Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №642/5783/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/5783/25

Провадження № 1-кп/642/32/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025221220000801 від 06.06.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи достеменно обізнаним про введення військового стану починаючи з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, строк дії якого в подальшому продовжувався, у зв?язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, вчинив таємне викрадення чужого майна за таких обставин.

Так, 05.06.2025, в період часу з 08 по 10 годину, точного часу під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_4 знаходився на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де в цей день планувалось виконувати ремонтні роботи. Побачивши на лавці мобільний телефон у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій прямий умисел, діючи в умовах воєнного стану, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись та розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшовши до лавки, де в полімерному пакеті зберігалися особисті речі потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом вільного доступу таємно викрав з пакету з особистими речами потерпілого мобільний телефон марки «Хаоmі Redmi 13», колір Ice blue вартістю 5682 грн 60 коп. відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 8557 від 16.06.2025, а також грошові кошти у сумі 200 гривень, які зберігалися під чохлом мобільного телефону, що належить потерпілому ОСОБА_6 .

У подальшому, ОСОБА_4 разом із викраденим мобільним телефоном залишив територію вказаного подвір?я, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 5882 грн. 60 коп.

Тим самим ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що він дійсно 05.06.2025, близько 8 год. прийшов за адресою: м. Харків, пров. Варениківський, 7, де планувалось виконувати ремонтні роботи, але йому повідомили, що його послуги не потрібні, тоді він на лавці в чемодані на території вказаного домоволодіння побачив мобільний телефон марки «Хаоmі Redmi 13» в чохлі, під яким як пізніше з`ясувалось були ще гроші у сумі 200 грн, тоді він вирішив таємно викрасти вказаний телефон, після чого разом із викраденим майном залишив територію вказаного подвір?я, та розпорядився телефоном та грошима на власний розсуд Додав, що розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які наполягали на розгляді кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежуючись допитом обвинуваченого та вивченням документів, що характеризують особу обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вважає вірною кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він неодружений, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Вимогами ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

За таких обставин суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, відомості про особу винного, та вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Водночас суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи особу винного, який є не судимим, вперше притягається до кримінальної відповідальності, його ставлення до скоєного, що виразилось у щирому каятті та осуді власних дій, відсутність обставин, які обтяжують покарання, наявність пом`якшуючої покарання обставини, а також з огляду на позицію потерпілого, відображеній ним в заяві від 01.10.2025, про те що в питанні призначення покарання ОСОБА_4 він покладається на розсуд суду, прохання суворо покарати обвинуваченого ані в заявах, ані в підготовчому судовому засіданні не висловлював, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, а тому вважає за можливе застосувати до нього ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 76 цього кодексу.

Цивільний позов не заявлено.

11.08.2026 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 191 КПК України. Ухвалою слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 13.08.2026 стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; строк дії запобіжного заходу до 10.10.2026. Враховуючи те, що судом ухвалено звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України обраний стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід скасувати.

Згідно зі ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 8557 від 16.06.2025 у розмірі 2544,48 грн.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 370, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання попереднє ув`язнення з 11.08.2026 до 07.10.2026 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, навчання;

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 скасувати.

Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі судового засідання негайно.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 8557 від 16.06.2025 у розмірі 2544 (дві тисячі п`ятсот сорок чотири) грн 48 коп.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_7