Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №243/4407/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1872/26 Справа № 243/4407/26 Суддя у 1-й інстанції - Хаустова Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Кривий Ріг

29.09.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг апеляційну скаргу захисника Неруша О.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов`янського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.05.2026р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає в АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 34 000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанову суду оскаржено захисником Нерушем О.В., який в апеляційній скарзі:

- вказує, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, та відповідно до вимог ст.ст. 17, 18 КУпАП, та дія, яка хоч і передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, не є адміністративним правопорушенням, вчиненим у стані крайньої необхідності;

- вказує, що під час відмови від огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , як військовослужбовець виконував обов`язки військової служби, пов`язаної із обороною та захистом України, що підтверджується листом командира батальйону без пілотних систем військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2026р. та довідкою про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі;

- вказує, що ОСОБА_1 протягом двох годин звернувся до ВСП, пройшов огляд на стан сп`яніння та стану алкогольного сп`яніння не було виявлено;

- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 та захисник Неруш О.В. повідомлені належним чином, до судового засідання не прибули, від захисника Неруша О.В. надійшло письмова заява про розгляд апеляційної скарги за їх відсутності, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог ст.ст. 268, 294 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 11.05.2026р. о 13:40год. у Краматорському районі в с. Олександрівка по вулиці Партизанська біля буд. № 4 Донецької області, який раніше 21.05.2025р. притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, керував автомобілем «Ford Transit», д.р.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, від продуття «Алкотестеру Драгер 6810» на місці зупинки, а також проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Краматорськ» у м. Слов`янськ водій відмовився під нагрудний реєстратор поліцейського № 2, від керування транспортними засобами відсторонений у встановленому законодавством порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Допитаний судом першої інстанції ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що керував транспортним засобом та не заперечив, що відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки поспішав, пояснив, що йому невідомо, чи може ВСП брати аналізи, також погодився, що керував транспортним засобом без посвідчення водія та не мав права взагалі сідати за кермо транспортного засобу.

Суд першої інстанції заперечення ОСОБА_1 щодо своєї винуватості не прийняв, після дослідження та оцінки сукупності доказів у справі вважав винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП доведеною, вважав, що докази, наявні в матеріалах справи, узгоджуються один з одним і підстав для сумніву в їх об`єктивності та несуперечливості не вбачається, та в обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції поклав:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 663230 від 11.05.2026р., у якому зазначено, що 11.05.2026р. о 13 годині 40 хвилин, в Донецькій області Краматорського району в с. Олександрівка по вулиці Партизанська біля будинку № 4, водій ОСОБА_1 , який раніше 21.05.2025р. притягувався до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 130 КУпАП, керував автомобілем Ford Transit, д.р.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, від продуття «Алкотестеру Драгер 6810» на місці зупинки, а також проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Краматорськ» у м. Слов`янськ водій відмовився під нагрудний реєстратор поліцейського № 2, від керування транспортними засобами відсторонений у встановленому законодавством порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч. 2 КУпАП.

За висновком суду першої інстанції зміст протоколу відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, в ньому наявні всі необхідні відомості, які передбачені вказаною нормою, також підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

- направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.05.2026р.;

- постанову Зарічного районного суду м. Суми від 21.05.2025р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- диск з відеозаписом, який було переглянуто в процесі розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, та на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем Ford Transit, д.р.н НОМЕР_2 , встановлення працівниками поліції наявності у ОСОБА_1 ознак на стан сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, та їх озвучення особі підтверджується долученими відеозаписами події, а також зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є самостійним складом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, проведений у ВПС, оскільки об`єктивна сторона правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП утворена його відмовою від огляду на стан сп`яніння, а не перебуванням у стані сп`яніння під час керування транспортним засобом.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_2 утворила його відмова від огляду на стан сп`яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, та правопорушення вчинено повторно протягом року. Вказана обставина достатньо та повно зафіксована на відеозапису та не викликає сумніву своєї достовірності, факт керування транспортним засобом ОСОБА_3 беззаперечно підтверджений відеозаписом, не заперечується в апеляційній скарзі, та не викликає сумніву у суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а наведені в оскаржуваній постанові мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги лист-прохання командира батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 від 11.08.2026р., що сержант ОСОБА_1 вчинив відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у стані крайньої необхідності, а саме внаслідок виконання наказу командира на виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету та територіальної цілісності, оскільки відповідний наказ (чи бойове розпорядження) не було надано суду стороною захисту, та яка не позбавлена можливості надання доказів щодо свого захисту,зокрема і вказаного наказу.

Доводи апеляційної скарги захисника, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, та відповідно до вимог ст.ст. 17, 18 КУпАП та дія, яка хоч і передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, не є адміністративним правопорушенням, вчиненим у стані крайньої необхідності, є неспроможними та не підтверджені належними та допустимими доказами, які давали б обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності.

Допитаний судом першої інстанції ОСОБА_1 показав, що його відмова від огляду на стан алкогольного сп`яніння була обумовлена тим, що він поспішав, та відповідно до відеозапису, ОСОБА_1 не повідомляв, що виконує бойове завдання.

Доводи апеляційної скарги захисника, що під час відмови від огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , як військовослужбовець, виконував обов`язки військової служби, пов`язаної із обороною та захистом України, що підтверджується листом командира батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2026р. та довідкою про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, є також неслушними, оскільки матеріали справи не містять відповідний лист.

Доводи апеляційної скарги захисника, що ОСОБА_1 протягом двох годин звернувся до ВСП, пройшов огляд на стан сп`яніння, та стану алкогольного сп`яніння не було виявлено, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такий огляд проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, та крім того, як було наголошено вище, об`єктивну сторону правопорушення склала відмова ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння.

Таким чином доводи апеляційної скарги захисника про скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим судовим вішенням.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Неруша Олександра Васильовича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 на постанову Слов`янського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.05.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 34 000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, залишити без задоволення.

Постанову Слов`янського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.05.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 34 000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя