Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №713/2117/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчак В.Я., за участю секретаря судового засідання Колбаска М.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Клима В.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Клима В.Г. на постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2026 року щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця, зареєстрованого та жителя: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, водія пожежної охорони Берегометської ОТГ, пенсіонера, одруженого,

за ч.1 ст 130 КУпАП,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскарженого судового рішення та обставини справи.

Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665 грн 60 коп.

Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , 26 липня 2026 року, о 18 год 50 хв, по вул. О. Кобилянської, 1 в селищі Берегомет Вижницького району Чернівецької області керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу «Алкотест Драгер 0642», тест №788, результат – 3,43 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» ПДР України, таким чином вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.

На вказану постанову захисник ОСОБА_1 – адвокат Клим В.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову і закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП – за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, вказує, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, і постанова підлягає скасуванню через порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Свої доводи мотивує тим, що поліцейський фактично зупинив ОСОБА_1 без правових підстав, передбачених законом, а тому будь-які зібрані у справі докази є недопустимими.

___________________________________________________________________________________

ЄУНСС 713/2117/26 Головуючий в І інстанції Пилип`юк І.В.

Номер справи 33/822/460/26 Суддя-доповідач Марчак В.Я.

Зазначає, що факт сп`яніння не виправдовує незаконну зупинку, яка у свою чергу слугує підставою для закриття справи.

Вказує, що ОСОБА_1 раніше ніколи не притягався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, багато років працює водієм Берегометської селищної ради, позитивно характеризується і сумлінно виконує свої обов`язки.

Також звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено технічного засобу, на який велася відеозйомка, на самому відео відсутня дата та час зйомки, що тягне за собою недопустимість доказу.

З огляду на викладене захисник вважає, що матеріали справи не містять допустимих доказів для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Позиції учасників апеляційного провадження.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Клим В.Г. підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Мотиви Суду.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.

Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог дотримався.

Незважаючи на доводи апеляційної скарги, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю належних і достатніх доказів, зібраних та поданих до суду працівниками поліції відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №729684 від 26 липня 2026 року, того ж дня о 18 год 50 хв в в селищі Берегомет Вижницького району Чернівецької області по вул. О. Кобилянської, 1 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу «Алкотест Драгер 0642», тест №788, результат – 3,43 проміле. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9.а.ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.1).

Згідно роздруківки з приладу «Drager Alcotest 6810 ARBH 0642», у ОСОБА_1 зафіксовано результат 3,43 ‰ (а.с.3).

Згідно з актом огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціальних технічних засобів, у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя. Результат огляду становить 3,43‰, водій з результатом згідний, акт підписаний ОСОБА_1 (а.с.4).

Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 липня 2026 року, ОСОБА_1 відмовився їхати на огляд до закладу охорони здоров`я – Вижницької БЛІЛ (а.с.5).

З письмових пояснень ОСОБА_1 встановлено, що він погодився з обставинами, вказаними в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказав, що 26 липня 2026 року був у свого знайомого, де випив близько 50 грамів горілки, після чого близько 19 години повертався додому в с.Долишній Шепіт, дорогою був зупинений працівниками поліції. Про вчинене жалкує, зазначив, що таке більше не повториться (а.с.6).

У своїх письмових поясненнях свідок – працівник ДПСУ ОСОБА_2 зазначив, що 26 липня 2026 року о 08 год 00 хв він заступив на чергування на контрольний пункт в с.Лопушна. Близько 10 години через пост проїхав автомобіль «Гольф» д.н.з. НОМЕР_1 та під час перевірки документів у свідка виникла підозра, що водій (чоловік похилого віку) знаходився у стані алкогольного сп`яніння, від нього було чутно запах алкоголю. Близько 19 години на пост приїхав наряд поліції для несення служби, та в цей час з боку с.Долішній Шепіт знову проїхав цей автомобіль. Свідок повідомив працівникам поліції, що водій автомобіля червоного кольору перебуває в стані алкогольного сп`яніння, після чого поліцейські зупинили вказаний автомобіль (а.с.7).

На відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції зафіксовано переслідування та момент зупинки поліцейськими транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння. Водій визнав факт вживання алкоголю. На пропозицію поліцейського ОСОБА_1 погодився пройти огляд за допомогою алкотестера. З результатом 3,43 ‰ ОСОБА_1 погодився (а.с.6).

Таким чином, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд доходить переконливого висновку, що надані докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги суд вважає безпідставними.

Твердження захисника в апеляційній скарзі про відсутність дати та часу на відеозаписі та не зазначення пристрою, на який здійснювалась відеофіксація, у протоколі про адміністративне правопорушення, не тягнуть за собою недопустимість цього доказу і не слугують підставою для закриття провадження у справі.

Відеозапис з нагрудної камери працівника поліції з достатньою повнотою відображає обставини, що мають значення для вирішення справи, та за своїм змістом узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення й іншими доказами у справі.

При цьому ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні в апеляційному суді сторона захисту не заперечувала, що на відеозаписі зображений саме ОСОБА_1 та зафіксовані події, описані у протоколі, зокрема їх відповідність зазначеним у ньому даті, часу й місцю.

Посилання сторони захисту на незаконність зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Згідно п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення.

У цій справі підставою для зупинки транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 стало повідомлення працівника ДПСУ ОСОБА_2 , що підтверджується його письмовими поясненнями, згідно яких він запідозрив у водія стан алкогольного сп`яніння, про що повідомив працівників поліції.

Відтак поліцейські діяли з дотриманням положень ст.35 Закону України «Про національну поліцію» і підстав вважати зупинку транспортного засобу незаконною в апеляційного суду немає.

Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що незгода водія із причинами зупинки не скасовує обов`язку водія на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння при виявленні ознак сп`яніння.

До того ж, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають вирішального значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння пов`язується лише з установленням ознак такого сп`яніння у водія, а не з підставою для зупинки транспортного засобу.

У випадку ж незгоди водія з причинами зупинки чи діями працівників поліції, передбачена можливість відповідно до підпункту «д» пункту 2.14 ПДР оскаржити дії поліцейського в разі порушення ним законодавства.

Нерелевантними є і посилання захисту на судову практику з адміністративного судочинства, а саме – постанови КАС ВС, оскільки положення КАС України застосовуються при вирішенні спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту від порушень з боку суб`єктів владних повноважень та не регулюють провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Доводи апелянта із посиланням на практику апеляційних судів є також безпідставними, адже вона не є преюдиційною чи обов`язковою в застосуванні у кожній справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Прийняття рішення в конкретній справі залежить від фактичних обставин цієї справи та наданих доказів.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що працівники поліції дотримались положень ст.266 КУпАП, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином умотивованою, підстав для її скасування, як того просить апелянт, не встановлено.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до ст.33 КУпАП.

За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-35, 245, 247-249, 251, 252, 283, 294 КУпАП апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Клима В.Г. залишити без задоволення, а постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду [підпис] В.Я. Марчак

Згідно з оригіналом

Суддя Чернівецького

апеляційного суду _________________ В.Я. Марчак

(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)

08.10.2026

(дата засвідчення копії)