Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №646/8853/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/8853/26

Провадження № 2/646/5233/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий – суддя Серпутько Д.Є.,

за участі секретаря судового засідання – Соболь Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою, поданою представником ОСОБА_1 адвокатом Лисенком Андрієм Олександровичем до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла вказана позовна заява, подана представником ОСОБА_1 адвокатом Лисенком Андрієм Олександровичем до Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, в якій останній просить суд:

- визнати виконавчий напис, який вчинив 08.07.2020 року Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, що зареєстрований в реєстрі за № 10804 про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», код ЄДРПОУ 41346335, заборгованості за кредитним договором в розмірі 66070 гривень таким, що не підлягає виконанню та стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що при вчиненні виконавчого напису було порушено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України; сума заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією є по суті оспорюваною сумою та такою, що не визнана позивачем як безумовна, що є обов`язковим для вчинення виконавчого напису нотаріусом. вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями не вбачається за можливе.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 04.08.2026 суд забезпечив позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, який вчинив 08.07.2020 року Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та зареєстрований в реєстрі за № 10804 у виконавчому провадженні № 62631709, яке знаходиться на виконанні у Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», код ЄДРПОУ 41346335, заборгованості в розмірі 66070 гривень.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 04.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 04.08.2026 клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лисенка А.О. про витребування доказів задоволено. Постановлено витребувати з Житомирського обласного державного нотаріального архіву (код ЄДРПОУ 25755656, адреса місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. М. Сціборського, 6-А) матеріали справи щодо виконавчого напису, який вчинив 08.07.2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, зареєстрованого в реєстрі за № 10804, а також копії сторінок з реєстру нотаріальних дій які містять інформацію про час та факт вчинення нотаріальної дії, яку здійснив приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович. Витребувано у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (адреса робочого місця: 02002, м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, 15-А, секція «Б», офіс 144) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 62631709, а саме: виконавчого напису, який вчинив 08.07.2020 року Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, що зареєстрований в реєстрі за № 10804 та кредитного договору.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, повідомлені належним чином, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги просили задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, 30.09.2026 від представника відповідача надійшло до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в якій останній просить суд відмовити у відшкодуванні понесених витрат на правничу допомогу або зменшити розмір відшкодування понесених витрат на правничу допомогу до мінімального розміру, виходячи з принципів розумності, справедливості та співмірності та розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача.

Третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про час та місце судового розгляду неодноразово повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, пояснення щодо позову, заяви чи клопотання до суду не надходили.

Третя особа Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомила. 06.08.2026 на виконання ухвали суду від 04.08.2026 надала до суду: договір про надання кредиту № 3059787 від 26.12.2019 укладений між позивачем та відповідачем, а також виконавчий напис, який вчинив 08.07.2020 року Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, що зареєстрований в реєстрі за № 10804.

Крім того, на виконання ухвали про витребування доказів від 04.08.2026 Житомирським обласним державним нотаріальним архівом 08.09.2026 надано до суду матеріали справи щодо виконавчого напису, який вчинив 08.07.2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, зареєстрований в реєстрі за № 10804.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, не здійснювалось згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.07.2020 року Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович вчинив виконавчий напис № 10804 про звернення стягнення з позичальника ОСОБА_1 на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованості за кредитним договором № 3059787 від 26.12.2019 в загальному розмірі 66070,00 грн.

На підставі виконавчого напису, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна 22.07.2020 року відкрила виконавче провадження № 62631709.

Згідно постанови Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 01.09.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20 відсотків, відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідності до ст. 68, 70 Закону України "Про виконавче провадження" на користь стягувача, у першу чергу: витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 1000,00 гривень.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити у вчиненні виконавчого напису.

Відповідно до п. 3.1, 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Аналіз підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальній дій, дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в кредитному договорі адресу.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку, може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження №14-84цс19).

Згідно з позицією Верховного Суду, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Приватному нотаріусу та суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, наявності нотаріально посвідченого кредитного договору.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін.

Відтак, вказана норма «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та на яку посилається у нотаріальному напис приватний нотаріус, застосуванню не підлягає, оскільки була визнана незаконною та нечинною.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Згідно з правовим висновком, викладеним в Постанові Велика Палата Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Зазначене вище дає підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.

Положеннями ст. 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у правомірності вчинення ним вказаної дії, безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис без додержання вимог, встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат», чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження наявності підстав для вчинення виконавчого напису та стягнення заборгованості, а надані позивачем докази - не спростовані.

Таким чином, наявні правові підстави для визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому суд керується правовими висновками Верховного Суду з цього питання, викладеними в постановах від 08.09.2021 у справі № 201/6498/20, від 08.09.2021 у справі № 206/2212/18, від 28.01.2020 у справі № 910/16664/18, від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18.

Згідно п .8 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Разом з тим, відповідно до норм статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

З урахуванням зазначених вище норм, підстав для скасування заходів забезпечення позову цим судовим рішенням, суд не вбачає.

Щодо сплати судового збору суддя зазначає наступне.

Статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» зазанчено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Враховуючи викладене, слід стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Крім того відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 533,00 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Щодо стягнення з відповідача заявлених представником позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог представник відповідача надав суду: Договір №1 про надання правничої (правової) допомоги від 13.07.2026 укладений між адвокатом Лисенко А.О. та ОСОБА_1 , акт виконаних робіт (надання послуг) від 05.10.2026 до договору № 1 про надання правничої (правової) допомоги від 13.07.2026, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ДП №3576, ордер, квитанцію від 05.10.2026 року про сплату 7000,00 грн.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо в визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни (предмету) позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд, враховуючи наявність письмового клопотання представника ТОВ «Алекскредит» про відмову у відшкодуванні або зменьшення вказаних витрат, дійшов висновку, що оцінюючи обґрунтованість позовної заяви та заяви позивача в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн, в контексті положення частини четвертої статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, - що заявлена представником позивача сума є неспівмірною. Крім того, судом також враховано, що раніше позивачу адвокатом Лисенко А.О. з аналогічних правових питань вже неодноразово надавались послуги з правничої допомоги.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягають витрати на правову (правничу) допомогу позивача у сумі 3000,00 грн., з огляду на характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру.

Керуючись ст.ст. 2-4, 89, 133, 137, 141, 259, 265, 263-265, 272, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Виконавчий напис, який вчинив 08.07.2020 року Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, що зареєстрований в реєстрі за № 10804 про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», код ЄДРПОУ 41346335, заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 66070 гривень – визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 533 (п`ятсот тридцять три) гривні 00 копійок та витрати на правову (правничу) допомогу у сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Представник позивача: адвокат Лисенко Андрій Олександрович, адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛЕКСКРЕДИТ", адреса: 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Якова Самарського, будинок 12А, код ЄДРПОУ: 41346335;

Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35;

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, адреса: 02002, м.Київ, вул. Ованеса Туманяна, 15-А, секція «Б», офіс 144, РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Д.Є. Серпутько