Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №180/730/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2639/26 Справа № 180/730/26 Суддя у 1-й інстанції - Янжула О. С. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Нікітюк В.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Шаповалова О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови, 05.04.2026 року о 19.39 год. в м. Марганець, вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Honda AF-27 без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під відеофіксацію на нагрудну бодікамеру, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову незаконною. Вказує на відсутність доказів на підтвердження факту керування ним мопедом. Зазначає, що сам по собі протокол не може вважатися беззаперечним доказом факту керування. Наголошує, що його відмова від проходження огляду викликана не ухиленням від встановлення його стану, а у зв`язку з тим, що він не був водієм транспортного засобу. Зауважує про незаконність огляду, оскільки працівник поліції не називав та не встановив жодної конкретної ознаки сп`яніння, передбаченої Інструкцією № 1452/735. Звертає увагу, що за кермом перебувала його донька, зріст, фізичні габарити та довжина ніг якої унеможливлювали його вільний доступ до керма мопеда.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Шаповалова О.Г., вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 632884 від 05 квітня 2026 року, згідно якого 05.04.2026 о 19:39:17 в м. Марганець по вул. Центральна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda AF-27 без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під відеофіксацію на нагрудну бодікамеру, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відеозаписом до протоколу.

Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода не проводився, у зв`язку з відмовою від огляду.

Рапортом працівника поліції, згідно якого під час патрулювання м. Марганець по вул. Центральна було виявлено транспортний засіб Honda Dio AF-27 без д.н.з. водій якого здійснював рух транспортного засобу без одягнутого мотошолому, чим порушив вимоги п. 2.3.г ПДР. Водія було зупинено в порядку ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та було встановлено водія – ОСОБА_1 . Під час перевірки документів та складання адміністративних матеріалів у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова та запропоновано пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора ARBH-0667 «Alcotest Drager-6810» або у найближчому закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога. ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився. Винесено постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП та складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі – Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп`яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв`язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення.

Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, вважаю що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку.

В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).

Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.

Долучений до протоколу відеозапис надає можливість об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Оглянутим відеозаписом спростовуються доводи ОСОБА_1 про відсутність доказів на підтвердження факту керування ним транспортним засобом.

З оглянутого відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу перед ОСОБА_1 дійсно сиділа його донька, ОСОБА_1 на питання: чому не зупиняєтесь, відповів, що він з дитиною, намагався покатати її неподалік будинку, факт керування не заперечував, вибачався що без мотошолому, не заперечував, що порушив п. 2.3.г ПДР України, пред`явив посвідчення водія.

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 став заперечувать після того, як працівник поліції повідомив його про наявність ознак алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд у встановленому законом порядку.

Твердження ОСОБА_1 про те, що зріст його доньки, фізичні габарити та довжина ніг унеможливлювали його вільний доступ до керма мопеда, також спростовуються оглянутим відеозаписом, оскільки одразу після зупинки ОСОБА_1 тримався за руль обома руками і наявність спереду доньки цим діям не заважала.

З огляду на вищезазначене, на момент виявлення у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, він був водієм у розумінні ПДР, тож доводи апеляційної скарги з цього приводу є безпідставними.

Під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції повідомив його про те, що від нього чутно запах алкоголю, та звернув увагу на його поведінку, ОСОБА_1 відповів, що годину назад випив пляшку пива.

Доводи апеляційної скарги про те, що відмова від проходження огляду викликана не ухиленням від встановлення його стану, а у зв`язку з тим, що він не був водієм транспортного засобу на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються матеріалами провадження та розцінюються апеляційним судом як спосіб уникнути адміністративної відповідальності.

Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.

Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя