Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №645/9452/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/9452/26

Провадження № 3/645/1453/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді Алтухової О.Ю.,

секретар судових засідань – Півінська С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженки м.Харкова, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 05.09.2026 о 01.00 год. за адресою АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України та ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 05.09.2026 за адресою мешкання забризкав старшого брата газовим балончиком та втік в невідомому напрямку.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, 07.10.2026 через канцелярію суду подала заяву, в якій вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, визнала повністю. Щодо обставин справи пояснила, що протягом останніх двох років самостійно виховує двох дітей, а під час виникнення конфлікту між братами перебувала на роботі у нічну зміну, через що з об`єктивних причин була позбавлена можливості безпосередньо контролювати їхню поведінку та вплинути на ситуацію. Враховуючи щире каяття, визнання вини та характер вчиненого правопорушення, просила визнати справу малозначною обмежившись усним зауваженням та проводити розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов`язковою, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП неприбуття в судове засідання особи, що притягається до відповідальності за ст. 184 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду справи за її відсутності.

Суд, враховуючи вище викладене, вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 Сімейного Кодексу України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні. одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей закріплена у ст. 184 КУпАП.

Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. Об`єктивна сторона відповідного правопорушення, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 163938 від 22.09.2026 року; копією рапорту ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області про реєстрацію ЄО № 21839 від 05.09.2026 року; копією заяви ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 05.09.2026 року; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з копією паспорта останнього; копією пояснень ОСОБА_1 від 21.09.2026 року з копією паспорта останньої.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин.

Згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 22 КУПАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , суд вважає можливим звільнити її від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за малозначністю і оголосити усне зауваження, оскільки діяння, вчинене нею, хоча і містило в собі юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, дії ОСОБА_1 суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна.

Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 184, 283, 284 КУпАП, суд, –

п о с т а н о в и в:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та обмежитись усним зауваженням, на підставі ст. 22 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю. Алтухова