Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №619/5130/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/5130/26

провадження № 2/619/2832/26

РІШЕННЯ

іменем України

08 жовтня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Ємець А.О., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №935104398 від 27.06.2025, у загальному розмірі 28 085,55 гривень та витрати за сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 27.06.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за №935104398, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, який було підписано КЕП позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланим на номер мобільного телефону.

За взаємною згодою, сторони погодили усі істотні умови договору.

Позивач умови договору виконав у повному обсязі, відповідачу було надано кредитні кошти, відповідно до умов та згідно порядку, визначеному кредитним договором.

Відповідач у свою чергу не виконав належним чином кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилася заборгованість

До Позивача перейшло право вимоги за Кредитним договором №935104398 від 27.06.2025 на підставі ланцюга договорів про відступлення права вимоги (факторингу), укладених між первісним кредитором та наступними новими кредиторами, а саме:

11.11.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу МВ-ТП/67, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами зазначених у відповідних реєстрах, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №935104398 від 27.06.2025.

27.05.2026 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/0526-01, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами зазначених у відповідних реєстрах, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №935104398 від 27.06.2025.

Відповідно до Реєстру боржників за №1 від 27.05.2026 до Договору факторингу №27/0526-01 від 27.05.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у загальному розмірі 28 085,55 гривень, з яких:

- 7915,61 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту);

- 16212,13 гривень - сума заборгованості за відсотками;

- 0,00 гривень - заборгованість по комісії;

- 3957,81 гривень - неустойка.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, що стало підставою звернення до суду з цим позовом.

Позивач зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторони про інше.

Беручи до уваги, те що при відкритті провадження у справі визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), враховуючи те, що від сторін у справі не надійшло клопотання про інший порядок розгляду, зокрема з викликом сторін в судове засідання, тому розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами та з дотриманням, визначеного ст. 275 ЦПК України строку, а саме суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач повідомлений про наявність справи у суді, своєчасно та належним чином, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення про вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками 14.08.2026, відзиву, клопотань, заяв чи будь-яких пояснень щодо розгляду справи до суду не надавав (а.с. 24).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 1054 ЦК України визначено: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Матеріали справи свідчать, що 27.06.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за №935104398, на підставі заявки відповідача про отримання грошових коштів у кредит від 27.06.2025, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 8000 гривень, строком на 1826 (дисконтний період 13 днів з можливістю пролонгації) на споживчі потреби; базова процентна ставка: 357,70% річних; загальні витрати за кредитом: за базовою процентною ставкою: 143158,40 гривень; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за увесь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) - за базовою процентною ставкою: 151158,40 гривень; реальна річна процентна ставка - 2254,63 процентів річних. Основна сума кредиту повертається протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії Договору чи його дострокового припинення. Проценти за користування кредитом виплачуються у кінці дисконтного періоду, а у разі користування кредитом понад встановлений строк дисконтного періоду, кожного дня користування кредитом. Комісія за надання кредиту сплачується протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії договору чи його дострокового припинення. Наслідками прострочення виконання, або ненадежного виконання умов догоовру передбачено нарахування штрафів: 5000% від суми простроченого платежу, у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів зі сплати процентів за користування кредитом на 14 (чотирнадцять) і більше календарних днів, але не більше 50% від суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату в яку платіж мав бути сплачений.

У п. 5.1 договору зазначений банківський рахунок Позичальника, за реквізитами Платіжної картки 4966-80XX-XXXX-8639, що позивачльник вказав особисто під час реєстрації на сайті товариства, інформація про що відображена у заявці на отримання кредиту разом з усіма персональними даними відповідача.

Пуктом 7.3. Договору сторони домовилися, що кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 27.07.2030.

Договір укладено в електронній формі, який підписано електронним підписом позичальника», про що свідчать відповідні позначки часу сервісу АЦСК, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору (VJRV), що був надісланий на комунікаційний канал, затверджений умовами договору, у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що відповідає умовам договору.

Невід`ємною частиною Кредитного договору є публічна пропозиція (оферта) Позикодавця, а саме Правила надання коштів у позику, в том числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», які було розміщено в Онлайн Системі на вебсайті фінансової компанії.

Спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Цей Договір укладено в електронній формі, що згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення Договору в письмовій формі та підписаного власноручно, що підтверджується протоколом електронного підпису.

Ці правила є публічною пропозипією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Слід зазначити, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Позикодавця), отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без надання Відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору позики та правил надання грошових коштів у позики - укладання договору позики технічно не можливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з Умовами договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим.

Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів підтверджується платіжним дорученням наданим первісним кредитором № 9280e169-4a42-4527-8ae3-7740021b9ff5 від 27.06.2025, довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», про перерахування коштів на рахунок відповідача, відповідно до яких: 27.06.2025 на рахунок відповідача через надавача платіжних послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», на рахунок ОСОБА_1 № 4966-80XX-XXXX-8639 (термін дії - 10/2029) о 9:30:30 годині були перераховані грошові кошти у розмірі 8000 гривень.

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів на суму 8000 гривень, у межах кредитного договору №935104398 від 27.06.2025.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного суду які викладені у постанові від 12 лютого 2025 року у справі 679/1103/23 в яких викладено що довідка про перерахування за допомогою платіжної системи кредиту на вказану позичальником картку є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів.

Перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі 8000 гривень 27.06.2025 також підтверджується наданою ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» інформацією на виконання ухвали суду від 07.08.2026 про витребування інформації, відповідно до якої банком було надано інформацію, яка підтверджує факт наявності випуску банківської картки на ім`я ОСОБА_1 , а також підтверджує обставини, на які посилається позивач, щодо дат та сум нарахування коштів відповідачу (а.с. 21-23).

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», заборгованість ОСОБА_1 станом на 11.11.2025, у загальному розмірі складала 17 070,61 гривень, з яких: 7 915,61 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 5 197,19 гривень - заборгованість за процентами; 3 957,81 гривень - нарахована неустойка.

Окрім цього, з розрахунку заборнованості вбачається, що відповідач періодично здійснював зарахування коштів на картку, тобто перераховував суми задля погашення заборгованості кредиту, що свідчить про його обізнаність стосовно боргу перед банком. Всього сплачено 4 539 гривень, останній раз здійснював погашення існуючої заборгованості - 05.09.2025.

Долучений товариством до позову розрахунок заборгованості підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), а також включає суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків.

Доказів погашення зазначеної заборгованості або її частини відповідачем до суду не надано.

Наданий розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

11.11.2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) укладено Договір факторингу МВ-ТП/67, пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору прав вимоги, за переліком у Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

У п. 1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Наявне Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує (п. 4.1 Договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до кінця календарного року (до 31 грудня включно), в якому його було укладено, але у будь-якому разі до моменту повного виконання Сторонами всіх взятих на себе зобов`язань за ним (п. 8.1 Договору).

Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги від 11.11.2025 на виконання договору факторингу №МВ-ТП/67 від 11.11.2025 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», за №1027 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір за №935104398 від 27.06.2025, загальна заборгованість складала 17 070,61 гривень, з яких: 7 915,61 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 5 197,19 гривень - заборгованість за процентами; 3 957,81 гривень - нарахована неустойка.

Оплата за вказаним договором факторингу та реєстром боржників підтверджується листом ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за №15 від 16.04.2026, відповідно до якого товариство повідомляло правонаступника, щодо проведення повної оплати на користь Клієнта - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» фінансування, згідно Договору факторингу №МВ-ТП/67 від 11.11.2025, за відступлення прав вимоги, визначених в Реєстрі прав вимоги від 06.01.2026, а також довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», від 04.06.2026 яка підтверджує, що 11.11.2025 було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором №935104398 від 27.06.2025, укладеного з ОСОБА_1 , ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 39700642), згідно укладеного Договору факторингу МВ-ТП/67 від 11.11.2025.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за період часу з 11.11.2025 по 27.05.2026, заборгованість відповідача сладала у загальному розмірі 28 085,55 гривень, з яких: 7915,61 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту); 16212,13 гривень - сума заборгованості за відсотками; 0,00 гривень - заборгованість по комісії; 3957,81 гривень - неустойка.

Тобто ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» з моменту отримання прав вимоги до відповідача здійснювалося нарахування відсотків за кредитним договором №935104398 від 27.06.2025.

27.05.2026 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу 27/0526-01, відповідно до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.

Оплата за цим договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією за №118 від 02.06.2026, відповідно до якої ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало на рахунок ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» грошові кошти, як оплату фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №27/0526-01 від 27.05.2026 року.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 до Договору факторингу №27/0526-01 від 27.05.2026, підписаного обома сторонами договору факторнгу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , який значиться за №6455, кредитний договір за №935104398 від 27.06.2025, загальна заборгованість складала 28 085,55 гривень, з яких: 7915,61 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту); 16212,13 гривень - сума заборгованості за відсотками; 0,00 гривень - заборгованість по комісії; 3957,81 гривень - неустойка.

Ця сума також узгоджується з розрахунком заборгованості за кредитним договором за період часу з 11.11.2025 по 27.05.2026, наданого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

Окремо слід зауважити, що відповідно до п. 7.3. Договору №935104398 від 27.06.2025, сторони домовилися, що Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 27.07.2030.

Тобто станом на дату відступлення прав вимоги за договорами факторингів, строк дії договору не закінчився.

Отже, нарахування стягнень (відсотків та неустойки) кредиторами здійснювалося відповідно до погодженого строку та умов договору, про що свідчить Розрахунок заборгованості первісного кредитора.

Проте, суд вважає, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не набуло права на дострокове стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №935104398 від 27.06.2025, оскільки відповідач не отримав відповідної вимоги від позивача у встановленому законом порядку, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не набув матеріального права на дострокове погашення кредитної заборгованості, з огляду на таке.

У позовній заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначив, що позивачем не здійснювалися заходи досудового врегулювання спору, оскільки законом не визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору для даної категорії справ.

Також позивачем вказано, що неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. Так, згідно з п. 5.1.10 Договору факторингу, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» мало сповістити Відповідача про зміну кредитора. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (постанова від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15) та ст. 516 ЦК України, неотримання такого повідомлення не звільняє від виконання зобов`язання, а лише дає право сплатити борг первісному кредитору. Оскільки п. 5.1.3 Договору зобов`язує перераховувати Фактору (ТОВ «ФК «ЄАПБ») усі отримані від боржників кошти, Відповідач не мав перешкод для належного виконання зобов`язання на рахунки первісного кредитора.

Згідно матеріалів справи між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем був укладений споживчий кредит, який наданий останньому для споживчих потреб 27.06.2025.

До Позивача перейшло право вимоги за Кредитним договором №935104398 від 27.06.2025 на підставі ланцюга договорів про відступлення права вимоги (факторингу), укладених між первісним кредитором та наступними новими кредиторами.

Позивач має усі права за кредитними договорами, в тому числі право грошової вимоги до боржника по сплаті суми боргу за кредитним договором.

10 червня 2017 року набрав чинності Закону України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить ЗУ «Про споживче кредитування» (ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній з 10.06.2017). Отже, регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10.06.2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону № 1023-XII. З 10.06.2017 року на ці відносини поширюється Закон № 1734- VIII, а у частині, що йому не суперечить, - також Закон № 1023-XII. Аналіз статті 11 Закону № 1734-VIII (у редакції, чинній з 10.06.2017) дає можливість зробити висновок, що головною умовою для звернення кредитодавця до суду з позовом про дострокове стягнення споживчого кредиту є направлення банком відповідної вимоги, що дає можливість боржнику її виконати протягом строку, встановленого в договорі чи Законі, після чого кредитодавець позбавляється права вимагати повернення кредиту достроково. Тобто направлення відповідно до статті 11 Закону № 1734-VIII (у редакції, чинній з 10.06.2017) вимоги про дострокове повернення кредиту свідчить про дотримання кредитором вимог цього Закону і не позбавляє суд права вирішити позов по суті заявлених вимог за умови, що на час ухвалення рішення минув строк для виконання вимоги і вона не втратила чинності. Визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів (правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-223цс16).

Таким чином, на правовідносини сторін розповсюджується дія норми ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування», згідно якої обов`язковою умовою для можливості реалізації кредитором права вимагати від позичальника дострокове повернення кредиту є закріплення такого права в першу чергу умовами самого договору про споживчий кредит, а також невиконання позичальником вимоги кредитора про дострокове повернення кредиту (не усунення порушення умов договору) протягом 30 днів саме з дня отримання позичальником такої вимоги.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором пред`явлені до закінчення строку дії такого договору.

Згідно до п. 7.3. Договору №935104398 від 27.06.2025, кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 27.07.2030.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Разом із тим, судом встановлено, що укладений між кредитодавцем та позичальником кредитний договір за своєю правовою природою є споживчим кредитом, оскільки кошти надані споживачу для задоволення потреб не пов`язані із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, що підпадає під регулювання ЗУ «Про споживче кредитування» та ЗУ «Про захист прав споживачів» (у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування»).

Згідно з пунктом 7.3 кредитного договору строк кредитування встановлено до 27.07.2030.

На час звернення позивача із цим позовом до суду та під час розгляду справи строк дії договору не закінчився. Позивач звернувся з вимогою про дострокове стягнення усієї суми заборгованості по кредиту 29.07.2026.

Правові засади дострокового повернення споживчого кредиту врегульовані ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

При цьому законодавець імперативно визначив досудовий порядок реалізації такого права: кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Аналізуючи зазначені норми права, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19) сформувала сталу правову позицію, згідно з якою суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування. Праву кредитора на дострокове стягнення у судовому порядку заборгованості за кредитним договором має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду неодноразово наголошував (зокрема у постановах від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23, від 25 травня 2022 року у справі № 359/8946/20 тощо), що направлення кредитором відповідної вимоги та дотримання обов`язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту є базовою умовою для виникнення у банку права вимагати повернення кредиту достроково, а у позичальника - відповідного обов`язку.

Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений Законом України «Про споживче кредитування» порядок.

Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги абзацу третього частини четвертої статті 16 цього Закону, у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором, а у суду - підстави для задоволення позову в частині дострокового стягнення коштів.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що кредитодавець завчасно направив на адресу відповідача письмову вимогу про дострокове повернення кредиту у порядку ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», а відповідач отримав її та проігнорував установлений законом 30-денний строк для усунення порушень.

Верховний Суд у своїх постановах послідовно підтримує цей правовий висновок, наголошуючи на неминучості виконання банком обов`язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Також, матеріали справи не містять жодних фото та/або звукозаписувального технічного засобу, які б підтверджували, що кредитодавець звертався до Боржника з пропозицією або з вимогою про дострокове погашення заборгованості за Кредитним Договором.

Ураховуючи те, що праву кредитора на дострокове стягнення у судовому порядку заборгованості за кредитним договором має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання відповідно до вимог ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування», суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у позивача права на дострокове повернення усієї суми заборгованості за кредитним договором.

Оскільки спірний правочин є споживчим кредитом, зазначена правова позиція підлягає обов`язковому застосуванню під час вирішення заявлених позовних вимог, у зв`язку з тим, що позичальник не отримував вимоги банку про дострокове повернення кредиту, позичальник не набув відповідного матеріального права на дострокове погашення кредитної заборгованості, а строк, на який надавався кредит, на час розгляду даної справи не сплив.

За таких обставин позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 2, 4, 12, 13, 16, 19, 76, 77, 78, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 276, 277, 352-355, 374 ЦПК України, ст. 207, 509, 526, 625, 626, 628, 633, 634, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, будинок 2, поверх 4, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк», e-mail: info@eadr.com.ua, 35625014eapb@gmail.com, (має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. С. Овсянніков