Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №727/14096/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/14096/26

Провадження № 1-кп/727/580/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі: Головуючого-судді: ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026263020000655 від 19.08.2026 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Чернівці, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 06.12.2024 року Шевченківським районним судом м.Чернівці за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 17000 гривень, яке на даний час не виконане, -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисний кримінальний проступок при наступних обставинах:

Так, ОСОБА_2 у невстановлені час, місці та обставинах, діючи всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, незаконно придбав особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, які зберігав при собі без мети збуту до 19 год. 40 хв. 18.08.2026 року.

У подальшому, 18.08.2026 року о 19 год. 40 хв. по вул. Небесної Сотні, 16В у м.Чернівці ОСОБА_2 був зупинений працівниками УПП в Чернівецькій області. Під час проведення поліцейських заходів відносно ОСОБА_2 , згідно ст.32 Закону України «Про національну поліцію», не маючи можливості надалі зберігати при собі заборонені речі, добровільно видав їх працівникам поліції.

Під час огляду місця події, який проводився 18.08.2026 року в період часу з 20 год. 15 хв. по 21 год. 55 хв. за адресою вул.Небесної сотні, 16В м.Чернівці, у ОСОБА_2 було вилучено: зіп-пакет з 5 таблетками, які містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), маса якого становить 0,8063г.; згорток з кристалічною речовиною, яка містить у своєму складі особливо-небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, маса якої становить - 0,1996г.; полімерний пакет з кристалічною речовиною, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої становить - 0, 7721г.; паперовий згорток із порошкоподібною речовиною, яка містить у своєму складі особливо-небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено МДМА, маса якої становить 0,0807г.; предмет із нашарування речовини, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої становить - 0,0063г.

Таким чином, ОСОБА_2 , діючи умисно, в порушення вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» незаконно придбав і зберігав без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої становить - 0,978. та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), загальною масою 0,887 г.

Вказані обставини не заперечуються учасниками судового провадження.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України, а саме незаконне придбання та зберігання особливо небезпечних психотропних речовин без мети збуту.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд вчиненого ОСОБА_2 кримінального проступку в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно із заявою ОСОБА_2 від 30.09.2026 року щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеної та підписаної за участю його захисника ОСОБА_3 , обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_2 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Отже, під час досудового розслідування ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження №12026263010000655 від 19.08.2026 року з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.381 Кримінального процесуального кодексу України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 Кримінального процесуального кодексу України не здійснюється.

На підставі частини 2 статті 382 Кримінального процесуального кодексу України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю доведена та його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України, а саме: незаконне придбання та зберігання особливо небезпечних психотропних речовин без мети збуту.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що останній раніше судимий за вчинення аналогічного проступку, покарання за яке у виді штрафу не відбув.

Суд також враховує, що ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального проступку визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Наведені обставини суд, на підставі ст.66 КК України, визнає такими, що пом`якшують покарання обвинуваченого.

Обставини, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлені.

Відповідно до вимог статей 50, 65 Кримінального кодексу України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У даному випадку, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до ст. 65 Кримінального кодексу України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих вину обставин, майновий стан обвинуваченого.

Суд враховує, що ОСОБА_2 майже два роки не виконує покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 06.12.2024 року у виді штрафу у розмірі 17000 гривень, не працює та покарання у виді пробаційного нагляду не дасть змоги виконати невідбуте покарання у виді штрафу.

Натомість, покарання у виді обмеження волі, відповідно до вимог ст.61 КК України, передбачає обов`язкове залучення засудженого до праці, що надасть можливість обвинуваченому повністю відбути покарання, призначене судом.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі.

Таку міру суд вважає необхідною не тільки для покарання ОСОБА_2 за вчинене протиправне діяння, а й для його виправлення.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.309 ч.1 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.71, ст.72 КК України за сукупністю вироків повністю приєднати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 06.12.2024 року та остаточно призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі та штрафу у розмірі 17000 гривень (1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) у дохід держави, який на підставі ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно.

Строк покарання обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави понесені витрати на залучення експерта в розмірі 9627 грн. 20 коп.

Речові докази: кийок, довжиною 507 мм (а.п.71), кастет (а.п.84), які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області – знищити.

Речові докази: предмет із нашарування речовини, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої становить - 0,0063г. (а.п.95), особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої становить - 0,7721г. (а.п.107), особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої становить - 0,1996г., (а.п.122), особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), маса якого становить 0,8063г. (а.п.122); які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ЦЗ ГУНП в Чернівецькій області – знищити.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Realme», мобільний телефон марки «Infinix Note 40», що передані на зберігання ОСОБА_2 – залишити за останнім.

Речовий доказ: ДВД диски, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження – залишити за останнім.

На вирок суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини 4 статті 382 Кримінального процесуального кодексу України копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок суду за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя: ОСОБА_1