов`язаний проходити додатковий медичний огляд, є необґрунтованими.

Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Так, відеозаписом події, який міститься в матеріалах справи, зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на блокпосту. Під час спілкування поліцейський виявив у водія ознаки алкогольного сп`яніння, оголосив їх. Зафіксовано пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на установлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, водій погодився, результат огляду позитивний – 2,19‰, з результатом не згоден. На пропозицію пройти відповідний огляд в закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 надав згоду. Разом з тим, неодноразово повідомляв працівникам поліції, що вживав алкогольні напої.

Водночас, прибувши до медичного закладу, ОСОБА_1 розпочато медичний огляд, пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, результат якого склав 2,13 ‰. Після проведення лікарем зовнішнього огляду водія йому була надана ємність для збору сечі. Проте, біоматеріал для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не надав, пояснивши, що не може і не хоче. На підставі цього лікарем був складений медичний висновок, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, відмовився від повного огляду.

Отже, зафіксована відеозаписом поведінка ОСОБА_1 вказує, що він не мав на меті пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а навпаки здійснив бездіяльність при проведенні лабораторних досліджень, щоб ухилитись від проходження медичного огляду у повному обсязі, та, як наслідок, уникнути відповідальності.

При цьому відомості з матеріалів справи свідчать про тривалий проміжок часу з моменту зупинки водія (о 21 год. 50 хв.) до часу ненадання ОСОБА_1 біологічного матеріалу у виді сечі для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та складання висновку лікарем-нарколога (о 23 год. 14 хв.) та переконують апеляційний суд в достатності часу у ОСОБА_1 для здачі сечі, що обумовлено також і фізіологічними потребами людини.

Як встановлено судом, відмова ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп`яніння не була зумовлена медичними показниками чи станом здоров`я, натомість була спричинена його небажанням здавати сечу, про що він повідомив через незначний проміжок часу, після надання йому такої можливості.

Водночас матеріалами справи беззаперечно підтверджено наявність у водія явних ознак алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Зокрема, результати дворазового тестування спеціальним технічним засобом зафіксували стан алкогольного сп`яніння, показники якого перевищують допустиму норму (0,2 проміле) більш ніж у десять разів. Факт перебування у стані сп`яніння та наявність зовнішніх ознак також підтверджено актом медичного огляду від 21.01.2026.

Крім того, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 фактично визнав факт вживання алкоголю напередодні, погодився з протиправністю своїх дій та висловив готовність нести передбачену законом відповідальність.

З огляду на викладене, апеляційний суд констатує доведеність факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, порушень щодо процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, якого згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП було доставлено до медичного закладу, не виявлено.

ОСОБА_1 висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння підписаний без зауважень. При цьому, ОСОБА_1 чи його захисник не були позбавлені права оскаржити в установленому законом порядку висновок лікаря щодо результатів її медичного огляду № 200 від 21.01.2026, однак таким правом не скористалися.

Твердження захисника щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 як порушення п. 2.5 ПДР, замість п. 2.9 ПДР є неслушним з огляду на викладені вище фактичні обставини адміністративного правопорушення.

Не заслуговують на увагу і покликання захисника щодо медичного огляду ОСОБА_1 без проведення другого повторного тесту з застосуванням газоаналізатора через 20 хвилин, оскільки водій відмовився відповідно до встановленого порядку від проходження повного медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння безпосередньо в закладі охорони здоров`я.

Водночас, наведені апелянтом доводи не впливають на правомірність дій лікаря та правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги щодо розгляду справи з порушенням права ОСОБА_1 на захист та з порушенням права на доступ до правосуддя через не надання захиснику можливості приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконфкеренції суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності такої особи справа може бути розглянута лише за умови наявності даних про її своєчасне повідомлення про дату, час і місце судового розгляду та за відсутності клопотання про його відкладення.

Згідно із ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що особа, яка бере участь у судовому провадженні, повинна з розумною періодичністю цікавитися перебігом розгляду справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та належним чином виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник повинен демонструвати готовність брати участь на всіх етапах провадження, які стосуються його безпосередньо, утримуватися від дій, спрямованих на затягування розгляду справи, та максимально використовувати засоби національного законодавства для прискорення процедури розгляду.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, що також випливає з практики Європейського суду з прав людини. Відтак особа, звертаючись до суду або беручи участь у судовому провадженні, зобов`язана дотримуватися вимог процесуального законодавства.

Із матеріалів справи випливає, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 неодноразово призначалася судом першої інстанції до судового розгляду та відкладалася, зокрема у зв`язку з необхідністю ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи та з інших причин, пов`язаних із реалізацією права на захист.

При цьому захисник ОСОБА_3 була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, отримала доступ для ознайомлення з матеріалами справи, була обізнана зі змістом протоколу, доказами у справі.

Суд враховує, що участь захисника у цій справі про адміністративні правопорушення не є обов`язковою, справа також може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Крім того, захисником та ОСОБА_1 не наведено обставин, які б свідчили про неможливість подання письмових пояснень та правової позиції з питань, що підлягали вирішенню судом.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є не лише захист прав та законних інтересів особи, яка притягується до відповідальності, а й забезпечення публічного інтересу, що полягає у своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні обставин кожної справи, правильному застосуванні закону, запобіганні вчиненню нових правопорушень та зміцненні правопорядку.

З огляду на це суд під час розгляду справи зобов`язаний забезпечити баланс між правом особи на захист та суспільним інтересом у своєчасному й ефективному здійсненні правосуддя.

Сам по собі факт розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника не свідчить про порушення права особи на захист. Вирішальним є те, чи було особі забезпечено реальну можливість користуватися правовою допомогою та належним чином підготуватися до захисту своїх інтересів. Матеріали справи свідчать, що такі можливості ОСОБА_1 та його захиснику надавалися судом.

Між тим, в подальшому ОСОБА_1 через захисника реалізовано право на апеляційне оскарження судового рішення в межах встановленого законом строку, участь захисника у розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не був обмежений у передбачених ст. 268 КУпАП правах, в тому числі заявляти клопотання та подавати докази. Проте жодних доказів, які були невідомі суду першої інстанції та могли б істотно вплинути на суть прийнятого рішення, апеляційному суду не надано.

У підсумку, за встановлених у справі фактичних обставин суддя першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,

5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Суд першої інстанції не допустив порушень вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, які могли б бути підставою для зміни або скасування правильного по суті рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Натомість зібраними у справі доказами у повному обсязі підтверджується наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, адміністративне стягнення накладене судом в межах встановлених законом, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Шаврової Наталії Михайлівни залишити без задоволення.

Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 05 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.С. Солодовніков