Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №201/16554/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10060/26 Справа № 201/16554/25 Суддя у 1-й інстанції - Давидовська Т.В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В.,

за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О.,

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянув відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 08 липня 2026року, головуючий у суді першої інстанції Давидовська Т.В.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У грудні 2025року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом проти ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в сумі 12056000,00грн.

22 червня 2026року відповідачем подано клопотання про призначення у справі судової психологічної експертизи, на вирішення якої запропоновані наступні питання: чи наявні у ОСОБА_1 на теперішній час зміни в емоційному стані та індивідуально-психологічних проявах, що перешкоджають її повноцінному функціонуванню?; у разі наявності таких змін, чи перебувають вони у прямому причинному зв`язку саме з конкретними діями ОСОБА_2 , чи зумовлені сукупністю інших чинників (зокрема тривалим судовим конфліктом між сторонами, втратою близької людини, тривалим перебуванням позивачки за межами України, її майновим становищем?; чи можливо за наданими матеріалами, без безпосереднього психологічного дослідження неповнолітніх дітей та ОСОБА_2 , встановити наявність або відсутність ознак психологічного насильства та психологічного відчуження дітей від матері з боку батька?; чи дозволяють зафіксовані в матеріалах дані щодо поведінки та висловлювань дітей зробити висновок про збереження або порушення емоційної прив`язаності дітей до матері?; чи можливо методами судово-психологічної експертизи визначити (обчислити) грошовий розмір моральної шкоди як категоричну величину, чи такий розмір може мати лише імовірнісний характер? В обґрунтування клопотання зазначено, що наданий позивачкою висновок експерта № 81/07/25 від 22 липня 2025року, на думку відповідачів, викликає обґрунтовані сумніви щодо його правильності, є неповним і ґрунтується на однобічно дібраних та неперевірених матеріалах, містить твердження про обставини, які експертом безпосередньо не досліджувалися, а в частині визначення розміру шкоди - виходить за межі компетенції експерта та вторгається у виключну компетенцію суду. Вважав, що оскільки предметом доказування у цій справі є психічний (психоемоційний) стан позивачки, а саме наявність та причини стверджуваних нею моральних страждань, призначення судом експертизи за клопотанням сторони щодо встановлення психічного стану особи є обов`язковим. Проведення експертизи відповідач просив доручити судовому експерту за експертною спеціальністю 14.1 “Психологічні дослідження” Ошиній А.В., надавши сторонам строк для узгодження кандидатури експерта (експертної установи).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 08 липня 2026року задоволено клопотання відповідача про призначення судової психологічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди. Призначено у справі судову психологічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1. Чи наявні у ОСОБА_1 станом на дату подання позову (20 грудня 2025року) та на теперішній час зміни в емоційному стані та індивідуально-психологічних проявах, що перешкоджають її повноцінному соціальному функціонуванню?; 2. У разі наявності таких змін - чи перебувають вони у прямому причинно-наслідковому зв`язку саме з конкретними діями ОСОБА_2 , чи зумовлені сукупністю інших чинників (зокрема тривалим судовим конфліктом між сторонами, втратою близької особи, тривалим перебуванням позивачки за межами України, її майновим становищем)?; 3. Чи можливо за наданими матеріалами, без безпосереднього психологічного дослідження неповнолітніх дітей та ОСОБА_2 , встановити наявність або відсутність ознак психологічного насильства та психологічного відчуження дітей від матері з боку батька?; 4. Чи дозволяють зафіксовані в матеріалах дані щодо поведінки та висловлювань дітей зробити висновок про збереження або порушення емоційної прив`язаності дітей до матері?; 5. Чи можливо методами судово-психологічної експертизи визначити (обчислити) грошовий розмір моральної шкоди як категоричну величину, чи такий розмір може мати лише імовірнісний характер? Проведення експертизи доручено атестованому судовому експерту за експертною спеціальністю 14.1 «Психологічні дослідження» Ошиній Аліні В`ячеславівні. Експерта попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384-385 Кримінального кодексу України. У розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи №201/16554/25. Зобов`язано учасників справи на вимогу експерта надати витребувані експертом документацію, речі та забезпечити, у разі необхідності, безперешкодний доступ для проведення експертного огляду. Роз`яснено сторонам їх право на участь в проведенні експертом експертних дій, зобов`язавши експерта повідомити їх про дату експертного огляду. Попереджено сторін про відповідальність за ухилення від участі в проведенні експертизи. Оплату зазначеної експертизи покладено на відповідача у справі - Василенка О.В. Провадження по даній цивільній справі зупинене на час проведення експертизи.

Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання відповідача, прийшов до висновку, що з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності, ураховуючи предмет спору у даній справі, зокрема, вимоги про відшкодування моральної шкоди, щодо існування та розміру якої між сторонами існує спір, необхідним є призначення у справі судової психологічної експертизи, проведення якої слід доручити запропонованому відповідачем судовому експерту за експертною спеціальністю 14.1 «Психологічні дослідження» Ошиній А.В.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

29 липня 2026 року ОСОБА_1 подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи “Електронний суд” апеляційну скаргу на ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 08 липня 2026року.

В апеляційній скарзі заявниця не погодилась з висновками суду та висловила вимогу про скасування ухвали та просила про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Незаконність та необґрунтованість ухвали суду на думку заявниці полягає у тому, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, які регулюють дії суду та умови для призначення експертизи судом, не врахував, що підстави для призначення судової експертизи відсутні, проведення психологічної експертизи для визначення розміру моральної шкоди не є обов`язковим. Вказувала, що позивачкою вже наданий висновок, який суд не може оцінювати на предмет його правильності на стадії підготовчого провадження.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористався та відзиву на апеляційну скаргу не подавав.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

05 серпня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду витребувано з Соборного районного суду міста Дніпра цивільну справу; та 21 серпня 2026року виділені матеріали справи надійшли на адресу апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2026року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

21 вересня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до судового розгляду на 1640год 06 жовтня 2026року.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідкою про доставку електронного листа та отримання документів в Електронному суді.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

При призначенні судової психологічної експертизи суд першої інстанції вирішального значення надав тій обставині, що призначення у справі вказаної експертизи є необхідним з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності, ураховуючи предмет спору у даній справі, зокрема, вимоги про відшкодування моральної шкоди, щодо існування та розміру якої між сторонами існує спір.

Вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, так як викладені в судовому рішенні висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, та порушено норми процесуального права.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Тобто, серед джерел доказів, відповідно до статті 76 ЦПК України, крім іншого, є висновок експерта.

При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 103-113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, та враховувати роз`яснення, дані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 “Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах”, з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав.

Задовольняючи клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення у вказаній справі судової психологічної експертизи суд першої інстанції виходив з того, що призначення такої експертизи є необхідним з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності, ураховуючи предмет спору у даній справі, зокрема, вимоги про відшкодування моральної шкоди, щодо існування та розміру якої між сторонами існує спір.

Проте, проаналізувавши обставини вказаної справи, апеляційним судом не встановлено сукупності передбачених частиною першою статті 103 ЦПК України умов, за яких суд призначає експертизу у справі.

Так, відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У відповідності до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Судова експертиза призначається лише за наявності реальної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, які входять до предмета доказування, і за умови неможливості їх встановлення іншими доказами.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Та, як підставно зазначила в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , проведення психологічної експертизи у справі про відшкодування моральної шкоди не є обов`язковим.

Обставини незгоди відповідача з наданим позивачкою висновком експерта №81/07/25 від 22 липня 2025року за результатами проведення психологічної експертизи ОСОБА_1 , які були зазначені ним в клопотанні про призначення експертизи, не є самостійною підставою для призначення у справі судової психологічної експертизи за клопотанням відповідача.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України. Висновок за результати судової експертизи є лише одним з доказів у справі, який не має заздалегідь обов`язкової сили для суду, йому надається оцінка поряд з іншими доказами у справі.

Висновок експерта не може підміняти оцінку судом наявних у справі доказів і не є обов`язковим засобом доказування у справах про відшкодування моральної шкоди.

Більш того, обов`язок доказування фактів заподіяння моральної шкоди, її розміру та причинного зв`язку з діями відповідача покладається на позивача.

Крім того, проведення судової психологічної експертизи потребує добровільної згоди особи, відносно якої вона проводиться. Але, як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 , щодо якої перед експертом поставлене питання про наявність змін в її емоційному стані та індивідуально-психологічних проявах, що перешкоджають її повноцінному соціальному функціонуванню, заперечувала проти призначення такої експертизи.

Забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом.

Призначена за клопотанням відповідача судова психіатрична експертиза, за умови заперечень проти її призначення зі сторони особи, відносно якої має проводитись така експертиза, буде порушувати конституційні права позивачки.

Та місцевий суд зазначене проігнорував і дійшов помилкового висновку про задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судової психологічної експертизи.

З огляду на предмет та підстави позовних вимог, характер спірних правовідносин, правових підстав для обов`язкового призначення експертизи судом немає.

Тож суд першої інстанції, постановляючи 08 липня 2026року ухвалу про призначення судової психологічної експертизи на вказані обставини уваги не звернув та допустив порушення вимог процесуального закону.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постановлена ухвала не відповідає вимогам процесуального права. А тому доводи апеляційної скарги позивачки є обґрунтованими.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм процесуального права виходить суд апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, суд не виконав в повній мірі вимоги закону про обґрунтованість та законність ухвали суду, викладені в судовому рішенні висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, порушено норми процесуального права, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 376 ЦПК України задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених умов, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала Соборного районного суду міста Дніпра від 08 липня 2026року про призначення судової експертизи постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 08 липня 2026року — скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення судової психологічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди — відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026року.

Судді: