Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №216/3796/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №216/3796/26

Суддя: Стародуб О. Г.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2630/26 Справа № 216/3796/26 Суддя у 1-й інстанції - МАЛАНЮК О. Я. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Центрально – Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,-

ВСТАНОВИВ:

Обставини встановлені судом першої інстанції:

Судом першої інстанції встановлено, що 04.05.2026 року о 23:17 годині по вулиці Широківська Центрально-Міського району у місті Кривий Ріг водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку пройшов на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 6820, прилад № ARNJ-0298, тест № 1539, результат позитивний та склав 1,90% проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги:

З таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_2 та оскаржив в апеляційному порядку .

В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції допустив спрощений підхід під час розгляду справи.

Вказує на те, що строк дії калібрування газоаналізатора Alcotest Drager сплив, у зв`язку з чим огляд на стан сп`яніння було проведено з порушенням вимог інструкції. Крім того, на переконання апелянта, наявний у матеріалах справи відеозапис з нагрудник камер працівників поліції не є безперервним, тому не може бути належним та допустимим доказом.

Позиції учасників:

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги до зали судового засідання не з`явився. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП суд апеляційної інстанції прийшов до висновку проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності учасників.

Висновки суду:

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі – Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 р. (далі – Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп`яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Тобто, у разі виявлення поліцейським ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп`яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані алкогольного сп`яніння є правопорушенням, яке може привести до особливо тяжких наслідків та повинне бути негайно припинене.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд із дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував всі обставин справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, а також повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_3 підтверджуються дослідженими судом першої інстанції доказами, у тому числі:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 657332 від 04.05.2026 року, складеним уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку;

роздрукованим чеком з результатами огляду ОСОБА_3 за допомогою технічного засобу з встановленням результатів з яким він погодився, проставивши свій підпис у відповідній графі;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 ARHS – 0298 в якому зафіксований стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , результат огляду становить – 1,90 % проміле;

відеозаписами з бодікамер поліцейського на яких зафіксовано, що під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 діяв у статусі водія та не заперечував факту керування транспортним засобом Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Під час спілкування з працівниками поліції у останнього спостерігалися ознаки алкогольного сп`яніння, а відповідно їх вимога щодо проходження огляду на стан сп`яніння була законною та обґрунтованою. ОСОБА_1 були роз`яснені процесуальні права та зафіксована процедура огляду за допомогою технічного засобу із зазначенням результату огляду.

Досліджені матеріали справи є належними та допустимими доказами, якими беззаперечно підтверджено наявність обов`язкових ознак інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема факт керування транспортним засобом та перебування водія у стані алкогольного сп`яніння.

В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення.

Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).

Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.

Протокол власноруч підписаний ОСОБА_1 будь яких зауважень останнім до протоколу не вносилось.

Обставини, викладені у протоколі, узгоджуються з обставинами, зафіксованими на відеозапису, з якого вбачається, що працівниками поліції після спілкування з ОСОБА_1 було виявлено у останнього ознаки алкогольного сп`яніння. На пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 висловив згоду на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820, результат огляду становить - 1,90 проміле.

Враховуючи вищезазначене, підстави для визнання протоколу недопустимим доказом у суду відсутні.

Доводи апеляційної скарги про те, що долучений до матеріалів відеозапис не є належним та допустимим доказом, судом не приймаються до уваги з наступних підстав.

Так, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року, зареєстрованого в МЮ України за № 28/322999 від 11.01.2019 року, портативний відеореєстратор – пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.

Досліджений апеляційним судом відеозапис містить зафіксовані всі події щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та такою, що підтверджує обставини, які мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис неналежним доказом.

Відеозапис містить зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом.

Виказані в апеляційній скарзі сумніви щодо приладу Alcotest Drager, за допомогою якого проводився огляд, на увагу не заслуговують з огляду на наступне.

Газоаналізатори «Drager Alcotest» сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за № UA-МІ/1-96-2014 від 01 вересні 2014 року та відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію № 14455/2014 внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України. Використання медичних виробів, «газоаналізатор Drager Alkotest», які були завезені та реалізовані на території України, та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії свідоцтва про державну реєстрацію є можливим за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування) та інших нормативних документів, що підтверджують вірність результатів вимірювання. Відповідно до сертифікату затвердженого типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-96-2014 виданий 01 вересня 2014 року (серія А № 007292) виданий фірмі Drager Safety AG & Co KGaA, Німеччина, на підставі позитивних результатів державних контрольних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, затверджений тип засобів вимірювальної техніки «Газоаналізатори Alkotest …, Interlock XT», який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером UA.TR.001 101-17, строк дії сертифіката перевірки 05.10.2027. Газоаналізатори Alkotest…, Interlock XT під час випуску з виробництва підлягають повірці. Міжповірочний інтервал, установлений під час затвердження типу засобів вимірювальної техніки – 1 рік.

Згідно з п.17 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-VII від 05.06.2014 законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 (далі - Наказ) затверджено міжповірочні інтервали законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, за категоріями. Для категорії законодавчо регульованих ЗВТ "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається" цим Наказом встановлено міжповірочний інтервал в 1 рік.

Відповідно до п.18 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-VII від 05.06.2014 «Повірка» (або: верифікування - англійською мовою «verification») засобів вимірювальної техніки - це сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до п.3.9 європейського стандарту EN 15964:2011 «Breath alcohol test devices other than single use devices - Requirements and test methods», що прийнято як національний стандарт ДСТУ EN 15964:2018 «Прилади неодноразового використання для контролю видихуваного повітря. Вимоги та методи випробувань» операція «Повірка» (верифікування) – це процес випробування, метою якого є перевірити, чи працює прилад у межах заданої максимально допустимої похибки і відтворюваності на момент проведення перевірки.

Як убачається з чеку, виданого за результатом огляду водія ОСОБА_1 проведеного за допомогою Alkotest Drager 6820, останнє калібрування приладу проводилось 29.07.2025року.

Огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився 04.05.2026 року, тобто в межах міжповірочного інтервалу.

Отже у апеляційного суду відсутні сумніви щодо достовірності результатів технічного засобу та правомірності його використання для огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Огляд проводився за згодою ОСОБА_1 . Доказів на підтвердження того, що останній вимагав надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу Drager Alcotest 6820, за допомогою якого проходився огляд на стан сп`яніння, безпосередньо перед проведенням огляду, в матеріалах справи не міститься.

Інші доводи апеляційної скарги суд не може прийняти до уваги, оскільки вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, зазначені ним порушення не є суттєвими та такими, що доводять невинуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не вбачає порушень вимог Інструкції під час проведення огляду водія на стан сп`яніння. Досліджені докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставин, які б свідчили про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, не встановлено, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Центрально – Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua