Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №204/2420/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7540/26 Справа № 204/2420/26 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів: Макарова М.О., Пищиди М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 21 квітня 2026 року у складі судді Черкеза Д.Л.

у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 04 листопада 2019 року з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 звернулася до банку, ознайомилася з умовами кредитування та цього ж дня підписала паспорт кредиту, заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, за умовами якого отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії до 75 000,00 грн., платіжний інструмент кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строком дії - 08/23, тип - Універсальна GOLD. Згодом було отримано наступні картки: - кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строком дії - 03/25, тип - Універсальна GOLD - кредитну картку номер - НОМЕР_3 , строком дії - 09/27, тип - Універсальна GOLD - кредитну картку номер - НОМЕР_4 , строком дії - 06/28, тип - Універсальна GOLD.

ОСОБА_1 користувалася кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала проценти за користування кредитним лімітом, проте припинила виконувати взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 23 лютого 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 47779,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 38576,69 грн., заборгованість по простроченим процентам - 9202,31 грн., яку позивач просив стягнути на свою користь та вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 21 квітня 2026 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю підстав для задоволення позову, оскільки заявлені позивачем вимоги не доведені належними та допустимими доказами.

Не погодившись з таким рішенням суду, АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим через неповне з`ясування обставин. Вказує, що відповідач не спростувала належними письмовими доказами факт укладення між нею та банком кредитного договору, ознайомлення з умовами кредитування, отримання кредитної карти, користування кредитними коштами та розміру кредитної заборгованості, при підписанні кредитного договору прийняла всі умови, включно із запропонованими тарифами. Крім того, виписка за договором про рух коштів також підтверджує отримання та користування останньою кредитними коштами.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, з наступних підстав.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Судом встановлено, що 04 листопада 2019 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послуг в АТ КБ “ПриватБанк” та отримала кредитну картку номер – НОМЕР_1 , строк дії - 08/23, тип – Універсальна GOLD.

Підписана відповідачем заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 04 листопада 2019 року містить в собі умови кредитування одразу для декількох типів кредитних карток, які можливо отримати в АТ КБ «Приватбанк» - картка «Універсальна», картка «Універсальна Gold». Також, у вказаній заяві наведено інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту споживача, а також наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань одразу щодо декількох карткових продуктів. Також, Заява містить умови договору «Оплата частинами та Миттєва розстрочка» для користувачів декількох типів різних карток.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені позивачем вимоги не доведені належними та допустимими доказами, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина перша статті 633 ЦК України проголошує, що публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 вказаного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Визначальним у даній справі є не безпосередньо вид чи характеристика умов, які включені до заяви позичальника чи містяться в Умовах і Правилах надання банківських послуг, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов та їх погодження сторонами кредитного договору, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Для вирішення спору в даній справі обов`язковим є з`ясування обставин щодо виникнення зобов`язання боржника сплатити певну суму отриманих в кредит коштів та процентів на користь іншої сторони у строк та в порядку відповідно до цивільно-правового договору.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 04 листопада 2019 року, яка підписана власноручно відповідачем, зазначені всі основні умови кредитування з визначеними процентами за користування кредитними коштами.

Відповідач має заборгованість у розмірі 47779,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 38576,69 грн., заборгованість по простроченим процентам - 9202,31 грн.

З виписки за договором б/н за період з 04 листопада 2019 року по 25 лютого 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 активно користувалася кредитними коштами, здійснювала операції з поповнення рахунку.

Вирішуючи спір у справі, яка переглядається, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги, іншим фактичним даним, які випливають із встановлених обставин, а тому висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 89 ЦПК України.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою з особового рахунку та не спростовано останньою, колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову АТ КБ “ПриватБанк”.

Згідно з пунктами першим, другим частини першої статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі частини 1 статті 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь АТ КБ “ПриватБанк” підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6656,00 грн., сплачений позивачем при подачі позову та апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 21 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 04 листопада 2019 року у розмірі 47779,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 38576,69 грн., заборгованість по простроченим процентам - 9202,31 грн.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6656,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2026 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Суддя: М.О. Макаров

М.М. Пищида