Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №638/24081/26
Суддя: Яковлева В. М.
Справа № 638/24081/26
Провадження № 3/638/4628/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова в складі судді Яковлевої В.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП
в с т а н о в и в:
З Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області на адресу Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Судом встановлено, що 27 вересня 2026 року о 17 год. 53 хв. ОСОБА_1 за адресою: : АДРЕСА_2 у присутності малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру, відносно свого співмешканця ОСОБА_3 , а саме: виражалася нецензурною лайкою, гучно кричала, чим налякала дитину.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 173-2 КУпАП.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до частини другої статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.
У судове зсідання ОСОБА_1 через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі та без фіксації технічними засобами, вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнала. Зазначила, що 27 вересня 2026 року о 17 год. 53 хв. гучно розмовляла зі співмешканцем через початок ремонту та переїзд через 11 днів. Зазначила, що психологічного насилля відносно дитини – ОСОБА_2 психологічного насилля не вчиняла, вказала, що гучно розмовляти була вимушеною, оскільки, її співмешканець має чотири контузії, а дитина до такого тону не звикла і злякалася. Також, просила суд звернути увагу, що дитина забезпечена морально-духовними благами.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, знайшла своє підтвердження та повністю доведена такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 164470 від 28 вересня 2026 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27 вересня 2026 року;
- копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 ;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Вищезазначені докази в розумінні статті 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та достатніми, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП.
Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 34 КУпАП судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.
Суд зазначає, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, відносно її малолітнього сина, може негативно вплинути на психологічний та психофізичний розвиток дитини, може негативно відобразитися на подальшому сприйнятті дитиною подій життя.
На підставі встановленого, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, а також характер, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті 173-2 КУпАП у виді штрафу, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 40-1, 173-2, 221, 283-289, 294 КУпАП, статями 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд
п о с т а н о в и в:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі: сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до положень статті 307 - 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Строк пред`явлення постанови до виконання протягом 3 (трьох) місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя В.М. Яковлева
Оригінал: reyestr.court.gov.ua