Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №203/6118/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2670/26 Справа № 203/6118/26 Суддя у 1-й інстанції - Качаленко Г. В. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро апеляційну скаргу захисника Богданова М.Ю. на постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 03 вересня 2026 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

При обставинах зазначених в протоколі та в оскарженій постанові суду першої інстанції, 27.05.2026 року о 22:50 годині в м. Дніпро по проспекту Олександра Поля, 10, водій ОСОБА_1 керував мопедом з електродвигуном з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей звужені та не реагують на світло, неприродна блідість, тремор пальців рук). Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Богданов М.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

В обгрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вказує, що оскаржену постанову від 03.09.2026 року отримав у підсистемі “Електронний суд” 05.09.2026 року, у зв`язку із чим вважає причини пропуску строку поважними.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції було повністю проігноровано, що під час події водій керував електроскутером марки «NISA K6» (номер моделі LXRBDOGW7S0904688), номінальна потужність електродвигуна якого за паспортом заводу-виробника становить рівно 1500 Вт (1,5 кВт), що вдвічі менше за законодавчо встановлений поріг та даний транспортний засіб юридично не є механічним транспортним засобом.

Вказує, що обов`язок проходити медичний огляд на вимогу поліцейського на підставі пункту 2.5 ПДР поширюється виключно на водіїв механічних транспортних засобів, якими апелянт у даному правовідношенні не є.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Богданов М.Ю. не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

На адресу апеляційного суду захисником Богдановим М.Ю. подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб (ч. 6 ст. 294 КУпАП).

Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги апеляційний суд доходить наступних висновків.

Аналізуючи доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскраження, апеляційний суд вважає їх такими, що підлягають задволенню з огляду на те, що твердження захисника про те, що оскаржену постанову від 03.09.2026 року він отримав у підсистемі “Електронний суд” 05.09.2026 року, матеріалами справи не спростовується.

Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до положень п. п. 1.1, 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема, пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до пункту 4 Розділу І Інструкції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Із аналізу вказаних норм слідує, що підставою для проведення огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є наявність у поліцейського підстав вважати, що водій перебуває у такому стані на основі виявлених ознак сп`яніння.

Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини.

Так, відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 677331 від 27.05.2026 року, 27.05.2026 року о 22:50 годині в м. Дніпро по проспекту Олександра Поля, 10, водій ОСОБА_1 керував мопедом з електродвигуном з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей звужені та не реагують на світло, неприродна блідість, тремор пальців рук). Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

До матеріалів справи також долучений відеозапис з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано, що 27.05.2026 року водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом марки «NISA K6» номер моделі LXRBDOGW7S0904688. Під час спілкування працівниками поліції було виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на встановлення стану сп`яніння, на що останній відмовився, протокол про адміністративне правопорушення підписав без будь-яких зауважень, правом надати письмові пояснення не скористався.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що транспортний засіб електроскутер (мопед), яким керував ОСОБА_1 , не є механічним транспортним засобом, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та ЗУ «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Отже, електроскутери, електросамокати, електровелосипеди, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.

Окрім того, відповідно до положень вказаного вище закону низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

З огляду на технічні дані електроскутера (мопеда), яким керував ОСОБА_1 , він приводиться в рух за рахунок електродвигуна потужністю 1500 Вт.

Водночас, апеляційний суд зауважує на тому, що санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування будь-якими транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (чи відмову від проходження огляду), та наголошує, що правопорушення у сфері дорожнього руху мають ознаки правопорушення підвищеного рівня суспільної небезпечності, оскільки несе загрозу як життю і здоров`ю самого водія, так і інших учасників дорожнього руху.

З огляду на викладене електроскутер (мопед), яким ОСОБА_1 керував як учасник дорожнього руху на проїжджій частині, офіційно визнається транспортним засобом, за керування яким в стані наркотичного сп`яніння та відмову від проходження огляду на встановлення такого стану у встановленому законом порядку, настає адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

З вказаного слідує, що водій ОСОБА_1 , керуючи електроскутером (мопедом) «NISA K6» номер моделі LXRBDOGW7S0904688, мав обов`язок проходити медичний огляд на вимогу поліцейського на підставі пункту 2.5 ПДР.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 є доведеною поза розумним сумнівом.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Строк апеляційного оскарження - поновити.

Апеляційну скаргу захисника Богданова М.Ю. – залишити без задоволення.

Постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 03 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Пістун