Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №635/9463/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/9463/26

Провадження № 2/635/8320/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Бобко Т.В.,

секретар судового засідання – Загайко Г.Я.,

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство «Універсал Банк»,

представник позивача – Мєшнік Костянтин Ігорович,

відповідач – ОСОБА_1 ,

представник відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач АТ «Універсал банк» звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11 липня 2020 року в розмірі 73703,66 гривень та судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що monobank - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проєкту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Онбординг – встановлення ділових відносин з клієнтом, починаючи з травня 2020 року відбувається, зокрема дистанційно шляхом: відеоверифікації працівником банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; за спрощеною процедурою через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга – переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

11 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 11 липня 2020 року. Своїм підписом на Анкеті-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент її підписання ознайомився з текстом Умов і правил, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб та інших додатків, повністю зрозумів їхній зміст, погоджується з викладеним, розуміє свої права та обов`язки. Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. Окрім того, в анкеті зазначено наступне: «6. Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний підпис) обов`язковими при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом «Clyuch», яка буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з Договором. Також я визнаю, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного/ удосконаленого електронного підпису. 11. Усе листування щодо цього Договору прошу здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору».

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 30000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .

Згідно із тарифами пільговий період за карткою становить 62 дні (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі), пільгова відсоткова ставка становить 0,00001% річних, розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами – 4% від заборгованості (не менше 100 гривень, але не більше залишку заборгованості), базова відсоткова ставка – 3,1% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості), збільшена відсоткова ставка – 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).

АТ «Універсал банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених умовами Договору та в межах встановленого кредитного ліміту.

В свою чергу, відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі). Отже, у порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за умовами кредитного договору не виконав.

Станом на 03 травня 2026 року у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором перевищило 90 днів, у зв`язку з чим відбулось істотне порушення клієнтом своїх зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою, банк 03 травня 2026 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

На залишок простроченої заборгованості банк нарахував неустойку, передбачену тарифами.

Станом на 14 липня 2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором становить 73703,66 гривень, та складається з:

- 65436,86 гривень загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

- 8266,80 гривень заборгованості за пенею.

Оскільки відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів банку, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Аргументи учасників справи

22 вересня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування відзиву зазначає таке.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, на підтвердження своїх вимог позивач надав до суду копію Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 11 липня 2020 року, Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, форми підтвердження електронного документу до Анкети та до Запевнення, розрахунок заборгованості, виписки по рахункам, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» та Тарифи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, банк надав розрахунок заборгованості, в якому зазначив, що за договором без номера від 11 липня 2020 року, укладеним з ОСОБА_1 , утворилась заборгованість на загальну суму 73703,66 гривень. Водночас позивач надає довідку про встановлення кредитного ліміту в сумі 30000,00 гривень. Отже, з наявних у справі доказів неможливо встановити дійсну суму заборгованості. Правові підстави та обґрунтування заборгованості в сумі 73703,66 гривень в матеріалах справи відсутні.

Правовідносини, які виникли між сторонами, відносяться до договірних і, насамперед, регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України та умовами укладеного між ними договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, вказав, що відповідач у порушення умов вказаного договору не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором (не сплатив мінімальні щомісячні платежі), сплата яких передбачена пунктом Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал банк», у зв`язку з чим утворилася заборгованість по кредиту в загальній сумі 73703,66 гривень.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал банк» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати щомісячних мінімальних платежів, пені і комісії та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк», відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, конкретний розмір процентної ставки, сплату щомісячних мінімальних платежів та їх розмір, а також про розмір, порядок нарахування і сплати штрафів і пені, наданий банком Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини 1 статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період – з часу виникнення спірних правовідносин, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Законом визначено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

До матеріалів позовної заяви позивач долучив Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» в редакції від 27 листопада 2021 року, тобто в редакції яка набрала чинності вже після підписання анкети-заяви. Проте докази того, що відповідач ознайомлений та погодився саме з даною редакцією Умов і правил, в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, ні Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк», ні Тарифи, ні Паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідача. Не підписані вони також і цифровим підписом, оскільки на вказаних документах відсутня буквено-цифрова комбінація та відсутні докази видачі одноразового цифрового ідентифікатора, його отримання відповідачем та підписання за допомогою нього паспорту споживчого кредиту.

Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 11 липня 2020 року не містить жодних даних про умови кредитування, зокрема не містить умов щодо встановлення конкретного розміру кредитного ліміту, його суми та конкретного розміру відсотків. В Анкеті-заяві лише зазначено, що клієнт просить «встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку», тоді як саме «у мобільному застосунку» доказів волевиявлення відповідача про встановлення конкретної суми кредитного ліміту позивач не надав.

Так само як і не надав доказів того, що відповідач взагалі встановлювала додаток monobank та підписувала в ньому Умови, Тарифи й будь-які інші документи за допомогою цифрового підпису.

Представник АТ «Універсал банк» у позовній заяві зазначав, що факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі Анкети-заяви відповідач висловила свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку monobank шляхом застосування електронного цифрового підпису.

Разом з тим, наявні у справі форми підтвердження електронного документу до Анкети-заяви та до Запевнення Клієнта свідчать лише про підписання двох конкретних документів - самої Анкети-заяви та Запевнення Клієнта, але жодним чином не підтверджують підписання відповідачем безпосередньо Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк», Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису.

В матеріалах справи також відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк», Паспорту споживчого кредиту monobank та Тарифів.

Враховуючи наведене, відсутні підстави вважати, що відповідач була ознайомлена саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту.

Крім того, доказів того, чи було задоволено заяву відповідача та відкрито поточний рахунок, чи було видано йому за цим договором платіжний інструмент (банківську картку) у спосіб, що дозволяє однозначно встановити отримання ним такої картки, та чи встановлено відповідний кредитний ліміт і на яку саме суму, матеріали справи не містять. Позивач лише декларує, що відповідач «отримав розрахункову карту», проте жодних документів про факт її видачі та отримання саме ОСОБА_1 не надав.

Надані позивачем документи, що містяться в матеріалах справи, не можуть бути визнані складовими укладеного між сторонами договору, а в матеріалах справи відсутні будь-які інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту та видачу кредитної картки.

Твердження позивача про встановлення кредитного ліміту відповідачу не підтверджено жодним документом, зі змісту позовної заяви взагалі не зрозуміло яку суму кредитного ліміту було встановлено.

Крім того, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що банк нараховував і списував проценти. Всього було списано 9082,39 гривень процентів, а оскільки сторони не погоджували розмір процентів, зокрема анкета-заява не містить умов щодо суми процентів, порядку їх нарахування та списання, списання процентів є неправомірним.

Списання процентів за рахунок збільшення кредитного є неправомірним з огляду на таке.

В Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 11 липня 2020 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді комісії та неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, як і відсутній чіткий розмір процентної ставки, погоджений сторонами безпосередньо в Анкеті-заяві.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги стягнення заборгованості крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на паспорт споживчого кредиту, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ “Універсал Банк”, які розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms, як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ “Універсал Банк”, які розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що саме цей Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» розумів відповідач ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Договору про надання банківських послуг в АТ «Універсал банк».

Паспорт споживчого кредиту за програмою “Чорна картка monobank”, не може бути прийнято до уваги, оскільки зі змісту цього паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

За таких обставин саме по собі підписання відповідачем Анкети-заяви та Запевнення Клієнта без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» стягнення з нього відсотків, пені, штрафів та комісії не доводить та не обґрунтовує.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, банком нараховувались відсотки за ставкою 37,2% річних, які, за п. 5.22 Розділу ІІ Умов, списувались за рахунок збільшення кредитного ліміту, внаслідок чого заявлене позивачем «тіло кредиту» фактично складається не лише із суми реально отриманих відповідачем кредитних коштів, а й із процентів та інших нарахувань, не погоджених сторонами в Анкеті-заяві.

Оскільки в Анкеті-заяві від 11 липня 2020 року строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, конкретна процентна ставка не узгоджена, позивачем неправомірно та безпідставно списувалися кошти за рахунок збільшення кредитного ліміту в рахунок погашення відсотків за користування кредитом.

Крім того, згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період.

ОСОБА_1 , призваний до лав ЗСУ 26 травня 2022 року, має УБД з 12 вересня 2023 року та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 НГУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Отже, проценти за користування кредитом не повинні нараховуватися.

Відтак, підстав для стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом не має.

Отже, оскільки позивачем не доведений факт укладання з відповідачем договору позики, а також відкриття йому поточного рахунку, встановлення кредитного ліміту за ним та використання відповідачем грошових коштів, підстави для задоволення позову відсутні.

Крім того, згідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 вересня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача АТ «Універсал Банк» - Мєшніка К.І., в якій він вказав, що позивач не погоджується з доводами відповідача і правовою оцінкою, викладеною у відзиві, та вважає за необхідне викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення з огляду на таке.

Щодо укладення договору та приєднання боржника до Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифів за карткою Monobank шляхом підписання Анкети-Заяви, представник позивача зазначає таке.

До позовної заяви були додані такі докази, що підтверджують факт укладення договору про надання банківських послуг від 11 липня 2020 року: копія Анкети-Заяви до Договору про надання банківських послуг; Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank; Витяг з Тарифів за карткою Monobank; розрахунок заборгованості; деталізована виписка про рух коштів по картковому рахунку; довідка про наявність рахунку; довідка про встановлення кредитного ліміту.

Окрім цього, в позовній заяві надане посилання на офіційний інтернет ресурс АТ «Універсал Банк», а саме: https://www.monobank.ua/terms, де у вільному доступу опубліковані Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank.

Умови опубліковані і є безперервно доступними у їх поточній редакції, а також архів редакцій за весь період існування, зокрема в чинній на момент укладення договору між позивачем та відповідачем. На момент укладення договору чинною була редакцію умов від 29 червня 2020 року (посилання на вказану редакцію: https://monobank.ua/terms?file=umovy-2020-06-29.pdf).

Умови у вказаній редакції (від 29 червня 2020 року) доступні на сайті банку з моменту набуття їх чинності, а отже відповідач мав безперешкодний доступ до них в момент укладення Договору та в подальшому. Вказані умови є офіційним документом, що затверджений рішенням правління АТ «Універсал Банк» протокол № 23 від 24 червня 2020 року у якості додатку № 95 до розпорядження № 49 р від 22 серпня 2013 року. При внесення змін в Умови, на сайті розміщується нова затверджена протоколом редакція, а попередня залишається доступною в публічному просторі на сайті в незмінному вигляді.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк зобов`язаний мати власний веб-сайт та розміщувати на ньому інформацію, визначену законами, нормативно-правовими актами Національного банку України, а також нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Банк несе відповідальність за актуальність та достовірність інформації, розміщеної на його веб-сайті.

Отже, актуальність та дійсність інформації з сайтів банків обумовлена вимогами закону. В доповнення до цього, представник позивача надав Умови і правила обслуговування фізичних осіб в редакції від 29 червня 2020 року, що діяла на момент підписання договору.

В Анкеті-заяві, Умовах і правилах надання банківських послуг, Тарифах, Таблиці обчислення вартості кредиту та паспорті споживчого кредиту, які разом становлять укладений між позивачем та відповідачем Договір про надання банківських послуг, містяться всі істотні умови договору, у тому числі умови про процентну ставку, пеню, штрафи, умови та строк повернення кредиту згідно зі статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору, а перелічені документи формують Договір про надання банківських послуг в АТ «Універсал банк», з чим погодився відповідач шляхом підписання Анкети-заяви.

Представник позивача звертає увагу, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Пунктом 6 Анкети-заяви відповідач просить вважати його власноручний підпис або його аналоги (у тому числі удосконалений електронний підпис – УЕП) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку. З цією метою засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який буде використовуватися УЕП у мобільному додатку для засвідчення дій. А також визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у т. ч. підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним з використання простого електронного підпису або УЕП.

Отже, підписанням відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (037FFE1E0E5A438ACDED40F0A046C5DCB9F674491BE7AEB844BEFF5408399AA0D4), яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису.

На виконання статті 9 Закону України “Про споживче кредитування” та статті 15 Закону України “Про захист прав споживачів” першим кроком при реєстрації у мобільному додатку “Monobank” є ознайомлення споживача з умовами надання банківських послуг, для чого банк надає особі примірники Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, які містять посилання на паспорт споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту та тарифи.

З метою підтвердження згоди споживача із умовами надання банківських послуг у момент реєстрації АТ «Універсал банк» генерує і відправляє на вказаний особою мобільний номер OTP-пароль. Фактом підтвердження згоди є введення споживачем у мобільному додатку “Monobank” OTP-паролю, який попередньо був надісланий банком на зазначений номер.

Відповідач повідомив про свою згоду з умовами надання банківських послуг, які надає АТ «Універсал банк» за Договором про надання банківських послуг “Monobank”, у підтвердження чого у мобільному додатку відповідачем було введено OTP-пароль, який попередньо був надісланий на зазначений ним мобільний номер.

Успішно пройшовши процедуру ідентифікації, Відповідач 11 липня 2020 року успішно пройшов процедуру верифікації та підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг MONOBANK | Universal Bank.

З наведеного алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим.

Отже, підписанням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 11 липня 2020 року, а також засвідчив, що він повідомлений банком у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на наведене, у випадку коли особа не дає згоди з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку “Monobank” шляхом накладення електронного підпису, тоді застосунок “Monobank” не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку “Monobank”. Проведення будь-яких операцій без такого підтвердження не є можливим.

Без погодження у мобільному застосунку “monobank” з Умовами і правилами надання банківських послуг не є можливий вхід у головне меню застосунку “Monobank”. А без переходу у головне меню застосунку жодна особа не має технічної можливості проводити будь-які фінансові операції, у тому числі отримання кредиту у вигляді кредитного ліміту.

Використання кредитних коштів підтверджується випискою, отже боржник намагається приховати фактичні обставини справи, що погодився з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку “monobank”, бо інакше він не мав би взагалі технічної можливості користуватися додатком “monobank” жодним чином.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Щодо підтвердження наявності та розміру заборгованості відповідними належними, допустимими та достатніми доказами представник позивача вказав, що виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнт.

З Деталізованої виписки про рух коштів по картковому рахунку відповідача та розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався отриманою кредитною карткою та частково погашав утворену заборгованість, але станом на момент подання позову має заборгованість перед АТ «Універсал банк» у розмірі 73703,66 гривень.

Згідно з пунктом 3 Анкети-заяви до Договору відповідач просив встановити йому кредитний ліміт на суму вказану у мобільному додатку. Погодився з тим, що пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,2 % на місяць. Решта умов визначені в Договорі та Тарифах. Окрім того, відповідач погодився з тим що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, а також з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт боржника складає 30000 гривень, баланс складає - (мінус) 43703,66 гривень, тобто заборгованість складає 73703,66 гривень.

Ця заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 30000 гривень та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 43703,66 гривень.

Овердрафт - (мінус) 43703,66 гривень виник таким чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, платежі розстрочки.

Крім того, як вбачається із деталізованої виписки про рух коштів по картці, відповідачем було оформлено 1 заяву послуги «Кредит готівкою» на загальну суму 15000 гривень.

«Кредит готівкою» це послуга, за якою банк надає клієнту кредит з метою здійснення переказу на поточний рахунок клієнта, відкритий в будь-якому українському банку, на строк, визначений у заяві, а клієнт зобов`язується повернути суму кредиту та сплатити комісію за надання фінансового інструменту і відсотки у складі щомісячних платежів.

Дані послуги оформлюються у мобільному додатку «Monobank» та затверджуються електронним цифровим підписом. Відповідно до умов користування для списання щомісячного платежу, клієнт має поповнити карту на суму регулярного платежу, якщо на рахунку недостатньо коштів, то сума регулярного платежу списується в овердрафт. Клієнт доручає банку здійснювати погашення заборгованості щомісячно шляхом безакцептного (договірного) списання банком з поточного рахунку основної картки клієнта суми щомісячного платежу відповідно до умов кредитного договору. В разі відсутності на поточному рахунку клієнта власних коштів, банк має право здійснити списання суми щомісячного платежу за рахунок встановленого на поточному рахунку клієнта кредитного ліміту (збільшення заборгованості за поточним рахунком).

Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 8061997,77 гривень, та зроблено витрат по картці на суму 8135701,43 гривень. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута банку становить 73703,66 гривень (8135701,43 гривень – 8061997,77 гривень = 73703,66 гривень). Всі поповнення використовувалися відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому повернутими їх вважати не можна.

У зв`язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла заборгованість.

В свою чергу поповнення які проводив відповідач свідчать про те, що відповідач усвідомлював, що винен банку кошти, які використав з кредитного ліміту, а отже повною мірою розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів.

Водночас, сума регулярного платежу відноситься до тіла кредиту, оскільки банк надав кошти у користування, а клієнт їх виплачує відповідно до договору. Оскільки кошти на погашення цих послуг відповідач не вносив, заборгованість за тілом кредиту зростала.

Рух справи

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 вересня 2026 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача АТ «Універсал Банк» Мєшнік К.І. у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Сікорська І.С. в судове засідання не з`явилася, у відзиві просила розглядати справу без участі сторони відповідача.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 11 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

ОСОБА_1 також погодився з тим, що анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | UnivегsаlВаnк, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.uа/tегms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.uа/ratеs, складають договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови.

Зі змісту анкети-заяви слідує, що відповідач, підписуючи заяву, просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на його ім`я, а також просив встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,2% на місяць. Решта умов, передбачених частиною 1 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в Договорі та Тарифах.

Крім того ОСОБА_1 беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту; погодився з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

У пункті 6 анкети-заяви зазначено про те, що відповідач просить вважати його власноручний підпис або його аналоги (у тому числі удосконалений електронний підпис – УЕП) обов`язковим під час здійснення операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку, засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 037FFE1E0E5A438ACDED40F0A046C5DCB9F674491BE7AEB844BEFF5408399AA0D4, який буде використовуватися УЕП у мобільному додатку для засвідчення його дій.

ОСОБА_1 визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Відповідач підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним з використанням простого електронного підпису або УЕП.

Пунктом 10 анкети-заяви ОСОБА_1 надав право та доручив АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих в АТ «Універсал Банк», без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань перед АТ «Універсал Банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком.

Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дату народження, РНОКПП, дані щодо видачі паспорта, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус. В анкеті-заяві містяться фото сканованих сторінок паспорта ОСОБА_1 .

Відповідач підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені їх копії відповідають оригіналу та надана ним інформація/документи є повною і достовірною у всіх відношеннях.

Відповідно до довідки про наявність рахунку від 14 липня 2026 року, ОСОБА_1 була видана кредитна картка № НОМЕР_3 , рахунок № НОМЕР_4 , тип рахунку – чорна картка, статус картки активна до 02/29.

Зі змісту довідки про розмір встановленого кредитного ліміту слідує, що за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11 липня 2020 року ОСОБА_1 був встановлений кредитний ліміт 30000,00 гривень.

З долучених до матеріалів справи руху коштів по картці від 14 липня 2026 року та руху коштів по картці від 23 вересня 2026 року слідує, що відповідач отримував кредитні кошти, користувався ними та протягом тривалого періоду часу частково виконував зобов`язання щодо їх повернення.

Крім того, 07 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал банк» з заявою клієнта № N20.30.0022540691, в якій просив надати йому кредит на таких умовах: вид кредиту – кредит до завтра; тип кредиту – кредит; мета отримання кредиту - на споживчі цілі; сума кредиту – 15000,00 гривень; день погашення відсотків - кожні 30 календарних днів; строк користування кредитом 365/366 календарних днів (календарний рік); день повернення кредиту: останній день строку користування кредитом, тобто відповідне число і місяць року, наступного за роком отримання кредиту; процентна ставка – 109,50% річних; номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 4441114408069712.

Заява клієнта № N20.30.0022540691, підписана ОСОБА_1 шляхом накладання удосконаленого електронного підпису за допомогою відкритого ключа: 037ffe1e0e5a438acded40f0a046c5dcb9f674491be7aeb844beff5408399aa0d4.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором від 11 липня 2020 року станом на 14 липня 2026 року становить 73703,66 гривень, яка складається з:

- 65436,86 гривень заборгованості за тілом кредиту;

- 8266,80 гривень заборгованості за пенею.

До матеріалів справи банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, затверджені Протоколом Правління № 46 від 24.11.2021, що набувають чинності з 27.11.2021, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Крім того, відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_5 , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 26 травня 2022 року, а саме призваний у Збройні Сили України на підставі Указу Президента України № 342/2022 від 17 травня 2022 року, та з 26 травня 2022 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_6 .

12 вересня 2023 року ОСОБА_1 отримане посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_7 .

Як слідує з довідки № 1692/1958 від 21 серпня 2024 року, виданої військовою частиною НОМЕР_6 , ОСОБА_1 в періоди з 30.06.2022 по 27.04.2023, з 08.03.2023 по 02.04.2023, з 10.04.2023 по 08.05.2023, з 10.05.2023 по 06.10.2023, з 12.10.2023 по 08.11.2023, з 14.11.2023 по 04.03.2024, з 17.03.2024 по 21.08.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Згідно з довідкою від 22 серпня 2026 року № 25/122/1/2-469, виданою 2 корпусом Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військової частини НОМЕР_8 , старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_8 – 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 11 серпня 2026 року по теперішній час.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з вимогами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

ОСОБА_1 в анкеті-заяві зазначив, що просить вважати його власноручний підпис або його аналоги (у тому числі удосконалений електронний підпис – УЕП) обов`язковим під час здійснення операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку, засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 037FFE1E0E5A438ACDED40F0A046C5DCB9F674491BE7AEB844BEFF5408399AA0D4, який буде використовуватися УЕП у мобільному додатку для засвідчення його дій. Також визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Відповідач підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним з використанням простого електронного підпису або УЕП. Підтвердив, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України.).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Судом встановлено, що 11 липня 2020 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання сторонами анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, що по суті є укладенням договору про надання банківських послуг «Monobank» від 11 липня 2020 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 . Водночас суд враховує, що відповідач не заперечує підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 11 липня 2020 року, а заперечує лише підписання Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк», Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга – це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

За змістом статті 1056-1ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 4 статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.

У постанові Великої палати ВС від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), яка є релевантною стосовно порядку укладання договору кредиту, зазначено, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що за відсутності належних та допустимих доказів погодження умов договору, банк має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Тому, за відсутності підпису відповідача в умовах та правилах обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, відсутні підстави вважати, що надані позивачем умови і правила, які датовані 24 листопада 2021 року та за відсутності доказів, що відповідач з ними ознайомився при підписанні анкети-заяви від 11 липня 2020 року, є достатнім доказом укладення договору кредиту на тих умовах, які там зазначені.

У матеріалах справи також наявні копії тарифів, паспорту споживчого кредиту, в яких викладені основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, санкції за порушення зобов`язань, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, які мають бути підписані споживачем його електронним підписом, але на вищевказаних документах відсутній підпис відповідача.

Проте, посилання відповідача на те, що анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 11 липня 2020 року не містить жодних даних про умови кредитування, а відкриття поточного рахунку, встановлення кредитного ліміту, отримання ним картки та правомірність списання коштів за рахунок збільшення кредитного ліміту в рахунок погашення відсотків за користування кредитом не підтверджено належними доказами, суд вважає безпідставними, виходячи з такого.

Анкета-заява ОСОБА_1 від 11 липня 2020 року, яка містить паспортні та анкетні дані відповідача, також містить прохання відповідача відкрити йому поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на його ім`я та встановлення кредитного ліміту на суму, зазначену в мобільному додатку та відомості щодо кредитного ліміту, який становить 3,2% на місяць та буде нараховуватися у разі виходу з пільгового періоду – 62 дні. Також в анкеті-заяві міститься посилання на те, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, а також, що про зміну доступного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Крім того ОСОБА_1 доручив АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих в АТ «Універсал Банк», без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань перед АТ «Універсал Банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком.

Отже, сторонами погоджені істотні умови договору про надання банківських послуг від 11 липня 2020 року, зокрема встановлення кредитного ліміту, його зміну, розмір процентної ставки та порядок списання коштів з рахунків.

Відкриття рахунку та видача відповідачу картки підтверджується довідкою про наявність рахунку від 14 липня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 була видана кредитна картка № НОМЕР_3 , рахунок № НОМЕР_4 , тип рахунку – чорна картка, статус картки активна до 02/29.

Відповідно до довідки про розмір встановленого кредитного, за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11 липня 2020 року ОСОБА_1 був встановлений кредитний ліміт 30000,00 гривень.

Водночас суд враховує, що відповідачем жодних заяв до АТ «Універсал Банк» про непогодження зі зміною кредитного ліміту не подавалось.

Як слідує з виписки руху коштів по картці у період з 11 липня 2020 року по 01 липня 2026 року ОСОБА_1 активно користувався карткою, проводив нею розрахунки, знімав кошти, поповнював картку та користувався кредитом банку «кредит до завтра».

Отже, надана позивачем виписка з банківського рахунку відповідача є належним доказом отримання ним коштів, оскільки відображає рух коштів та доводить користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання ним своїх обов`язків з погашення кредиту.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписка з банкового рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Верховний Суд у справі № 554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором

Виписка з особового карткового рахунку відповідача свідчить, що умови укладеного сторонами кредитного договору позивачем були виконані, відповідач активно користувався кредитними коштами.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти на умовах анкети заяви до договору в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що АТ «Універсал Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором від 11 липня 2020 року станом на 14 липня 2026 року становить 73703,66 гривень, яка складається з:

- 65436,86 гривень заборгованості за тілом кредиту;

- 8266,80 гривень заборгованості за пенею.

Водночас, відповідачем надані відомості про його перебування на військовій службі з 26 травня 2022 року.

Так, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідно до абзацу 5 статті 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», особливий період – період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому неодноразово продовжено, останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 596/2026 від 13 липня 2026 року з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, оголошено проведення загальної мобілізації строком на 90 діб та в подальшому неодноразово продовжено, останній раз Указом Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 597/2026 від 13 липня 2026 року з 2 серпня 2026 року строком на 90 діб.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Так, відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_5 , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 26 травня 2022 року, а саме призваний у Збройні Сили України на підставі Указу Президента України № 342/2022 від 17 травня 2022 року, та з 26 травня 2022 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_6 .

12 вересня 2023 року ОСОБА_1 отримане посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_7 .

Як слідує з довідки № 1692/1958 від 21 серпня 2024 року, виданої військовою частиною НОМЕР_6 , ОСОБА_1 в періоди з 30.06.2022 по 27.04.2023, з 08.03.2023 по 02.04.2023, з 10.04.2023 по 08.05.2023, з 10.05.2023 по 06.10.2023, з 12.10.2023 по 08.11.2023, з 14.11.2023 по 04.03.2024, з 17.03.2024 по 21.08.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Згідно з довідкою від 22 серпня 2026 року № 25/122/1/2-469, виданою 2 корпусом Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військової частини НОМЕР_8 , старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_8 – 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 11 серпня 2026 року по теперішній час.

Надані відповідачем документи суд оцінює як такі, що підтверджують наявність у ОСОБА_1 пільг щодо нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом у розумінні пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Аналізуючи відомості наданих позивачем виписок руху коштів по картці відповідача від 14 липня 2026 року та руху коштів по картці від 23 вересня 2026 року, суд зазначає, що АТ «Універсал банк» здійснило списання процентів за кредитом за спірним кредитним договором за період з 26 травня 2026 року по 01 липня 2026 року на загальну суму 18000,27 гривень, що відображено у виписці у графі «деталі операції».

Враховуючи викладе, суд висновує, шо позовні вимоги в частині стягнення відсотків з 26 травня 2022 року за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11 липня 2020 року у розмірі 18000,27 гривень не підлягають задоволенню, оскільки на ОСОБА_1 поширюються положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», щодо не нарахування процентів за користування кредитом.

Водночас суд враховує, що застосування приписів пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду № 642/548/21 (провадження № 61-9565св22) від 18 січня 2023 року, та у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18) від 26 грудня 2018 року.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 ЦК України.

За таких обставин, суд висновує, що позовні вимоги АТ «Універсал Банк» є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача суму заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 47436,59 гривень.

Щодо стягнення заборгованості за пенею

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина 1 статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05 години 00 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на теперішній час.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом, яким крім іншого, просить стягнути з відповідача заборгованість за пенею нарахованою, як слідує з наданої позивачем виписки про рух коштів по картці відповідача, у період дії воєнного стану, а саме з 01 лютого 2026 року та 01 липня 2026 року, відповідно ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати пені у період дії в Україні воєнного стану, а тому суд висновує про відмову в задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за пенею у розмірі 8266,80 гривень.

Щодо розподілу витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору

Згідно з платіжним дорученням № 60196494130 від 03 серпня 2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом, АТ «Універсал Банк» пред`явило вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості за кредитним договором) на суму (ціну позову) 73703,66 гривень, тоді як суд виснував про часткове задоволення заявлених вимог на суму 47436,59 гривень, що становить 64,36% від ціни позову.

За наведених обставин та відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1713,52 гривень (2662,40 х 64,36%).

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 10,12,13,81,89,133,141,259,279,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» суму заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11 липня 2020 року в розмірі 47436 (сорок сім тисяч чотириста тридцять шість) гривень 59 (п`ятдесят дев`ять) копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 1713 (одна тисяча сімсот тринадцять) гривень 52 (п`ятдесят дві) копійки.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал банк», код ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Оленівська, будинок № 23.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_9 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Бобко