Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №646/11393/26
Суддя: Блага І. С.
Справа № 646/11393/26
№ провадження 2/646/6428/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2026 року м.Харків
Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Благої І.С.,
за участі секретаря судового засідання – Левченко В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача
Представниця позивача - адвокат Клімук А.О. звернулась до суду в інтересах позивача з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений 29.08.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.08.2020 року між позивачем та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зроблено відповідний актовий запис №2556 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Подружні відносини між сторонами припинені. Основна причина розпаду сім`ї це відсутність взаєморозуміння і взаємоповаги, стали частими сварки. Вже тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування. На даний час позивач та відповідачка проживають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують.
Рух справи
Ухвалою судді від 16.09.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Відповідачка подала до суду заяву, в якій зазначила, що заявлені позивачем вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , 29.08.2020 року ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_2 , про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було внесено актовий запис № 2556. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини не змінено.
Дітей від шлюбу сторони не мають.
З доводів позивача, викладених у позовній заяві, випливає, що шлюбні відносини між сторонами припинились, сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет і не підтримують зв`язок. Збереження сім`ї і подальше спільне проживання є неможливим.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Згідно з ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 24 Сімейного кодексу України (СК) передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 56 СК кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 110 СК, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Згідно з ст. 112 СК суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з чинним законодавством основною засадою шлюбу є вільна згода чоловіка та жінки на перебування у шлюбних відносинах.
Відповідно, ключовим в даній категорії справ є наявність волевиявлення позивача на розірвання шлюбу з відповідачем.
Суд встановив, що сімейне життя позивача та відповідача не склалось, розірвання шлюбу відповідає інтересам позивача.
Подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, порушувати засади його добровільності та фактично означати примушування позивача до його збереження, у зв`язку з чим може призвести до порушення права позивача на свободу та особисту недоторканність.
Враховуючи наведене, суд задовольняє позов.
Розподіл судових витрат
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме з відповідачки на користь позивача стягуються витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 206, 260, 247, 354 ЦПК України, ст. ст. 104, 110-112 СК України,-
УХВАЛИВ:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29.08.2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 2556.
Шлюб припиняється у день набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.
Копію рішення, яке набрало законної сили, направити до відділу реєстрації актів цивільного стану м. Харкова для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про реєстрацію шлюбу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя І.С. Блага
Оригінал: reyestr.court.gov.ua