Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №199/10069/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2519/26 Справа № 199/10069/26 Суддя у 1-й інстанції - ДЯЧЕНКО І. В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника Трофімчука В.В., прокурора Надежденка С.В. розглянувши апеляційну скаргу захисника Трофімчука Віталія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 14 серпня 2026 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Золоті Пруди Олександрівського району Донецької області, із вищою освітою, заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , працюючої головним бухгалтером у КП «Благоустрій» Новодонецької селищної ради,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбачених за ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Комунального підприємства «Благоустрій» Новодонецької селищної ради, тобто посадовою особою юридичної особи публічного права, та згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» субєктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 29.11.2024, перебуваючи на робочому місці, не повідомила у встановленому Законом порядку, про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час вирішення питання щодо підписання подання № 386 від 29.11.2024 про преміювання співробітників КП «Благоустрій», в тому числі і директора ОСОБА_2 , з нагоди свята – Дня місцевого самоврядування у листопаді 2024 року, за сумлінну працю, високий професіоналізм, активну життєву позицію, у розмірі 100% посадового окладу згідно штатного розпису, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Комунального підприємства «Благоустрій» Новодонецької селищної ради, тобто посадовою особою юридичної особи публічного права, та згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» субєктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 29.11.2024, перебуваючи на робочому місці, вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання подання № 386 від 29.11.2024 про преміювання співробітників КП «Благоустрій», в тому числі і директора ОСОБА_2 , з нагоди свята – Дня місцевого самоврядування, за сумлінну працю, високий професіоналізм, активну життєву позицію, у розмірі 100% посадового окладу згідно штатного розпису, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.172-7 КУпАП.

Разом з тим, ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Комунального підприємства «Благоустрій» Новодонецької селищної ради, тобто посадовою особою юридичної особи публічного права, та згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» субєктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 30.12.2024, перебуваючи на робочому місці, не повідомила у встановленому Законом порядку, про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час вирішення питання щодо підписання подання № 401 від 30.12.2024 про преміювання співробітників КП «Благоустрій», в тому числі і директора ОСОБА_2 , за сумлінне виконання посадових обов`язків, особистого вкладу в загальні результати роботи за 2024 рік, у розмірі 30% посадового окладу згідно штатного розпису, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Комунального підприємства «Благоустрій» Новодонецької селищної ради, тобто посадовою особою юридичної особи публічного права, та згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» субєктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 30.12.2024, перебуваючи на робочому місці, вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання подання № 401 від 30.12.2024 про преміювання співробітників КП «Благоустрій», в тому числі і директора ОСОБА_2 , за сумлінне виконання посадових обов`язків, особистого вкладу в загальні результати роботи за 2024 рік, у розмірі 30% посадового окладу згідно штатного розпису, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.172-7 КУпАП.

Разом з тим, ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Комунального підприємства «Благоустрій» Новодонецької селищної ради, тобто посадовою особою юридичної особи публічного права, та згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» субєктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 30.01.2025, перебуваючи на робочому місці, не повідомила у встановленому Законом порядку, про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час вирішення питання щодо підписання подання № 41/1 від 30.01.2025 про преміювання співробітників КП «Благоустрій», в тому числі і директора ОСОБА_2 , за сумлінне виконання посадових обов`язків, особистого вкладу в загальні результати роботи у січні 2025 року, у розмірі 70% посадового окладу згідно штатного розпису, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Комунального підприємства «Благоустрій» Новодонецької селищної ради, тобто посадовою особою юридичної особи публічного права, та згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» субєктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 30.01.2025, перебуваючи на робочому місці, вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання подання № 41/1 від 30.01.2025 про преміювання співробітників КП «Благоустрій», в тому числі і директора ОСОБА_2 , за сумлінне виконання посадових обов`язків, особистого вкладу в загальні результати роботи у січні 2025 року, у розмірі 70% посадового окладу згідно штатного розпису, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.172-7 КУпАП.

Разом з тим, ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Комунального підприємства «Благоустрій» Новодонецької селищної ради, тобто посадовою особою юридичної особи публічного права, та згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» субєктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 23.05.2025, перебуваючи на робочому місці, не повідомила у встановленому Законом порядку, про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час вирішення питання щодо підписання подання № 235 від 23.05.2025 про преміювання співробітників КП «Благоустрій», в тому числі і директора ОСОБА_2 , за сумлінне виконання посадових обов`язків, особистого вкладу в загальні результати роботи у травні 2025 року, у розмірі 50% посадового окладу згідно штатного розпису, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Комунального підприємства «Благоустрій» Новодонецької селищної ради, тобто посадовою особою юридичної особи публічного права, та згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» субєктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 23.05.2025, перебуваючи на робочому місці, вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання подання № 235 від 23.05.2025 про преміювання співробітників КП «Благоустрій», в тому числі і директора ОСОБА_2 , за сумлінне виконання посадових обов`язків, особистого вкладу в загальні результати роботи у травні 2025 року, у розмірі 50% посадового окладу згідно штатного розпису, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.172-7 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою суду, захисник Трофімчук В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.

Вказує, що протоколи №№ 119, 121, 123, 125, складені за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, не містять належного викладу того, які саме дії ОСОБА_1 вчинила в умовах реального конфлікту інтересів, а місцевий суд фактично самостійно доповнив та змінив фабулу адміністративного обвинувачення. Зазначає, що у протоколах №№ 118, 120, 122, 124 також не конкретизовано, при вчиненні яких саме дій ОСОБА_1 повинна була повідомити про реальний конфлікт інтересів. На думку захисника, суд першої інстанції вийшов за межі протоколів, зазначивши про направлення нею подань начальнику Новодонецької селищної військової адміністрації та про її участь у визначенні розміру премії директору. Вважає, що належними доказами не підтверджено статус КП «Благоустрій» як юридичної особи публічного права, оскільки матеріали справи не містять розпорядчого акта про створення підприємства. Також звертає увагу, що в мотивувальній частині постанови місцевий суд помилково зазначив ДНЗ «Білицький професійний ліцей», який не має відношення до цієї справи. Вказує на відсутність у ОСОБА_1 дискреційних повноважень під час підписання подань. Посилається на Положення про умови, порядок та розміри преміювання посадових осіб та інших працівників КП «Благоустрій», відповідно до якого право підпису подання надано декільком посадовим особам підприємства. Стверджує, що ОСОБА_1 не визначала розмір премії директора, не оцінювала його роботу, не брала участі в обговоренні питання преміювання, а лише виконувала технічну функцію ставила підпис на вже підготовленому документі. Зазначає, що місцевим судом не встановлено, у чому конкретно полягав приватний інтерес ОСОБА_1 , його суперечність зі службовими повноваженнями та реальний вплив такої суперечності на об`єктивність чи неупередженість її дій, а сама по собі службова підпорядкованість директору, на думку захисту, свідчить щонайбільше про потенційний, але не реальний конфлікт інтересів. Крім того, захисник посилається на те, що суд першої інстанції застосував положення Методичних рекомендацій НАЗК № 13 від 21.10.2022, які на час розгляду справи були замінені новими рекомендаціями, та вважає, що належних і допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 поза розумним сумнівом матеріали справи не містять.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП суд під час розгляду справи повинен на підставі належних доказів з`ясувати, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, та оцінити докази у їх сукупності.

Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 172-7 КУпАП передбачено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а ч. 2 цієї статті за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Реальним конфліктом інтересів є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання таких повноважень.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» на осіб, зазначених у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, покладено обов`язок вживати заходів щодо недопущення виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів, повідомляти про його наявність у визначеному законом порядку, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів і вживати заходів щодо його врегулювання.

Із матеріалів справи встановлено, що наказом № 4-к від 23.01.2024 ОСОБА_1 призначено на посаду головного бухгалтера КП «Благоустрій» Новодонецької селищної ради.

Статут КП «Благоустрій», затверджений розпорядженням начальника Новодонецької селищної військової адміністрації № 34р від 24.08.2023, містить відомості про те, що підприємство утворене на комунальній власності Новодонецької селищної територіальної громади, є комунальним унітарним підприємством, підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Новодонецькій селищній раді.

За змістом ст. 81 ЦК України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

При цьому Закон України «Про запобігання корупції» безпосередньо відносить головного бухгалтера юридичної особи публічного права до посадових осіб такої юридичної особи.

Тому висновок місцевого суду про те, що ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушень, передбачених ст. 172-7 КУпАП, ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Зазначення в одному з абзаців мотивувальної частини постанови замість КП «Благоустрій» назви ДНЗ «Білицький професійний ліцей» є очевидною технічною опискою, оскільки зміст попередніх і наступних абзаців постанови, досліджені судом документи та загальний зміст мотивування однозначно стосуються саме КП «Благоустрій». Така описка не вплинула на правильність встановлених обставин, правову кваліфікацію дій ОСОБА_1 та не обмежила її право на захист.

Не заслуговують на увагу доводи захисника про невідповідність протоколів №№ 119, 121, 123, 125 вимогам ст. 256 КУпАП та зміну судом фабули правопорушень.

Такі доводи спростовуються безпосереднім змістом протоколів.

У протоколі № 119 прямо зазначено, що ОСОБА_1 «вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання подання № 386 від 29.11.2024» про преміювання працівників, у тому числі директора ОСОБА_2 , у розмірі 100 % посадового окладу.

Аналогічним чином у протоколах № 121, № 123 та № 125 конкретно зазначено про вчинення ОСОБА_1 дій в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання відповідно подань № 401 від 30.12.2024, № 41/1 від 30.01.2025 та № 235 від 23.05.2025 із визначеними в них розмірами преміювання директора — 30 %, 70 % та 50 % посадового окладу.

Отже, твердження апеляційної скарги про те, що за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП ОСОБА_1 фактично не ставилося у вину вчинення конкретних дій в умовах реального конфлікту інтересів, не відповідає змісту первинних процесуальних документів.

Так само у протоколах №№ 118, 120, 122, 124 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП зазначено як конкретні дати, так і конкретні подання, під час вирішення питання щодо підписання яких ОСОБА_1 не повідомила у встановленому законом порядку про наявність реального конфлікту інтересів.

Таким чином, у кожному із восьми протоколів визначено посаду ОСОБА_1 , дату діяння, характер конфлікту, конкретне подання, його номер, особу, преміювання якої стосувалося подання, розмір премії та відповідну частину ст. 172-7 КУпАП.

За такого змісту протоколів ОСОБА_1 та її захисник мали достатню інформацію щодо суті висунутого адміністративного обвинувачення і могли реалізовувати право на захист, що вони фактично й робили під час розгляду справи.

Виклад місцевим судом на підставі досліджених доказів обставин подальшого направлення підписаних подань до Новодонецької селищної військової адміністрації не утворює нового адміністративного обвинувачення, а характеризує передбачений Положенням порядок проходження документа після його підписання.

Доводи захисника про відсутність у ОСОБА_1 дискреційних повноважень та виключно технічний характер її підпису апеляційний суд також вважає необґрунтованими.

Згідно з п. 1.5 Положення про умови, порядок та розміри преміювання посадових осіб та інших працівників КП «Благоустрій» преміювання керівника підприємства здійснюється на підставі подання про преміювання, яке містить обґрунтування розміру відповідної виплати.

Пунктом 1.6 цього Положення право підпису подання надано не виключно головному бухгалтеру, а цілому колу посадових осіб: головному бухгалтеру або його заступнику, економісту, начальнику відділу кадрів, юристу, головному інженеру, при цьому кожна з них може діяти самостійно або за дорученням директора.

Вказане положення спростовує твердження апеляційної скарги про існування у ОСОБА_1 єдиного правомірного варіанта поведінки особисто підписати подання.

Навпаки, відсутність закріпленого саме за ОСОБА_1 безумовного обов`язку підписати таке подання та наявність інших уповноважених посадових осіб свідчать про можливість утриматися від особистого вчинення відповідної дії у разі виникнення конфлікту інтересів та вжити передбачених законом заходів щодо його врегулювання.

Крім того, підпис ОСОБА_1 не мав суто технічного значення.

З матеріалів справи встановлено, що подання № 386, № 401, № 41/1 та № 235 містили конкретні пропозиції щодо преміювання директора ОСОБА_2 у визначених розмірах 100 %, 30 %, 70 % та 50 % посадового окладу. Після підписання уповноваженою особою такі подання набували статусу належно оформлених документів та підлягали направленню до Новодонецької селищної військової адміністрації для погодження.

Сама ОСОБА_1 пояснювала, що у випадку непідписання подання та ненаправлення його для погодження директор підприємства премії не отримав би. Аналогічні пояснення в цій частині надав і ОСОБА_2 .

Отже, підписання ОСОБА_1 подань було юридично значущою службовою дією, необхідною для подальшого проходження документа та вирішення питання про матеріальне заохочення її безпосереднього керівника.

При цьому диспозиція ч. 2 ст. 172-7 КУпАП передбачає відповідальність не лише за прийняття рішення, а й за вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Юридично значущим у цій справі є те, що вона, маючи відповідне службове повноваження, особисто підписала офіційні подання, які містили оцінку підстав преміювання її безпосереднього керівника та конкретний розмір стимулюючої виплати.

У цьому контексті посилання захисту на положення Методичних рекомендацій НАЗК не спростовує висновків місцевого суду. Наведені самим захисником роз`яснення передбачають, що у випадку, коли підлегла особа, зокрема головний бухгалтер, уповноважена ініціювати встановлення стимулюючих виплат керівнику шляхом внесення подання чи пропозиції перед суб`єктом призначення або керівником вищого рівня, вона повинна утримуватися від оцінки роботи керівника та визначення конкретного розміру стимулюючої виплати.

Саме конкретні розміри таких виплат містили підписані ОСОБА_1 подання.

Посилання місцевого суду на Методичні рекомендації НАЗК № 13 від 21.10.2022, які згодом були оновлені, не є підставою для скасування постанови, оскільки відповідальність ОСОБА_1 ґрунтується не на методичних рекомендаціях, а на вимогах ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 172-7 КУпАП. Методичні рекомендації мають роз`яснювальний характер та самі по собі не встановлюють склад адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про відсутність реального конфлікту інтересів також є безпідставними.

Відповідно до посадової інструкції головний бухгалтер КП «Благоустрій» безпосередньо підпорядковується директору підприємства.

Таким директором у період інкримінованих ОСОБА_1 діянь був ОСОБА_2 .

Відносини прямого підпорядкування характеризуються організаційною та правовою залежністю підлеглого від керівника, який наділений повноваженнями щодо організації його роботи, застосування заходів заохочення, дисциплінарного впливу та прийняття інших рішень, здатних впливати на службове становище підлеглої особи.

За таких обставин у ОСОБА_1 існував приватний немайновий інтерес, пов`язаний із збереженням належних службових відносин зі своїм безпосереднім керівником, від рішень якого залежало її становище як працівника підприємства.

Разом з тим її службове повноваження щодо підписання подання вимагало об`єктивності та неупередженості при вирішенні питання, яке безпосередньо стосувалося матеріального заохочення цього ж керівника.

Саме в момент реалізації ОСОБА_1 відповідного службового повноваження така суперечність із потенційної перейшла у реальну площину, оскільки ОСОБА_1 не лише перебувала у відносинах підпорядкування, а особисто вчинила юридично значущі дії на користь свого безпосереднього керівника підписала подання щодо виплати йому премії у конкретно визначеному розмірі.

Відсутність доказів тиску з боку ОСОБА_2 , особистої домовленості між ним та ОСОБА_1 або фактичної необ`єктивності визначеного розміру премії не усуває самого реального конфлікту інтересів, оскільки предметом заборони є вчинення службової дії в умовах уже наявної суперечності приватного інтересу зі службовими повноваженнями.

При цьому суттєвим є й те, що під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 пояснила, що була ознайомлена з вимогами антикорупційного законодавства та розуміла, що під час підписання подань про преміювання директора у її діях був наявний конфлікт інтересів.

Відомостей про те, що до вчинення зазначених дій вона повідомила у встановленому законом порядку про наявність такого конфлікту інтересів або вжила передбачених законом заходів для його врегулювання, матеріали справи не містять.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено як неповідомлення ОСОБА_1 про наявність реального конфлікту інтересів, так і подальше вчинення нею конкретних службових дій в умовах такого конфлікту.

Сукупність досліджених доказів, зокрема протоколів про адміністративні правопорушення, наказу про призначення ОСОБА_1 , Статуту КП «Благоустрій», її посадової інструкції, Положення про преміювання, подань № 386, № 401, № 41/1, № 235, пояснень ОСОБА_1 та показань ОСОБА_2 , узгоджується між собою та підтверджує обставини, покладені в основу висновку про її винуватість.

Підстав вважати, що суд першої інстанції переклав на ОСОБА_1 обов`язок доводити свою невинуватість або самостійно сформував нове адміністративне обвинувачення, апеляційний суд не встановив.

Зазначені в постанові окремі неточності мотивування, зокрема помилкове найменування іншої юридичної особи та посилання на попередню редакцію методичних рекомендацій НАЗК, не вплинули на встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права і не є такими істотними порушеннями, які тягнуть скасування постанови.

Адміністративне стягнення визначено судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.ст. 33, 36 КУпАП, у межах санкцій ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а остаточно призначений штраф у сумі 3400 грн відповідає мінімальному розміру санкції за більш серйозне з вчинених правопорушень.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а доводи апеляційної скарги такого висновку не спростовують та підстав для скасування постанови і закриття провадження у справі не містять.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Трофімчука В.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 14 серпня 2026 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене за ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя