Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №419/1360/15-ц — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7445/26 Справа № 419/1360/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Хоменко Д. Є. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Халаджи О. В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

секретар Кругман А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» на ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2026 року по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» щодо визнання поважними причини пропуску строку та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу, виконавчого листа, виданого на підставі рішення Новоайдарського районного суду Луганської області по справі № 419/1360/15-ц від 02 жовтня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості, до виконання (суддя першої інстанції Хоменко Д.Є.),

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» звернулось до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення.

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про видачу дубліката виконавчого листа. Видано дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Новоайдарського районного суду Луганської області по справі № 419/1360/15-ц від 02 жовтня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 814 450,83 грн.

6 квітня 2026 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по причині не вирішення питання щодо однієї заявленої вимога, а саме, визнання поважними та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2026 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» щодо визнання поважними причини пропуску строку та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу, виконавчого листа, виданого на підставі рішення Новоайдарського районного суду Луганської області по справі № 419/1360/15-ц від 02 жовтня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 814 450,83 грн., до виконання – відмовлено.

Із вказаною ухвалою суду не погодився представник ТОВ «Він Фінанс» - Романенко М.Е., та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скарга мотивована тим, що оригінал виконавчого листа Новоайдарського районного суду Луганської області по справі №419/1360/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором № 11359732000 від 12.06.2008 р., від ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "ФК Довіра та гарантія" не передавався.

Договірні відносини між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Він Фінанс» не можуть обмежувати процесуальні права особи на звернення до суду, поновлення процесуальних строків та отримання судового захисту.

У даній справі останнє пред`явлення виконавчого листа до виконання мало місце до 12.10.2016 року, після чого строк його пред`явлення не поновлювався. ТОВ «ВІН ФІНАНС» набуло статусу правонаступника первісного стягувача лише 18.11.2019 року, відповідно до укладеного договору відступлення права вимоги та на підставі ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження. До моменту набуття прав ТОВ «ВІН ФІНАНС» не мало жодного юридичного впливу чи можливості ініціювати поновлення строку або пред`явити виконавчий документ до виконання, оскільки такі повноваження належали виключно первісному кредитору. Отже, об`єктивно саме з моменту переходу права вимоги (2019 рік) ТОВ «ВІН ФІНАНС» отримало законну можливість звертатися до суду із відповідними заявами.

Протягом 2020–2021 років на території України діяв загальнонаціональний карантин, запроваджений постановами Кабінету Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, що істотно обмежувало роботу судів, органів державної виконавчої служби та поштового зв`язку, унеможливлюючи своєчасне оформлення та подання процесуальних документів.

ТОВ «ВІН ФІНАНС» діяло добросовісно та не мало можливості звернутися з відповідною заявою раніше, оскільки пропуск строку був зумовлений сукупністю об`єктивних обставин — затримкою у передачі виконавчих документів, дією карантину та воєнного стану.

ОСОБА_2 , просив ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2026 року скасувати та задовольнити заяву у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Учасники справи про час, дату та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступного.

Згідно ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області №. 419/1360/15-ц від 02.10.2015 p. задоволено позов ПАТ "Дельта Банк" та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором № 11359732000 від 12.06.2008 р. у загальному розмірі 814 450,83 грн.

18.09.2019 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК Довіра та гарантія" укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги № 1930/К, відповідно до якого право грошової вимоги за договором №11359732000 від 12.06.2008 року, укладеним між ПАТ "Дельта Банк”" та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ "ФК Довіра та гарантія".

18.11.2019 року ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області №419/1360/15-ц, замінено стягувача у цивільній справі № 419/1360/15-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме, первісного стягувача на його правонаступника ТОВ "ФК Довіра та гарантія".

25.07.2024p. на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239). Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання Протоколу N 1706 від 25.07.2024 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів Товариства.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25.02.2026 року було видано дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Новоайдарського районного суду Луганської області по справі № 419/1360/15-ц від 02 жовтня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 814 450,83 грн. Проте не вирішено питання поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ «ВІН ФІНАНС» не наведено поважності пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Не обґрунтовано відсутність звернень до ПАТ "Дельта Банк" після укладання договору 18.09.2019 із запитом про надання всіх письмових документів на підтвердження Прав вимоги.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Відповідно до ст.12 Закону України «При виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст. 120 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною першою статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 27/2-3538/10 поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України).

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Як вже було встановлено місцевим судом та не заперечується учасниками справи, що рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області №. 419/1360/15-ц від 02.10.2015 p. задоволено позов ПАТ "Дельта Банк" та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором № 11359732000 від 12.06.2008 р. у загальному розмірі 814 450,83 грн.

На виконання вищевказаного рішення суду Новоайдарським районним судом Луганської області, 15 червня 2015 року стягувачу ПАТ «Дельта Банк» було видано виконавчий лист зі строком його пред`явлення до 12 жовтня 2016 року (а.с.5).

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що стягувач з виконавчим листом у справі №419/1360/15-ц де виконавчої служби не звертався.

18.09.2019 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК Довіра та гарантія" укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги № 1930/К, відповідно до якого право грошової вимоги за договором №11359732000 від 12.06.2008 року, укладеним між ПАТ "Дельта Банк”" та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ "ФК Довіра та гарантія".

18.11.2019 року ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області №419/1360/15-ц, замінено стягувача у цивільній справі № 419/1360/15-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме, первісного стягувача на його правонаступника ТОВ "ФК Довіра та гарантія".

25.07.2024 року було змінено назву стягувача з ТОВ "ФК Довіра та гарантія". На ТОВ Він Фінанс».

Належних і достатніх доказів на підтвердження порушення своїх прав позивачем у порушення вимог статті 81 ЦПК України суду не надано.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України).

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Апеляційний суд установив, що стягувачем не наведено жодних поважних доказів пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Також не зазначено з яких підстав, перший кредитор ТОВ «Дельта Банк» після отримання виконавчого листа і до моменту продажу право миги 18.09.2019 року ТОВ «Він Фінанс» не пред`являв виконавчий лист до виконання.

Також, новим стягувачем ТОВ «Він Фінанс» не наведено поважності пропуску строку звернення із даною заявою до суду з 18.11.2019 року по 23.01.2026 року.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Щодо посилання апелянта на запроваджений воєнний стан, колегія суддів зазначає наступне.

24 лютого 2022 року Указом Президента України N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год30 хв 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався Указами Президента України та діє на цей час.

26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року N 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", яким розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 1404-VIII доповнено пунктом 10-2, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України "Про виконавче провадження", як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Воєнний стан, запроваджений в Україні 24 лютого 2022 року, наразі не припинено та не скасовано.

Тобто, на час набрання вказаним законом чинності, строк для пред`явлення виконавчого листа №419/1360/15-ц, сплив 12 жовтня 2016 року.

Отже, зазначена дата настала до введення на території України воєнного стану, а тому, відповідно до положень пункту 10-2 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", строк пред`явлення цього виконавчого листа до виконання сплив до цього часу та не може вважатися таким, що перервався до припинення або скасування воєнного стану.

Таким чином, з огляду на положення пункту 10-2 розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження", заява ТОВ «ВІН Фінанс» про поновлення строку для пред`явлення його до виконання є такою, що подана поза межами строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З огляду на викладене, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану не переривалися та на час розгляду заяви стягувача спливли.

Посилання заявника на COVID-19 як поважні причини для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа також не є підставою для задоволення заяви входячи з наступного.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540-IX).

Відповідно до пункту 12 розділу І Закону № 540-IX розділ XII "Прикінцеві положення" ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі - Закон № 731-IX), яким внесено зміни, зокрема до ЦПК України.

Вказаним Законом по-іншому врегульовано питання перебігу процесуальних строків під час дії карантину, які були продовжені на строк дії карантину Законом № 540-ІХ. Пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" ЦПК України викладено у такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

У пункті 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

20-денний строк з часу набрання чинності Законом № 731-IX закінчився 06 серпня 2020 року.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на всій території України.

Отже, посилання заявника на запровадження карантину в Україні ТОВ «ВІН Фінанс» як на підставу поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання не заслуговують на увагу, оскільки встановлено, що до введення карантину у країні, строк за виконавчим листом вже було пропущено.

Колегія суддів наголошує на тому, що посилання стягувача на ту обставину, що він мав право звертатись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення виконавчого листа, 18.11.2019 року і трирічний строк припадає на введення в Україні карантину, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки стягувач не був позбавлений можливості звернутись до суду засобами поштового зв`язку або електронною поштою, чи через «Електронний суд».

Слід зазначити, що суди під час дій карантинних обмежень, здійснювання правосуддя не припиняли, а отже апеляційний суд вважає, що наведені стягувачем причини пропуску строку є неповажними, а тому апеляційну скаргу ТОВ «Він Фінанс» слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду від 04 травня 2026 року без змін.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі заявник.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ТОВ « ВІН Фінанс» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у її задоволенні, оскільки заявником не наведено обґрунтованих аргументів на підтвердження поважності причин для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Суд не має права поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання за відсутності відповідних поважних причин пропуску цього строку.

Оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» залишити без задоволення.

Ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 6 жовтня 2026 року.

Судді: О.В. Халаджи

А.В. Гапонов

Л.П. Никифоряк