Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №634/1141/26 — Сахновщинський районний суд Харківської області

Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа №: 634/1141/26

Провадження № 3/634/432/26

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року

Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Єрьоміна О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

До Сахновщинського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 773762 від 17.09.2026 року згідно якого 17.09.2026 року о 08.02 год по вул. Шевченка в сел. Сахновщина Харківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом FORD FOCUS д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер, показник 1,07%, з яким водій був згоден, чим порушив п. 2.9 а ПДР України.

У судове засідання з`явився правопорушник, провину не визнав та пояснив, що дійсно 17.09.2026 року о 08.02 год по вул. Шевченка в сел. Сахновщина Харківської області керував транспортним засобом FORD FOCUS д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції, які не повідомили про причину зупинку його транспортного засобу. На вимогу працівника поліції пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер, який показав результат 1,07%, з яким не погодився та виявив бажання пройти освідування у медичному закладі. По приїзду до Сахновщинської лікарні працівником поліції було повідомлено правопорушнику про відсутність спеціального технічного приладу (перебуває на повірці), за допомогою якого проводиться огляд лікарем, запропоновано проїхати до «Кегичівської ЦЛ», від чого правопорушник відмовився.

Заслухавши правопорушника, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 773762 від 17.09.2026 року, складеного інспектором ВП № 1 Берестинського РВП ГУ НП у Харківській області капітаном поліції Шевченком В.К., 17.09.2026 року о 08.02 год ОСОБА_1 по вул. Шевченка в сел. Сахновщина Харківської області керував транспортним засобом FORD FOCUS д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер, показник 1,07%, з яким водій був згоден, чим порушив п. 2.9 а ПДР України.

Протокол підписано правопорушником без заперечень чи зауважань. Від надання пояснень правопорушник відмовився.

Згідно результатів приладу «Драгер» стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 17.09.2026 року о 08.05 год становив 1,07 %, що також підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яким правопорушник був згоден, про що свідчить його підпис у відповідній графі.

На оглянутому відеозаписі вбачається, що транспортний засіб під керуванням правопорушника було зупинено уповноваженою особою. Про причини зупинки транспортного засобу водію повідомлено не було. У подальшому без зазначення ознак алкогольного сп`яніння, що б викликало сумнів уповноваженою особи щодо керування водієм транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, працівником поліції, який представився «інспектором поліції Шилиною» було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що правопорушник погодився. У подальшому після проведення освідування ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції проїхати до медичного закладу виявив згоду на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Працівником поліції Шилиною повідомлено, що огляд буде проводитися у «Сахновщинській ЦЛ». По приїзду до лікарні інспектор поліції Шилина самостійно близько 08.13 год зайшов до приміщення лікарні, де йому повідомили про відсутність лікаря, уповноваженого на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, та повідомлено, що лікар прибуде десь о 08.30 год., але інспектором Шилиною було повідомлено правопорушника, який знаходився на вулиці, про відсутність спеціального технічного приладу (перебуває на повірці), за допомогою якого проводиться огляд лікарем, запропоновано проїхати до «Кегичівської ЦЛ», від чого правопорушник відмовився.

Тобто з викладеного вбачається, що дії правопорушника та його бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі є по суті не згодою із результатом, який було встановлено на місці зупинки транспортного засобу.

Слід зазначити, що дані відеозапису не відображають у правопорушника зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 чітко відповідав на поставлені запитання, ввічливо, спокійно та впевнено себе поводить, його поведінка є адекватною та відповідала заданій обстановці.

Слід окремо звернути увагу також на те, що весь перебіг подій: зупинка транспортного засобу, освідування водія на стан алкогольного сп`яніння, роз`яснення водію щодо неможливості проведення огляду у «Сахновщинській ЦЛ» було проведено інспектором поліції Шилиною, тоді як протокол про адміністративне правопорушення складався інспектором ВП № 1 Берестинського РВП ГУ НП у Харківській області капітаном поліції Шевченком В.К.

Не зважаючи на відмову ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення у зв`язку з порушенням правопорушником п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9.аПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 3 розділу І цієї Інструкції передбачено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Правова процедура що визначає механізм огляду особи на стан сп`яніння регламентована зокрема статтею 266 КУпАП.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами статті 266 КУпАП, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (Порядок).

Частиною 3 статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Суд розглядає справу виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, суд не вправі самостійно змінювати фабулу правопорушення або додавати нові пункти звинувачення, які не були зазначені уповноваженою особою при складанні протоколу.

У ході судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження твердження інспектора поліції Шилини про відсутність спеціального технічного приладу «Драгар» у медичному закладі – «Сахновщинська ЦЛ», у зв`язку з чим ним безпідставно було запропоновано правопорушнику проходити освідування в «Кегичівській ЦЛ», що суперечить положенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, у частині проведення огляду в найближчому закладі охорони здоров`я у разі незгоди водія транспортного засобу з результатами огляду, проведеного поліцейським.

Суд розцінює дії правопорушника, який виявив бажання на пропозицію уповноваженої особи пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер», за відсутності очевидних ознак алкогольного сп`яніння, не повідомлення правопорушнику про виявлені працівником поліції ознаки алкогольного сп`яніння перед тим, як запропонувати йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, як незгоду правопорушника з результатами приладу «Драгер», а відмову правопорушника від проходження огляду в закладі охорони здоров`я ( Кегичівська ЦРЛ) як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, чим порушується п. 2.5 ПДР України.

Уповноваженою особою не забезпечено належного проходження освідування правопорушника у медичному закладі згідно вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

У даному випадку протокол про адміністративне правопорушення було складено щодо ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.9 а ПДР України, що не знайшло свого підтвердження в ході розгляду даної справи в суді та спростовується викладеними вище даними, у тому числі зафіксованими на відеозаписі. При цьому, ОСОБА_1 не ставилося у вину порушення ним вимог п.2.5 ПДР України, а суд не вправі самостійно змінювати фабулу обвинувачення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

При цьому, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Таким чином інкриміноване ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення, порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху, яка передбачає керування в стані алкогольного сп`яніння, не підтверджено документально, оскільки належним доказом встановлення факту керування в стані алкогольного сп`яніння, відповідно до вимог законодавства, у цьому випадку є акт медичного огляду складений у закладі охорони здоров`я та медичний висновок, даний за результатами такого огляду, так як особа на пропозицію працівника поліції виявила бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Слід також звернути увагу, що у матеріалах справи міститься направлення до «Кегичівської ЦЛ» на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке датовано 17.09.2026 року, вказано час 08.06 год, що не відповідає даним, зафіксованим на боді-камеру уповноваженої особи, де зазначено, що лише о 08.13 год 17.09.2026 року екіпаж поліції разом з правопорушником прибув до «Сахновщинської ЦЛ», де у подальшому інспектором Шилиною було запропоновано проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у «Кегичівській ЦЛ».

При цьому, з оглянутого відеозапису подій, що мали місце 17.09.2026 року, вбачається, що з боку працівників поліції є формальним підходом щодо причини зупинки транспортного засобу та невстановлених ознак алкогольного сп`яніння у правопорушника перед оглядом на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки. Вказані дії не відповідають вимогам закону, адже поліцейський має пересвідчитись у факті керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння чи з ознаками такого сп`яніння. Недопустимою є ситуація, відповідно до якої без належних правових підстав, працівником поліції висувається вимога про проходження огляду, в даному випадку на стан аклогольного сп`яніння.

Системно проаналізувавши положення КУпАП та Інструкції, дослідивши надані суду докази в їх сукупності, суд констатує порушення за вказаних обставин процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Оскільки суд дійшов висновку про недотримання уповноваженою особою процедури проведення огляду правопорушника на стан алкогольного сп`яніння, що тягне за собою визнання його недійсним, іншим доводам не надає правової оцінки.

Доводи правопорушника з урахуванням інших порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення про формальний характер та не відповідність реальним обставинам є слушними, оскільки відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав для зупинки транспортного засобу. Поліцейський зобов`язаний чітко поінформувати водія про конкретну причину зупинки із зазначенням відповідного пункту цієї статті.

Вказані обставини також є суттєвою, оскільки дії працівників поліції регламентуються законом і такі дії мають суворо відповідати нормам Закону.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4, 7 та 11 до Конвенції» ратифіковано вказану Конвенцію.

Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до ч. 1 ст. 17 даного Закону, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилось нічого іншого, як взяти на себе функцію сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагальності процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1 ст. 7 КУпАП, ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Більш того, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.9,33, ч. 1 ст.130, ст.ст.221,247,276,277,283,284 КУпАП, суд, -

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена через Сахновщинський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 10 денний строк, після її винесення, апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повна постанова складена та проголошена 08.10.2026 року.

Суддя: