Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №448/1714/26 — Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/1714/26

Провадження № 3/448/726/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2026 м. Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючої – судді – Гіряк С.І.

за участі секретаря судового засідання – Луцак Н.І.,

розглянувши матеріали справи, що надійшли з Державної служби України з безпеки на транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого (згідно протоколу),

за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

учасники справи:

особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – не з`явився,

захисник – адвокат Кубара М.М. – не з`явися,

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи

Згідно протоколу №002533 від 03.09.2026, гр. ОСОБА_1 03.09.2026 о 13 год. 55 хв. на а.д. М-11 Львів-Шегині 72 км. 300 м. керуючи легковим автомобілем марки «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання та ліцензії, чим порушив вимоги ч.9 ст. 39, абз.4, ч.4, ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь в справі про адміністративне правопорушення

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, обставини, які б свідчили про поважність причин його неявки, суду невідомі.

Відповідно до положень ст.268 КУпАП при розгляді даної категорії адміністративних справ участь особи, щодо якої розглядається справа не обов`язкова.

Враховуючи вищенаведене, вбачаю за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кубара М.М. у судовому засіданні 02.10.2026 вину свого підзахисного заперечив, вказував на відсутність складу адміністративного правопорушення у його діях.

Крім того, адвокат Кубара М.М. подав письмові пояснення, у яких заперечив проти викладених у протоколі обставин, наголосив на недоведеності вини ОСОБА_1 та відсутності належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП. Зазначив, що самі по собі відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть безумовно свідчити про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за відсутності інших належних доказів, які б підтверджували відповідні обставини.

Також до матеріалів справи долучено письмові пояснення ОСОБА_2 - власниці транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , у яких остання зазначила, що передала належний їй автомобіль марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , своєму племіннику - ОСОБА_1 у безоплатне користування для особистих потреб, при цьому, між ними не укладалися договори оренди, найму чи інші договори щодо комерційного використання транспортного засобу. Поїздка мала виключно приватний та безоплатний характер і не була пов`язана зі здійсненням господарської діяльності.

ІІІ. Застосоване Судом законодавство та висновки суду

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено в ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. Господарська діяльність будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За змістом положень ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність це діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою КМУ від 02.12.2015 № 1001, господарська діяльність може провадитись частково за такими видами: 1) внутрішні перевезення пасажирів на таксі; 2) внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення; 3) внутрішні перевезення пасажирів автобусами; 4) внутрішні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями; 5) міжнародні перевезення пасажирів на таксі; 6) міжнародні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення; 7) міжнародні перевезення пасажирів автобусами; 8) міжнародні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями; 9) міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів).

Згідно з ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт», ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів на такі види робіт: надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з внутрішніх перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з міжнародних перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

Як вбачається з матеріалів справи, до суду надано: протокол про адміністративне правопорушення №002533 від 03.09.2026 складений відносно ОСОБА_1 , копію полісу обов`язкового страхування №ЕР-235484300, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, фото транспортного засобу «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , відеозапис.

Разом з тим, надані суду документи не можуть бути достатньою підставою для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, позаяк в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено точних обставин вчинення адміністративного правопорушення, не вказано яким чином ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів, де, кому та коли надавав послуги з перевезення, як часто здійснював перевезення (пояснення свідків, в тому числі його пасажирів, та ін.).

Крім того, матеріалами справи підтверджується належність транспортного засобу іншій особі, а саме ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Разом з тим, жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 використовував вказаний транспортний засіб з метою здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів, систематично отримував дохід від такої діяльності чи здійснював її без відповідної державної реєстрації, матеріали справи не містять. При цьому сам по собі факт здійснення перевезення пасажирів ще не свідчить про систематичне здійснення господарської діяльності та не підтверджує отримання особою доходу від надання таких послуг.

Наявний в матеріалах справи відеозапис жодним чином не підтверджує факт надання водієм транспортного засобу «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 послуг з перевезення пасажирів без відповідної державної реєстрації, оскільки під час відтворення зазначеного відеозапису встановлено, що він не містить звукового супроводу, у зв`язку з чим неможливо встановити зміст розмов із ОСОБА_1 та особами, які перебували в транспортному засобі, зокрема з`ясувати, чи здійснювалося попереднє замовлення транспортної послуги, чи досягалася домовленість щодо її оплати, а також чи передавалися ОСОБА_1 грошові кошти за здійснення перевезення.

Крім того, із самого відеозапису неможливо встановити характер взаємовідносин між водієм та пасажирами, мету поїздки та обставини, за яких пасажири перебували у транспортному засобі. Відеозапис не містить об`єктивної інформації, яка б свідчила про здійснення ОСОБА_1 саме господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів.

За таких обставин посилання на вказаний відеозапис як на доказ здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності з перевезення пасажирів є необґрунтованим, оскільки його зміст не дозволяє встановити обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Ст. 251 КУпАП зазначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного суд вважає, що в матеріалах справи відсутні відомості на підтвердження обставин, які у повному обсязі становлять об`єктивну сторону адміністративних правопорушень, визначених частиною першою статті 164 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Жодних доказів на підтвердження вказаних вище обставин вчинення адміністративного правопорушення до протоколу стосовно ОСОБА_1 не долучено і суду не надано.

Сам по собі факт перевезення пасажирів, не може свідчити про здійснення ним господарської діяльності, в тому числі, що має ознаки систематичного характеру.

Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суддя вважає, що матеріалами справи не доведено поза розумним сумнівом наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, події та складу інкримінованого адміністративного правопорушення, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчиненого діяння не підтверджені достатніми належними та допустимими доказами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП не доведено, а тому у відповідності до ст.247 КУпАП провадження у даній адміністративній справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення.

ІV. Судові витрати

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, виходячи з норм ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 164,247,265, 279-280,283-285,289 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

2. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду виготовлена та підписана суддею 07.10.2026.

Суддя Світлана ГІРЯК