Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №351/1580/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 351/1580/25

Провадження № 22-ц/4808/944/26

Головуючий у 1 інстанції СЕГІН І. .

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів Девляшевського В.А., Максюти І.О.,

учасники справи

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України),

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2026 року, ухвалене судом у складі судді Сегіна І.Р.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 09.04.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем за допомогою вебсайту (kreditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1186-2845.

На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А9710, для підписання кредитного договору №1186-2845.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 5 100, 00 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період – 18 днів, промоставка – 1,5% в день, знижена відсоткова ставка становить – 2,5 % в день, стандартна відсоткова ставка становить – 3,00 % в день.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_3 , кредит відповідно до умов укладеного кредитним договором. Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Станом на 10.09.2025 року загальний розмір заборгованості відповідачкою за кредитним договором становить 49 623,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 5 100,00 гривень; прострочена заборгованість зач.3ст.37 ЦПК процентами 44 523,00 грн.

Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме: часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 24 123,00 грн, за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 25 500,00 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1186-2845 від 09.04.2023 року в розмірі 25 500,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 5 100,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 20 400,00 грн, та судовий збір.

Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2026 року позов ТОВ Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1186-2845 від 09.04.2023 року у сумі 7 650,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 5 100,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 2 550,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в сумі 726,72 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 1186-2845 від 09.04.2023 року у сумі 7 650,00 грн, стягнення судового збору в сумі 726,72 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1186-2845 від 09.04.2023 року у сумі 25 500 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом 5 100,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 20 400,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що при заповненні заявки на отримання грошових коштів відповідачка сама обрала базовий період, а саме 18 днів, протягом якого настає обов`язок сплачувати саме відсотки за користування кредитними коштами.

Зазначає, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» детально було описано інформацію як щодо базового періоду, так і щодо строку кредиту (строку кредитування), а тому твердження відповідачки про зазначення у договорі двох строків є невірним, оскільки кредитним договором та правилами відкриття кредитної лінії чітко розмежовано ці поняття.

В розділі 11 кредитного договору зазначено, що позичальник даним підтверджує, що п. 11.3.1. до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті https://creditkasa.com.ua/, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Скаржник вказав, що у кредитному договорі №1186-2845 від 09.04.2023 року сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування і ОСОБА_1 погодилась з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором A9710, тому позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.6. та 10.1. кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.8. кредитного договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості «Укр Кредит Фінанс», позивачем не здійснювалось будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а тому вважає, що відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Зазначає, що помилковим є ототожнення процентів за користування кредитом, правове регулювання яких передбачене статтями 1048, 1056-1 ЦК України та які нараховуються протягом строку дії договору (п. 4.9 Договору), із неустойкою (пенею), що є видом відповідальності за невиконання, порушення боржником зобов`язань за договором.

Отже, проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст. 1048, 1054, 10561 ЦК України та не є компенсацією у разі невиконання зобов`язань за договором в розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження та роз`яснено відповідачці право подати до Івано-Франківського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалу про відкриття апеляційного провадження отримано ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 18.04.2026 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 25 500 грн і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн * 30 = 90 840 грн), тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 09.04.2023 року між сторонами було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1186-2845 на суму кредиту 5100 грн, строком кредитування - 300 днів, базовим періодом – 18 днів, за промо ставкою – 1,5% в день, зниженою відсотковою ставкою – 2,5 % в день, стандартною відсотковою ставкою – 3,00 % в день

Суд першої інстанції вважав, що нарахування відсотків позивачем за користування кредитом є несправедливим у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, тому дійшов висновку про зменшення суми нарахованих відсотків у зв`язку з її непропорційністю до тіла кредиту, та дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1186-2845 від 09.04.2023 року у сумі 7 650,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 5 100,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 2 550,00 грн.

Переглядаючи справу суд колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що 09.04.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1186-2845 в електронному вигляді шляхом надсилання відповідачу одноразового ідентифікатора А9710 для підписання даного договору.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 5 100, 00 грн, дата надання кредиту – 09.07.2024 року (пункт 4.1).

Базовий період складає 18 днів (пункт 4.4.).

Згідно пункту 4.8. договору строк кредитування складає 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 02.02.2024 року. Строк договору є рівним строку кредитування.

Пунктом 4.6. кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3,00% за кожен день користування кредитом.

Згідно пункту 10.1. договору позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.п.10.2, 10.3 цього договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування кредитом за наступними ставками: промоставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом протягом перших 18 календарних днів першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця. Якщо позичальнику протягом певного періоду була надана можливість сплати процентів за користуванням кредитом за промо-ставкою, з наступного для після завершення вказаного періоду проценти за користування кредитом нараховуються Позичальнику до сплати за пільговою процентною ставкою.

Пільгова процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця.

Знижена процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.

Пунктом 10.2 кредитного договору передбачено, що право користування кредитом за пільговою процентною ставкою протягом першого базового періоду надається позичальнику, якщо про це вказано в п. 10.1 договору за умови, що позичальник у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, нараховані за пільговою процентною ставкою не пізніше останнього дня першого базового періоду. У разі несплати позичальником у повному обсязі нарахованих за пільговою процентною ставкою відсотків за користування кредитом не пізніше останнього дня першого базового періоду, нарахування процентів за користування кредитом за перший базовий період здійснюється за стандартною процентною ставкою (за виключенням періоду нарахування відсотків за промо-ставкою, якщо позичальнику було надано право протягом певного періоду сплачувати проценти за користування кредитом за промо-ставкою, оскільки нарахування відсотків за промо-ставкою здійснюється незалежно від того, чи своєчасно і чи у повному обсязі позичальник виконав зобов`язання з оплати відсотків, нарахованих за промо-ставкою). Надалі нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою до моменту повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів. З моменту повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за зниженою процентною ставкою.

Згідно квитанції ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay 09.04.2023 року було перераховано кошти в сумі 5100 грн на картковий рахунок відповідачки НОМЕР_1 , призначення платіжної операції: видача кредитних коштів за договором №1186-2845.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №1186-2845 від 09 квітня 2023 року, який подано позивачем, станом на 10.09.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 44 523, 00 грн нарахованих відсотків та 5100 грн основного боргу.

Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та заявлено вимоги про стягнення простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 5100,00 грн, прострочених відсотків у розмірі -20400,00 грн.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 627 ЦК України, відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостоюцієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність (стаття 536 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (kreditkasa.com.ua) укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1186-2845 від 09 квітня 2023 року,

Договір підписано одноразовим ідентифікатором А9710 у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

У договорі погоджені сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк та порядок повернення коштів. За умовами вказаного кредитного договору відповідачка отримала грошові кошти у розмірі 5 100, 00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 отримані кошти повернуто не було, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» основної суми заборгованості за кредитним договором №1186-2845 від 09 квітня 2023 року в розмірі 5100 грн.

Проте, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо розміру відсотків за користування кредитом, які підлягають стягненню з відповідача.

Пунктом 4.6. кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3,00% за кожен день користування кредитом.

Згідно пункту 10.1. договору позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.п.10.2, 10.3 цього договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування кредитом за наступними ставками: промоставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом протягом перших 18 календарних днів першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця.

Пільгова процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця.

Знижена процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» частиною п`ятою, якою встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Також доповнено Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 17 і передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22.04.2024 року - денна ставка не більше 1,5%, - з 20.08.2024 року - денна ставка не більше 1%.

У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір про відкриття кредитної лінії №1186-2845 укладено 09.04.2023 року строком на 300 днів до 02.02.2024 року, тобто договір укладено до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», та продовжив свою дію після набрання чинності цим Законом, а тому пункт 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» поширюється на вказаний кредитний договір.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та не здійснив перерахунок відсотків за користування кредитом відповідно до пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування».

Згідно розрахунку заборгованості за договором №1186-2845 від 09 квітня 2023 року заборгованість по нарахованим відсоткам у період з 09.04.2023 року по 26.04.2023 року включно нараховувалась за процентною ставкою 1,5% за кожен день користування кредитом, а з 27.04.2023 року по 02.02.2024 року включно заборгованість по відсотках нараховувалась за процентною ставкою по 3% за кожен день користування кредитом.

Оскільки з 24.12.2023 року (дня набрання Законом № 3498-IX чинності) та протягом перших 120 днів максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, суд здійснює перерахунок заборгованості за процентами за період з 24.12.2023 року по 02.02.2024 року за процентною ставкою 2,5 % , що становить 5227,50 грн (5100 грн х 2,55 х 41 день).

Отже, загальна сума заборгованості по процентам за договором відкриття кредитної лінії №1186-2845 від 09.04.2023 року, яка нарахована в межах строку кредитування, становить 43 477,50 грн (38 250 грн + 5227,50 грн).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 зробила висновок про те, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень.

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Отже, при вирішенні вимоги про стягнення кредитної заборгованості суд не може оцінювати положення кредитного договору на предмет їх несправедливості, вирішувати питання чи є нараховані проценти непропорційно великими та чи відповідають вони засадам справедливості, добросовісності й розумності та самостійно зменшувати розмір процентів за користування кредитом за відсутності окремої позовної заяви споживача про оспорення відповідних умов договору.

У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 не пред`явила відповідних зустрічних позовних вимог про оспорення умов договору про споживчий кредит, тому у суду першої інстанції не було правових підстав для зменшення розміру процентів за користування кредитом.

В позовній заяві позивач зазначає, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме: часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 24 123,00 грн, тому просив стягнути суд заборгованість за нарахованими процентами в сумі 20 400,00 грн.

З огляду на встановлені обставини, розмір заборгованості по простроченій заборгованості, які слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за нарахованими процентами становить 20 400,00 грн.

Щодо посилань відповідачки про неправомірність нарахування процентів у зв`язку з тим, що її чоловік проходить військову службу і вона, як член сім`ї військовослужбовця користується соціальними гарантіями та захистом від фінансових санкцій, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

Відповідно правової позиції Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у п. 74 його постанови від 04.09.2024 року у справі № 426/4264/19: «У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Відповідно до роз`яснень Міністерства оборони України про порядок застосування кредитних канікул для військовослужбовців та членів їх сімей від 18.02.2026 року, право на таку пільгу та умови її отримання залежать від виду військової служби. Якщо призвали під час мобілізації або як резервіста, кредитні канікули починають діяти з першого дня призову і тривають аж до моменту звільнення. При цьому, для закону абсолютно не має значення, де саме ви несете службу – на лінії фронту чи в тиловій частині.

Для військовослужбовців за контрактом та тих, хто перебуває на інших видах служби, підхід інший. Тут ключовим є факт безпосередньої участі у захисті країни: чи то в часи АТО та ООС, чи під час повномасштабного вторгнення після 24 лютого 2022 року. Якщо брали участь у бойових діях або заходах з оборони хоча б один день, то отримуєте право на списання відсотків і штрафів. Це право активується з першого дня такої участі і зберігається на весь подальший час служби під час дії особливого періоду. Якщо військовий-контрактник увесь час перебував у тилу і жодного разу не залучався до згаданих заходів оборони, скористатися цією пільгою він не зможе. Також її дія не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які проходять службу в лавах ЗСУ.

Згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 09.04.2021 року.

ОСОБА_5 05 грудня 2022 року прийнятий на військову службу на підставі контракту, що підтверджується копією військового квитка.

Згідно довідки форми 5 ОСОБА_4 станом на 19 вересня 2025 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .

Враховуючи, що чоловік позивачки прийнятий на військову службу за контрактом, тому в даному випадку ключовим є факт його безпосередньої участі у захисті країни під час повномасштабного вторгнення після 24 лютого 2022 року.

Доказів того, що чоловік відповідачки брав участь у бойових діях або заходах з оборони хоча б один день, матеріали справи не містять.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що відповідач на надала суду належних доказів для застосування частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права.

Оскільки судом першої інстанції не вірно застосовано норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» слід задовольнити частково, рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2026 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість договором про відкриття кредитної лінії № 1186-2845 від 09.04.2023 року у сумі 25 500 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 5 100,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 20 400 грн.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що є підстави для перерозподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 3633,60 грн.

Позовну заяву та апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено повністю, тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит фінанс» слід стягнути витрати по сплаті судового збору за подання позовної та апеляційної скарги в розмірі 6056 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит фінанс» задовольнити.

Рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2026 року змінити в частині стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором, судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133 заборгованість договором про відкриття кредитної лінії № 1186-2845 від 09.04.2023 року у сумі 25 500 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 5 100,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 20 400 грн; стягнути витрати по сплаті судового збору за подання позовної та апеляційної скарги у розмірі 6056 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 06 жовтня 2026 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Девляшевський

І.О. Максюта