Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №718/928/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/928/26

Провадження №1-кп/718/64/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 року м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області, у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кіцмань, об`єднане кримінальне провадження № 12025262110000223 від 19.09.2025 з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, матрос, який на час вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді гранатометника 3 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст.185, ч.5ст. 407 КК України,-

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

представник потерпілого ОСОБА_8 ,

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_3 , на початку серпня 2025 року, перебуваючи в гостях в АДРЕСА_3 , отримав від потерпілого військовослужбовця військовоїчастини НОМЕР_2 ОСОБА_9 , банківську карту № НОМЕР_3 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», яка в силу вимог ст. 1 ЗаконуУкраїни «Про інформацію» № 2657-ХП від 2 жовтня 1992 року, п. 1.27, 1.31ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи коштів в Україні» №2346 III від 05 квітня 2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки табанківську діяльність» № 2121-Ш від 7 грудня 2000 року, Положення проміжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року №414 та ст. 200Кримінального кодексу України, є офіційним документом. Після отриманнявище вказаної банківської картки та пін коду до неї, останній здійснив напрохання потерпілого ОСОБА_9 , покупки продуктів харчування, у зв`язкуіз тим, що потерпілий самостійно не мав змоги пересуватись та здійснюватипокупки, оскільки був після поранення. Однак після здійснення покупки, ОСОБА_3 банківську картку № НОМЕР_3 , емітовану АТ КБ«ПриватБанк», потерпілому не повернув.

06 серпня 2025 року у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований напривласнення банківської картки № НОМЕР_3 , емітованої АТ КБ«ПриватБанк», яку йому раніше передав потерпілий ОСОБА_9 . У зв`язку ізцим у ОСОБА_3 також виник корисливий мотив на таємне викраденнягрошових коштів з банківського рахунку потерпілого.

Діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 привласнивзазначену банківську картку, яка належала ОСОБА_9 , та,усвідомлюючи обов`язок повернути її власнику, умисно цього не зробив, надалі використавши її у власних інтересах.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, тобто привласнив офіційний документ, вчинений з корисливих мотивів.

В подальшому 06.08.2025 ОСОБА_3 перебуваючи в с. Мамаївці Кіцманської територіальної громади Чернівецького району Чернівецькоїобласті, діючи в умовах воєнного стану, введеного відповідно до УказуПрезидента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від24.02.2022 та діє по даний час, протиправно, умисно з корисливих мотивів, маючи на меті особисте збагачення, маючи в користуванні привласнену банківську карту (з безконтактною технологією проведення платежів), № НОМЕР_3 , емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», яка належить ОСОБА_9 та яка, в силу вимог ст. 1 Закону України «Проінформацію» № 2657-ХП від 2 жовтня 1992 року, п. 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2ст. 15 Закону України «Про платіжні системи коштів в Україні» № 2346 III від 05 квітня 2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківськудіяльність» № 2121-Ш від 7 грудня 2000 року, Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банкуУкраїни від 08 жовтня 1998 року №414, та ст. 200 Кримінального кодексу України, є офіційним документом та володіючи інформацією про персональний ідентифікаційний номер (пін-код) зазначеної платіжної карти, встановлений наній для ідентифікації держателя спеціального платіжного засобу під час здійснення операцій з її використанням, викрав з банківського рахунку ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 453 228 гривень,розпорядившись ними на власний розсуд, шляхом зняття грошових коштів через банкомат та безконтактного розрахунку за різні товари через POS-термінали, зокрема:

06.08.2025 о 13 год. 16 хв. зняття грошових коштів на касі ТОВ«НоваПей», термінал № PNFP27039, за адресою с. Мамаївці на суму 4000гривень;

06.08.2025 о 18 год. 11 хв. зняття грошових коштів в банкоматі АТ«Ощадбанк» №10025-0054, за адресою м. Чернівці вул.. Центральна, 8 на суму20 000 гривень;

07.08.2025 о 00 год. 26 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI насуму 32 000 гривень;

07.08.2025 о 01 год. 45 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI насуму 1500 гривень;

07.08.2025 о 02 год. 37 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI насуму 46 400 гривень;

07.08.2025 о 04 год. 53 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI насуму 54 000 гривень;

07.08.2025 о 05 год. 05 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI насуму 1500 гривень;

07.08.2025 о 06 год. 53 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI насуму 51 900 гривень;

07.08.2025 о 09 год. 01 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI насуму 8700 гривень;

07.08.2025 о 09 год. 48 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI насуму 25950 гривень;

07.08.2025 о 10 год. 36 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI насуму 4590 гривень;

07.08.2025 о 11 год. 49 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI насуму 51 900 гривень;

07.08.2025 о 13 год. 54 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI насуму 25 950 гривень;

07.08.2025 о 15 год. 08 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI насуму 25 950 гривень;

07.08.2025 о 16 год. 10 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI насуму 25 950 гривень;

07.08.2025 о 16 год. 29 хв. здійснив оплату за товар на АЗС «WOG 2108»м. Чернівці на суму 1038 гривень;

07.08.2025 о 18 год. 00 хв. здійснив оплату послуг «SPACHERNIVTSI насуму 51 900 гривень;

07.08.2025 о 21 год. 11 хв. зняття грошових коштів в банкоматі АТ КБ«Приватбанк» №САСV7040, за адресою м. Чернівці вул. Шевченка, 214 насуму 20 000 гривень.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 , спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_9 , на загальну суму 453 228гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжки), за кваліфікуючою ознакою вчинено в умовах воєнного стану.

Крім того, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №73 від 21.03.2023 матроса ОСОБА_3 , призначено на посаду гранатометника 3 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення.

Відповідно до положень п. 9 ст. 1, п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом під час мобілізації, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Відтак, з моменту призову на військову службу за призовом під час мобілізації та зарахований до військової частини НОМЕР_1 матрос ОСОБА_3 , набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку - проходження військової служби.

Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують кожного громадянина України захищати Вітчизну, суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України.

Будучи військовослужбовцем, матрос ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 17, 30, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Статті 129, 130, 131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

24 лютого 2022 року Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та діє на даний час.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав ізаконних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, слід прийти до висновку, що солдат ОСОБА_3 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення під час дії воєнного стану.

Так, матрос ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу на посаді гранатометника 3 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог вище вказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій,передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання,порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитися віднесення обов`язків військової служби, через особисту недисциплінованість танесумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовахвоєнного стану, без поважних причин та дозволу командування військовоїчастини НОМЕР_1 , з 23.08.2023 не з`явився після лікування до розташуваннявійськової частини НОМЕР_1 в пункт дислокації, за адресою: АДРЕСА_4 , та перебував по місцю свогопроживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , де проводив службовий час на власний розсуд, не пов`язаний з проходженням військової служби до 20.03.2026.

20.03.2026 ОСОБА_3 був затриманий працівниками поліції, після чого ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20.03.2026 йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим його протиправна діяльність була припинена.

Тим самим, ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, тобто нез`явився вчасно після лікування на військову службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

В сукупності ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.357, ч.4 ст. 185 та ч.5 ст. 407 КК України.

Позиція учасників провадження в суді

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1 ст.337 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , після роз`яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 367, ч.4 ст.185, ч.5ст. 407КК України - визнав частково, зокрема категорично заперечив винуватість за ч.5 ст. 407 КК України.

Показав суду, що дійсно 06 серпня 2026 року мама ОСОБА_10 дала йому банківську картку її сина і попросила зняти всі грошові кошти і повернути їй, оскільки вона боялася, що її сини потратять всі гроші на алкогольні напої. Отримавши банківську картку він поїхав в с. Мамаївці, щоб зняти гроші. Коло банкомату в с.Мамаївці зустрівся з двома друзями, які запропонували поїхати в Чернівці на потратити гроші на власні потреби та розваги, на що він погодився. Також показав, що дійсно всі гроші, які знаходилися на банківській карті ОСОБА_9 потратив в спа-салоні в Чернівцях, на розвиги та алкогольні напої, після чого повернувся всело ОСОБА_11 і до потерпілого більше додому не повертався і на зв`язок з нимне виходив.

Щодо обставин самовільного залишення військової частини ОСОБА_3 показав, що своєї вини не визнає, оскільки його було направлено на лікування до військового госпіталю в м. Чернівці, після проходження якого він до військової частини не повернувся. З його слів, у с. Мамаївці він проживав протягом двох з половиною років та наміру повертатися на військову службу не мав.

У серпні 2025 року його брат загинув на війні, після чого мати, яка на той час проживала в с. Трофанівка разом із ОСОБА_7 , запропонувала йому переїхати до неї. ОСОБА_7 проти цього не заперечував. Раніше з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 він знайомий не був.

За його словами, протягом місяця він проживав у с. Трофанівка, а згодом туди після поранення повернувся ОСОБА_9 , який проходив військову службу. ОСОБА_3 знав, що на банківській картці потерпілого знаходилася значна сума коштів, оскільки останній, будучи пораненим, часто доручав йому придбавати продукти та інші необхідні речі в магазині, передаючи для цього банківську картку та повідомляючи PIN-код.

За таких обставин у нього виник умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого. У вчиненому розкаюється.

Щодо заявленого цивільного позову ОСОБА_7 обвинувачений пояснив, що дійсно витратив на розваги грошові кошти в сумі 453 228 грн, які належали потерпілому та до цього часу йому не повернуті. Водночас зазначив, що наразі не має коштів і фінансової можливості відшкодувати завдану шкоду ОСОБА_7 .

Захисник ОСОБА_6 , не оспорюючи доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України, захисник вважала, що в суду відсутні підстави для притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України. На обґрунтування своєї позиції зазначила, що в серпні 2025 року під час виконання військового обов`язку загинув рідний брат ОСОБА_3 , що, на її думку, є підставою для звільнення останнього від покарання за самовільне залишення військової частини на строк понад три доби в серпні 2023 року

Просила суд під час призначення покарання врахувати зазначені обставини в їх сукупності.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засідання, вважаючи доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правпорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч.4 ст.185, ч.5ст. 407КК України просив призначити покарання: за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 50неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.; за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років, із застосуванням ст. 70 КК України за вчинення кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворогопокарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років, а також вирішити долю речових доказів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Згідно зі ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Так, потерпілий ОСОБА_7 показав в судовому засіданні, що протягом приблизно чотирьох місяців у 2025 році проживав разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_3 у с. Трофанівка Снятинського району. На початку серпня 2025 року до них приїхав його брат ОСОБА_14 , який повернувся після поранення, отриманого під час участі в бойових діях.

У подальшому протягом декількох днів вони за рахунок грошових коштів брата вживали алкогольні напої. При цьому до магазину за покупками, використовуючи банківську картку ОСОБА_9 , ходив ОСОБА_3 .

Через декілька днів ОСОБА_14 знову передав ОСОБА_3 свою банківську картку, доручивши зняти з рахунку грошові кошти та принести їх йому. Однак після отримання картки ОСОБА_3 перестав виходити на зв`язок. Згодом свідкові стало відомо, що ОСОБА_3 витратив усі кошти з банківської картки на власні потреби.

На початку серпня 2025 року його брат виявив відсутність банківської картки, яку зберігав під чохлом мобільного телефону. На той час ОСОБА_3 вдома вже не було, і надалі він більше не повертався. Наступного дня брат зателефонував до АТ КБ «ПриватБанк» та заблокував банківську картку.Крім того, зазначив, що ОСОБА_12 наполягла на тому, щоб її син ОСОБА_16 переїхав до них проживати, він тоді не знав , що ОСОБА_3 перебуває в СЗЧ.

Також потерпілий показав, що є спадкоємцем майна після смерті свого брата ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки звернувся до нотаріуса та прийняв спадщину у встановленому законом порядку.Заявлений ним цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, завданої викраденням грошових коштів із банківської картки померлого брата, у розмірі 453 228 грн просив задовольнити в повному обсязі.

Представник потерпілого ОСОБА_8 вважав, що наявні всі підстави для задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_7 , оскільки винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, унаслідок яких потерпілому завдано майнової шкоди, доведена в судовому засіданні.

Об`єктивно винуватість обвинуваченого, незважаючи на часткове визнання винуватості,підтверджена допитаними в суді свідками та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та процесуальними документами, а саме:

Так, Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні показала, що 07.08.2025 до спа-салону м.Чернівців по вул.. Героїв Майдану, у якому вона працювала, прийшли троє хлопців, які замовили послуги масажу. Серед них був ОСОБА_3 , який розраховувався за надані послуги банківською карткою та оплачував їх не лише за себе, а й за інших двох осіб, які прийшли разом із ним.

Також свідок повідомила, що в салоні надають різні види масажу, вартість яких становить від 7 000 до 8 000 грн. Зазначена компанія перебувала в масажному салоні протягом усієї ночі та дня 7 серпня 2025 року.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні показала, що 07.08.2025 до спа-салону м.Чернівців, у якому вона працювала масажистом, прийшли троє хлопців, які замовили послуги масажу. Серед них був ОСОБА_3 , який розраховувався за надані послуги банківською карткою та здійснював оплату за всіх трьох осіб.

Також свідок повідомила, що вартість однієї години масажу для трьох осіб становила 10 000 грн., щогодини ОСОБА_3 оплачував послуги за усіх трьох банківською картою через термінал. Зазначена компанія перебувала в масажному салоні протягом усієї ночі та дня 7 серпня 2025 року, замовляли алкогольні напої та розважались.

Свідок ОСОБА_12 , мати обвинуваченого, у судовому засіданні показала, що у 2025 році проживала у фактичних шлюбних відносинах із Кочержуком у його будинку в с. Трофанівка Коломийського району Івано-Франківської області. На початку літа 2025 року вона запросила свого сина ОСОБА_3 переїхати до неї на постійне місце проживання, де він допомагав по господарству.За словами свідка, потерпілий ОСОБА_20 , а також його мати доволі часто просили її сина їздити до міста або інших населених пунктів для зняття готівкових коштів із банківської картки ОСОБА_9 .

На початку серпня 2025 року мати ОСОБА_20 попросила ОСОБА_3 поїхати до міста та зняти всі грошові кошти з банківської картки. При цьому свідкові було невідомо, яка саме сума коштів перебувала на рахунку.

У подальшому її син протягом декількох днів не виходив на зв`язок та додому не повертався.

Також свідок зазначила, що їй було відомо про самовільне залишення її сином військової частини, оскільки після проходження лікування в м. Чернівці він на військову службу більше не повернувся. У зв`язку з цим вона запросила сина переїхати до неї в с. Трофанівка на постійне місце проживання, оскільки переживала за його життя.

Свідок ОСОБА_21 , допитаний у судовому засіданні в режимі відеоконференції, показав, що до жовтня 2024 року обіймав посаду заступника командира роти військової частини НОМЕР_1 , у підпорядкуванні якого в цей період перебував військовослужбовець ОСОБА_3 .Свідок зазначив, що в серпні 2023 року ОСОБА_3 після проходження лікування до військової частини не повернувся. При цьому свідок щодня вранці проводив перевірку особового складу, під час якої ОСОБА_3 був відсутній у строю.

Досліджуючи письмові матеріали об`єднаного кримінального провадження № 12025262110000223 від 19.09.2025 , судом встановлено:

- 19.09.2025 до ЄРДР внесено відомості за № 12025262110000223 відносно ОСОБА_3 за правовою кваліфікацією ч.1 ст.357 та виділенні матеріали досудового розслідування 18.03.2026 за ч.4 ст.185 КК України (м.к.п. 1-9 том1)

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_9 про кримінальне правопорушення від 16.09.2025.(м.к.п.48-49том1)

- виписки власника рахунку ОСОБА_9 , згідно яких встановлено рух коштів побанківському рахунку ОСОБА_9 , в тому числі отриманофотозображення з банкомату АТ «Ощадбанк», розташованого по вулиціЦентральна, 8, м. Чернівці, на якому зафіксовано момент зняття грошовихкоштів ОСОБА_3 (м.к.п.52-53том1)

- Протоколом огляду виписки по рахунку та встановлено, що банківськакарта № НОМЕР_3 , видана на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , фінансовий номер телефону НОМЕР_5 .

Згідно аналізу руху коштів:

- 2025-08-06 10:25:55 відбулась операція зі зняття коштів у сумі 20000грн. з банкомату АТ «Ощадбанк» №10008-0101, що розташований заадресою: смт. Заболотів пл. Бандери, 3;

- 2025-08-0613:16:12 відбулась операція зі знята коштів у сумі 4060 грн. касу ТОВ «НоваПей», термінал №Р№Р27039, що розташований вЧернівецькій області, с. Мамаївці.

- 2025-08-06 18:11:24 відбулась операція зі знята коштів у сумі 20000грн. з банкомату АТ «Ощадбанк» №10025-0054 , що розташований заадресою: м. Чернівці, пл. Центральна, 8;

- 2025-08-0700:26:46 відбулась транзакція з переказу коштів у сумі32000 грн. на оплату послуг «SPA CHERNIVTSI»;

- 2025-08-07 01:45:50 відбулась транзакція з переказу коштів у сумі1500 грн на оплату послуг «SPA CHERNIVTSI»;

- 2025-08-07 02:37:03 відбулась транзакція з переказу коштів у сумі 46400 ірн на оплату послуг «SPA CHERNIVTSI»;

- 2025-08-07 04:53:21 відбулась транзакція з переказу коштів у сумі54000 грн на оплату послуг «SPA CHERNIVTSI»;

- 2025-08-07 05:05:03 відбулась транзакція з переказу коштів у сумі1500 грн на оплату послуг «SPA CHERNIVTSI»;

- 2025-08-07 06:53:28 відбулась транзакція з переказу коштів у сумі51900 ірн на оплату послуг «SPA CHERNIVTSI»;

- 2025-08-07 09:01:28 відбулась транзакція з переказу коштів у сумі8700 ірн на оплату послуг «SPA CHERNIVTSI»;

- 2025-08-07 09:48:12 відбулась транзакція з переказу коштів у сумі25950 ірн на оплату послуг «SPA CHERNIVTSI»;

- 2025-08-07 10:36:36 відбулась транзакція з переказу коштів у сумі4590 грн на оплату послуг «SPA CHERNIVTSI»;

- 2025-08-07 11:49:41 відбулась транзакція з переказу,, коштів у сумі51900 ірн на оплату послуг «SPA CHERNIVTSI»;

- 2025-08-07 13:54:30 відбулась транзакція з переказу коштів у сумі25950 грн на оплату послуг «SPA CHERNIVTSI»;

- 2025-08-07 15:08:08 відбулась транзакція з переказу коштів у сумі25950 ірн на оплату послуг «SPA CHERNIVTSI»;

- 2025-08-07 16:10:49 відбулась транзакція з переказу коштів у сумі25950 грн на оплату послуг «SPA CHERNIVTSI»;

- 2025-08-07 16:29:54 відбулась транзакція з переказу коштів у сумі1038 грн на оплату послуг на АЗС «WOG 2108» Чернівці;

- 2025-08-07 18:00:22 відбулась транзакція з переказу коштів у сумі51900 грн на оплату послуг «SPA CHERNIVTSI»;

- 2025-08-07 21:11:50 відбулась операція зі зняття коштів у сумі 20000грн. з банкомату АТ КБ «Приватбанк» №CACV7040, що розташований заадресою:Чернівецька обл., с. Мамаївці, вул. Шевченка, 214.

При цьому, під час останнього зняття грошових коштів наявнефотозображення ОСОБА_3 .Таким чином, востаннє заволодіння грошовими коштами потерпілоговідбулося в селі Мамаївці Чернівецького району Чернівецької області.(м.к.п.85-87, 103-107том1)

Як вбачається із Витягу із наказу №73 від 21.03.2023 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), з якого вбачається, що матрос ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення з 21.03.2023 року. Матрос ОСОБА_3 приступив до виконання службових обов`язків за посадою гранатометника 3 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти2 ротиморської піхоти в/ч НОМЕР_1 з 21.03.2023 року. (м.к.п.20том1)

Судом встановлено, що факт самовільного залишення військової частини підтверджується,внесеними відомостями до ЄРДР за № 62023050010004503 відносно ОСОБА_3 за правовою кваліфікацією ч.5 ст.407 КК України.(м.к.п.3 том1)

Актом службового розслідування від 15.09.2023 н.п. Дачне, встановлено, що матрос ОСОБА_3 , гранотометник, 3-говідділення морської піхоти 3-го взводу морської піхоти 2-гої роти морськоїпіхоти військової частини НОМЕР_1 самовільно залишив військову частину,зокрема 23 серпня 2023 року близько 08 години під час перевірки особовогоскладу за місцем розташування військової частини НОМЕР_1 в районі виконаннязавдань за призначенням була виявлена відсутність ОСОБА_3 . Згідно висновку, матром ОСОБА_3 , гранатометник 3-го відділенні морської піхоти 3-го взводу морської піхоти 2-гої роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , порушив вимоги ст.17,19,65,68 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВІР, ст.6,11,12,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних СЧил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XІV та ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил Українеи, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, що мало прояв у неповерненні з лікування до місця розташування військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_4 в зазначений час та відсутності на службі без поважних причин по теперішній час, унаслідок чого в його діях вбачаються ознаки військового кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України від 05.04.2001 №2341-III.(м.к.п.11-14том1)

- Довідкою -доповіддю від 23.08.2023 № 3404 командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_22 , за фактом самовільного залишення військового частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_23 , про те, що 23.08.2023 близько 8 години під час перевірки особового складу за місцем розташування в/ч НОМЕР_1 в районі виконання завдань за призначенням була виявлена відсутність матроса ОСОБА_23 , який вибув на лікування та не повернувся до місця служби в зоні виконання завдань за призначенням. (м.к.п.15том1)

- Витягом із наказу №195 від 21.09.2023 командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) про результати службового розслідування, з підстав самовільного залишення місця служби ОСОБА_3 , що мало прояв у неповерненні з лікування до місця розташування військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_4 в зазначений час та відсутності на службі без поважних причини по теперішній час в умовах воєнного стану , внаслідок чого в його діях вбачаються ознаки військового кримінального правопрушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України. Накладено дисциплінарне стягнення -сувора догана. (м.к.п.16-17том1)

- Витягом із №228 від 23.08.2023 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), з якого вбачається, що матрос ОСОБА_3 з 23.08.2023 визнаний таким, що самовільно залишив військову частину, та призупинені будь-які виплати на карткові рахунки, знятий з продовольчого забезпечення з 24.08.20223.(м.к.п.21)

Таким чином, розглянувши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що вина ОСОБА_3 вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 та ч.5 ст.407 КК України, доведена повністю.

Дані, здобуті під час дослідження в судовому засіданні вищезазначених письмових доказів, наданих стороною обвинувачення та допиту потерпілого і свідків обвинувачення узгоджуються між собою та з матеріалами кримінального провадження всукупності.

Оцінюючи доводи захисника про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України у зв`язку із загибеллю його рідного брата під час виконання військового обов`язку в серпні 2025 року, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Як установлено судом, ОСОБА_3 самовільно залишив військову частину 23 серпня 2023 року, тоді як його брат загинув у серпні 2025 року, зі слів сторони захисту, тобто майже через два роки після вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення.

Отже, зазначена захисником обставина виникла після вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та об`єктивно не могла бути причиною самовільного залишення військової частини обвинуваченим в серпні 2023 року. Крім того, сама по собі загибель близького родича після вчинення кримінального правопорушення не є передбаченою законом самостійною підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 407 КК України.

За таких обставин суд доходить висновку, що наведені захисником доводи не дають підстав для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, а питання про врахування зазначеної обставини під час призначення покарання підлягає вирішенню з урахуванням вимог статей 65-67 КК України та всіх установлених у справі обставин.

В той же час, винуватість ОСОБА_3 у вчинених злочинах повністю знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду .

Судом установлено, що ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , 23.08.2023 самовільно залишив військову частину, розташовану в Донецькій області, та після проходження лікування до місця проходження військової служби без поважних причин не повернувся. Таким чином, ОСОБА_3 був відсутній на військовій службі з 23.08.2023 понад три доби, в умовах воєнного стану, чим учинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

20.03.2026 ОСОБА_3 було затримано працівниками поліції у зв`язку з підозрою у вчиненні іншого кримінального правопорушення. У подальшому ухвалою слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області щодо нього було обрано запобіжний захід, унаслідок чого його фактичну відсутність на військовій службі було припинено з незалежних від нього обставин.

Крім того встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, а саме привласнив офіційний документ - банківську картку потерпілого ОСОБА_9 , діючи з корисливих мотивів.

Крім того, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану. Зокрема, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно заволодів грошовими коштами, що належали потерпілому ОСОБА_9 , у сумі 453 228 грн, які перебували на банківському рахунку останнього та були доступні за допомогою його банківської картки. У подальшому обвинувачений використав викрадені кошти на власні потреби, зокрема для оплати розваг.

Таким чином, суд доходить висновку, що в сукупності ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 та ч. 5 ст. 407 КК України. З огляду на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень він підлягає кримінальному покаранню в межах санкцій відповідних статей КК України з дотриманням вимог закону про кримінальну відповідальність.

Мотиви призначення покарання

Вирішуючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та нетяжких злочинів відповідно, вчинених проти власності особи (ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України), а також кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби в умовах воєнного стану (ч.5 ст.407 КК України), та зважає на всі обставини справи, дані про особу обвинуваченого.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відноситься щире каяття.

Обставин, які б обтяжували їй покарання, судом не встановлено і прокурором не заявлено.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом враховується те, що останній вчинив два тяжкі злочини та відповідно один нетяжкий злочин.

Однак обвинувачений раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, свою вину визнав частково, окрім винуватості за ч.5 ст.407 КК України, розкаявся у вчиненні крадіжки, на утриманні має малолітню доньку 2018 р.н., не одружений , не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується з хорошої сторони, шкоду потерпілому не відшкодував, вибачення не просив.

При цьому суд враховує також конкретні обставини вчинення злочинів, оосбу обвинуваченого, правову позицію прокурора, думку потерпілого, який має претензії майнового характеру до ОСОБА_3 у розмірі 453 228 грн., та який просив призначити покарання обвинуваченому в межах санкції статей, та з огляду на всі обставини, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.

Разом з тим, суд вважає доцільним призначити покарання передбачене санкцією зазначених статтей і в цілому призначає реальне покарання за статями 185 ч.4, 407 ч.5 та ч.1 ст.357КК України, на підставі ст.70 ч.1 КК України, у виді позбавлення волі строком на 6 років, що на думку суду буде необхідним та достатнім для йоговиправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.

При вирішенні цивільного позову у кримінальному провадженні суд зазначає наступне.

У межах даного кримінального провадження цивільним позивачем ОСОБА_7 , інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_8 , заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи, що в судовому засіданні встановлено факт завдання ОСОБА_3 майнової шкоди ОСОБА_7 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а розмір заподіяної шкоди підтверджений дослідженими судом доказами, суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

ОСОБА_3 надаючи покази в судовому засіданні пояснив, що дійсно витратив на розваги грошові кошти в сумі 453 228 грн, які належали потерпілому ОСОБА_9 та до цього часу не повернуті. Грошовими коштами потерпілого незаконно заволодів. Водночас зазначив, що наразі не має коштів і фінансової можливості відшкодувати завдану шкоду ОСОБА_7 .

Положеннями ч.2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Як передбачено ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У частині 1 ст.1166 ЦК України зазначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, з урахуванням установлених у судовому засіданні обставин та наведених вище мотивів, суд доходить висновку, що завдана кримінальним правопорушенням майнова шкода в розмірі 453 228,00 грн. підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь цивільного позивача ОСОБА_7 .

Мотиви інших рішень.

Раніше застосований запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави слід залишити без змін до набрання вироком законної сили. На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк перебування її під вартою з моменту його фактичного затримання 20.03.2026, із розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання стосовно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 100, 337, 348, 369-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 та ч.5 ст.407 КК України та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;

- за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання до відбуття ОСОБА_3 у виді позбавлення волі строком на 6 (років) років.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк перебування його під вартою з моменту його фактичного затримання 20.03.2026, із розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання у вигляді позбавлення волі рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 20.03.2026.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній - тримання під вартою до вступу даного вироку в законну силу.

Після набрання вироком законної сили речові докази, а саме:

-DVD диск із надписом «Verbatim», що знаходиться як доказ в кримінальному провадженні №12025262110000223 від 24.10.2024р. - залишити в матеріалах кримінального провадження. (а.с.м.к.п.88 -89 том 1)

- CD диск із надписом «Verbatim», що знаходиться як доказ в кримінальному провадженні №12025262110000223 від 24.10.2024р. - залишити в матеріалах кримінального провадження. (а.с.м.к.п.106 - 107 том 1)

- DVD диск із надписом «Alerus», що знаходиться як доказ в кримінальному провадженні №12025262110000223 від 24.10.2024р. - залишити в матеріалах кримінального провадження. (а.с.м.к.п.122-123 том 1)

Цивільний позов ОСОБА_7 , інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задольнити. (а.с..20-22)

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 453 228 (чотириста п`ятдесят три тисячі двісті двадцять вісім) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням лише резолютивної частини вироку.

Суддя: ОСОБА_1