Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №344/60/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/60/25

Провадження № 22-ц/4808/1584/26

Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М.

Суддя-доповідач Мальцева

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мальцевої Є.Є.

суддів: Девляшевського В.А., Луганської В.М.,

секретар Шемрай Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», треті особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пріоритет-Сервіс ІФ», Благодійна організація «Благодійний Фонд «Ваша Надія в Україні», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», треті особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пріоритет-Сервіс ІФ», Благодійна організація «Благодійний Фонд «Ваша Надія в Україні»», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач з 11 червня 2008 року є власником квартири АДРЕСА_1 . 02.08.2024 отримав лист, з якого йому стало відомо про Акт № 2537 від 10 липня 2024 року про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) в його квартирі, оскільки наявний витік газу та відсутність тяги в вентиляційному каналі. Відключення відбулося без його участі та дозволу, як власника квартири. Позивач вважає таке відключення безпідставним та пов`язує це із заборгованістю мешканців будинку АДРЕСА_2 за постачання газу на суму 105 106,30 грн. Так, позивачу зателефонував керівник ОСББ «ПРІОРИТЕТ-СЕРВІС-ІФ» та повідомив, що через квартиру АДРЕСА_3 всі мешканці будинку не мають можливості користуватися газовими плитками та відсутня гаряча вода. Позивач був весь липень 2024 року в м. Києві, а в квартирі проживали внутрішньо переміщені особи з Херсонської та Донецької області, а також волонтер БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ВАША НАДІЯ В УКРАЇНІ» ОСОБА_2 . Остання повідомила позивача, що 09.07.2024 сусіди в будинку АДРЕСА_3 чинять великий тиск на неї і тих хто перебував в квартирі з вимогою надати можливість газовій службі відключити газопостачання. Інформація про борг була відома всім мешканцям будинку АДРЕСА_3 . Позивач не міг дозволити відключити газопостачання, але ОСОБА_2 повідомила, що проблем для нормального проживання сімей і волонтерів не буде, адже плита для приготування їжі газо-електрична. Саме для того щоб не тримати всіх мешканців будинку заручниками такої ситуації, було дозволено працівникам відповідача увійти до квартири і відключити газопостачання. Акт № 2537 про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) від 10.07.2024 підписала ОСОБА_2 , хоч вона не мала на це повноважень. Коли у серпні поштовим зв`язком отримали даний акт то вияснилось, що причина не в заборгованості в сумі 105 106, 30 грн., а має місце витік газу та відсутність тяги в вентиляційному каналі. 04.12.2024 було запрошено спеціаліста фахівцем з монтажу вентиляційних систем, який замінив витяжку та перевірив наявність витоку газу, якого не було. Витяжка, яку замінено також, мала тягу. Позивач вважає Акт № 2537 фіктивним. Звертає увагу, що Акт не підписаний слюсарем, немає даних, як було встановлено витік газу та відсутність тяги в вентиляційному каналі. Також відсутній протокол обстеження, оскільки Акт мав містити посилання на Протокол перевірки.

Позивач просив визнати дії Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозпридільні мережі України» протиправними щодо шантажу мешканців квартир в будинку АДРЕСА_2 через події пов`язані з квартирою АДРЕСА_3 ; визнати дії Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозпридільні мережі України» протиправними щодо відключення газопостачання в квартирі АДРЕСА_3 , на підставі Акту № 2537 від 10 липня 2024 року про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу); визнати Акт № 2537 від 10 липня 2024 року про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) недійсним; стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 56 000 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 червня 2026 року відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозпридільні мережі України», треті особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пріоритет-Сервіс ІФ», Благодійна організація «Благодійний Фонд «Ваша Надія в Україні»», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 червня 2026 року скасувати та задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач подавав заяву 23.09.2025 та заяву 24.06.2026 про призначення судової інженерно-технічної (газотехнічної) та будівельно-технічної експертизи, проте суд в експертизі відмовив. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд виходив з того, що така експертиза є завідома необ`єктивною, так як позивач, маючи доступ до квартири, міг усунути виявлені порушення. Таким чином суд наперед оголосив необ`єктивним висновок державної експертної установи, яка його ще не складала; обґрунтував це припущенням про недобросовісність позивача, не підтвердженим жодним доказом, чим порушив і презумпцію добросовісності учасника процесу, і заборону вирішувати справу на припущеннях та фактично спрогнозував результат доказу, який відмовився дослідити.

Вказує, що у правовідносинах між споживачем та оператором газорозподільної системи саме оператор зобов`язаний довести наявність передбачених законодавством підстав для припинення розподілу газу та дотримання встановленої процедури. Позивач як споживач не зобов`язаний доводити «відсутність витоку»; це відповідач мав довести його наявність належними та допустимими доказами, складеними у передбаченому порядку.

Рішення ґрунтується виключно на односторонніх документах відповідача; доказам позивача не надано жодної оцінки. Так, документи: заявка АДС № 10868, робочий листок обхідників, результати техогляду ГРП, наряд-допуски № 125 та № 138, акти від 09.07.2024 та № 2537 від 10.07.2024, складені самим відповідачем без участі власника квартири та без будь якого незалежного підтвердження.

Суд помилково звів спір лише до питання недійсності Акта № 2537, вважаючи його таким, що «вичерпав свою дію», та не врахував, що позивач заявив самостійні вимоги про визнання дій протиправними і стягнення моральної шкоди, які мають окреме правове значення та підлягали розгляду по суті. Рішення не містить аналізу вимоги про моральну шкоду, складу деліктної відповідальності та вимоги щодо протиправності тиску на мешканців будинку, що свідчить про не вирішення всіх заявлених вимог усупереч ст. 264, 265 ЦПК України. Крім того, підхід, за яким акт про припинення газопостачання після його виконання взагалі не може бути оскаржений, суперечить ст. 55 Конституції України, ст. 13 Конвенції та практиці Верховного Суду щодо ефективного судового захисту споживачів. Посилання суду на необхідність допустити працівників оператора до квартири стосується майбутнього відновлення газопостачання і не вирішує спору щодо правомірності відключення, здійсненого 10.07.2024.

Справу розглянуто 24.06.2026 за відсутності всіх третіх осіб. Матеріали справи не містять належних доказів їх завчасного повідомлення про засідання 24.06.2026 у спосіб, визначений ст. 128–130 ЦПК України, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідач Івано-Франківська філія ТОВ «Газорозпридільні мережі України» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому представник доводи апеляційної скарги заперечив. Вказує, ОСББ «Пріоритет-Сервіс ІФ» до 07.12.2023 року не мало існуючих договорів на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_4 ; не подало заяви Оператору ГРМ про укладення договору на ТО ВБСГ вказаного багатоквартирного будинку та не повідомило Оператора ГРМ про укладення такого договору з іншим суб`єктом господарювання, який має право на виконання вищевказаних робіт тому, слід вважати, що кожен власник квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 приєднався до умов Типового договору на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирного будинку з Івано-Франківською філією ТОВ «ГРМУ», яка на території м. Івано Франківська здійснює свою ліцензійну діяльність з розподілу природного газу. Відповідно до умов вказаного Договору на технічне обслуговування, 09.07.2024 року слюсарем-обхідником з експлуатації та ремонту підземних газопроводів Івано-Франківського УЕГГ Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» Лебедою Марією було проведено обстеження зовнішніх (ввідних, фасадних) газових мереж спірного багатоквартирного будинку та виявлено витік газу, зафіксований приладом СТХ-17 (сигналізатором термохімічним), для ліквідації якого було повідомлено працівників аварійно-диспетчерської служби Івано-Франківського УЕГГ Івано-Франківської філії ТОВ «ГРМУ» 09.07.2024 року працівники АДС прийняли виклик згідно заявки №10868. По прибуттю бригади АДС до місця аварійної ситуації, а саме до будинку АДРЕСА_4 , було виявлено витік газу на зварному з`єднанні. Для ліквідації витоку газу на місці потрібно було виконати зварні роботи. В зв`язку з цим бригадою АДС, згідно з Положенням ліквідації аварійних ситуацій, було локалізовано витік газу шляхом перекриття пристрою для відключення на ввідному газопроводі (газовому стояку), на зварному стику, методом встановлення заглушки. Дану заявку того ж дня було передано на виконання в Групу припинення розподілу природного газу Івано-Франківського УЕГГ Івано-Франківської філії ТОВ «ГРМУ» для ліквідації виявленої негерметичності газопроводу. Припинення газопостачання проводилось відповідно до положень підпункту 8 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ. Акт № 2537 про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) від 10.07.2024 підписаний як слюсарем ГПВРПГ ОСОБА_3 , так і майстром ГПВРПГ ОСОБА_4 , а також ОСОБА_2 , яка на той час мешкала у квартирі та якій було вручено другий примірник даного акту для його передачі власнику. Позивач вчинив порушення у виді несанкціонованого відновлення газоспоживання у власній квартирі АДРЕСА_1 , яке відповідно до п.1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ кваліфікується як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ та внаслідок якого щодо споживача здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу.

Представник Благодійної організації «Благодійний фонд «Ваша надія в Україні» подав заяву апеляційному суду про відкладення розгляду справи на строк 30 днів з метою сприяння примиренню сторін для проведення переговорів між позивачем та відповідачем за участю фонду.

Колегія суддів, розглянувши заяву про відкладення розгляду справи строком на 30 днів вважає її такою, що не підлягає задоволенню. Заявником не обґрунтовано необхідності участі Фонду у проведенні переговорів між сторонами, оскільки Фонд не є учасником спірних правовідносин. Більш того, ані позивач, ані відповідач не виявляли ініціативи щодо мирного врегулювання спору, не просили надати строк для укладення мирової угоди. Відтак, участь Фонду у переговорах щодо примирення сторін не має належного правового обґрунтування, а наведені у заяві обставини не свідчать про необхідність відкладення розгляду справи на заявлений строк.

У судовому засіданні представник Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозпридільні мережі України» заперечила проти доводів апеляційної скарги, просить рішення залишити без змін.

Позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі, інші учасники судове засідання не з`явились, у встановленому законом порядку повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення повістки про явку в суд не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.08.2023 здійснено Державну реєстрацію відокремленого підрозділу юридичної особи: Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України». Постановою НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (далі – Товариство), з урахуванням змін, внесених постановах НКРЕКП від 29.09.2023 № 1769 та від 22.02.2024 року № 371 Товариству було розширено територію, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в межах території Івано-Франківської області; Тернопільської області: Чортківський район: село Діброва (конфіденційна інформація); село Затишне; село Бобрівники; село Вербка (конфіденційна інформація); Кременецький район: село Комарівка; Тернопільський район: село Підвисоке (конфіденційна інформація). Разом з тим, Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1772 зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу АТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» № 852 від 29.06.2017 року у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.

Отже, ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» з 01.10.2023 року здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу на території попередньо здійснюваної ліцензійної господарської діяльності Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз».

Відносини між сторонами врегульовано умовами Типового договору розподілу природного газу (для побутового споживача), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі -НКРЕКП) №2498 від 30.09.2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 06 листопада 2015 р. за № 1384/27829 (далі -Договір), до якого позивач приєднався шляхом фактичного споживання кожного звітного періоду (календарного місяця) певної кількості об`ємів (обсягів) природного газу із здійсненням відповідної оплати.

09.07.2024 працівники АДС прийняли виклик на підставі заявки №10868. По прибуттю бригади АДС до місця аварійної ситуації, а саме до будинку АДРЕСА_4 , було виявлено витік газу на зварному з`єднанні. Для ліквідації витоку газу на місці потрібно було виконати зварні роботи. В зв`язку з цим бригадою АДС, згідно з Положенням ліквідації аварійних ситуацій, було локалізовано витік газу шляхом перекриття пристрою для відключення на ввідному газопроводі (газовому стояку), на зварному стику, методом встановлення заглушки.

Дану заявку того ж дня було передано на виконання в Групу припинення розподілу природного газу Івано-Франківського УЕГГ Івано-Франківської філії ТОВ «ГРМУ» для ліквідації виявленої негерметичності газопроводу.

09.07.2024 працівниками Групи припинення розподілу природного газу Івано-Франківського УЕГГ Івано-Франківської філії ТОВ «ГРМУ» у будинку АДРЕСА_4 було проведено випробування газопроводу низького тиску на герметичність, методом контрольної опресовки та виявлено значне падіння тиску по манометру в системі, яке становило 51 мм водяного стовпа, що суттєво перевищувало допустиме значення (20 мм вод.ст.).

10.07.2024 працівниками Групи припинення розподілу природного газу Івано-Франківського УЕГГ Івано-Франківської філії ТОВ «ГРМУ» було повторно проведено випробування газопроводу низького тиску на герметичність, методом контрольної опресовки та виявлено значне падіння тиску по манометру в системі, яке становило 51 мм водяного стовпа. Після цього, за допомогою водяного манометра, було обстежено внутрішньоквартирні газопроводи та газове обладнання у кожній квартирі будинку АДРЕСА_4 , в результаті чого у квартирі АДРЕСА_3 було виявлено негерметичність підключення газового обладнання ПГ-4 (плити газової чотирьохкамфорної). Для локалізації витоку газу, на передквартирному крані було встановлено блокуючий пристрій та опломбованого його пломбою № R38086952, в результаті чого роз`єднано внутрішній газопровід, що веде від вхідного крану на стояку до вхідного патрубка лічильника газу, що підтверджено Актом № 2537 про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) від 10.07.2024 року та фото до нього.

Один примірник вищевказаного Акту про припинення (обмеження ) газопостачання (розподілу) природного газу в той же день було вручено ОСОБА_2 , яка проживала у квартирі та попередньо допустила представників Оператора ГРМ до квартири. Вказаний Акт містить підпис ОСОБА_2 ..

Крім того, при перевірці тяги у вентиляційному каналі було виявлено, що більшість перерізу каналу закрито гофрою примусової витяжки, тяга в наявних отворах відсутня (перевірка здійснювалась смужкою паперу). Сигналізатор загазованості, який встановлений в квартирі, не було підключено до електромережі.

Після ліквідації витоку газу у квартирі АДРЕСА_3 , представниками відповідача було повторно проведено випробовування системи газопостачання ж/б на герметичність і виявлено, що падіння тиску немає, що дозволило відновити газопостачання решти споживачів по газовому стояку вказаного багатоквартирного житлового будинку.

Дані обставини підтверджено: робочим листком обхідників трас підземних газопроводів по маршруту №2 від 09.07.2024 року; Результати технічного огляду (обходу) газорегуляторного пункту (згону) за адресою: АДРЕСА_4 від 09.07.2024 року; Заявкою №10868 АДС Івано-Франківського УЕГГ від 09.07.2024 року; Актом про припинення (обмеження) газопостачання) від 09.07.2024 року; Наряд-допусками № 125 від 09.07.2024 року та № 138 від 10.07.2024 року на виконання газонебезпечних робіт в газовому господарстві (том 1 а.с.23, 193-199).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що припинення газопостачання засвідчено Актом про припинення (обмеження) газопостачання) від 09.07.2024. Щодо можливості оскарження цього документу, суд враховував, що цей Акт був реалізований в момент припинення газопостачання, і вичерпав свою дію фактом його виконання. Відповідно, визнання Акту протиправним та його скасування не призводить до автоматичного відновлення газопостачання, що робить обраний позивачем спосіб судового захисту неефективним. Правовідносини між сторонами щодо припинення газопостачання закінчені у момент такого припинення, а відновлення газопостачання має визначений механізм реалізації, який неможливо замітити іншою процедурою, як то висновком незалежної експертизи про справність систем.

Вирішуючи спір в частині визнання протиправними дії Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозпридільні мережі України» по відключенню газопостачання в квартирі, суд першої інстанції виходив з того, що таке припинення здійснено відповідно до положень підпункту 8 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ на законних підставах. Судом відмовлено у стягненні моральної шкоди у зв`язку з безпідставністю основних позовних вимог.

Щодо клопотань позивача про проведення експертиз, то суд виходив з того, що будь-які результати такої не є підставою для задоволення позову. При цьому, суд вважав, що така експертиза завідома була б необ`єктивною, так як позивач, маючи доступ до квартири, міг усунути виявлені порушення (замінити шланг, усунути недоліки вентиляційної системи).

Перевіривши справу, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Правовідносини, які виникають між постачальником та споживачами, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - операторами ГРМ/ГТС) регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила) на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України «Про ринок природного газу».

Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу: фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Пунктом 3 Правил передбачено, що постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Вказана правова норма кореспондує зі статтею 12 Закону України «Про ринок природного газу», якою передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач має право, зокрема, на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

У справі, що переглядається, встановлено та сторонами не заперечується, що між позивачем ОСОБА_1 та Івано-Франківською філією ТОВ «Газороподільні мережі України» фактично склались договірні відносини в сфері надання послуг з газопостачання, за якими постачальником газу є ТОВ «Газороподільні мережі України» здійснював постачання газу в квартиру позивача за адресою АДРЕСА_5 .

За нормами статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України «Про ринок природного газу» з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний, зокрема, вживати заходів із метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи, вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.

Згідно з Правилами безпеки систем газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, відключенню від системи газопостачання із встановленням заглушки підлягає обладнання за умови, зокрема: наявності витоків газу. Ігнорування Правил безпеки систем газопостачання є неприпустимим, оскільки газопроводи та споруди на них є об`єктом підвищеного ризику, а виконання Правил безпеки систем газопостачання є певною гарантією надійності функціонування систем газопостачання, безпеки життя та здоров`я населення.

Главою 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем зазначено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/ припинення природного газу, зокрема, у випадку визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт.

Встановлено, що припинення/обмеження газопостачання (розподіл природного газу) в квартирі позивача відбулося у зв`язку з тим, що аварійно-диспетчерською службою Івано-Франківського УЕГГ було прийнято заявку № 10868 09.07.2024 року про факт витоку газу у вищевказаному багатоквартирному будинку. Із метою недопущення аварійної ситуації та запобігання нещасному випадку припинено розподіл (постачання природного газу) шляхом перекриття стояка та встановлення заглушки (а.с.179-180 Т.1).

Такі обставини достатньо доведені матеріалами справи.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Івано-Франківською філією ТОВ «Газороподільні мережі України», припинивши газопостачання до частини вищевказаного багатоквартирного будинку, в тому числі і до квартири позивача, діяло у межах своїх повноважень та у відповідності до вимог закону, а тому відсутні правові підстави стверджувати про неправомірність таких дій відповідача.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 4 листопада 2020 року у справі № 552/3332/19.

Оскільки позовні вимоги про визнання дій відповідача щодо припинення газопостачання позивачу не підлягають задоволенню, то похідна вимога про стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню також.

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги, про те, що справу розглянуто 24.06.2026 за відсутності всіх третіх осіб, не повідомлених про розгляд справи, що є підставою для скасування оскарженого рішення.

Так, норма п.3 ч.3 статті 376 ЦПК України встановлює, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Разом з тим треті особи як учасники справи не подавали апеляційних скарг, які б містили зазначені доводи.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, всі треті особи, в тому числі представник третьої особи Чутченко С.О., були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Зокрема, у матеріалах справи міститься відповідний документ із підсистеми «Електронний суд», з якого вбачається його направлення та отримання третіми особами через електронний кабінет.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом із відповідними документами надсилається до електронного кабінету учасника справи.

При цьому пунктом 2 частини восьмої статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Таким чином, направлення відповідного процесуального документа до електронного кабінету представника третьої особи та наявність у матеріалах справи підтвердження його отримання свідчать про належне повідомлення такого учасника про судове засідання.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним акту від 10.07.2024 року №2537 про припинення газопостачання суд виходить з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року в справі № 311/2314/16, від 09 липня 2025 року в справі № 643/13548/16-ц указано, що за змістом пункту 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора газорозподільної системи, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі. У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) з об`ємом та/або вартістю необлікованого (донарахованого) природного газу, він може оскаржити їх у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою. Зазначеним нормативно-правовим актом прямо передбачено, що споживач у разі незгоди з об`ємом та/або вартістю необлікованого (донарахованого) природного газу, має право оскаржити такий акт (вимогу) в судовому порядку, і тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою. Крім того, пунктом 3.4 Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 № 619, визначено, що у разі незгоди будь-якої сторони з висновками комісії по газопостачальній (газотранспортній) організації спірні питання вирішуються у судовому порядку. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття актів про порушення у сфері газопостачання та визнання їх недійсними, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що акт № (о/р) 021 виявлення порушень від 09 березня 2016 року, акт № 093 експертизи лічильника газу від 04 квітня 2016 року та акт про порушення № 000024 від 14 квітня 2016 року безпосередньо не встановлюють для позивача будь-яких обов`язків, а лише є фіксацією виявленого порушення, а тому їх оскарження не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту порушених прав.

Такий же правовий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 522/12901/17-ц (провадження) № 14-503цс18, де зазначено, що власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил користування електричною енергією від 16 травня 2017 року № 036296, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, під час вирішення якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта. Відсутність спору виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року в справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року в справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року в справі № 9901/497/18).

Таким чином, Акт про припинення газопостачання є службовим документом, що підтверджує факт порушення, носієм доказової інформації про виявлені представниками ТОВ «Газорозподільні мережі України Івано-Франківської філії порушення побутовими споживачами вимог законодавства.

Колегія суддів враховує, що акт про порушення не може бути оскаржений у судовому порядку, оскільки висновки, які в ньому містяться, самі собою не породжують для побутового споживача настання юридичних наслідків, не порушують його права та не породжують спірних правовідносин, у яких підлягає захисту порушене право побутового споживача.

Таким чином, установлена правова природа оспорюваного акта унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій щодо складання такого акта та його скасування, у зв`язку із чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися в судах.

Відповідний правовий висновок викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.04.2019 року справа №904/1199/18, Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справах № 501/463/15-а, № 802/2474/17-а та від 27 березня 2019 року у справі № 917/902/18.

Відтак, висновок суду про відмову в задоволенні таких вимог у зв`язку із неправильно обраним способом захисту порушеного права є неправильним.

Відповідно до ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 375 ЦПК України до повноважень суду апеляційної інстанції належить скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Акту № 2537 від 10 липня 2024 року про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природнього газу) підлягає скасуванню з закриттям провадження в цій частині.

В іншій частині рішення необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 255, 367, 368, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 червня 2026 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним Акту № 2537 від 10 липня 2024 року про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природнього газу) скасувати та закрити провадження в цій частині.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2026 року.

Судді: Є.Є. Мальцева

В.А. Девляшевський

В.М.Луганська