Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №646/348/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 646/348/26 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/1195/26 Сіренко Ю.Ю.

Категорія: п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 10 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за пунктом 6 частини 1 статі 212-2 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 10.03.2026 визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 1 статті 212-2 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою судді, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість постанови судді.

Вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддею неправильно застосовано норми матеріального права та допущено істотні порушення норм процесуального права.

Посилається на невстановлення суддею об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, що виключає відповідальність.

Звертає увагу на те, що всі документи перебували на її особистому контролі, стороннім особам не передавалися та не направлялися іншим підрозділам.

За вказаних обставин, вимоги пункту 116 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2023 № 939 (далі – Порядок № 939), нею не порушено.

Вважає висновки судді про порушення положень Порядку № 939 безпідставними, оскільки вказаний порядок не встановлює вимоги щодо обов`язкового ведення журналу або запису для кожної справи.

Також зазначає про відсутність в Порядку № 939 вимоги щодо обов`язкового окремого введення обліку саме справ, не передбачено обов`язку виділення окремої сторінки або запису для номеру справи.

Посилається на невідповідність складеного протоколу положенням статті 256 КУпАП, що у сукупності з обставинами справи свідчить про безпідставне притягнення її до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, апеляційний суд приходить наступних висновків.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене пунктом 6 частини 1 статті 2122 КУпАП, суддя дійшов висновку, що в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно із абзацами 5, 6 статті 5 Закону України «Про державну таємницю» спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України.

Забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до абзацу 5 статті 37 Закону України «Про державну таємницю» Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв`язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов`язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.

Статтею 39 Закону України «Про державну таємницю» передбачено за порушення посадовою особою та громадянами законодавства про державну таємницю дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно пункту 116 Порядку № 939 громадянин, якому надано допуск і доступ до державної таємниці, зобов`язаний вносити своєчасно до внутрішнього опису секретних документів, що перебувають у виконавця, який ведеться за формою згідно з додатком 18 всі отримані для виконання чи використання секретні документи.

Відповідальність за пунктом 6 частини 1 статті 212-2 КУпАП настає у разі порушення законодавства про державну таємницю, а саме за невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Судовим розглядом встановлено, що наказом начальника ГУНП в Харківській області від 12.04.2023 № 166 о/с переміщено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області.

Розпорядженням Управління Служби безпеки України в Харківській області від 12.06.2023 № 116д ОСОБА_1 було надано допуск до державної таємниці за формою 2.

Під час проведення спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею у ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, що знаходиться за адресою: проспект Аерокосмічний, 76, м. Харків, 61140, зафіксовано порушення нормативно-правових актів у сфері забезпечення охорони державної таємниці, а саме: проведено вибіркову перевірку фактичної наявності матеріальних носіїв секретної інформації та виявлені порушення статті 28 Закону України «Про державну таємницю» та вимог пункту 116 Порядку №939.

Зокрема, при огляді спеціальної валізи № НОМЕР_1 , яка зареєстрована за старшим слідчим СВ ВП №1 ХРУП №1 Авраменко Яною Вікторівною виявлено наявність в зазначеній валізі справ НСРД: № 6323021, розпочата 18.04.2023 року; № 6323005, розпочата 13.01.2023 року, № 6323006, розпочата 13.01.2023 року, № 6323007, розпочата 13.01.2023 року, з грифом секретності «таємно».

Вказані справи не внесені до внутрішнього опису валізи форми 18 ОСОБА_1 інв. № 74дск. (відмітки про передачу зазначених справ до РСВ в описі відсутні).

За результатами проведених заходів складено акт спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею від 15.12.2025 № 70/26-9374дск.

За наслідками зазначених подій, 30.12.2025 провідним спеціалістом відділу охорони державної таємниці Управління СБ України в Харківській області Колісником І.М. складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за пунктом 6 частини 1 статті 212-2 КУпАП.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративних правопорушень.

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на таке.

Складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до частини 3 статті 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення будь-яких пояснень, зауважень щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення при його складанні, не зазначала.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вона не порушувала положень Порядку № 939, не знаходять свого обґрунтованого підтвердження, з огляду на таке.

Згідно витягу з акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею від 15.12.2025 № 70/26-9374дск, встановлено, що в порушення вимог пункту 116 Порядку № 939, слідча СВ ВП № 1 ХРУН № 1 ОСОБА_1 не внесла до внутрішнього опису згідно додатку Ф 18 Порядку № 939 п`ять секретних справ.

Апеляційний суд враховує положення абзацу 5 статті 37 Закону України «Про державну таємницю», де встановлено, що висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов`язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.

Тобто, акт спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, є обов`язковими до виконання.

При цьому апеляційний суд зауважує, що надання доступу до державної таємниці усіх ступенів секретності, у тому числі й скасування раніше наданого допуску до державної таємниці, та контроль стану охорони державної таємниці в усіх державних органах, є виключною компетенцією Служби безпеки України.

Відповідно, висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, не передбачають перевірки під час провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, та підстав для скасування постанови Основ`янського районного суду м. Харкова від 10.03.2026 та закриття провадження по справі.

Керуючись статтями 1, 7, 9, 212-2 245, 251, 252, 256, 268, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 10 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна