Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №216/6970/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2437/26 Справа № 216/6970/25 Суддя у 1-й інстанції - ЧИРСЬКИЙ Г. М. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Новака А.М., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Центрально-Міського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 11 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови судді, 23.08.2025 о 21:37 год. в Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг мкрн. Всебратське-2, 58, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes Benz ML 270 дн НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Пройшов на місці зупинки ТЗ огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатору Drager Alkotest 7510, тест № 496, результат огляду склав 0,67 % проміле, з результатом якого водій був не згоден. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано працівниками поліції на нагрудні відеореєстратори 475825, 475126, 475465. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказане рішення захисник Новак А.М. подав апеляційну скаргу, в якій він просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним та беззаперечним доказом. В матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_2 транспортним засобом, відеозапис не є безперервним та з нього неможливо зробити однозначний висновок про те, що ОСОБА_2 було зупинено працівниками поліції під час керування транспортним засобом. З наявних у справі відеозаписів видно, що транспортний засіб стоїть на узбіччі в нерухомому стані та до нього підходять поліцейські. При цьому, один із наданих поліцією файлів відеозапису не відкривається та технічно не відтворюється. Працівники поліції не мали законних підстав висувати вимогу пройти огляд на стан сп?яніння, адже на відеозаписі видно, що поведінка ОСОБА_2 адекватна, мова чітка і зрозуміла, а озвучені працівниками поліції ознаки є надуманими. На переконання сторони захисту дії поліцейських є упередженими. Відеозаписом з бодікамер підтверджено, що ОСОБА_2 не відмовляється пройти огляд на стан сп?яніння у медичному закладі, про що він кілька разів говорив працівникам поліції, однак суд безпідставно не врахував цих обставин. Також, ОСОБА_2 не було вручено направлення на огляд з метою виявлення стану сп?яніння.

Перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови.

Так, факт порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР України, а відтак вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відповідним протоколом, рапортом, відеозаписом, з яких вбачається, що ОСОБА_2 , не погодившись із результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального засобу газоаналізатора «Драгер», відмовився від проходження огляду у встановленому порядку у медичному закладі. Факт вказаної відмови був зафіксований на бодікамеру робітниками поліції.

При цьому, проходження ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального засобу газоаналізатора «Драгер», на чому наголошує захисник, не має правового значення у даному провадженні, з огляду на наступне.

Згідно положень ст. 266 КУпАП та пунктів 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

Матеріалами справи підтверджено, що, згідно до тесту газоаналізатора Alcotest 7510, водій ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння - вміст алкоголю «0,67 проміле» (а.с.4).

ОСОБА_2 , після продуття алкотестера, висловив незгоду з його результатами та відмовився від підпису в Акті огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних техічних засобів, який долучено до матеріалів справи.

Таким чином, з огляду на незгоду ОСОБА_2 з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, у відповідності до вимог статті 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 у нього виник обов?язок пройти відповідний огляд на стан сп?яніння у закладі охорони здоров?я, від чого він відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України.

Всі дії ОСОБА_2 були зафіксовані на бодікамери робітників поліції та на відеозаписі чітко зафіксована його відмова від проходження огляду на стан сп?яніння у встановленому законом порядку.

Той факт, що відеозаписи збереженні різними файлами, не є порушенням, так як вони є послідовними та з них чітко простежується хід подій. Відеозапис не є єдиним доказом у справі і має оцінюватися в сукупності з іншими доказами. При цьому «нарізки» відеозапису на декілька файлів самі по собі не свідчить про його монтаж або недопустимість, якщо суттєві для справи моменти зафіксовані. З наданих відеофрагментів суд бачить логічну хронологію подій, яка узгоджується із змістом протоколу та іншими дослідженими судом письмовими доказами. Відеозапис оцінюється судом як належний і допустимий доказ, який додатково підтверджує обставини, зафіксовані в письмових документах.

Доводи автора апеляції про відсутність у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп?яніння не є обгрунтованими. Так, ознаки алкогольного сп`яніння виявлені у ОСОБА_2 зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та висловлення підозри щодо знаходження водія у стані сп`яніння з перерахуванням таких ознак положення Інструкції № 1452/735 відносить виключно до компетенції працівника поліції. Наявність чи відсутність обґрунтованості висловленої поліцейськими підозри спростовуються водієм виключно у встановлений законом спосіб.

Натомість, ОСОБА_2 висловив відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Суд не бере до уваги доводи захисника щодо відсутності направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки це не має істотного значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення в діях водія транспортного засобу, так як наявність такого направлення має правове значення для лікаря медичної установи, який повинен провести медичний огляд, тоді як у данному випадку водій відмоввися від проходження огляду у медичному закладі та відповідне направлення долучено до матеріалів справи.

Твердження в апеляційній скарзі про відсутність в матеріалах справи доказів керування ОСОБА_2 транспортним засобом апеляційний суд вважає непереконливими.

Особливості цього провадження дійсно засвідчують відсутність відеофіксації безпосередньо під час керування ОСОБА_2 транспортним засобом, однак факт керування підтверджується іншими доказами у справі, які суд не може залишити без уваги.

Так, відеозапис з нагрудних камер поліцейських, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, розпочинається із роз?яснення працівниками поліції причини зупинки транспортного засобу ОСОБА_2 , який сидить безпосередньо за кермом транспортного засобу та пред?являє праівникам поліції відповідні документи на керування транспортним засобом.

При цьому, ОСОБА_2 не повідомив робітників поліції про вірогідність керування транспортним засобом іншими особами, а тому слід дійти висновку, що інші особи не могли бути причетними до керування транспортним засобом Mercedes Benz ML 270 дн НОМЕР_1 , під час його зупинки працівниками поліції.

Апеляційний суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та рапорт, за відсутності інших об`єктивних доказів дійсно не може слугувати доказом винуватості, але спростовуючи доводи апеллянта, всі докази в сукупності, які містяться в матеріалах справи, є достатніми для доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суддею не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Суддя правильно оцінив кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість та достовірність.

Невизнання ОСОБА_2 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.

Сукупність доказів є достатніми, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України.

Оскільки всі наявні в матеріалах справи доводять вину ОСОБА_2 , а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, то підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Постанова судді є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 11 серпня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя