Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №644/1971/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 644/1971/26

Провадження № 3/644/718/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 жовтня 2026 р. м.Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі :

головуючого судді - Попової В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Плаксій К.А.,

захисника особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності адвоката Полянчука В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Індустріального районного суду міста Харкова в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП – НОМЕР_1 , військовослужбовця, реєстрація місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 11 лютого 2026 року о 21 годині 55 хвилин в м.Харків, просп. Героїв Харкова, 320, керував транспортним засобом ВАЗ 210994, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком № 636 від 17.02.2026 лікаря-нарколога закладу охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ, чим порушив п. 2.9.а. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

За вказаним фактом у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 19.02.2026 серії ЕПР1 № 596150 за ч.1 ст.130 КУпАП. Також в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що свідки не залучались, велась відеофіксація на б/к 470403, 476710, 472781.

В судовому засіданні захисник Полянчук В.Б. просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , мотивуючи свої доводи аналогічно викладеного в клопотанні про закриття адміністративного провадження вх.№22545/26 від 01.06.2026. Зокрема посилався на порушення порядку огляну на стан наркотичного сп`яніння, недопустимість висновку КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» № 363 від 17.02.2026, порушення складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд, вислухавши захисника - адвоката Полянчука В.Б., дослідивши матеріали справи та відеозапис, доходить наступного.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 596150 від 19.02.2026, в ньому наявні всі відомості, передбачені ч.1 ст.256 КУпАП.

Не дивлячись на заперечення захисника Полянчука В.Б. вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провина останнього підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 596150, складеним у відношенні ОСОБА_1 19.02.2026 уповноваженою державою особою (а.с. 1);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 363 від 17.02.2026, виданого КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», згідно якого при огляді 11.02.2026 о 22-45 годині громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній перебував у стані наркотичного (катинони) сп`яніння (а.с. 6);

- відеозаписом з подією за участю ОСОБА_1 .

Згідно рапорту інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Губарєва М., 11.02.2026 за адресою: м.Харків, просп. Героїв Харкова, 320, згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено ТЗ ВАЗ 210994, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який мав ознаки наркотичного сп`яніння згідно спільного Наказу МОЗ/МЗС № 14521735. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря-нарколога. Згідно висновку № 363 від 17.02.2026 ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння. Крім того зазначено, що від водія було відібрано повідомлення про оголошення результатів огляду та повідомлено про права в повному обсязі. Під час складання протоколу, водій ОСОБА_1 не з`явився, на телефонні дзвінки не відповідав. Було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 596150 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 7).

Як вбачається з довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанту поліції Гриненка Ігоря, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних «Інформаційний портал Національної поліції України», отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 29.12.2015 (а.с. 4).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом, в якому містяться фактичні дані про вчинення особою адміністративного правопорушення.

При розгляді адміністративного матеріалу, суд досліджує протокол про адміністративне правопорушення в сукупності з іншими доказами, які додані до нього та містяться в матеріалах справи.

Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів та доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , його захисником суду не надано.

Суд при розгляді адміністративного матеріалу не бере до уваги окремі докази, а дає оцінку як кожному доказу окремо, так й в сукупності.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст.251, ст. ст.256, 265-2, 266, 268 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи.

З врахуванням викладеного протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 серії ЕПР1 № 596150 від 19.02.2026 складено в установленому законом порядку, що відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП.

За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 596150 від 19.02.2026 у відношенні ОСОБА_1 складений за керування останнім транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Що стосується доводів сторони захисту про порушення порядку огляну на стан наркотичного сп`яніння, недопустимість висновку КНП ОКНЛ № 363 від 17.02.2026 суд зазначає таке.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015.

Пунктом 12 глави ІІ діючої Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 , встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився 11 лютого 2026 року о 22 год 45 хв. у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога КНП ХОР «ОКНЛ», що підтверджується висновком № 363, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння (катинони).

Таким чином суд констатує, що порядок проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння проведений відповідно до вимог законодавства.

При цьому суд критично відноситься до заперечень сторони захисту щодо невідповідності часу керування вказаним транспортним засобом, визначеному у протоколі про адміністративне правопорушення та складанні вказаного протоколу суд не може прийняти до уваги з огляду на таке.

У рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» від 23 липня 2009 року ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.

Не кожен дефект певного адміністративного акта, яким є й протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Таким чином, правовий пуризм на відміну від обставин істотного та непереборного характеру завжди призводить до порушення принципу правової визначеності.

На переконання суду вказані неточності у часі складання протоколу про адміністративне правопорушення не є істотним порушенням вимог закону та підставою для того, щоб вважати протокол про адміністративне правопорушення таким, що складено з порушенням вимог КУпАП.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 826/11106/17, від 28 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16, від 25 березня 2020 року у справі № 805/4508/16-а, від 31 березня 2021 року у справі № 620/2520/20.

Крім того із повідомлення про запрошення до підрозділу поліції вбачається, що ОСОБА_1 11.02.2026 повідомлено про необхідність з`явитися до поліції 19.02.2026 о 21-00 годині для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися, що свідчить про відсутність незгоди з діями працівників поліції під час складання ними протоколу та в свою чергу свідчить про умисність його дій та усвідомлення протиправного характеру своїх дій.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) суду не надано.

Зібрані у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.

Отже, наявні в матеріалах справи докази з достатньою повнотою підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

На підставі викладеного, суд вважає безпідставними доводи адвоката Полянчука В.Б. щодо підстав для закриття справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки встановлені судом обставини та досліджені судом докази свідчить про те, що ОСОБА_1 11.02.2026 о 21 год 55 хв. керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Таким чином, доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є необґрунтованими та спростовується наявними в матеріалах справи доказами і його твердження суд розцінює як лінію захисту з тим, щоб уникнути адміністративну відповідальність.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Отже, наявні в матеріалах справи докази з достатньою повнотою підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9.а. Правил дорожнього руху України, а отже вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Суд, при вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі передбаченому санкцією ч.1 ст.130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно положень ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 283-285 КУпАП

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян на користь держави (отримувач коштів ГУК у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету 21081300) у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в особі Державної Судової Адміністрації України (отримувач коштів – ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783; банк отримувача- Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету – 22030106 у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що після набрання даною постановою законної сили у випадку несвоєчасної сплати грошового стягнення (штрафу) у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, передбачено стягнення штрафу у подвійному розмірі у відповідності до ст. ст. 307, 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд міста Харкова.

Суддя В.О. Попова