Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №348/273/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 348/273/25

Провадження № 22-ц/4808/1035/26

Головуючий у 1 інстанції Гундяк Т. Д.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів: Девляшевського В.А.,Мальцевої Є.Є.,

за участю секретаря - Шемрай Н.Б.

учасники справи

заявник - ОСОБА_1

заінтересована особа - Надвірнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2026 року, ухвалене в складі судді Гундяка Т. Д.,у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту народження дитини, в обґрунтування якої зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 заявниця народила дитину - дівчинку, вагою 3 380,00 грамів, зріст 56 см, дитина народилася доношеною на 41 тижні вагітност.

Дитина була народжена в пологовому будинку, який розташований на тимчасово окупованій території, тому дані про народження дитини були зазначені в медичному свідоцтві про народження, виданого МОЗ ЛНР Лисичанської районної лікарні, Луганської області. Вказане свідоцтво не збереглося, оскільки згоріло під час вибуху снаряду у домі батьків заявниці в с. Лозове, Краматорського району Донецької області.

Заінтересована особа відділ РАЦС відмовив заявниці у державній реєстрації народження доньки.

Зазначила, що встановлення юридичного факту необхідне їй для реалізації батьківський прав та державної реєстрації народження дитини, отримання соціальної допомоги по догляду за дитиною.

Просила встановити факт народження громадянкою України, уродженкою с. Лозове, Краснолиманського району Донецької області - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - четвертої дитини жіночої статі, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в Україні у м. Лисичанськ, Луганської області.

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржниця послалась на те, що не має можливості надати будь-яку документацію з медичних закладів, а також підтвердження того, що батьківський будинок потрапив під обстріл, оскільки після звільнення населеного пункту ОСОБА_4 він перебував у зоні активних бойових дій («сірій зоні»), де на той час не функціонували органи державної влади та медичні заклади.

Зазначає, що свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили обставини народження дитини та її походження саме від заявниці, а саме свідок ОСОБА_5 , чоловік заявниці, пояснив, що проходив службу у ЗСУ, де на передовій познайомився із заявницею. Після звільнення частини Донецької та Харківської областей він дізнався, що заявниця має малолітню дитину та не має документів про її народження, оскільки дитина народилася у місті Лисичанськ, яке на той час залишалося окупованим. Документи про народження дитини були втрачені внаслідок потрапляння ворожого снаряда до будинку батьків заявниці під час обстрілу, через що вони згоріли.

Свідок ОСОБА_6 , лікар-педіатр, яка оглядала дитину після прибуття заявниці на Прикарпаття, зазначила, що спостерігала характерні для матері та доньки взаємовідносини між заявницею та дитиною.

Свідок ОСОБА_7 підтвердив у суді, що саме він, будучи братом заявниці, привозив її до пологового будинку у місті Лисичанськ під час вагітності, а наприкінці грудня 2022 року забрав її разом із новонародженою донькою ОСОБА_8 .

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , які приймали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримали апеляційну скаргу в межах її доводів.

В судове засідання представник заінтересованої особи Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідача, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції виходив із того, що на підтвердження факту народження дитини на тимчасово окупованій території України заявниця надала лише фотографії браслетів, однак інших доказів на підтвердження факту народження дитини не надала, зокрема відомостей про медичний заклад, медичних документів з цього закладу, які б підтверджували факт вагітності, перебування на обліку під час вагітності, а також доказів походження дитини від заявниці.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_9 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Лозове, Краснолиманського району Донецької області, є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України.

ОСОБА_3 10.08.2024 року уклала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2024/010800038 від 09.09.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.12.2024, фактичне місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

З відповіді відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.01.2025 № 89/32.13.6-19 вбачається, що органом державної реєстрації актів цивільного стану розглянуто усне звернення громадянки ОСОБА_1 щодо державної реєстрації народження дитини. Зі слів заявниці, дитина народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у Боровому пологовому будинку Донецької області. Як зазначено у відповіді органу державної реєстрації актів цивільного стану, аналіз поданих заявницею документів свідчить про відсутність підстав для державної реєстрації народження дитини, оскільки нею не пред`явлено жодного з документів, які відповідно до законодавства є підставою для проведення такої реєстрації. Рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту народження.

Заявницею надано фото браслетів, на яких містяться написи П.І.П.: ОСОБА_10 , стать: дів., вага: 3380, 22.12.2022.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту в тому числі народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України встановлені статтею 317 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Разом із тим, частиною третьою статті 317 ЦПК України встановлено, що у рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (далі - Закону № 1207-VII) тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У частині другій статті 4 Закону № 1207-VII встановлено, що правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території (частина перша статті 5 Закону № 1207-VII).

Частинами третьою-четвертою статті 49 Цивільного кодексу України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VI (далі - Закон № 2398-VI) державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану (частина друга статті 9 Закону № 2398-VI).

Частиною першою-другою статті 13 Закону № 2398-VI встановлено, що державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.

Згідно частини третьої статті 144 Сімейного кодексу України (далі - Сімейного кодексу) реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.

Частиною четвертою статті 13 Закону № 2398-VI визначено, що підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок утворення медичної консультаційної комісії та положення про неї затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я. Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

У абзаці сто двадцять шостому пункту 8 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (далі - Правила № 52/5), зазначено, що державну реєстрацію народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України проводить відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду в день надходження такого рішення в паперовій формі або будь-який відділ державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника в день отримання рішення суду у спосіб, передбачений абзацами п`ятим, шостим пункту 3 глави 1 розділу II цих Правил.

Згідно з підпунктом «в» пункту 12 глави 1 розділу III Правил № 52/5 у разі встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України підставою для внесення відомостей про батьків дитини є відповідне рішення суду, яким встановлені такі дані.

Водночас Закон № 2398-VI та Правила № 52/5 не містять спеціальної норми права щодо порядку державної реєстрації народження на тимчасово окупованій території України відповідними органами державної реєстрації актів цивільного стану без рішення суду про встановлення такого факту, що унеможливлює встановлення факту народження та здійснення державної реєстрації народження в позасудовому порядку.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту народження дитини, заявниця зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в пологовому будинку, розташованому на тимчасово окупованій території вона народила дитину дівчинку вагою 3 380,00 грамів та зростом 56 см. Дитина народилася доношеною, на 41-му тижні вагітності, при одноплідних пологах. За рахунком ця вагітність була четвертою, пологи — четвертими, про що було зазначено у медичному свідоцтві про народження, виданому МОЗ ЛНР Лисичанською районною лікарнею Луганської області. Вказане медичне свідоцтво про народження було знищене внаслідок пожежі, що виникла під час вибуху снаряда у будинку батьків заявниці в с. Лозове Краматорського району Донецької області.

На підтвердження даного факту до заяви скаржницею надано фото браслетів, на яких містяться написи П.І.П.: ОСОБА_10 , стать: дів., вага: 3380, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У суді першої інстанції в якості свідка було допитано заявницю ОСОБА_1 , яка пояснила, що разом із батьками та трьома дітьми виїхала до окупованого с. Лозове Краматорського району Донецької області. На початку вересня 2022 року, коли наступали українські війська, вони виїхали до м. Лисичанська, де вона народила дитину.

Під час вагітності на медичному обліку вона не перебувала, оскільки не знала про свою вагітність. Точну дату народження дитини вона знає, оскільки у неї збереглася бірка, видана в пологовому будинку. Також у неї була довідка про народження дитини, в якій були зазначені дані дитини, проте під час її перебування в с. Лозове під час обстрілу, унаслідок влучання снаряда в будинок виникла пожежа, внаслідок якої довідка про народження дитини згоріла. На той час дитині було приблизно чотири-п`ять місяців. До Івано-Франківської області заявниця приїхала у серпні 2024 року.

Під час апеляційного перегляду справи ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 травня 2026 року для повного, усестороннього розгляду справи було задоволено клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи та призначено по справі судову молекулярно-генетичну експертизу.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/109-26/7932-БД від 17 серпня 2026 року дитина жіночої статі – ОСОБА_8 , ймовірна дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ймовірно є біологічною донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ймовірність походженя аутосомних ДНК-профілів ОСОБА_1 та дитини жіночої статі – Аделіни від матері складає не менше ніж 99,9999999%.

Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2 статті 78 ЦПК України передбачає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зауважував, що наразі ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі «Брауер проти Німеччини», заява № 3545/04, пункт 43, від 28 травня 2009 року).

З огляду на встановлені по справі обставини, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, а також враховуючи що за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи ймовірність походження аутосомних ДНК-профілів ОСОБА_1 та дитини жіночої статі – Аделіни від матері складає не менше ніж 99,9999999%, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для встановлення факту народження дитини жіночої статті – ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Лисичанськ, Луганської області, Україна від матері ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянки України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходи щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

З метою з`ясування обставин справи суд може з власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі виконав вказані вимоги закону та поспішно дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту народження дитини.

Згідно з положеннями статті 2 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.2989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Тому в даному випадку необхідно враховувати, що без встановлення факту народження дитини, про який просить заявниця, малолітня дитина ОСОБА_13 , якій на час розгляду вже виповнилось чотири роки, може бути обмежена у праві на медичну допомогу, соціальну допомогу, освіту та інші права, необхідні для її благополуччя та розвитку,оскільки не має жодних документів і встановлення факту її народження необхідний для отримання свідоцтва про народження .

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну ОСОБА_1 слід задовольнити. Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2026 року скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини задовольнити.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , задовольнити.

Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2026 року скасувати, ухвалити у справі нове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт народження дитини жіночої статті – ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Лисичанськ, Луганської області, Україна від матері ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянки України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2026 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Девляшевський

Є.Є. Мальцева