Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №215/9589/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8031/26 Справа № 215/9589/25 Суддя у 1-й інстанції - Коноваленко М.І. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві,

- за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»

на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

16.12.2025 року до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві, в якому просила суд стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду, завдану смертю батька позивачки на виробництві у розмірі 1000000,00 грн, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2026 року позов ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Олешицька Вікторія Едуардівна, до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві - задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 – 680000 /шістсот вісімдесят тисяч/ грн моральної шкоди без стягнення податків та обов`язкових платежів.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» - 6800 грн судового збору на користь держави.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

29.05.2026 року від Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» надійшла апеляційна скарга, в якій просить, змінити рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 18.05.2026 року по справі №215/9589/25 в частині зменшення розміру моральної шкоди до 200000,00 грн та виключити із мотивувальної частини міркування про оподаткування; виключити в абз. 2 резолютивної частини рішення слова: «…без стягнення податків та обов`язкових платежів.»

В обґрунтуванні апеляційної скарги вказано, що сума моральної шкоди, яка стягнута судом 1-ої інстанції є завищеною та такою, що не відповідає критеріям розумності та справедливості, які визначені у ч.3 ст.23 ЦК України.

Судом першої інстанції не в повній мірі враховано, що позивач був смертельно травмований внаслідок власної грубої необережності, порушення ним самим та іншими співробітниками нормативно – правових актів з охорони та безпеки праці на виробництві.

Не в повній мірі надано оцінку тому факту, що ПРАТ «ПІВНГЗК» надавав позивачці та членам її сім`ї передбачену Колективним договором допомогу та поховання загиблого, вжив організаційних та технічних заходів для запобігання подібним нещасним випадкам у майбутньому.

Всупереч ст. 19 ЦПК України, цивільний суд вирішив податковий спір, що не відноситься до його юрисдикції.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

06.08.2026 року від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Олешицька Вікторія Едуардівна, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивачка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення , а рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначає, що апелянт не спростував факту смерті батька позивачки внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом; не спростував статусу Позивачки як дочки померлого; не довів відсутності моральної шкоди; не навів правової норми, яка обмежувала б компенсацію сумою 200000,00 грн; не показав, яке право не залучених працівників безпосередньо вирішене судом; не спростував неоподатковуваного характеру компенсації шкоди, завданої смертю людини. Його аргументи зводяться до іншої оцінки вже досліджених доказів і до порівняння з вибірковими рішеннями за іншими фактичними обставинами.

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.178-179, 185, том 2).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивачка ОСОБА_1 є донькою загиблого ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 а.с.14).

ОСОБА_2 працював на підприємстві відповідача (ПрАТ «ПівнГЗК») на посаді машиніста землесосного плавучого несамохідного снаряду, зайнятий перекачуванням шламу, що підтверджується записом в Акті про нещасний випадок №Н-1/П (а.с.18) та не заперечувалось представником відповідача.

ОСОБА_2 помер у віці 42 роки, смерть настала внаслідок нещасного випадку у зв`язку з виробництвом, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті сКривому Розі Криворізького району Дніпропетрровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №533 та лікарським свідоцтвом про смерть №1619 від 11.07.2025 (а.с. 16,17).

Згідно з Актом про нещасний випадок №Н-1/П, нещасний випадок стався за наступних обставин: Машиніст землесосного плавучого несамохідного снаряду, зайнятий перекачуванням шламу (далі- машиніст земснаряду) ОСОБА_2 працював 09 липня 2025 року в денну зміну з 08 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

09 липня 2025 року з 08 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин на шламовій дільниці ЦТВШГ ПРАТ «ПІВНГЗК» працювала денна зміна працівників у складі: машиніста земснаряда №30 ОСОБА_2 , машиніста земснаряда №32 ОСОБА_3 , слюсарів чергових та з ремонту устаткування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ОСОБА_6 . Адміністративне керування зміною здійснювалося майстром шламової дільниці ЦТВШГ ПРАТ «ПІВНГЗК» ОСОБА_7 . Оперативне керування електроперсоналом здійснювалось електромеханіком дільниці ЦТВШГ ПРАТ «ПІВНГЗК» ОСОБА_8 .

Майстер шламової дільниці ЦТВШГ ПРАТ «ПІВНГЗК» ОСОБА_7 0 07 годині 45 хвилин в приміщенні видачі нарядів, яке розташоване неподалік берегової лінії земснарядів №30 і №32, видав письмовий наряд на зміну машиністу земснаряда №30 ОСОБА_2 на розробку фунта земснарядом №30, машиністу земснаряда №32 ОСОБА_3 , на розробку грунта земснарядом №32, слюсарю черговому та з ремонту устаткування ОСОБА_4 на контроль параметрів роботи насосних установок земснаряда №30, слюсарю черговому та з ремонту устаткування ОСОБА_5 на контроль параметрів роботи насосних установок земснаряда №32, електрослюсарю черговому та з ремонту устаткування ОСОБА_6 на оперативне обслуговування електрообладнання згідно з Переліком робіт та контролем параметрів електродвигунів земснарядів №30 і №32, опрацював з працівниками заходи по безпечному виконанню наряду: дотримання вимог безпеки, зазначених в інструкціях з охорони праці, дотримання маршрутів переміщення та особистої безпеки. Працівники, розписавшись в книзі нарядів, пішли на свої робочі місця.

Електромеханік ОСОБА_8 о 08 годині 00 хвилин видав письмову заявку на розбір електричної схеми високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ1 для проведення огляду устаткування після нічних обстрілів шахедами електрослюсарю черговому та з ремонту устаткування ОСОБА_6 .

Згідно з пояснювальною запискою електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ОСОБА_6 він отримав заявку на розбір електричної схеми та ключі від високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ 1, які йому видав електромеханік ОСОБА_8 та пішов виконувати відключення. Коли ОСОБА_6 вийшов з приміщення для видачі нарядів, він побачив машиніста земснаряда ОСОБА_2 . Та вони разом пішли у направленні земснаряда №30.

ОСОБА_6 ключем відчинив двері лінійного відсіку високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ1, натиснув кнопку вакуумного вимикача та почав відключати лінійний роз`єднувач РВФ-3. ОСОБА_6 довів його лише до середнього положення та зрозумів, що він не може опустити важіль роз`єднувача до кінця вниз. Після чого електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_6 попросив машиніста земснаряда ОСОБА_2 , який стояв поруч, допомогти йому фізичною силою опустити важіль до кінця вниз. Згідно з пояснювальною запискою електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ОСОБА_6 машиніст земснаряда ОСОБА_2 погодився допомогти, але сказав що спочатку піде на своє робоче місце - земснаряд №30, прийме зміну та повернеться на берегову лінію до високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ1. У цей час електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_6 обійшов високовольтну комірку ЯКНО 6/10-3V1 з іншої сторони та шляхом натискання на ричажні замки притянув двері на себе і відчинив двері силового відсіку для здійснення огляду механізму роз`єднувача на можливі пошкодження. Оглянувши механізм роз`єднувача, електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_6 ніяких пошкоджень не виявив та впевнився, що все в справному стані. Після чого електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_6 прикрив двері силового відсіку, знову обійшов високовольтну комірку ЯКНО 6/10-ЗУ1 та повернувся на сторону дверей лінійного відсіку, ще раз оглянув роз`єднувач, вакуумний вимикач та почав натискати на важіль роз`єднувача, намагаючись опустити важіль до кінця вниз. В цей час електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_6 знаходився зі сторони лінійного відсіку високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ1, а машиніст земснаряда ОСОБА_2 знаходився з протилежної сторони високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ І - зі сторони силового відсіку. Коли ОСОБА_6 намагався опустити важіль лінійного роз`єднувача до кінця вниз, він почув звук шипіння, схожий на звук електричної дуги, а потім хлопок, спрацював захист високовольтної повітряної лінії ПЛ-251.

Згідно з пояснювальною запискою електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ОСОБА_6 він обійшов високовольтну комірку ЯКНО 6/10-ЗУ1 і, зайшовши на сторону силового відсіку побачив, що машиніст земснаряда ОСОБА_2 знаходився всередені високовольтної комірки ЯКНО 6/10-ЗУ 1, був уражений електричним струмом і горів. Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_6 схопив машиніста земснаряду ОСОБА_2 за комір куртки спеціального одягу і відтягнув від відсіку. Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_6 почав кликати на допомогу і кричати щоб принесли вогнегасник, електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_9 . Почав тушити машиніста земснаряду ОСОБА_2 .

Згідно з пояснювальною запискою електромеханіка ОСОБА_8 о 08 годині 10 хвилин до нього зателефонував електрослюсар черговий та з ремонту устаткування ОСОБА_6 та повідомив що з машиністом земснаряда ОСОБА_2 сталася електротравма і необхідно викликати швидку медичну допомогу. Після цього електромеханік ОСОБА_8 зателефонував заступнику начальника цеху з виробництва та планування ОСОБА_10 та повідомив, що сталося ураження електричним струмом машиніста земснаряда ОСОБА_2 і необхідно викликати швидку допомогу. О 08:12год. заступник начальника цеху з виробництва та планування ОСОБА_10 через диспетчера комбінату викликав машину швидкої допомоги ТОВ «МЕДІКОМ КРИВБАС» та машину міської швидкої допомоги. О 08:18год. машина швидкої допомоги ТОВ «МЕДІКОМ КРИВБАС» прибула на місце події та фельдшер здоровпункту рудозбагачувальної фабрики ОСОБА_11 почала проводити реанімаційні дії. О 08 годині 36 хвилин вона констатувала біологічну смерть ОСОБА_2 .

О 08 годині 37 хвилин прибула бригада Криворізької станції екстреної медичної допомоги КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР» та фельдшер ОСОБА_12 підтвердив біологічну смерть машиніста земснаряда ОСОБА_2 .

Актом Н-1/П про розслідування нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом від 24 листопада 2025 року, затвердженого 26 листопада 2025 року, Т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, С.В. Бланк, встановлена причина настання нещасного випадку: Основна організаційна: порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів Порушено: - підпункти 3.2.1, 3.2.5 пункту 3.2 розділу 3, підпункт 3.4.1 пункту 3.4 розділу 3, підпункт 3.15.3 пункту 3.15 розділу 3, підпункт 4.1.1 пункту 4.1 розділу 4 НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.1998 №4; - пункт 4 розділу «Організація виконання перемикань», пункт 4 розділу «Виконання перемикань» Порядку виконання оперативних перемикань в електроустановках до та вище 1000 В в ЦТВШГ ПРАТ «ПІВНГЗК», затвердженого начальником ЦТВШГ 20.02.2021. Супутні організаційна: невиконання вимог інструкції з охорони праці Порушено: - пункт 1.15 розділу 1, пункт 3.2 розділу 3 інструкції з охорони праці №11.10-22 для електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ЦТВШГ, затвердженої наказом ПРАТ «ПІВНГЗК» від 25.01.2023 №90; - пункт 1.15 розділу 1 інструкції з охорони праці №11.23-23 для машиніста землесосного плавучого несамохідного снаряда, зайнятого перекачуванням шламу ЦТВШГ, затвердженої наказом ПРАТ «ПІВНГЗК» від 22.02.2023 №191. Організаційна: невиконання посадових обов`язків Порушено: - підпункт 2.2.2.4 пункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2; підпункт 2.2.3.5 пункту 2.2.3 пункту 2.2 розділу 2; підпункти 2.2.9.1, 2.2.9.3 пункту 2.2.9 пункту 2.2 розділу 2 посадової інструкції електромеханіка шламової дільниці хвостового господарства ЦТВШГ, затвердженої директором з інжинірингу 15.07.2020; - підпункт 2.2.1.9 пункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2; підпункт 2.2.2.22 пункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2; підпункт 2.2.3.4 пункту 2.2.3 пункту 2.2 розділу 2 посадової інструкції майстра шламової дільниці хвостового господарства ЦТВШГ, затвердженої директором з виробництва та планування 26.06.2020; - підпункти 2.2.2.12, 2.2.2.13 пункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2; підпункт 2.2.3.3 пункту 2.2.3 пункту 2.2 розділу 2 посадової інструкції головного енергетика ЦТВШГ, затвердженої директором інжинірингу 26.09.2023. Висновком комісії у Акті Н-1/П встановлено, що нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом та зазначено осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці як з боку ОСОБА_2 так і з боку працівників відповідача (а.с. 8-10).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого сторонами.

Позивачка ставить питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй смертю батька, тому право на відшкодування зазначеної шкоди виникло у позивача на підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України, яка передбачає відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи членам її сім`ї.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

На думку суду, відповідач ПрАТ несуть відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачу - доньці померлого, оскільки у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 від нещасного випадку на виробництві, вона відчуває моральні страждання, змінився ритм її життя, зі смертю батька вона перенесла психоемоційний стрес і усвідомлення безповоротності втрати завдає позивачу душевного болю.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання представника відповідача на те, що позивачем не доведено наявність моральних страждань. Позивач втратила близьку людину та залишилася без підтримки як фізичної, так і моральної, смерть рідної людини спричиняє їй хвилювання і по теперішній час, оскільки батько для позивача був дуже близькою та самою рідною людиною.

Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням роз`яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Крім того, визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд виходить із конкретних обставин справи, характеру та ступеню моральних страждань, з того, що ці страждання у позивача довічні.

В даному випадку, суд враховує що внаслідок смерті батька, позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку зі смертю рідної людини, що призводить до порушення її звичайного способу життя та вимагає від неї додаткових зусиль для його організації.

Приймаючи рішення у справі судом першої інстанції було прийнято до уваги те, що, зокрема, настання смерті ОСОБА_2 відбулось внаслідок неналежного виконання своїх трудових обов`язків, а також працівниками відповідача, та обумовлена неналежним виконанням відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці.

Визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції врахував, характер та обсяг душевних страждань, в зв`язку зі смертю близької людини, врахував також той факт, що позивачка є донькою померлого; наслідки викликані заподіяною шкодою - смертю найбільш близької людини; перенесені та діючі у теперішній час душевні страждання та переживання; тривалість перенесених страждань; зміни в житті, викликані смертю батька, час, що пройшов з моменту смерті близької людини.

За таких обставин, суд першої інстанції вважав необхідним позов задовольнити частково та стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю батька позивача, грошові кошти в сумі 680000 грн, вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною.

Крім того суд першої інстанції зазначив, що чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Згідно ст.43, ст.46 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Частиною 2 ст.1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.

Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи виникає у зв`язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров`я або смерть фізичної особи.

Відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом (ст.16 ЦК України).

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року №155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Отже, судом першої інстанції встановлений і причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача – втрата життєвих зв`язків позивача з рідною людиною.

З огляду на вищезазначене суд першої інстанції правильно визнав, що відповідач є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди перед позивачкою.

Відповідно до роз`яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Так, дійсно встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю особи.

Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Смерть рідної людини, не відновлювана втрата, що спричиняє страждання та хвилювання.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, №68490/01, §62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Втім, колегія суддів апеляційного суду, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги конкретні обставини по справі, враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивачки, та те, що вона втратила свого батька назавжди приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 680000 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» не підлягає задоволенню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» залишити без задоволення.

Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 06.10.2026 року.

Судді: