Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №639/885/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №639/885/26 Головуючий 1 інстанції: Мілов Д.В.

Провадження №33/818/1291/26 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.1 ст.164 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Новобаварського районного суду м.Харкова від 09 березня 2026 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з конфіскацією предметів торгівлі (алкогольних напоїв).

Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що 30 січня 2026 року близько 12-25 год. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 в торгівельному павільйоні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснювала продаж алкогольного напою «Cider» Payat «Fragolino» на розлив об`ємом близько одного літру з вмістом алкоголю 5,0 %, без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто за її відсутності. Вказала, що господарську діяльність не здійснювала, оскільки алкогольний напій реалізувала одноразово та прибуток від продажу алкогольних напоїв на постійній основі не отримувала. Зазначила, що суд першої інстанції безпідставно не врахував її скрутне матеріальне становище, кількість реалізованого алкогольного напою та не застосував положення ст.22 КУпАП.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копію постанови суду не отримувала та про існування оскаржуваної постанови дізналася лише 03 квітня 2026 року.

Твердження особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (п.8 ч.1 ст.129 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

Позиції учасників апеляційного провадження

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Положеннями ч.1 ст.164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування господарської діяльності» ліцензуванню підлягають виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Згідно ч.20 ст.15 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме дані:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №138611 від 30 січня 2026 року за ч.1 ст.164 КУпАП;

-заяви ОСОБА_2 щодо встановлення факту реалізації ОСОБА_1 алкогольного напою «Cider» Payat «Fragolino» на розлив об`ємом близько одного літру з вмістом алкоголю 5,0 % без отримання ліцензії;

-акту добровільної видачі ОСОБА_2 придбаного у ОСОБА_1 алкогольного напою «Cider» Payat «Fragolino» від 30 січня 2026 року;

-квитанції №46 про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення;

-рапорту інспектора взводу 2 роти 3 батальйону3 УПП в Харківській області ДПП Підлужної М.А.;

-відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.

Доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про те, що вона не здійснювала господарську діяльність, оскільки алкогольний напій реалізувала одноразово та прибуток на постійній основі не отримувала, є необґрунтованими.

Одноразовість продажу та відсутність систематичного прибутку самі по собі не спростовують встановленого факту реалізації ОСОБА_1 алкогольного напою за грошові кошти без відповідної ліцензії.

Для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, визначальним є факт провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, без одержання відповідної ліцензії, а не систематичність її здійснення або отримання постійного прибутку.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував її скрутне матеріальне становище, кількість реалізованого алкогольного напою та не застосував положення ст.22 КУпАП, є безпідставними.

Так, згідно ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Звільнення від адміністративної відповідальності, у зв`язку із малозначністю скоєного правопорушення, передбачене ст.22 КУпАП, є правом, а не обов`язком суду і застосовується лише в сукупності усіх з`ясованих фактів, що дозволяють вирішити питання про доцільність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

Скрутне матеріальне становище та незначний обсяг реалізованого алкогольного напою не свідчать про малозначність вчиненого правопорушення та не можуть бути покладені в основу висновку про необхідність застосування норм ст.22 КУпАП.

Звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП, у зв`язку з малозначністю правопорушення, не буде відповідати загальним засадам запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може розглядатися як самостійна підстава для скасування рішення суду.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Новобаварського районного суду м.Харкова від 09 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новобаварського районного суду м.Харкова від 09 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий А.І. Люшня