Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №635/7797/20 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/7797/20

Провадження № 1-кп/635/282/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220780000447 від 21 серпня 2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Манченки Харківського району Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України,

за участю:

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

21 серпня 2020 року близько 06:30 години на території між сел. Спартаси Харківського району Харківської області та сел. Травневе Харківського району Харківської області неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи біля лісопосадки, яка розташована поблизу вул. Ботанічної між зазначеними населеними пунктами, побачив потерпілу ОСОБА_7 , після чого у нього виник раптовий злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті вказаній особі.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер та наслідки своїх дій, передбачаючи реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді настання смерті та бажаючи їх настання, з цією метою неповнолітній ОСОБА_3 , діючи умисно, збив з ніг потерпілу ОСОБА_7 , а саме: ударив ззаду своїм коліном ноги по лівій нозі під коліно останньої, внаслідок чого ОСОБА_7 від удару не втрималась на ногах та впала вперед на коліно лівої ноги. Після чого неповнолітній ОСОБА_3 наніс два удари ножом з білою рукояткою в область правої бічної поверхні життєве важливого органу - шиї, у її верхній третині.

Після удару ножом потерпіла ОСОБА_7 затулила рану долонею своєї правої руки, і в цей час неповнолітній ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, наніс вказаним ножом ще два удари потерпілій ОСОБА_7 в область тильної поверхні її правої кисті у ділянці 1-ої п?ясної кістки, при цьому нічого не пояснюючи та не вступаючи у діалог з останньою.

Внаслідок протиправних дій неповнолітнього ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_7 почала відбиватись від нього своєю сумкою, і в цей час неповнолітній ОСОБА_3 наніс їй ще два удари вказаним ножом по життєве важливому органі - тулубу, а саме по спині з метою умисного протиправного заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_7 , тим самим завершивши виконання всіх умисних дій, які він вважав достатніми для заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_7 .

У подальшому неповнолітній ОСОБА_3 , вчинивши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, побачив, що внаслідок його умисних дій не настала смерть потерпілої ОСОБА_7 через нанесення ним останній неглибоких ран та її активний супротив, з метою уникнення відповідальності втік з місця вчинення кримінального правопорушення, тим самим не закінчивши кримінальне правопорушення з причин, які не залежали від його волі, при цьому спричинивши потерпілій ОСОБА_7 відповідно до висновків експертів № 09-2748/2020 від 03 вересня 2020 та № 09-3300/2020 від 28 жовтня 2020 року наступні тілесні ушкодження:

- різані рани на правій бічній поверхні шиї у верхній третині та тильній поверхні правої кисті у ділянці проекції 1-ої п?ясної кістки, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров?я, тривалість якого перевищує 6-ть днів, але не перевищує 3-х тижнів (21 день), згідно п.п.2.3.1 «а», 2.3.3. «Правил судово медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров?я України № 6 від 17 січня 1995 року;

- синці на передній поверхні шиї, практично на всьому протязі, з розповсюдженням на праву бічну поверхню шиї, яремну ямку та тіло грудини, на зовнішній поверхні лівого стегна у середній третині та у ділянці нижнього полюсу лівого надколінку, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, відповідно до п.п. 2.3.2 «б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров?я України № 6 від 17 січня 1995 року.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, щиро розкаявся та пояснив про обставини вчинення кримінального правопорушення так як викладено вище у даному вироку. Так, ОСОБА_3 пояснив, що влітку 2020 року близько 06:45-7:00 години шов лісосмугою в напрямку місця свого проживання в сел. Спартаси Харківського району Харківської області. По дорозі він побачив потерпілу. В цей момент у нього виник умисел, направлений на спричинення смерті потерпілій. Він підійшов до потерпілої, зробив їй підніжку, внаслідок чого вона впала. Після чого він наніс потерпілій близько чотирьох ударів ножом. Удари ножом наносив хаотично. Потерпіла запитувала його, що він робить, проте він мовчав. Коли він побачив кров, він злякався та перестав наносити потерпілій удари. Після чого він залишив місце вчинення кримінального правопорушення та пішов додому.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, повністю доводиться сукупністю досліджених під час судового розгляду таких доказів.

Показаннями допитаної під час судового розгляду потерпілої ОСОБА_7 , яка пояснила таке. 21 серпня 2020 року біля 07:00 годин вона прямувала на маршрутку в сел. Спартаси Харківського району Харківської області. ОСОБА_3 йшов попереду неї. Вона обігнала його. В цей момент ОСОБА_8 напав на неї ззаду. Він зробив їй підніжку, внаслідок чого вона впала. Після чого ОСОБА_8 почав наносити їй удари ножом. Він наніс їй два удари ножом в область шиї, вона прикрилася рукою. Після чого ОСОБА_8 наніс їй два удари ножом в руку та 2 удари ножом в спину. При цьому ОСОБА_8 мовчав. Після нанесення ударів ОСОБА_8 пішов. Вона намагалася встати, подзвонила чоловіку, який приїхав до неї і вони разом поїхали до лікарні.

Показаннями допитаного під час судового розгляду свідка ОСОБА_9 , який пояснив таке. Влітку 2020 року біля 06:00 години його дружина ОСОБА_7 пішла на роботу. Через 10 хвилин дружина зателефонувала йому та повідомила, що її поранили ножом. Він побіг до дружини. Коли він прибув на місце події, він побачив дружину, яка трималася за шию руками. Він подзвонив сусіду, який приїхав на автомобілі. Вони викликали швидку допомогу та поліцію, після чого поїхали до медпункту. Біля медпункту вони очікували швидку допомогу та поліцію. У дружини була гематома на шиї. Дружина пояснила, що до неї підійшов чоловік, зробив їй підніжку, внаслідок чого вона впала. Після чого чоловік наніс їй не менше чотирьох ударів ножом.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, а саме: дослідження письмових та речових доказів. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім. Щире каяття обвинуваченого виражається у визнанні винуватості в обсязі обвинувачення та відвертому визнанні своєї провини, наявному відчутті сорому за свою поведінку та її осуд, що за думкою суду виключає формальний характер каяття.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, неодружений, не працює, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 517 від 27 жовтня 2020 року ОСОБА_3 страждає на хронічне психічне захворювання у формі легкої розумової відсталості, відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_3 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_3 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Судом також встановлено, що на момент вчинення злочину неповнолітній ОСОБА_3 виховувався тільки матір`ю, в родині, де є старша дочка, проживав також з бабусею, яка мала на нього позитивний вплив, потреби неповнолітнього задовольнялися частково, матеріально-побутові умови були незадовільні, квартира потребувала ремонту. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати обвинуваченого ОСОБА_10 померла, з батьком ОСОБА_3 родинних зв`язків не підтримує. 03 листопада 2022 року рішенням виконавчого комітету Люботинської міської ради ОСОБА_3 надано статус дитини-сироти та призначено ОСОБА_11 піклувальником над неповнолітнім дитиною-сиротою. На теперішній час ОСОБА_3 проживає з батьком піклувальника ОСОБА_12 та матір`ю піклувальника ОСОБА_13 . Умови проживання задовільні, має власну кімнату та місце для навчання.

Згідно повідомлення ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області інформація про конфлікти з батьками чи законними представниками не надходила. ОСОБА_3 на обліку сектору ювенальної превенції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області не перебував.

Згідно повідомлення Центру соціальних служб Люботинської міської ради, обвинувачений перебував в Центрі як особа із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з 03 листопада 2022 року по 26 липня 2023 року.

За повідомленням Служби у справах дітей Люботинської міської ради ОСОБА_3 перебував на обліку служби у справах дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорсткого поводження, у зв`язку з ухиленням матері від виконання своїх батьківських обов`язків.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення, думку потерпілої щодо міри покарання обвинуваченому, яка просила призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі, яку виклала в письмовій заяві, позицією прокурора про можливість призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст.ст. 69,75,104 КК України, психічний стан обвинуваченого, який страждає на хронічне психічне захворювання у формі легкої розумової відсталості, а також поведінку обвинуваченого після вчинення злочину. Виходячи з наявності обставин, які пом`якшують покарання, відсутності обставин, які обтяжують покарання, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, позиції потерпілої, а також приймаючи до уваги вік обвинуваченого на момент вчинення злочину – 15 років, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням до обвинуваченого ч. 1 ст. 69 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 115 КК України, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Суд також враховує досудову доповідь відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , складену 11 березня 2025 року представником уповноваженого органу з питань пробації, з якої вбачається, що обвинувачений за місцем мешкання характеризується позитивно, алкогольні напої та наркотичні речовини не вживає, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній, виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе за умови здійснення нагляду з застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, виконання рекомендованих заходів, спрямованих на мінімізацію ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та за наявності мотивації і готовності до змін самого обвинуваченого. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, представник уповноваженого органу з питань пробації вважає за доцільне покласти на нього додатковий обов`язок, передбачений п.5 ч.3 ст. 76 КК України, а саме виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки».

Враховуючи досудову доповідь, думку потерпілої щодо міри покарання обвинуваченому, яка просила призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі, а також ту обставину, що обвинувачений вчинив злочин вперше, до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягувався, з огляду його негативне ставлення до вчиненого злочину, осуду своїх дій, законослухняну поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, що значно знижує суспільну небезпечність особи обвинуваченого, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого ст.ст. 75, 104 КК України – звільнення від відбування покарання з випробовуванням при здійсненні контролю за поведінкою обвинуваченого у відповідності до ст. 76 КК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов потерпілою не заявлений.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 22 серпня 2020 року, який продовжений ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2020 року до 21 листопада 2020 року.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді п`яти років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.4 ст. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки».

Зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання за даним вироком строк попереднього ув`язнення з 21 серпня 2020 року по 22 серпня 2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання за даним вироком строк цілодобового домашнього арешту за період з 23 серпня 2020 року по 21 листопада 2020 року з розрахунку три дні цілодобового арешту за один день позбавлення волі.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 02 вересня 2020 року, на предмет, візуально схожий на ніж з пластиковою рукояткою білого кольору, розміром рукоятки 11 см, розміром леза 13 см.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 02 вересня 2020 року, на футболку з написом «Нью Йорк» бірюзового кольору, спортивні штани темно-синього кольору з написом «Еверласт».

Речові докази – футболку з написом «Нью Йорк» бірюзового кольору, спортивні штани темно-синього кольору з написом «Еверласт», після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_3 .

Речовий доказ – ніж з пластиковою рукояткою білого кольору, розміром рукоятки 11 см, розміром леза 13 см, після набрання вироком законної сили, знищити.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя - ОСОБА_1