Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №243/2341/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2346/26 Справа № 243/2341/24 Суддя у 1-й інстанції - Дюміна Н.О Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Нікітюк В.М., за участю захисника Мотальова-Кравець В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Мотальова-Кравець В.Ю. на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 квітня 2024 рок, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 130, ч. 4 ст.121, ч.5 ст. 126 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу,-

ВСТАНОВИВ:

Обставини встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що 19 березня 2024 року о 14 годині 23 хвилин в м Слов`янськ, вул. Г. Батюка, біля буд. 54, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21104, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alсotest Drager 6820, результат становить 1,91 проміле. Правопорушення вчинене повторно протягом року Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.

19 березня 2024 року о 14 годині 23 хвилин в м Слов`янськ, вул. Г. Батюка, біля буд. 54, водій ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі ВАЗ 21104, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , при цьому 06.11.2023 року Слов`янським міськрайонним судом терміном на десять років був позбавлений права керування транспортними засобами, правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив п. 2.1а ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

19 березня 2024 року о 14 годині 23 хвилин в м Слов`янськ, вул. Г. Батюка, біля буд. 54, водій ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі ВАЗ 21104, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , у якого відсутні передбачені конструкцією грязезахисні фартухи і бризковики, чим порушив вимоги п. 31.4.7.е ПДР України, правопорушення вчинене повторно протягом року, та скоїв правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги:

З таким судовим рішенням не погодилась захисник та оскаржив в апеляційному порядку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку захисник зазначає, що оскаржувану постанову винесено за відсутності ОСОБА_1 та останній не отримував її копії, у зв`язку з чим був позбавлений можливості апеляційного оскарження у встановлені законом строки.

В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі за ч.3 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, відсутні підстави правомірної зупинки, протокол про адміністративне правопорушення не відображає об`єктивну сторону правопорушення, складений протокол не є беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП. Зокрема, вказує на відсутність підстав для правомірної зупинки транспортного засобу, а також на те, що протокол не відображає об`єктивну сторону діяння та сам по собі не є беззаперечним доказом вини останнього.

Позиції учасників:

Захисник Мотальова – Кравець В.Ю. в судовому засіданні підтримала вимоги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, просила їх задовольнити з зазначених в них підстав.

Особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги до зали судового засідання не з`явився. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції, керуючись вимогами ст. 268 КУпАП прийшов до висновку проводити розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Висновки суду:

Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов наступного висновку.

За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.

Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Апеляційним судом встановлено, що оскаржувану постанову суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності постановлено 19 квітня 2024 року за відсутності останнього.

Апеляційну скаргу подано захисником через підсистему «Електронний суд» 19 липня 2026 року та зареєстровано канцелярією суду першої інстанції 20 липня 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови суду 1-ї інстанції, а також ураховуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Одночасно суд апеляційної інстанції зазначає, що постанова суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 121 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, в апеляційному порядку учасниками судового провадження не оскаржувалася.

Відповідно до приписів ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги лише в тому разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковими підставами для скасування постанови.

З огляду на те, що доводи апеляційної скарги стосуються виключно обставин притягнення особи до відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, а процесуальних порушень, які б вимагали безумовного скасування рішення в повному обсязі, судом не виявлено, законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в частині правопорушень за ч. 4 ст. 121 та ч. 5 ст. 126 КУпАП судом апеляційної інстанції не перевірялася.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності доведеного факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідальних осіб від доведення правомірності свого рішення.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходить висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вищезазначених положень закону з огляду на наступне.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 892866 від 19.03.2024 року, результатом тестування на алкоголь, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відеозаписом, доданим до протоколу.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Так, порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі – Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 5 ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Під час підготовки справи до судового розгляду судом апеляційної інстанції було детально досліджено наявні в матеріалах провадження носії інформації. Установлено, що частина долучених компакт-дисків містить відеозапис, який безпосередньо підтверджує факт перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу ВАЗ 21104 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та фіксує обставини його зупинки працівниками поліції.

Водночас інший технічний носій, долучений до матеріалів справи як доказ, містить виключно аудіозапис. Зазначена обставина унеможливлює здійснення належного судового контролю та перевірку дотримання встановленої законом процедури. Зокрема, на підставі лише аудіофіксації суд позбавлений процесуальної можливості встановити повну й об`єктивну картину подій, а саме: дотримання порядку проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також безпосередній візуальний процес проходження ОСОБА_1 тесту за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager».

Оскільки огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушеннями вимог ст. 266 КУпАП, а саме в матеріалах справи відсутній відеозапис проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння та відсутнє посилання на свідків процедури огляду, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією (про захист прав та основоположних свобод людини) для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд доходить висновку, що постанова судді підлягає скасуванню в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, а провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

При цьому адміністративне стягнення щодо ОСОБА_1 слід визначити в межах санкцій ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 121 КУпАП із застосуванням вимог ст. 36 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику Мотальова - Кравець В.Ю. строк на апеляційне оскарження постанови судді.

Апеляційну скаргу захисника Мотальова - Кравець В.Ю. задовольнити.

Постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_1 скасувати в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Вважати ОСОБА_1 притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на підставі ст. 36 КУпАП підданим адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 40800 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років без конфіскації транспортного засобу.

В іншій частині постанову судді залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя