Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №611/1659/26 — Близнюківський районний суд Харківської області

611/1659/26

2/612/593/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року с-ще Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Масло С.П.,

за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Барвінківського виконавчого комітету міської ради Ізюмського району Харківської області про відшкодування моральної шкоди, завданої діями чи бездіяльністю відповідача, його посадових та службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Барвінківського виконавчого комітету міської ради Ізюмського району Харківської області, в якій просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 63 000 гривень, як компенсацію моральної шкоди, спричиненої протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у тривалому порушенні відповідачем законних прав на надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, що доведено Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 520/33601/24 та Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 року, залишеним без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня поточного року у справі № 520/33047/25.

В обґрунтування позову та розміру моральної шкоди позивач зазначає, що моральна шкода полягає у бездіяльності відповідача за його заявою від 13.11.2024 року, яка полягає у тривалому порушенні відповідачем його законних прав на надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Таким чином, факт завдання йому моральної шкоди в результаті бездіяльності відповідача за його заявою від 13.11.2024 року, яка полягає у тривалому порушенні відповідачем законних прав на надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, що доведено Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 520/33601/ 24 та Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 року, залишеним без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня поточного року у справі №520/33047/25, що складає 63 000 грн. з розрахунку 100 грн. за кожен день (630 днів, які супроводжувалися стражданнями, спричиненими неможливістю реалізувати своє право власності на майно та інше =630 днів х100=63000 грн.

09 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач не погодившись із позовом надав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі №520/33601/24 та рішення Харківського адміністративного суду від 15.05.2026 року у справі №520/33047, залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року не можуть розглядатися як належні та допустимі докази у справі про відшкодування моральної шкоди, оскільки вони не встановлюють незаконність дій Відповідача, не підтверджують факту спричинення моральних страждань, спричинених неможливістю реалізувати своє право власності на майно та інше, не містять прямого висновку про порушення особистих немайнових прав позивача. Позивач не надав доказів того, що дії чи бездіяльність відповідача спричинили йому моральні страждання чи завдали шкоди його психічному/ фізичному стану. Аргумент відповідача про те, що у 1986 році позивачу довелося безпосередньо виконувати обов`язки військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і внаслідок чого став інвалідом 2-ї групи, жодним чином не стосуються предмету спору у справах №520/27986/24 та № 520/23094/24, оскільки ці статуси позивач набув не внаслідок дій та бездіяльності відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, просять відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року по справі № 520/33601/24 скасовано. Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано пункт 21 рішення Виконавчого комітету Барвінківської міської ради від 19.11.2024 №1091/24. Зобов`язано Виконавчий комітет Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 13.11.2024 з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.

Із вище зазначеної постанови Другого апеляційного адміністративного суду вбачається, що колегія суддів дійшла висновку, що Виконавчий комітет Барвінківської міської ради при ухваленні 19.11.2024 рішення №1091/24, в частині, що стосується ОСОБА_1 , про розгляд та затвердженні рішення Комісії від 07.11.2024 №636 про відмову в наданні ОСОБА_1 компенсації для відновлення об`єкта нерухомого майна належним чином не розглянув заперечення позивача проти рішення Комісії, які містились у його скарзі від 13.11.2024, та не навів обґрунтованих мотивів щодо неврахування розбіжностей, про які зазначав позивач.

Згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про скасування рішення задоволено. Скасовано рішення Виконавчого комітету Барвінківської міської Ради від 10.12.2025 року № 439/25, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 13.11.2024 на рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, Барвінківського виконавчого комітету міської ради Ізюмського району Харківської області від 07.11.2024 року №636 відмовлено. Затверджено рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, Барвінківського виконавчого комітету міської ради від 07. 11.2024 року №636 про відмову у наданні ОСОБА_1 компенсації для відновлення об`єкта нерухомого майна – будинок, за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому суд першої інстанції у своєму рішенні дійшов висновку, що відповідач допустив протиправні дії при прийнятті рішення Виконавчого комітету Барвінківської міської Ради від 10.12.2025 року № 439/25.

Згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2026, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року по справі № 520/33047/25 залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно зі ст. 25 Бюджетного кодексу України, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом. Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Статтями 16 та 23 ЦК України, передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями (бездіяльністю). Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.

При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з`ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується.

У рішенні від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria» Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка моральної шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.

Чинне законодавство не містить методики чи способів обчислення моральної шкоди, та при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю та спокою особи, а будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа "Науменко проти України").

Суд бере до уваги, що необхідність неодноразового звернення позивача до суду для захисту своїх прав, витрачання часу та зусиль на відновлення порушених прав, порушили права позивача.

Отже, як вбачається з наданих позивачем рішень судів, якими було встановлено, що при ухваленні 19.11.2024 рішення №1091/24, в частині, що стосується ОСОБА_1 , про розгляд та затвердженні рішення Комісії від 07.11.2024 №636 про відмову в наданні ОСОБА_1 компенсації для відновлення об`єкта нерухомого майна належним чином не розглянув заперечення позивача проти рішення Комісії, які містились у його скарзі від 13.11.2024, та не навів обґрунтованих мотивів щодо неврахування розбіжностей, про які зазначав позивач. Крім того, Виконавчий комітет Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області допустив протиправні дії при прийнятті рішення від 10.12.2025 року № 439/25.

Отже, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для відшкодування заданої позивачу моральної шкоди.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц дійшла висновку, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Внаслідок прийняття відповідачем незаконного рішення позивачу було завдано істотних моральних страждань, що виразилися у порушенні його життєвих планів, необхідності витрачати значний час та зусилля на відновлення порушених прав у судовому порядку, а також тривалому стані нервового напруження.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 23, 1167, 1173 ЦК України та враховуючи засади розумності, виваженості та справедливості, наявні всі передбачені законом підстави для стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації за завдану моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

З вищенаведених підстав, суд відхиляє заперечення представника відповідача, викладені у відзиві, щодо недоведеності спричинення позивачу моральної шкоди.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89 , 133, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Барвінківського виконавчого комітету міської ради Ізюмського району Харківської області про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Барвінківського виконавчого комітету міської ради Ізюмського району Харківської області на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) грн 00 коп в якості компенсації моральної шкоди.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Барвінківського виконавчого комітету міської ради Ізюмського району Харківської області на користь держави судовий збір в розмірі 16 (шістнадцять) грн. 93 коп.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 08 жовтня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Барвінківський виконавчий комітет міської ради Ізюмського району Харківської області (ЄДРПОУ 04058634, місце знаходження: вул.Центральна, буд. 8, м. Барвінкове, Ізюмський район, Харківська область).

Суддя С.П. Масло