Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №205/16270/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7970/26 Справа № 205/16270/25 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

- за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт-Капітал»,

на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 03 квітня 2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

27.10.2025 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт-Капітал» заборгованість за кредитним договором № С17.215.73174 від 23.08.2017 року у розмірі 13 469,14 грн., судові витрати у сумі 3028,00, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що 23.08.2017 року відповідач уклав кредитний договір з Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», відповідно до якого, Банком відкрито поточний рахунок та встановлено відповідну Кредитну лінію по поточному рахунку з лімітом 5000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредиту у розмірі 48% річних. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, станом на 03.12.2020 рік відповідач має заборгованість у розмірі 13 469,14 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 5000,00 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками – 8469,14 грн. 03.12.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт-Капітал» укладено Договір факторингу № 12/90, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк, включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № С17.215.73174 від 23.08.2017року. Оскільки позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт-Капітал» було вимушено звернутися до суду з даним позовом для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 03 квітня 2026 року у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

28.05.2026 року надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт-Капітал», в якій ставиться вимога про скасування рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 03 квітня 2026 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції, не дослідив належним чином надані позивачем докази, а саме довідку-розрахунок і виписку по рахунку чим самим фактично ухилився від вирішення спору по суті.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 13469,14 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

23.08.2017 року відповідач уклав кредитний договір з Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», відповідно до якого, Банком відкрито поточний рахунок та встановлено відповідну Кредитну лінію по поточному рахунку з лімітом 5000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредиту у розмірі 48% річних.

03.12.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт-Капітал» укладено Договір факторингу № 12/90, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк, включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № С17.215.73174 від 23.08.2017 року.

На підтвердження наявності заборгованості у відповідача, позивачем до позовної заяви додано довідку-розрахунок за кредитним договором № С17.215.73174 від 23.08.2017 року, складеного АТ «Ідея Банк», відповідно до якого станом на 03.12.2020 року заборгованість становить 13469,14 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за основним боргом, 8469,14 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками (а.с.14).

Суд зауважує, що у позовній заяві не викладені обставини, за який саме період утворилася заборгованість за основним боргом у розмірі 13 469,14 грн. та за відсотками по кредиту у розмірі 8469,14 грн., та в якому порядку були нараховані такі відсотки, розмір процентної ставки, що була застосована для нарахування відсотків, тобто формули та обґрунтованого розрахунку суми відсотків, а також не містить зазначення доказів на підтвердження цих обставин.

Як вбачається із виписки по рахунку № НОМЕР_1 : «вхідний 0,00 грн., вихідний - 0,00 грн.» (а.с.12-13).

Матеріали справи не містять детального розрахунку заборгованості із зазначенням помісячного нарахування відсотків та суми боргу, а долучений розрахунок лише вказує на наявність сум заборгованості (а.с. 14).

Крім того, із виписки по рахунку відповідачки за період з 25.08.2017 року по 08.12.2017 року убачається, що Дебет і Кредит однакові та становлять 5200,39 грн.

Тому суд вважає, що позивач не довів існування заборгованості відповідачки та період часу, коли вона виникла.

За відсутності належного розрахунку відповідно до первинних документів, які б свідчили про рух коштів по рахунку відповідача за всіма операціями (списання, нарахування, внесення коштів), відомостей про отримання відповідачем кредитних коштів, їх суми, строку користування, періоду та сум нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, відомостей про повернення відповідачкою кредиту його суми та часу повернення, суд вважає суму заборгованості відповідача 13 469,14 грн. не доведеною належними, допустимими та достатніми доказами.

За таких обставин, наявність у відповідача на час укладення договору факторингу заборгованості перед банком з основного боргу (кредиту) 5000,00 грн., нарахованих та несплачених відсотків 8469,14 грн., загальної заборгованості 13469,14 грн. згідно з реєстром боржників, є необґрунтованими та позивачем не доведеними.

З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки ці висновки ґрунтуються на ретельному аналізу доказів, що є у матеріалах цивільної справи.

Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що позивач не довів існування заборгованості відповідачки та період часу, коли вона виникла.

Отже, як вбачається із виписки по рахунку № НОМЕР_1 : «вхідний 0,00 грн., вихідний - 0,00 грн.» (а.с.12-13).

Матеріали справи не містять детального розрахунку заборгованості із зазначенням помісячного нарахування відсотків та суми боргу, а долучений розрахунок лише вказує на наявність сум заборгованості (а.с. 14).

Крім того, із виписки по рахунку відповідачки за період з 25.08.2017 року по 08.12.2017 року вбачається, що Дебет і Кредит однакові та становлять 5200,39 грн.

А тому позовні вимоги не підтверджені належними доказами.

При таких обставинах висновки суду першої інстанції про відсутність доказів для задоволення позовних вимог логічні та підтверджені матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт-Капітал» залишити без задоволення.

Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 03 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: