Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №718/2009/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/2009/26

Провадження 2/718/887/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Кіцмань справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивованим тим, що з початку 2008 року до 10.07.2023 року проживав разом із відповідачкою ОСОБА_2 у цивільному та зареєстрованому шлюбі.

У шлюбі сторони мають двох доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначав, що 16.06.2023 року у справі № 718/1883/23 з нього стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також позивач вказав, що 13.05.2026 року за результатами розгляду його заяви, поданої до служби у справах дітей Неполоковецької селищної ради, було надано висновок щодо вирішення спору про визначення місця проживання малолітньої дитини — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки селища Неполоківці. Відповідно до вказаного висновку визнано за доцільне визначити місце проживання дитини разом із батьком — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач стверджує, що на даний час його донька — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом із ним та перебуває на його утриманні.

З посиланням на відповідні правові норми просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 06.07.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача ОСОБА_5 подав до суду заяву, в якій просив провести підготовче судове засідання за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти проведення судового засідання без фіксування його технічними засобами. Додаткових заяв та клопотань по суті позову немає.

Відповідачка ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце його проведення була повідомлена належним чином у порядку, передбаченому статтями 128, 130 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Ухвалою суду від 21.08.2026 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Відповідачка ОСОБА_2 про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, що підтверджується відповідними доказами, наявними у матеріалах справи. У судове засідання не з`явилася, заяв чи клопотань до суду не подавала, відзиву на позовну заяву не надала.

Згідно з положенням ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що відповідно до судового наказу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16.06.2023 року у справі № 718/1883/23 з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 04.03.2015 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , про що 23.10.2014 року складено актовий запис про народження № 30.

28.05.2026 року позивачем проведено зміну реєстрації місця проживання дочки ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме знято з реєстрації в селищі Неполоківці Чернівецького району Чернівецької області та зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2026/008727983 від 28.05.2026 року.

Згідно з висновком служби у справах дітей Неполоковецької селищної ради про вирішення спору щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженим рішенням виконавчого комітету Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області від 13.05.2026 року № 37/5, за результатами оцінки умов проживання, бажання дитини, потреб сім`ї, а також спроможності кожного з батьків утримувати дитину та піклуватися про неї, орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

На даний час ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з батьком ОСОБА_1 та перебуває на його утриманні.

Також матеріали справи містять розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 72415350, з якого вбачається, що ОСОБА_1 частково сплачував аліменти на користь ОСОБА_6 .

Будь яких інших доказів сторонами не надано, як і не здійснено заяв про неможливість подачі будь-яких доказів, а також не заявлялися клопотання про їх витребування.

Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до положень ст.51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Обов`язок батьків по утриманню своїх дітей виникає з моменту народження дитини і зберігається до досягнення ним повноліття і являє собою як моральний, так і правовий обов`язок батьків.

Сам факт народження дитини покладає на батьків обов`язки, зокрема, щодо її утримання.

Згідно з ч.1 ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до положень ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

З урахуванням предмета цього спору, яким є припинення стягнення аліментів на утримання дитини, визначальне значення для правильного вирішення справи є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

Відповідно до ст. 273 СК, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Як встановлено судом, зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 186/126/21 (провадження № 2/0186/7/22) та від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц (провадження № 61-3738св22).

З наведеного вбачається, що факт проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком — ОСОБА_1 , з якого на користь матері стягуються аліменти на утримання цієї дитини, є істотною обставиною, що має юридичне значення для вирішення питання про припинення стягнення аліментів.

Враховуючи зазначене, а також загальні засади регулювання сімейних відносин і способи захисту сімейних прав, порушене право позивача підлягає захисту шляхом припинення примусового стягнення аліментів на користь відповідачки на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Аліменти є періодичними платежами, спрямованими на забезпечення поточних потреб дитини. У зв`язку з тим, що з 28.05.2026 року дитина фактично проживає разом із батьком — ОСОБА_1 та перебуває на його утриманні, подальше стягнення аліментів на користь відповідачки не відповідає фактичним обставинам та призначенню аліментів як коштів на утримання дитини.

За таких обставин подальше перерахування відповідачці аліментів за період, протягом якого дитина з нею не проживає та фактично перебуває на утриманні позивача, є необґрунтованим.

З огляду на викладене, примусове стягнення аліментів на користь відповідачки на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягає припиненню з 28.05.2026 року — з моменту фактичної зміни місця проживання дитини та переходу її на утримання батька.

Частиною 2 статті 141 ЦПК України регламентовано, що у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, ст.ст.84, 180, 182, 184, 191, 273 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13,81, 141, 206, 211, 247, 263, 264, 265, 354, 430 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Припинити з 28.05.2026 стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі судового наказу по справі № 718/1883/23 від 15.06.2023.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення не проголошувалося на підставі ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія НОМЕР_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2

Відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП – НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3

Суддя Василь Скорейко