Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №638/19188/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа №638/19188/26

Провадження № 3/638/3809/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Гребенюк В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції УПП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

01.08.2026 о 00 год. 06 хв. в м. Харкові по вул. Дерев`янка, 25 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом Kukirin G2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло? неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, що зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч.ч. 1-2 ст. 130 КУпАП. За вказане правопорушення щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 734135 від 01.08.2026 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

В судові засідання 19.08.2026 та 06.10.2026 року, ОСОБА_1 не з`явився про місце і час судового розгляду повідомлявся, причини своєї неявки суду не повідомив.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі, проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 130 КУпАП розглядаються районними у місті судами (ст. 221 КУпАП). Виходячи з положень ст. 284 КУпАП лише орган, що розглядає справу приймає по ній передбачене законом рішення, зокрема, про накладення стягнення чи закриття справи. Про провадження у справі особа, яка притягається до адмінвідповідальності знала про що свідчать підписи в протоколах про адміністративні правопорушення, відеозапис камери працівника поліції, вищевказані клопотання.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи Шевченківським районним судом міста Харкова, вжиття судом необхідних заходів для забезпечення участі його у вищевказаних судових засіданнях, не обов`язкову його присутність при розгляді справи у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП, вбачається за можливе не відкладати розгляд справи та провести судове засідання у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Доказів на підтвердження обставин, визначених ст. 247 КУпАП, які перешкоджають провадженню у справі матеріали останньої на момент судового розгляду не містять.

Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю відомостей, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від ЕПР1 № 734135 від 01.08.2026, довідкою згідно з якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, довідкою про повторність, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, копією постанови Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, копією постанови Диканського районного суду Полтавської області від 29.12.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, рапортом та відеозаписом з камер працівників поліції, з яких вбачаються обставини, як вони встановлені вище.

Регулювання суспільних відносин у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначення прав, обов`язків і відповідальності суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань) здійснюється Законом України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (ст. 1).

Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» №2956-IX від 24.02.2023 визначено поняття електричний колісний траснспортний засіб – дво - і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії і внесено зміни щодо таких транспортних засобів до Закону України «Про дорожній рух».

Учасниками дорожнього руху ч.ч. 1-2 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначає осіб, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Названою статтею Закону України «Про дорожній рух» в її ч. 5 для учасників дорожнього руху встановлено обов`язок, крім іншого, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

За положеннями п. 1.1 Правил дорожнього руху вони відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

В абз.абз. 25, 39 п. 1.10 Правила дорожнього руху визначають, відповідно, водія, як особу, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія, а транспортний засіб, як пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Отже, у відповідності до діючого законодавства електросамокат, яким керував ОСОБА_1 є таким що відноситься до поняття - транспортних засобів. А сам ОСОБА_1 є водієм.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 встановлений.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 його особу, суд вважає можливим накласти за дане адміністративне правопорушення, встановлений ч. 3 ст. 130 КУпАП штраф у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 грн. (п`ятдесят одна тисяча грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років та без вилучення транспортного засобу, оскільки доказів належності електросамоката Kukirin G2 ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

При призначенні покарання суд виходить з положень ст. 24 Конституції України за якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн., які підлягають стягненню з правопорушника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 33, 130, 251, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Шевченківській районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя В. В. Гребенюк