Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №643/9133/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 жовтня 2026 року

м. Харків

справа № 643/9133/26

провадження № 22-ц/818/5356/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою Харківської міської ради, заінтересована особа Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою за апеляційною скаргою Харківської міської ради на ухвалу Немишлянського районного суду м. Харкова від 24 червня 2026 року, постановленої під головуванням судді Федорової О.В., -

в с т а н о в и в:

У червні 2026 року Харківська міська рада, звернулась до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, в якій просить: визнати відумерлою спадщину, що складається з квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; передати квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 31,0 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м., у комунальну власність Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.

Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 24 червня 2026 року, у відкритті провадження за заявою Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою відмовлено.

В апеляційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що суд першої інстанці безпідставно дійшов висновку, що з даної заяви вбачається спір про право щодо спадкового майна. Матеріали справи не містять доказів наявності інших спадкоємців, які б оспорювали право заявника. Тому ухвала суду є помилковою.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що Харківська міська рада у заяві про визнання спадщини відумерлою заявила вимогу не лише визнати спадщину відумерлою, але й про передачу відповідного спадкового майна у власність Харківської міської ради, тобто заява містить вимоги позовного (майнового) характеру. Враховуючи, що у заяві про визнання спадщини відумерлою не можуть заявлятися вимоги позовного характеру, зокрема, вимога про передачу спадкового майна територіальній громаді, оскільки за таких обставин вбачається спір про право, що унеможливлює розгляд заяви у порядку окремого провадження.

Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що Харківська міська рада, звернулась до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, в якій просить: визнати відумерлою спадщину, що складається з квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; передати квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 31,0 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м., у комунальну власність Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.

За положеннями частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання спадщини відумерлою (ч.ч. 1, 2ст. 293 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи; справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний лише з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права. У спорі існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. За відсутності цих елементів немає спору про право.

Відповідно до частини 1статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

У постанові від 18 травня 2022 року у справі №643/6125/16Верховний Суд зауважив, що особливістю розгляду справи про визнання спадщини відумерлою, яка розглядається в окремому провадженні, як й інших справ окремого провадження, зокрема, є: заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право); справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову); немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред`явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо); справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Заявник у справі про визнання спадщини відумерлою - це особа, в інтересах якої в суді порушується справа про підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваного права на спадщину, необхідних для реалізації нею майнових прав, без судового підтвердження яких вона позбавлена можливості здійснити ці права.

Главою 9 розділу IV ЦПК України врегульовано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до ст. 334 ЦПК України, заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковою участю заявника та з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Згідно з вимогами ст. 338 ЦПК України, суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Отже, вимога заявника про передачу відумерлої спадщини у власність територіальної громади не свідчить про наявність спору про право, оскільки ст.338 ЦПК України передбачено як наслідок визнання спадщини відумерлою передача її територіальній громаді.

Тому, висновок суду першої інстанції, про те, що вказана заява містить вимоги, які підлягають розгляду за різними правилами цивільного судочинства: щодо визнання спадщини відумерлою (окреме провадження) та передачі її у власність територіальної громади (позовне провадження), а тому у вказаних правовідносинах вбачаться спір про право, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження є помилковим.

Наявність спору про право повинна встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір.

Проте, в даній справі такі особи не встановлені.

Вимога заявника про передачу відумерлої спадщини розглядається одночасно з вимогою про визнання спадщини відумерлою.

За таких обставин необґрунтованим є висновок суду про те, що в даній справі вбачається спір про право. Підстав для відмови у відкритті провадження у справі не вбачається.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з цим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради — задовольнити.

Ухвалу Немишлянського районного суду м. Харкова від 24 червня 2026 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: О.Ю. Тичкова

В.Б. Яцина