Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №611/1652/26 — Близнюківський районний суд Харківської області

Суд: Близнюківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №611/1652/26

Суддя: Масло С. П.

611/1652/26

2/612/592/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року с-ще Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Масло С.П.,

за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, в якій просить стягнути з Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області на свою користь моральну шкоду у розмірі 69 000 гривень, як компенсацію моральної шкоди, спричиненої протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у тривалому неприйнятті законного рішення про надання пільг зі сплати земельного податку встановлений Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі № 520/3625/26.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що моральна шкода полягає у бездіяльності Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, яка призвела до неможливості володіти, користуватися та розпоряджатися належними йому на праві приватної власності земельними ділянками і погіршення стану через наявність на них вибухоне-безпечних предметів, що унеможливлює обробіток цих ділянок та втрату врожаю і доходу. Факт завдання моральної шкоди в результаті бездіяльності відповідача, полягає у тривалому неприйнятті законного рішення про надання пільг зі сплати земельного податку встановленого рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі № 520/3625/26, що складає 69000 грн. з розрахунку 100 грн. за кожен день (690 днів, які супроводжувалися стражданнями, спричиненими неможливістю реалізувати своє право власності на земельні ділянки, на яких побудовані фортифікаційні споруди та інше =690 днів х100=69000 грн.). Позивач зазначає, що психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння йому моральної шкоди.

09 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Барвінківська міська рада Ізюмського району Харківської області не погодившись із позовом надала до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач частково ґрунтує позовні вимоги на підставах, які вже були предметом судового розгляду. Що стосується рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 року у справі №520/3625/26, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2026 року відповідач зазначає, що вказаним судовим рішенням скасовано рішення Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області "Про відмову в наданні податкової пільги зі сплати місцевих податків і зборів ОСОБА_1 на 2024 рік" LХХХVІІ сесія VІІІ скликання від 16 січня 2026 року №4651-VІII. При цьому вказане рішення відповідача незаконним не визнано. Сам лише факт ухвалення судових рішень, якими констатовано скасування рішень відповідача, не може бути самостійною та достатньою підставою стверджувати про спричинення позивачеві моральної шкоди, не звільняє його від обов`язку надати докази на підтвердження наявності всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, яке є підставою для відшкодування моральної шкоди. Позивач зазначає, що моральна шкода полягає у тривалому протиправному порушенні його прав шляхом неприйняття Барвінківською міською радою Ізюмського району Харківської області рішень про надання пільг зі сплати земельного податку за умови подання платником податку на його адресу заяви про потенційну загрозу забруднення вибухонебезпечними предметами відповідних земельних ділянок. При цьому, позивачем не наведено жодного судового рішення, яким Барвінківську міську раду Ізюмського району Харківської області зобов`язано надати ОСОБА_1 пільгу зі сплати земельного податку на 2024 рік у розмірі 100% відповідно до його заяв щодо визнання земельних ділянок.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Строк для подачі відповіді на відзив сплив.

Інших клопотань від сторін не надходило.

Враховуючи викладене суд вважає за можливе розглянути справу без сторін на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 позов ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про скасування рішення задоволено. Скасовано рішення Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області "Про відмову в наданні податкової пільги зі сплати місцевих податків і зборів ОСОБА_1 на 2024 рік" LХХХVІІ сесія VІІІ скликання від 16 січня 2026 року№4651-VІII.

Судом першої інстанції було встановлено, що при прийнятті оспорюваного рішення Барвінківська міська рада Ізюмського району Харківської області діяла необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи, всупереч вимогам чинного законодавства.

Згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2026 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 по справі № 520/3625/26 залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно зі ст. 25 Бюджетного кодексу України, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом. Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Статтями 16 та 23 ЦК України, передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями (бездіяльністю). Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.

При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з`ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується.

У рішенні від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria» Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка моральної шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.

Чинне законодавство не містить методики чи способів обчислення моральної шкоди, та при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю та спокою особи, а будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа "Науменко проти України").

Суд бере до уваги, що необхідність неодноразового звернення позивача до суду для захисту своїх прав, витрачання часу та зусиль на відновлення порушених прав, порушили права позивача.

Так, згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 було встановлено, що при прийнятті оспорюваного рішення Барвінківська міська рада Ізюмського району Харківської області діяла необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи, всупереч вимогам чинного законодавства. Таких самих висновків дійшов і Другий апеляційний адміністративний суд, що вбачається з постанови від 28.08.2026.

Отже, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для відшкодування заданої позивачу моральної шкоди.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц дійшла висновку, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Внаслідок прийняття Барвінківською міською радою Ізюмського району Харківської області незаконного рішення позивачу було завдано істотних моральних страждань, що виразилися у порушенні його життєвих планів, необхідності витрачати значний час та зусилля на відновлення порушених прав у судовому порядку, а також тривалому стані нервового напруження.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 23, 1167, 1173 ЦК України та враховуючи засади розумності, виваженості та справедливості, наявні всі передбачені законом підстави для стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації за завдану моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

З вищенаведених підстав, суд відхиляє заперечення представника відповідача, викладені у відзиві, щодо недоведеності спричинення позивачу моральної шкоди.

На постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025 року у справі №520/27986/24; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №520/11007/25; постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2025 року у справі №520/23094/24; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 року у справі 520/21378/25, суд не посилається, оскільки вони вже слугували підставою звернення позивача з позовом про стягнення моральної шкоди.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89 , 133, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) грн 00 коп в якості компенсації моральної шкоди.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області на користь держави судовий збір в розмірі 15 (п`ятнадцять) грн. 44 коп.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 08 жовтня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Барвінківська міська рада Ізюмського району Харківської області (адреса: 64701, Харківська область, Ізюмський район, місто Барвінкове, вул.Центральна, будинок 8; ЄДРПОУ 42360167).

Суддя С.П. Масло

Оригінал: reyestr.court.gov.ua