Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №619/457/18 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 жовтня 2026 року

м. Харків

справа № 619/457/18

провадження № 22-ц/818/4592/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про поворот виконання заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20 березня 2018 року за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 05 травня 2026 року, постановлену під головуванням судді Калиновської Л.В.,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про поворот виконання заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20 березня 2018 року шляхом повернення на користь ОСОБА_1 стягнутих коштів в розмірі 82532 грн. 01 коп.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 05 травня 2026 рокузаяву задоволено. Допущено поворот виконання заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20 березня 2018 року (справа №619/457/18) шляхом повернення на користь ОСОБА_1 стягнутих коштів у розмірі 82532 грн. 01 коп.

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні заяви про поворот виконання рішення відмовити.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що судом першої інстанції безпідставно задоволено заяву про поворот виконання рішення суду. Зазначає, що заявник не надав платіжних документів від ДВС, які б підтверджували перерахування банку суму у розмірі 82532,01 грн. Вказує, що станом на 25.03.2021 року залишок по рахунку відповідача (після всіх списань відсотків і штрафів за попередні роки) становив 36229,99 грн. Це підтверджує, що сума, яку банк вказав у листі до ДВС це фактичний залишок боргу за балансом, а не індифікатор того, що заборгованість у розмірі 82532,01 грн було стягнуто.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367ЦПК України -в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про поворот виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення заборгованості здійснювалося на підставі заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20 березня 2018 року (справа №619/457/18), яке постановою Харківського апеляційного суду від 07.08.2025 скасовано, а тому сума заборгованості, яка була стягнута з ОСОБА_1 , підлягає поверненню в порядку повороту виконання судового рішення.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Згідно статті 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення. Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням. З іншого боку, поворот виконання рішення є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватися шляхом подання заяви про поворот виконання. Необхідність у повороті виконання судового рішення і поверненні сторін у первісне становище виникає тоді, коли рішення виконане, але згодом скасоване судом апеляційної чи касаційної інстанції, якщо цей суд закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових право особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Застосовуючи поворот виконання рішення суду суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнуте з нього за скасованим рішенням суду.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 20 березня 2018 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 117 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 07.08.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення; позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» залишено без задоволення; стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2114 грн 40 коп.

Листом від 25.11.2025р. №93954 Дергачівський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області надав відповідь, до якої долучив лист банку від 22-09-2025 р. №20.1.0.0.0/7-250917/59655-БТ, яким повідомлено, що заборгованість ОСОБА_1 складає 36229,99 грн.

В заяві про поворот виконання рішення суду заявник зазначає, шо заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 20 березня 2018 року позов ПАТ КБ «Приват Банк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 , яка на даний час має прізвище ОСОБА_5 , на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість у розмірі 117000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн. заочне рішення виконувалося Дергачівським відділом державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області. Заочне рішення було скасоване постановою Харківського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року, а позов залишено без задоволення. Заочне рішення, до моменту його скасування в апеляційному порядку, було частково виконане. Листом від 25.11.2025р. №93954 Дергачівський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області надав відповідь на адвокатський запит, до якої долучив лист банку від 22-09-2025 р. №20.1.0.0.0/7-250917/59655-БТ, яким повідомлено, що заборгованість ОСОБА_1 складає 36229,99 грн. Оскільки заочне рішення скасоване в апеляційному порядку, з позивача слід стягнути у порядку повороту виконання заочного рішення наступну суму коштів: 118762 (117000,00 грн. (стягнута по рішенню суду заборгованість)+1762,00 грн. (судовий збір) - 36229,99 грн. (залишок заборгованості) = 82532,01 грн. (сума, що підлягає поверненню

Статтями 12,81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали справи свідчать про те, що судове рішення, яким з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто грошові кошти, було скасовано, тому наявні правові підстави для повороту виконання рішення, але у розмірі, який фактично було отримано в порядку виконання зазначеного рішення.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів того, що для виконання заочного рішення суду, яке в подальшому було скасовано, перераховувались кошти у розмірі, визначеному судом першої інстанції.

Заявником не надано до суду першої інстанції даних про виконання судового рішення.

В матеріалах справи також відсутні документи виконавчого провадження на підтвердження факту стягнення або перерахунку коштів від боржника до банку та їх розміру.

Зі змісту виписки по картковому рахунку, що наявний в матеріалах справи не вбачається, що заочне рішення було виконано та були перераховані кошти у розмірі 82532,01 грн.

Висновок суду про наявність підстав для повернення ОСОБА_1 стягнутих коштів в сумі 82532,01 грн ґрунтується на припущеннях. Доказів, що саме така сума була стягнута з відповідачки на користь позивача в межах виконання рішення суду, яке в подальшому було скасовано, матеріали справи не містять.

Підстав для задоволення заяви про поворот виконання рішення суду та повернення грошових коштів у сумі, про яку просить заявник не вбачається.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову в задоволенні заяви.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст.367,368,374,376,381,382,383,384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 05 травня 2026 року скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про поворот виконання заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20 березня 2018 року відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: О.Ю. Тичкова

В.Б. Яцина