Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №635/7264/26 — Харківський районний суд Харківської області

07.10.26

Справа № 635/7264/26

Провадження № 2/635/7079/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«07» жовтня 2026 рокуселище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Савченка Д.М.,

секретаря судового засідання – Устіч О.Л.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Губарєва Лілія Анатоліївна,

відповідач 1 – ОСОБА_2 ,

відповідач 2 – ОСОБА_3 ,

третя особа – Друга державна нотаріальна контора Харківського району,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Друга державна нотаріальна контора Харківського району, про скасування арешту з майна, —

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Губарєва Л.А. звернулася до Харківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Друга державна нотаріальна контора Харківського району, в якій просить скасувати арешт з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , накладений ухвалою народного судді Харківського районного суду Харківської області від 21 грудня 1990 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача – ОСОБА_4 , після смерті якого у Харківській районній державній нотаріальній конторі було заведено спадкову справу № 603/2005. До складу спадкового майна входить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємицею першої черги за законом та на законних підставах завершує оформлення спадкових прав на вказане майно. Проте при зверненні до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину позивачу стало відомо про наявність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження (арешт) № 5565394 від 29.08.2007 року (архівний номер), внесеного Другою державною нотаріальною конторою Харківського району на підставі ухвали народного судді Харківського районного суду Харківської області Россолова В.В. від 21 грудня 1990 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/3 частину жилого будинку.

Позивач наголошує, що вказаний арешт на будинок АДРЕСА_1 було накладено помилково, оскільки цивільно-правовий спір у 1990 році стосувався зовсім іншого нерухомого майна – житлового будинку АДРЕСА_2 , в якому проживали та на частку якого претендували ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Крім того, внаслідок історичної зміни поштової нумерації будинку родини ОСОБА_6 (номери 4, 8, а згодом остаточно 10) та відсутності будь-якого відношення ОСОБА_5 до будинку АДРЕСА_1 , обтяження безпідставно заблокувало майно спадкодавця ОСОБА_4 . Оскільки згідно з довідкою суду від 09.07.2026 року цивільної справи за 1990 рік в архіві суду не збереглось та вона фізично відсутня, позивач позбавлена можливості вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову в порядку ст. 158 ЦПК України, що унеможливлює отримання свідоцтва про право на спадщину та порушує її конституційні права як спадкоємця.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 липня 2026 року відкрито провадження у даній справі.

Позивач та її представник – адвокат Губарєва Л.А. у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином, подали до суду заяви, в якіх підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили справу розглянути за їх відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином за зареєстрованими адресами місця проживання, відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подали.

Представник третьої особи – Другої державної нотаріальної контори Харківського району в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяв чи заперечень не надав.

Враховуючи неявку всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, встановив такі фактичні обставини та дійшов наступних висновків.

Згідно з актом від 31 жовтня 1967 року та довідкою радгоспу ім. Калініна від 12 березня 1992 року ОСОБА_4 (батько позивача) правомірно збудував та викупив житловий будинок у АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після його смерті у Харківській районній державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу № 603/2005. Спадкоємцями першої черги за законом були його діти – ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ). Відтак, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті батька.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 479547790 від 29 травня 2026 року, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер 5565394 від 29.08.2007 року (архівний номер), зареєстрований Другою державною нотаріальною конторою Харківського району на підставі ухвали (определения) народного судді Харківського районного суду Харківської області Россолового В.В. від 21 грудня 1990 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/3 частину жилого будинку.

Як вбачається з копії ухвали народного судді від 21.12.1990 року, арешт накладався як захід забезпечення позову у спорі між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Разом з тим, з відомостей Виконавчого комітету Безлюдівської селищної ради Харківського району № 351 від 04 червня 2026 року встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали та претендували на частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як житловий будинок АДРЕСА_1 належав родині ОСОБА_6 .

Згідно з відповіддю Харківського районного суду Харківської області від 09 липня 2026 року № 11-02/137/2026, за результатами перевірки алфавітних покажчиків реєстрації цивільних справ за 1990-1991 роки справи, в яких відповідачем є ОСОБА_5 , до Харківського районного суду не надходили та не зареєстровані, матеріали справи у суді відсутні.

Відповідно до довідки КП «Харківське районне БТІ Безлюдівської селищної ради» № 1359/1360 від 27 травня 2026 року, станом на 31 грудня 2012 року право приватної власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не реєструвалося, відомості про наявність заборони чи арешту в матеріалах інвентаризаційної справи відсутні.

З листа Харківської районної державної нотаріальної контори вбачається, що наявність вказаного чинного обтяження (арешту) позбавляє нотаріуса правової можливості видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи безперешкодно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 317, 319, 321 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно обмежений у його здійсненні. Згідно зі ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання майном.

Згідно зі ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 15.05.2013 року у справі № 6-26цс13, вимоги спадкоємця, які ґрунтуються на його праві на спадщину щодо арештованого майна, за наявності перешкод в оформленні спадкових прав розглядаються в судовому порядку як захист порушеного цивільного права шляхом зняття арешту з майна.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що тривале збереження обтяжень на майно за відсутності реального судового чи виконавчого провадження, правових підстав та претензій третіх осіб покладає на особу надмірний індивідуальний тягар та порушує справедливий баланс між інтересами суспільства та фундаментальними правами власника (справи «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Враховуючи, що накладений ще у 1990 році ухвалою народного суду захід забезпечення позову у справі, якої фізично не існує в архіві суду, обмежує нерухоме майно спадкодавця, до якого відповідачі не мають жодних правомірних претензій, а будь-які виконавчі або судові провадження відсутні, наявність нескасованого арешту створює очевидні та непереборні перешкоди для оформлення позивачем спадкових прав.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 16, 317, 319, 321, 391, 1216, 1218, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, —

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Друга державна нотаріальна контора Харківського району, про скасування арешту з майна — задовольнити повністю.

Скасувати арешт нерухомого майна – житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , накладений ухвалою народного судді Харківського районного суду Харківської області від 21 грудня 1990 року (номер запису про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: 5565394 від 29 серпня 2007 року).

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач 2: ОСОБА_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа: Друга державна нотаріальна контора Харківського району, місцезнаходження: 62433, Харківська область, Харківський район, м. Люботин, вул. Слобожанська, буд. 24/1, код ЄДРПОУ 23141447.

СуддяД.М. Савченко