Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №634/795/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 634/795/25 Головуючий І-ї інстанції – Зимовський О.С.

Провадження № 33/818/1315/26

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Гєрцика Р.В.

секретаря судового засідання Степного Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 30 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 ,-

УСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Згідно постанови судді, ОСОБА_1 07.08.2025 року о 21 год. 53 хв. на вул. Осипенко в сел. Сахновщина, Берестинського району, Харківської області, керував транспортним засобом HUNDAY TUKSON д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогю приладу «Драгер» та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Постановою судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 30 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді, як незаконну та необґрунтовану, скасувати та постановити нову, якою провадження у справі щодо нього закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що зібраними матеріалами не зафіксовано ані факт керування ним транспортним засобом, ані його зупинку співробітниками поліції.

Стверджує, що поліцейські підійшли до його авто, який був припаркований на території домоволодіння, однак, автомобілем він не керував, у зв`язку із чим відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Звертає свою увагу, що постанова серії ЕНА №5422888 від 07.08.2025 року винесена щодо нього за ч.1 ст.126 КУпАП була скасована 13.01.2026 року у судовому порядку саме з підстав відсутнсті доказів керування ним транспортним засобом.

Мотиви суду

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду (довідка про доставку судової повістки-повідомлення у додаток «Вайбер», а.с.91), до апеляційного суду не з`явився.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Орєхова Н.В. подала до апеляційного суду заяву, в якій просила розгляд справи провести у її відсутність, та у відсутність її підзахисного (заява ОСОБА_1 додається, а.с. 93-96).

За таких обставин, суд вважає можливим провести апеляційний розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника в межах доводів і вимог поданої апеляційної скарги та за наявними у справі відомостями, що також узгоджується з КУпАП.

Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як убачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення, дані вимоги закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом виконані. Висновки про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд обґрунтував низкою доказів, яким дана відповідна оцінка в постанові.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, як було встановлено судом, ОСОБА_1 07.08.2025 року о 21 год. 53 хв. на вул. Осипенко в сел. Сахновщина, Берестинського району, Харківської області, керував транспортним засобом HUNDAY TUKSON, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогю приладу «Драгер» та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.

Внаслідок зазначених подій та встановлених фактичних даних працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №415771 від 07.08.2025 рокую

Крім того, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , окрім протоколу, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:

- оглянутими відомостями відеозапису, долученого працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення, які беззаперечно доводять зазначені в протоколі подію та обставини правопорушення з боку водія ОСОБА_1 ;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оформлене 07.08.2025 року об 22 год. 00 хв., відповідно до якого огляд у Сахновщинській ЦЛ не проводився за відмовою водія ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 07.08.2025 року, згідно якого огляд у зв`язку з виявленими ознаками (запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, яка не відповідає обстановці) за допомогою спеціальних технічних засобів не проводився за відмовою водія ОСОБА_1 ;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5422888 від 07.08.2025 року за ч.1 ст.126 КУпАП, згідно якої ОСОБА_1 07.08.2025 року о 21 год. 53 хв. на вул. Осипенко в сел. Сахновщина, Берестинського району, Харківської області, керував транспортним засобом HUNDAY TUKSON, д.н.з. НОМЕР_1 ;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 08.08.2025 року, згідно яких вона 07.08.2025 року близько 21 год. 00 хв. приїхала до подруги ОСОБА_3 , яка мешкає по вул.Завірюхи. Під час їхньої розмови автмобіль HUNDAY TUKSON, д.н.з. НОМЕР_1 , різко з`їхав на узбіччя дороги, а потім – на проїзну частину, та на великій швидкості поїхав у напрямку вул.Покровської;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 08.08.2025 року, за змістом яких 07.08.2025 року близько 21 год. 00 хв. до неї приїхала її подруга ОСОБА_2 , яка мешкає по вул.Завірюхи, коли в цей час невідомий чоловік на автомобілі HUNDAY TUKSON, д.н.з. НОМЕР_1 , на великій швидкості з`їхав на узбіччя дороги, потім – на саму дорогу, та поїхав далі. Дану інформацію вона передала поліції.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Апеляційний суд приймає до уваги, що апелянтом не оскаржується сам факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у всановленому заокном порядку за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Перевіряючи доводи ОСОБА_1 щодо відсутності доказів факту його керування транспортним засобом, а також підстав для його зупинки співробітниками поліції, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відеозаписом з реєжстратора службового авто поліції зафіксовано рух заднім ходом автомобіля HUNDAY TUKSON, д.н.з. НОМЕР_1 , о 21 год. 32 хв. 07.08.2025 року, який зупиняється біля домоволодіння, та з нього виходить водій, особу якого пізніше було втсановлено як ОСОБА_1 .

Згідно відеозапису з бодікамер поліції, який розпочинається о 21 год. 33 хв., убачається спілкування ОСОБА_1 із співробітниками поліції, які перебувають біля припаркованого автомобіля HUNDAY TUKSON, д.н.з. НОМЕР_1 . Як пояснив водію інспектор поліції, до них надійшло повідомлення від жінки, яку ОСОБА_1 на власному авто ледь не збив по вул. Завірюхи в сел. Сахновщина. При цьому, жінка запам`ятала модель та д.н.з. автомобіля. ОСОБА_1 зазначив, що хвилин 40 тому назад був там, однак, такої ситуації не пам`ятає, та заперечив факт керування ним авто. На його вимогу, співробітники поліції показали йому відеозапис з реєстратора службової автівки, після перегляду якого останній все одно продовжував стверджувати, що ТЗ не керував.

Поряд із цим, Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5422888 від 07.08.2025 року за ч.1 ст.126 КУпАП, на якій акцентує свою увагу апелянт, дійсно була скасована рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 13.01.2026 року, однак, як слушно зазначено у постанові суду першої інстанції, виключно з підстав відсутності формулювання конкретного звинувачення з боку працівників поліції та відсутність відомостей про технічний засіб, яким було здійснено відеозйомку (а.с.66-69), а не з підстав недоведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, як на те вказує апелянт.

Зважаючи на викладене та з урахуванням даних відеозапису, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками районного суду щодо критичного ставлення до таких доводів апелянта, та розцінює їх як обраний спосіб захисту та спробу останнього уникнути відповідальності, а заперечення ним факту керування транспортним засобом при обставинах, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, є безпідставні.

Водночас, відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».

При цьому, відеофіксація відбувалась відкрито, про що ОСОБА_1 було повідомлено з посиланням на ст.40 ЗУ «Про національну поліцію», та проти чого останній не заперечував. Відеозапис долучено до матеріалів судового провадження.

Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась з недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону під час апеляційного перегляду не встановлено.

Посилання ОСОБА_1 на безпідставність його зупинки, на переконання апеляційного суду, також є неспроможними.

Як вже зазначалось вище, підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 стало повідомлення від жінки, яку останній ледь не збив, рухаючись по вул.Завірюхи в сел.Сахновщина, що узгоджується з п.3 ч.1 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію», який дозволяє поліцейському зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Зазначене підтверджується і письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 08.08.2025 року (а.с.24, 25)

Крім того, в процесі спілкування поліцейськими було встановлено, що водій ОСОБА_1 не мав при собі посвідчення водія – ані фізичного, ані у цифровому варіанті.

Таким чином, співробітники поліції, здійснюючи зупнку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , діяли у межах своїх повноважень, що також узгоджується з вимогами ЗУ «Про національну поліцію» та КУпАП.

Крім того, всупереч доводам апелянта, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.

Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно до ст.267 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Однак, як було встановлено, дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення, в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Отже, твердження апелянта, щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.

З огляду на викладені обставини, на момент зупинки та висловлення пропозиції ОСОБА_1 з боку працівників поліції щодо проходження відповідного огляду на місці або у медичному закладі, у водія не було достатніх підстав відмовлятись від такої законної вимоги або ставити її під сумнів, а тому підстав для скасування постанови судді та закриття справи на підставі п.1 ст.247 КУПАП, як на тому наполягає апелянт, апеляційний суд не вбачає.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 , тобто, ним було складено іспит на знання вимог ПДР України. За таких обставин, апеляційний суд вбачає, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції є свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст.10 КУпАП

Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, як штраф з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, суд першої інстанції враховував характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров`я його учасників.

Застосований районним судом до ОСОБА_1 вид та розмір адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень, та відповідає вимогам ст.23, ст.33 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України, наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та його винуватості, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 30 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Гєрцик