Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №644/7577/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №644/7577/25 Головуючий 1 інстанції: Попова В.О.

Провадження №33/818/1078/26 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі:

- головуючого судді Люшні А.І.,

- за участю особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

- захисника Романченка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Романченка О.М. на постанову Індустріального районного суду м.Харкова від 26 лютого 2026 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що 16 серпня 2025 року о 14-27 год. ОСОБА_1 в м.Харкові по пр-ту.Героїв Харкова, 320 керував транспортним засобом «Mersedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Також 16 серпня 2025 року о 14-55 год. ОСОБА_1 в м.Харкові по вул.Велика Кільцева, 126 керував транспортним засобом «Mersedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, дуже звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

На підставі ст.36 КУпАП матеріали про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 були об`єднані.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі, в редакції внесених доповнень, захисник Романченко О.М. просить скасувати постанову суду, закрити провадження по справі на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що 16 серпня 2025 року ОСОБА_1 виконував бойове розпорядження, тобто діяв в стані крайньої необхідності. Вказав, що огляд ОСОБА_1 як військовослужбовця на стан наркотичного сп`яніння, проведений з порушенням вимог ст.266-1 КУпАП. Зазначив, що працівники поліції не вручили ОСОБА_1 направлення на медичний огляд. Наголосив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, право керування транспортними засобами йому необхідно для виконання обов`язків військової служби та переміщення по службі.

Позиції учасників апеляційного провадження

В судовому засіданні апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Романченко О.М. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та захисника, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.

Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме дані:

-протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №424942 від 16 серпня 2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП та серії ЕПР1 №424967 від 16 серпня 2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП;

-направлень на огляди водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-рапортів інспектора взводу 1 роти 4 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП М.Губарєва, інспектора взводу 2 роти 4 батальйону 3 УПП в Харківській області Д.Почашева;

-відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.

Доводи апеляційної скарги захисника Романченка О.М. про те, що огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 як військовослужбовця, проведений з порушенням вимог ст.266-1 КУпАП, є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Положення ст.266-1 КУпАП регламентують порядок проведення посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України огляду на стан сп`яніння військовослужбовців, які перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

За змістом цієї норми закону право на проведення огляду на стан сп`яніння надано уповноваженим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України щодо військовослужбовців, які знаходяться у вищевказаних місцях, крім військовослужбовців, які безпосередньо здійснюють керування транспортними засобами як водії.

Що ж стосується огляду на стан сп`яніння водіїв транспортних засобів, якими можуть бути і військовослужбовці, то він передбачений спеціальною нормою закона - ст.266 КУпАП, якою повноваження на проведення огляду мають лише працівники поліції, а не посадові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, є необґрунтованими.

Згідно ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

З наданих відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 на місці події не зазначав, що виконує бойове розпорядження командування військової частини, тобто діє в стані крайньої необхідності.

Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості вказати, що він діє в стані крайньої необхідності в протоколах про адміністративні правопорушення та письмових поясненнях, однак останній таким правом не скористався.

Зі змісту витягу з розпорядження з логістичного забезпечення військової частини НОМЕР_2 №1848/9/110/1183дск слідує, що 16 серпня 2025 року ОСОБА_1 було відряджено до АДРЕСА_1 для поповнення особового складу військової частини для подальшого проходження служби, тобто виконати службові обов`язки, які не підпадають під поняття «крайня необхідність» за ст.18 КУпАП (а.с.48).

Не вручення направлення на медичний огляд не впливає на суть прийнятого рішення та не є істотним порушенням, яке б стало підставою для скасування постанови суду.

До того ж, у справі встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження оглядів на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, передбачає накладення як основного стягнення у виді штрафу, так і додаткового обов`язкового виду стягнення - позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Таким чином, при визнанні особи винуватою за ч.1 ст.130 КУпАП суд апеляційної інстанції не має законних підстав накласти інше адміністративне стягнення, ніж передбачене санкцією цієї статті, не призначати додатковий обов`язковий вид стягнення або ж перейти до іншого виду стягнення.

З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколах про адміністративні правопорушення.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколів, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Романченка О.М. залишити без задоволення, а постанову Індустріального районного суду м.Харкова від 26 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий А.І. Люшня