Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №621/3055/26 — Зміївський районний суд Харківської області

Суд: Зміївський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №621/3055/26

Суддя: Вельможна І. В.

Справа № 621/3055/26

Провадження № 2/621/2451/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 жовтня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Вельможна І. В.,

секретар судового засідання – Сумцова С. О.,

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів",

представники позивача – Какун А. С., Миколаєнко В. М.,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

10.08.2026 представник позивача ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", через підсистему "Електронний суд", звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 014/MR/82/46125039231650 від 04.06.2025 в загальному розмірі 23 312 грн 97 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у справі.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №014/MR/82/46125039231650 від 04.06.2025, підписанням якого позичальник підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб

17.07.2025 між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладеного договір відступлення права вимоги № 114-2-78F, у відповідності до умов якого, АТ"Райффайзен Банк Аваль" передає (відступає) ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату, а ТОВ ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні АТ "Райффайзен Банк Аваль" права вимоги до боржників, вказані у реєстрах боржників (портфель заборгованості)

Відповідно до реєстру боржників від 19.11.2025 до Договору відступлення пава вимоги № 114-2-78F від 17.07.2025, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права вимоги до ОСОБА_1 в сумі 23 312 грн 97 коп, з яких: 20 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 312 грн 97 коп. – сума заборгованості за відсотками; 00 грн 00 коп. – сума заборгованості за пенею.

Згідно умов Заяви-договору клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених договором.

Незважаючи на таке, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати надані йому кредитні кошти в строки та на умовах передбачених договором.

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Автоматизованою системою документообігу 10.08.2026 суду для розгляду справи визначено суддю Зміївського районного суду Харківської області Вельможну І. В.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 17.08.2026 позовну заяву залишено без руху, оскільки до позовної заяви не додано доказ надсилання відповідачу на дійсну адресу зареєстрованого місця проживання копій поданих до суду документів з урахуванням положень частини 7 статті 43, частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

21.08.2026 від представника позивача Усенка М. І. надійшла заява про усунення недоліків з доказом надсилання відповідачу на дійсну адресу зареєстрованого місця проживання копій поданих до суду документів з урахуванням положень частини 7 статті 43, частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25.08.2026 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 08.10.2026.

04.09.2026 до канцелярії суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяв, відповідно до якого останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог, судові витрати розподілити, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з урахуванням результатів розгляду справи.

На обґрунтування відзиву зазначив, що позовні вимоги заявлені позивачем до стягнення необґрунтованими у заявленому розмірі та такими, що не підтверджені належними, допустимими і достатніми доказами. Так, позивач просить стягнути з нього суму заборгованості, зокрема, за тілом кредиту строк повернення відповідно до укладеного договору якого не настав, при цьому умовами договору не передбачено та не встановлено обов`язку повернення суми тіла кредиту одноразово до закінчення визначеного в договорі строку (04.06.2031). Сам факт невиконання відповідачем окремого чергового платежу автоматично не скасовує погоджені сторонами графіка та автоматичного настання строку виконання майбутніх платежів. Також, відповідач не отримував від кредитора вимоги на дострокове погашення заборгованості за укладеним договором та підтвердження направлення такої позивачем. Факт укладення договору відступлення права вимоги не змінює погоджених сторонами умов в частині виконання строку повернення кредиту та виконання зобов`язань за цим договором. Також, позивачем не надано належного та допустимого розрахунку заборгованості по процентам, а розмір заборгованості по процентам підлягає окремій перевірці. Обставини формування та походження банківської виписки також підлягають окремій перевірці (а. с. 48-62).

17.09.2026 до канцелярії суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої спростовуючи доводи викладені у відзиві остання просила позовні вимоги задовольнити та зазначила, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження заборгованості заявленої до стягнення, крім того, розрахунок заборгованості та суми, які позивач просить стягнути з відповідача сформований первісним кредитором, а позивачем після набуття права вимоги додатково заборгованість нарахована не була. Пунктами укладеного між первісним кредитором та відповідачем договору передбачено, що зобов`зання повинні виконуватися належним чином, що не було дотримано відповідачем, а тому наведені відповідачем підстави для відмови у задоволенні позову є необґрунтованими, недоведеними та такими, що суперечать укладеному правочину, нормам законодавства та ряду правових позицій викладених в Постановах ВС (а. с. 63-72).

24.08.2026 у зв`язку з першою неявкою відповідача судове засідання відкладено до 01.10.2026.

01.10.2026 належним чином повідомлені учасники справи не в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Миколаєнко В. М. у відповіді на відзив просила проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, на задоволенні позову наполягала.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, причини своєї неявки не повідомляв.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи з того, що відповідач ОСОБА_1 скористався своїми цивільними процесуальними правами на подачу відзиву на позов щодо суті спору; про необхідність подачі або витребування додаткових доказів, які мали б значення для вирішення цієї справи не заявляв, будь-яких інших клопотань, які б впливали на вирішення справи, не подавав суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 не відкладаючи судовий розгляд.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 04.06.2025 між АТ "Райффайзен Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/MR/82/46125039231650 шляхом підписання Заяви-договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту "Кредит готівкою" № 014/MR/82/46125039231650. За пунктом 2.3 договору сума кредиту становить 20 0000 грн 00 коп. Кредит надано для задоволення особистих потреб відповідача, не пов`язаних із підприємницькою чи професійною діяльністю. Строк кредитування становить 72 місяці, з 04.06.2025 по 04.06.2031; останній платіж за доданим графіком передбачено 04.06.2031 (а. с. 5 зворот - 10.

Також, ОСОБА_1 було підписано заяву на отримання кредиту за програмою кредитування "Кредит готівкою" № 014/MR/82/46125039231650, паспорт споживчого кредиту та графік платежів (а. с. 5-13).

Пунктом 3.3 договору встановлено фіксовану процентну ставку 36,00 % річних. Денна процентна ставка, наведена в договорі та паспорті споживчого кредиту, становить 0,07%. За пунктом 3.4 та розділом 4 договору кредит і проценти повертаються щомісячними ануїтетними платежами. Дата сплати платежу визначена третім числом кожного місяця. Розмір чергового щомісячного платежу становить 681 грн 08 коп.

Договір та його складові містить відомості про його підписання відповідачем електронним удосконаленим підписом, паспортних даних, реєстраційного номеру платника податків, адреси та позначки часу 04.06.2025. У сукупності з індивідуалізованими умовами договору, паспортом споживчого кредиту, графіком і подальшим частковим виконанням зобов`язань ці дані підтверджують факт укладення договору.

Надання кредиту підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 , за період з 04.06.2025 по 19.11.2025, яка містить операцію з зарахування кредитних коштів 04.06.2025 на суму 20 0000 грн 00 коп. із посиланням на договір № 014/MR/82/46125039231650.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за відповідний день операцій.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а відтак є належними доказами на підтвердження факту наявності заборгованості позичальника перед кредитодавцем.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, зазначивши, що виписка з позичкового рахунку є підтвердженням видачі кредиту.

Отже, факт надання кредиту підтверджується не лише розрахунком позивача, а й відомостями банківського обліку про конкретні операції.

З розрахунку наданого АТ "Райффайзен Банк" за кредитним договором № 014/MR/82/46125039231650 від 04.06.2025, станом на 19.11.2025, за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 23 312 грн 97 коп., з яких: заборгованість за кредитом 20 000 грн 00 коп, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом – 412 грн 14 коп; заборгованість за процентами 3 312 грн 97 коп., в тому числі прострочена заборгованість за процентами – 3 017 грн 08 коп. (а. с. 14).

Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем 04.07.2025 було сплачено грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитом у розмірі 01 грн 01 коп., які були віднесені в рахунок погашення відсотків.

17.07.2025 між АТ "Райффайзен Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-78F. Платіжною інструкцією №188 від 19.11.2025 підтверджено здійснення позивачем платежу на користь банку за договором відступлення прав вимоги №114/2-78F від 17.07.2025 договором (а. с. 14 зворот – 17).

Відповідно до Витягу із реєстру боржників від 20.10.2025 у редакції додатка 1 до додаткової угоди № 10 від 22.06.2026, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 014/MR/82/46125039231650 від 04.06.2025 (а. с. 17 зворот – 18).

Наведені документи в сукупності підтверджують перехід до позивача права вимоги за спірним договором. Зазначення в позові попереднього найменування банку "Райффайзен Банк Аваль" не спростовує ідентифікації первісного кредитора в договорі та документах про відступлення.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно статті 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно статті 642 Цивільного кодексу України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням 04.06.2025 між АТ "Райффайзен Банк" та ОСОБА_1 кредитного договору № 014/MR/82/46125039231650 від 04.06.2025 та подальшим укладенням договору договором відступлення прав вимоги №114/2-78F від 17.07.2025 між АТ "Райффайзен Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", за яким право вимоги до ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

За приписами ст. 512, 514 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу. Відступлення права вимоги саме по собі не змінює строків повернення кредиту та не перетворює всю непрострочену заборгованість на прострочену. Відсутність повідомлення про заміну кредитора не припиняє зобов`язання боржника, проте повідомлення про заміну кредитора і вимога про дострокове повернення кредиту мають різне правове призначення.

За вимогами статей 526, 530, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити погоджені проценти в установлені договором строки. Частина друга статті 1050 ЦК України передбачає право вимагати дострокового повернення залишку позики у разі прострочення чергової частини. Оскільки спірний кредит є споживчим, здійснення цього права регулюється також спеціальними приписами Закону України "Про споживче кредитування".

Частиною 4 статті 16 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено можливість вимагати дострокового повернення кредиту за наявності визначеної законом затримки платежів і відповідної умови договору. Кредитодавець повинен письмово повідомити споживача про затримку, зазначити дії для усунення порушення та строк їх здійснення. Платежі, строк яких не настав, або повернення кредиту здійснюються протягом 30 календарних днів із дня одержання споживачем відповідного повідомлення. Усунення порушення протягом цього строку припиняє чинність вимоги.

Пункт 3.6 кредитного договору № 014/MR/82/46125039231650 від 04.06.2025 також передбачає направлення клієнту письмового повідомлення про дострокове виконання зобов`язань. До матеріалів справи не додано такої вимоги, доказів її направлення та отримання відповідачем. Надані опис вкладення щодо позову та протокол перевірки електронних підписів процесуальних документів не підтверджують виконання кредитодавцем установленого законом і договором порядку дострокового повернення кредиту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 638/13683/15-ц наголошено на необхідності дотримання передбаченого для споживчого кредиту порядку повідомлення позичальника про дострокове повернення. Зазначена справа стосувалася частини десятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у редакції, чинній до 10.06.2017. У цій справі безпосередньою нормативною підставою є частина четверта статті 16 Закону України "Про споживче кредитування" та пункт 3.6 договору; наведений висновок враховується судом щодо необхідності перевірки юридично значимого повідомлення.

Отже, сам факт порушення графіка платежів, відступлення права вимоги та звернення з позовом не доводять настання строку повернення всіх 20 000 грн 00 коп. основного боргу. Водночас відсутність підстав для дострокового повернення не звільняє відповідача від сплати платежів, строк виконання яких уже настав за погодженим графіком.

Для визначення суми основного боргу, що підлягає стягненню на дату вирішення справи, суд виходить із графіка платежів, який є додатком №1 до заяви-договору, з врахуванням того факту що відповідачем кошти в рахунок погашення основного боргу не вносилися, що вбачається з розрахунку заборгованості та неспростовано відповідачем.

Станом на дату розгляду справи та ухвалення рішення (08.10.2026) настав строк платежів із 04.07.2025 по 04.10.2026 включно.

Графіком на погашення основного боргу передбачено: 04.07.2025 – 90 грн 92 коп.; 04.08.2025 – 72 грн 35 коп.; 04.09.2025 – 74 грн 57 коп.; 04.10.2025 – 96 грн 34 коп; 04.11.2025 – 79 грн 79 коп.; 04.12.2025 – 101 грн 55 коп.; 04.01.2026 –85 грн 34 коп.; 04.02.2026 – 87 грн 94 коп.; 04.03.2026 –147 грн 77 коп.; 04.04.2026 – 95 грн 15 коп.; 04.05.2026 – 116 грн 87 коп.; 04.06.2026 – 101 грн 63 коп.; 04.07.2026 – 123 грн 33 коп.; 04.08.2026 – 108 грн 51 коп.; 04.09.2026 – 11 грн 83 коп.; 04.10.2026 – 133 грн 50 коп. Загальна сума заборгованості за тілом кредиту становить станом на жовтень 2026 року (включно) становить: 1 627 грн 399 коп.

Суд враховує, що у банківському розрахунку планові частини погашення основного боргу за окремі місяці відрізняються від частин, зазначених у договірному графіку. Банківський розрахунок підтверджує фактичні операції та залишок боргу, проте сам по собі не є доказом погодженої зміни строків і розмірів повернення основного боргу. Доказів зміни договірного графіка, нового графіка або настання передбачених договором підстав для його заміни не подано. Тому строки виконання зобов`язання з повернення основної суми визначаються за поданим договірним графіком, а фактичне погашення враховується за банківськими документами.

Щодо процентів суд встановив, що розділ 4 договору передбачає їх нарахування на фактичний залишок заборгованості за увесь строк користування кредитом, за методом "факт/факт". Розрахунок містить хронологію нарахувань та погашень; загальна сума нарахованих процентів становить 3 313 грн 98 коп., сплачених - 01 грн 01 коп. Різниця становить заявлені до стягнення 3 312 грн 97 коп. Ці проценти нараховані в межах погодженого строку кредитування за ставкою 36,00 % річних, а не як санкція за прострочення.

Станом на 19.11.2025 (дата відступлення права вимоги, відповідно до підписаного реєстру боржників) простроченими були проценти в сумі 3 017 грн 08 коп., а 295 грн 89 коп. становили проценти, нараховані після останньої дати щомісячного платежу.

Станом на дату розгляду справи та ухвалення рішення строк сплати і цієї частини процентів уже настав. Оскільки доказів її погашення не суду не надано та матеріали справи таких не містять, стягненню підлягає вся заявлена сума процентів – 3 312 грн 97 коп. Проценти за період після 19.11.2025 позивачем до стягнення не заявлено, а тому суд їх не нараховує та не присуджує до стягнення.

За таких обставин, позовна заява ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 014/MR/82/46125039231650 від 04.06.2025 підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 4 940 грн 39 коп., з яких: 1 627 грн 39 коп. – заборгованість за тілом кредиту (основний борг), 3 312 грн 97 коп. – заборгованість за відсотками, в сумі 18 372 грн 61 коп., слід відмовити у зв`язку з недоведеністю підстав для дострокового повернення вказаної суми.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Так, в позові представником було зазначено, що судові витрати ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" складаються з суми судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме: з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів - у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 664 грн.

Дослідивши матеріали справи, судом не встановлено, які витрати, крім сплати судового збору, були понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", оскільки в матеріалах відсутні будь-які докази на підтвердження наявності витрат позивача під час розгляду справи.

Згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (21,19%).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором № 014/MR/82/46125039231650 від 04 червня 2025року у розмірі 4 940 (чотири тисяч дев`ятсот сорок) грн 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 564 (п`ятсот шістдесят чотири) грн 16 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне рішення складене та підписане 08.10.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач – ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Головуючий:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua