Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №638/19628/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/19628/26

Провадження № 3/638/3884/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Тимченко А.М. розглянувши матеріали, які надійшли від Харківське районне управління поліції № 3 ГУ НП в Харківській області НП України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу про адміністративні правопорушення України

ВСТАНОВИВ:

02.08.2026 приблизно о 03-00 год за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 в присутності свого малолітнього пасинка ОСОБА_2 , умисно висловлював образи та погрози у бік своєї співмешканки ОСОБА_3 що проживає рядом із ним, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю гр. ОСОБА_3 та вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Правопорушення вчинено повторно протягом року, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно з частиною другою статті 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки не повідомив, надав заву про розгляд справи за його відсуності.

Враховуючи, що відповідно до частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, присутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція частини першої статті 173-2 КУпАП встановлює вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Диспозицією частини третьої статті 173-2 КУпАП встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Під психологічним насильством, відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону, розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство, згідно пункту 17 частини першої статті 1 Закону, є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення у небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у частині першій статті 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати, чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, повністю підтверджується доказами у їх сукупності: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №162885 від 02.08.2026; протоколом прийняття заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 02.08.2026; поясненнями ОСОБА_3 ; поясненнями ОСОБА_1 ; терміновим заборонним приписом щодо кривдника серії АА№ 131808 від 08.08.2026, копією постанови Шевченківського районного суду м. Харкова від 08.07.2026 у справі № 638/10854/26.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до статей 33-35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.

Обставин, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Санкція частини третьої статті 173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п`ятнадцяти діб.

Враховуючи викладене, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у штрафу у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у розмірі 665,60 грн покладається на ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 7, 9, 33-35, 173-2, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360,00 грн.

На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Штраф вноситься порушником в установу банку України та має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у цій постанові.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.М.Тимченко